Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №484/4558/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Провадження № 3/484/1158/26

Справа № 484/4558/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2026 м. Первомайськ

Суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Шикеря І.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов 07.07.2026 від 4 відділу 7 управління Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України про притягнення до адміністративної відповідальності за п. 6 ч.1 ст. 212-2 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лукашівка Первомайського району Миколаївської області, громадянина України, не одруженого, освіта вища, заступника командира з озброєння - начальника технічної частини в/ч НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), маючого допуск до державної таємниці за формою 2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчення офіцера серія НОМЕР_2 , РНОКПП – НОМЕР_3 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, -

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення № 17/7/4-1726 від 06.07.2026 вбачається, що у червні 2026 року, у ході виконання завдань, покладених на Службу безпеки України, органом військової контррозвідки (4 відділом 7 управління ДВКР СБ України) було виявлено порушення чинного законодавства у сфері державної таємниці з боку посадової особи – заступника командира – начальника технічної частини НОМЕР_4 окремого батальйону радіоелектронної боротьби (в/ч НОМЕР_1 , місце дислокації – АДРЕСА_1 ) майора ОСОБА_1 .

Так, 10.06.2026 року було встановлено, що заступник командира частини-начальник технічної частини НОМЕР_4 окремого батальйону радіоелектронної боротьби (в/ч НОМЕР_1 , місце дислокації – АДРЕСА_1 ) майор ОСОБА_1 , маючи допуск до державної таємниці за формою 2, виконуючи бойові (спеціальні) завдання з протиповітряної оборони державних об`єктів України, виконуючи обов`язки старшого офіцера групи бойового управління командного пункту, в порушення вимог пункту 233 Постанови КМУ від 18 грудня 2013 р. № 939 та в порушення вимог Інструкції зі зберігання і користування особовим складом ЗСУ мобільними комунікаційними пристроями та іншими електронними засобами, затвердженої наказом Головнокомандувача ЗСУ №165 від 29.04.2024 року, перебував в приміщенні командного пункту військової частини (режимне приміщення №22/259 командний пункт військової частини НОМЕР_1 ), де заборонено використовувати технічні пристрої, які обладнані засобами фото -, відео фіксації, з власним мобільним комунікаційним пристроєм.

При цьому, всупереч постійним проведенням інструктажів, майор ОСОБА_1 , маючи допуск до державної таємниці за формою 2, обізнаний та проінструктований щодо вимог збереження державної таємниці, а саме Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 р. № 939, Інструкції зі зберігання і користування особовим складом ЗСУ мобільними комунікаційними пристроями та іншими електронними засобами, затвердженої наказом Головнокомандувача ЗСУ №165 від 29.04.2024 року та інших нормативно правових актів, керівних розпорядчих документів з цих питань.

Також встановлено, що майор ОСОБА_1 під час виконання бойових (спеціальних) завдань з протиповітряної оборони державних об`єктів України не виконує вимоги пункту 233 Постанови КМУ від 18 грудня 2013 р. № 939 та вимоги Інструкції зі зберігання і користування особовим складом ЗСУ мобільними комунікаційними пристроями та іншими електронними засобами, затвердженої наказом Головнокомандувача ЗСУ №165 від 29.04.2024 року, а саме не здає особистий мобільний комунікаційний пристрій на тимчасове зберігання відповідно до вимог керівних документів у сфері забезпечення охорони державної таємниці, мобільний пристрій відповідальному за збереження мобільних пристроїв не здавав та в «Журналі видачі та здачі мобільних телефонів командного пункту військової частини НОМЕР_1 » не розписувався.

Таким чином, майор ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , маючи допуск до державної таємниці за формою 2, діючи протиправно, в умовах воєнного стану в порушення вимог пункту 233 Порядку-939 «внесення (ввезення) на територію підприємства, установи, організації аудіо-, відео-, радіо-, фотоапаратури, інших технічних засобів без відповідного дозволу», заніс особистий необлікований мобільний пристрій, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене п.6 ч.1 ст. 212-2 КУпАП.

ОСОБА_1 до суду не з`явився, надав заяву, в якій зазначив, що свою вину визнає повністю, ніякі фактичні обставини справи не оспорює, просив розглянути справу в її відсутність на підставі письмових матеріалів, наявних у справі.

Відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 212-2 КУпАП, не є обов`язковою, а тому суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів, а також у відсутність ОСОБА_1 .

Ознайомившись із протоколом про адміністративне правопорушення №17/7/4-1726 від 06.07.2026 та дослідивши додані до нього докази: копію акту службового розслідування; копії письмових пояснень від 15.06.2026; копію листа про інформування що проведення службового розслідування; копію наказ командира військової частини НОМЕР_1 про призначення службового розслідування; витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 про призначення на посаду ОСОБА_1 ; копію зобов`язання у зв`язку з допуском до державної таємниці ОСОБА_1 ; копію довідки про надання допуску до державної таємниці ОСОБА_1 ; функціональні обов`язки ОСОБА_1 ; витяг з акту категоріювання об`єкта інформаційної діяльності в/ч НОМЕР_1 №444/71 від 06.04.2026 року, суд прийшов до висновку про те, що викладені у протоколі обставини адміністративного правопорушення знайшли своє повне підтвердження під час судового розгляду.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Оцінюючи в сукупності досліджені докази, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 , як посадова особа вчинив адміністративне правопорушення, передбачене п.6 ч.1 ст. 212-2 КУпАП – порушення законодавства про державну таємницю, а саме невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці.

Враховуючи наведене, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який визнав свою вину, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 мінімальне стягнення, передбачене ч.1 ст. 212-2 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 510 грн.

Крім того, на підставі п.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути судовий збір.

Керуючись ст.ст. 33, 283, п.1 ч.1 ст.284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч.1 ст. 212-2 КУпАП та призначити йому стягнення у вигляді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 510 (п`ятсот десять) грн. на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір, в сумі 665 грн. 60 коп.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. В порядку примусового виконання, відповідно до ст.308 КУпАП, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові.

Суддя: І.А. ШИКЕРЯ