Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №905/1015/25 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

Суд: Касаційний господарський суд Верховного Суду

Інстанція: Касаційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: енергоносіїв

Дата: 07 липня 2026 р.

Справа: №905/1015/25

Суддя: Зуєв В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року

м. Київ

cправа № 905/1015/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. (головуючого), Берднік І.С., Міщенка І.С.

секретаря судового засідання - Дерлі І.І.

за участю представників сторін:

позивача - Сосунов Є.В.

відповідача - Дем`яненко О.І.

третьої особи - 1 - не з`явився

третьої особи - 2 - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.05.2026 (у складі колегії суддів: Россолов В.В. (головуючий), Склярук О.І., Гетьман Р.А.)

та рішення Господарського суду Донецької області від 20.02.2026 в частині відмовлених позовних вимог (суддя Аксьонова К.І.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго",

до відповідача Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля",

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу",

2. Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго",

про стягнення 237 889 763,22 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст та підстави позовних вимог

1.1. 26.09.2025 Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ НЕК "Укренерго", Позивач, Скаржник) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" (далі - ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля", Відповідач) про стягнення 237 889 763,22 грн, з яких заборгованість у сумі 234 751 651,33 грн, 3% річних у розмірі 684 421,55 грн та інфляційні втрати у розмірі 2 453 690,34 грн.

1.2. В обґрунтування позовних вимог Позивач послався на неналежне виконання Відповідачем зобов`язань за договором від 16.05.2019 № 0525-01041 про врегулювання небалансів електричної енергії в частині оплати платежів за періоди корегування/врегулювання лютий 2022 року, квітень, травень, червень, вересень, жовтень 2024 року та березень 2025 року (далі - Договір), внаслідок чого у Відповідача виникла заборгованість у сумі 234 751 651,33грн, на яку нараховано 3% річних та інфляційні втрати.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Донецької області від 20.02.2026, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.05.2026, позов задоволено частково, стягнуто з ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" на користь ПрАТ НЕК "Укренерго" заборгованість у сумі 515,82 грн, 3% річних у сумі 1,87 грн, інфляційні втрати у сумі 6,71 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 1,87 грн. В задоволенні решти вимог відмовлено.

2.2. Суди частково задовольнили позов у тій частині, де було доведено наявність саме договірного зобов`язання та його порушення Відповідачем, а саме акт коригування за червень 2024 року був належним чином сформований, отриманий та підписаний Відповідачем, а виставлений на його підставі рахунок у сумі 515,82 грн залишився неоплаченим. Тому суди дійшли висновку про наявність простроченого грошового зобов`язання у цій частині та визнали такі вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Додатково суди зазначили, що обсяги електричної енергії, спожиті Комунальним підприємством "Компанія "Вода Донбасу" (далі - КП "Компанія "Вода Донбасу"), підлягають обліку та відображенню саме за цим суб`єктом, а не за Відповідачем. Водночас наявні у справі матеріали не дозволяють достеменно встановити, що обсяги споживання у щомісячному розрізі повністю співпадають з обсягами споживання, які є предметом спору у цій справі, і такі обставини сторонами не заперечувалися.

За таких обставин суди визнали доводи Позивача щодо відсутності договору постачання електричної енергії у КП "Компанія "Вода Донбасу" такими, що не впливають на висновок про відсутність підстав для покладення спірних обсягів електричної енергії на небаланси Відповідача, оскільки спірні обсяги електричної енергії були фактично спожиті вказаним комунальним підприємством як самостійним учасником ринку, який несе відповідальність за власні небаланси, тоді як їх віднесення Позивачем на Відповідача ґрунтується на посиланні на порушення пункту 6.2.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), наслідки якого мають позадоговірний характер і не можуть розглядатися як заборгованість за договором про врегулювання небалансів.

2.3. ПрАТ НЕК "Укренерго" не погодилося з такими судовими рішеннями в частині відмови у позові та скористалося правом їх касаційного оскарження.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи

3.1. Касаційне провадження у справі відкрито 18.06.2026 на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.2. У своїй касаційній скарзі Позивач просить Суд скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 20.02.2026 в частині відмови у стягненні суми основного боргу на суму 234 751 135,51 грн та відмови у стягненні інфляційних втрат 2 453 683,63 грн і 3% річних 684 419,68 грн; скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2026; прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у цій частині.

3.3. Підставами касаційного оскарження Позивач зазначив:

- помилковість висновків судів попередніх інстанцій про позадоговірний характер спірних правовідносин та неправильне застосування ними норми матеріального права, зокрема пункту 6.2.8 глави 6.2 розділу VI ПРРЕЕ;

- неврахування Постанови НКРЕКП № 1475 від 08.08.2023, якою, за доводами Скаржника, врегульовано покладення на Відповідача обсягів споживання КП "Вода Донбасу". При цьому Позивач вказав на підходи, викладені у постановах у справах № 910/8472/21, № 910/10484/21, №826/8917/17, №826/17808/16, згідно яких суд не вправі фактично переглядати правомірність індивідуального акта регулятора поза процедурою його оскарження;

- безпідставність висновків судів попередніх інстанцій щодо поширення на спірні правовідносини Постанови Кабінету Міністрів України № 1209, а саме відсутність у вказаній постанові положень про звільнення від сплати за спожиту електроенергію як про наслідок набуття статусу "Дефолтний";

- неправильне застосування норми матеріального права та неповне з`ясування обставин справи внаслідок неврахування судами правового висновку Верховного Суду, викладеного у справах № 922/422/23, № 910/11256/20, № 910/14473/21 (без зазначення, яка саме норма права неправильно застосована та який саме правовий висновок їй суперечить).

- правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 20.09.2021 у справі № 910/8958/20, від 04.04.2023 у справі № 905/1791/21, від 11.04.2022 у справі № 905/38/21, від 17.01.2019 у справі № 923/241/18, від 21.05.2019 у справі № 925/550/18, від 19.06.2019 у справі № 923/496/18 та від 12.08.2021 у справі № 910/7914/20 (не зазначивши, які саме правові позиції не враховані при ухваленні оскаржуваних судових рішень, у чому полягає невідповідність висновків судів таким позиціям тощо).

3.4. ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" у відзиві на касаційну скаргу просить Суд залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

3.5. Треті особи правом надати Суду відзив на касаційну скаргу не скористалися.

4. Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

4.1. Згідно заяви-приєднання ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" надало письмову згоду на укладення з ПрАТ НЕК "Укренерго" договору про врегулювання небалансів електричної енергії, яке проінформувало Відповідача про приєднання до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії та долучення до реєстру учасників ринку (дата акцептування 16.05.2019).

4.2. З моменту акцептування заяви про укладання договору в порядку, встановленому Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №307 (далі - Правила ринку) та Закону України "Про ринок електричної енергії", учасник ринку набуває всіх прав та зобов`язань за договором і несе відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору, Правилами ринку та чинним законодавством України.

Умови типового договору про врегулювання небалансів електричної енергії затверджені наказами ПрАТ НЕК "Укренерго" від 31.01.2022 №58, від 27.01.2023 №58, від 01.03.2024 №117, від 24.06.2024 №360, від 08.07.2024 №393.

Відповідно до пунктів Договору він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ (сторона, відповідальна за баланс), у тому числі її балансуючої групи. Договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому. На підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ.

За договором СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи (п.1.3 договору).

Пунктом 1.4 Договору визначено, що ОСП (оператор системи передачі) врегульовує небаланси електричної енергії зі СВБ у порядку, визначеному Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правилами ринку.

Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку (пункт 1.5 Договору).

Згідно з пунктом 2.1 Договору вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР (адміністратором розрахунків) для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до пункту 2.2 Договору порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що при невиконанні або неналежному виконанні умов цього договору сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором, Правилами ринку, Кодексом системи передачі, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №309, Законом України "Про ринок електричної енергії" та чинним законодавством України.

ОСП має право на своєчасну оплату вартості небалансу електричної енергії, що склався на ринку в певному розрахунковому періоді (п.3.2 договору).

Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку (пункт 5.6 договору).

Як передбачено пунктом 5.9 Договору, ОСП формує та направляє акт купівлі-продажу до СВБ не пізніше 13-го календарного дня місяця, наступного за розрахунковим. Підписання акта відбувається в електронній формі (за допомогою системи, яка забезпечує функціонування електронного документообігу з накладанням КЕП (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом)), що забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та розміщений у мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/, або у паперовій формі шляхом підписання уповноваженою особою акта (у разі неможливості підпису в електронній формі). Сторонами має бути забезпечена можливість здійснення електронного документообігу шляхом реєстрації у системі, яка забезпечує функціонування електронного документообігу. Протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ акта СВБ розглядає та повертає ОСП один примірник акта, підписаного зі своєї сторони.

Договір набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВБ відповідно до її заяви-приєднання до цього договору і є чинним до 31 грудня включно року, у якому була надана заява-приєднання. Після реєстрації учасника ринку ОСП зобов`язаний надати такій СВБ витяг з відповідного реєстру (пункт 9.1 Договору).

Якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони у строк не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (пункт 9.2 Договору).

Пунктами 10.1-10.3 Договору визначено, що він може бути змінений ОСП в односторонньому порядку у разі внесення Регулятором змін до типового договору врегулювання небалансів електричної енергії, який є додатком 1 до Правил ринку. У такому випадку зміни до цього договору вносяться ОСП протягом 10 днів з дня набрання ними чинності. Договір зі змінами оприлюднюється на вебсайті ОСП. Якщо учасник ринку не ініціював розірвання цього договору протягом одного місяця з дати набрання чинності змінами, вважається, що він погодився зі зміненим договором.

4.3. На виконання умов Договору №0525-01041 від 16.05.2019 на підставі Додатку 10 Правил ринку "Правила коригування" (далі - Додаток 10 Правил ринку) Позивачем було проведено коригування попередніх розрахункових періодів (лютий 2022, квітень 2024, травень 2024, червень 2024 (два акти), вересень 2024, жовтень 2024, березень 2025) та направлено відповідачу на підписання акти-корегування на загальну суму 234 751 651,34 грн, а саме:

- акт-корегування (врегулювання) №СВБ_ВР_03_2022_02_0525 від 23.04.2025 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 28.02.2022 № ВН/22/02-0525, акту-корегування (врегулювання) від 18.07.2022 ВР/22/02-0525, відповідно до якого збільшення обсягу електричної енергії для врегулювання небалансів становить 29305,683 МВт*год, збільшення вартості становить 107494976,67 грн з ПДВ, зменшення обсягу становить 33,633 МВт*год, зменшення вартості становить 28972,51 грн з ПДВ; акт направлений відповідачу електронним сервісом 23.04.2025; відповідачем не підписаний;

- акт-корегування (врегулювання) №СВБ_ВР_03_2024_04_0525 від 28.02.2025 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.04.2024 № ВН/24/04-0525, акту-корегування (врегулювання) від 27.06.2024 № ВР/24/04-0525, відповідно до якого збільшення обсягу електричної енергії для врегулювання небалансів становить 2687,980 МВт*год, збільшення вартості становить 13164708,95 грн з ПДВ, зменшення обсягу становить 12,304 МВт*год, зменшення вартості становить 19895,74 грн з ПДВ; акт направлений відповідачу електронним сервісом 28.02.2025; відповідачем не підписаний;

- акт-корегування (врегулювання) №СВБ_ВР_03_2024_05_0525 від 03.03.2025 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.05.2024 № ВН/24/05-0525, акту-корегування (врегулювання) від 28.06.2024 №ВР/24/05-0525, відповідно до якого збільшення обсягу електричної енергії для врегулювання небалансів становить 2863,315 МВт*год, збільшення вартості становить 18735567,45 грн з ПДВ, зменшення обсягу становить 10,639 МВт*год, зменшення вартості становить 35075,77 грн з ПДВ; акт направлений відповідачу електронним сервісом 03.03.2025; відповідачем не підписаний;

- акт-корегування (врегулювання) №СВБ_ВР_02_2024_06_0525 від 26.07.2024 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.06.2024 №ВН/24/06-0525, відповідно до якого збільшення обсягу електричної енергії для врегулювання небалансів становить 0,023 МВт*год, збільшення вартості становить 192,31 грн з ПДВ, зменшення обсягу становить 0,065 МВт*год, зменшення вартості становить 323,51 грн з ПДВ; акт направлений відповідачу електронним сервісом 26.07.2024; підписаний відповідачем 30.07.2024;

- акт-корегування (врегулювання) №СВБ_ВР_03_2024_06_0525 від 04.03.2025 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.06.2024 № ВН/24/06-0525, акту-корегування (врегулювання) від 26.07.2024 № СВБ_ВР_02_2024_06_0525, відповідно до якого збільшення обсягу електричної енергії для врегулювання небалансів становить 2754,172 МВт*год, збільшення вартості становить 24823140,69 грн з ПДВ, зменшення обсягу становить 11,202 МВт*год, зменшення вартості становить 51032,42 грн з ПДВ; акт направлений відповідачу електронним сервісом 04.03.2025; відповідачем не підписаний;

- акт корегування №СВБ_К_02_2024_09_0525 від 24.04.2025 за розрахунковий період з 01.09.2024 по 30.09.2024, відповідно до якого збільшено фактичний обсяг отриманої електричної енергії для врегулювання небалансів на 3120,291 МВт*год, сума збільшення вартості електричної енергії для врегулювання небалансів становить 24391524,97 грн з ПДВ; акт направлений відповідачу електронним сервісом 25.04.2025; відповідачем не підписаний;

- акт-корегування №СВБ_ВР_04_2024_10_0525 від 28.05.2025 за розрахунковий період з 01.10.2024 по 31.10.2024, відповідно до якого збільшено фактичний обсяг отриманої електричної енергії для врегулювання небалансів на 2820,681 МВт*год, сума збільшення вартості електричної енергії для врегулювання небалансів становить 22534983,01 грн з ПДВ; акт направлений відповідачу електронним сервісом 28.05.2025; відповідачем не підписаний;

- акт-корегування №СВБ_ВР_03_2024_03_0525 від 29.05.2025 за розрахунковий період з 01.03.2025 по 31.03.2025, відповідно до якого збільшено фактичний обсяг отриманої електричної енергії для врегулювання небалансів на 3162,290 МВт*год, сума збільшення вартості електричної енергії для врегулювання небалансів становить 23471257,34 грн; акт направлений відповідачу електронним сервісом 30.05.2025; відповідачем не підписаний.

4.4. Вказані акти-корегування підписані з боку Позивача за допомогою кваліфікованого електронного підпису, про що свідчать додані до матеріалів справи протоколи створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

4.5. Акт-корегування (врегулювання) №СВБ-ВР-02-2024-06-0525 від 26.07.2024 Відповідач за допомогою кваліфікованого електронного підпису підписав 30.07.2024, про що свідчить доданий до матеріалів справи протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

4.6. Решту актів-корегування Відповідач не підписав, направивши Позивачу листи, в яких повідомив про незгоду з їх змістом з посиланням на безпідставне покладання на нього втрат обсягів споживачів ДПЗД "Укрінтеренерго" у зв`язку з заміною Позивачем нульовими значеннями та зменшенням значень агрегованих даних комерційного обліку площадок вимірювання ДПЗД "Укрінтеренерго" на платформі MMS.

4.7. За вказані періоди в системі управління ринком MMS позивачем сформовані звіти:

- № 0704202500178 від 23.04.2025 на суму 107523949,18 грн (розрахунковий період 01.02.2022- 28.02.2022), направлений Відповідачу з супровідним листом 07.05.2024;

- №2402202500738 від 30.04.2025 на суму 13184604,68 грн (розрахунковий період 01.04.2024- 30.04.2024), виставлено в системі ММS 30.04.2025;

- №2602202500482 від 30.04.2025 на суму 18770643,22 грн (розрахунковий період 01.05.2024- 31.05.2024), виставлено в системі ММS 30.04.2025;

- №0103202500190 від 01.03.2025 на суму 24874173,11 грн (розрахунковий період 01.06.2024-30.06.2024), направлений Відповідачу з супровідним листом на електронну адресу 07.05.2025;

- №2404202500181 від 24.04.2025 на суму 24391524,97 грн (розрахунковий період 01.09.2024- 30.09.2024), виставлено в системі ММS 24.04.2025;

- №2805202500189 від 28.05.2025 на суму 22534983,01 грн (розрахунковий період 01.10.2024-31.10.2024), виставлений в системі ММS 28.05.2025;

- №2905202500224 від 29.05.2025 на суму 23471257,34 грн (розрахунковий період 01.03.2025- 31.03.2025), виставлений в системі ММS 29.05.2025;

та рахунок-фактура №1007202400344 від 30.04.2025 на суму 515,82 грн (розрахунковий період 01.06.2024-30.06.2024), виставлений в системі ММS 30.04.2025.

4.8. Оплат за вказаними звітами та рахунком Відповідач не здійснив, і ці обставини сторонами не заперечуються. З огляду на це ПрАТ НЕК "Укренерго" звернулося до суду з позовом до ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" про стягнення заборгованості у сумі 234 751 651,33 грн та нарахованих на цю суму 3% річних у розмірі 684 421,55 грн та інфляційних втрат у розмірі 2 453 690,34 грн, всього 237 889 763,22 грн.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Частина перша статті 300 Господарського процесуального кодексу України унормовує, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстави, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доведення наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, покладається на нього. Такі висновки Верховного Суду містяться у постановах, зокрема, від 17.01.2023 у справі № 910/20309/21, від 01.05.2024 у справі № 910/9635/22, від 15.01.2026 у справі № 916/411/23, від 04.02.2026 у справі № 920/1557/24, від 06.05.2026 у справі № 908/1619/25, від 03.06.2026 у справі № 902/1256/25 та інших.

5.3. Верховний Суд є судом права, а не факту, тому, діючи у межах повноважень та порядку, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, він не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку. Про це прямо зазначено у постановах Верховного Суду від 03.02.2020 у справі № 912/3192/18, від 12.11.2019 у справі № 911/3848/15, від 02.07.2019 у справі № 916/1004/18, від 09.09.2025 у справі № 905/1491/24.

5.4. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи правильність застосування ними при ухваленні оскаржуваних судових рішень норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга ПрАТ НЕК "Укренерго" не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

5.5. Як зазначено у частинах першій, другій статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

5.6. Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

5.7. У статті 526 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

5.8. За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

5.9. Водночас відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

5.10. У контексті правовідносин із постачання електричної енергії слід враховувати, що правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії визначає Закон України "Про ринок електричної енергії", який регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

5.11. У цій справі ПрАТ НЕК "Укренерго" звернулося до ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" із позовом, предметом якого є стягнення боргу та нарахованих на нього 3 % річних та інфляційних втрат, а підставою - неналежне виконання умов Договору про врегулювання небалансів електричної енергії.

З огляду на часткову відмову у позові ПрАТ НЕК "Укренерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить задовольнити позовні вимоги повністю, при цьому зазначаючи перелік постанов Верховного Суду, висновкам з яких, за доводами Скаржника, суперечать оскаржувані ним судові рішення у цій справі № 905/1015/25.

5.12. У цьому контексті колегія суддів звертає увагу на пункт 8.24 постанови від 04.08.2022 у справі № 922/19/21, у якій Верховний Суд виснував, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах. Не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.

5.13. Суд звертає увагу, що, розглядаючи справу, суди послалися на правові позиції у справі № 905/1491/24, у якій, зокрема, Верховний Суд дійшов висновку про неможливість покладення на Відповідача боргів КП "Вода Донбасу" внаслідок існування заборони на його відключення.

Наведене спростовує посилання Скаржника на неврахування судами постанов Верховного Суду від 17.01.2019 у справі № 923/241/18, від 21.05.2019 у справі № 925/550/18, від 19.06.2019 у справі № 923/496/18 та від 12.08.2021 у справі № 910/7914/20, у яких послідовно сформовано правовий висновок, відповідно до якого при вирішенні спору суд має встановлювати насамперед зміст спірних правовідносин, юридичну підставу їх виникнення, характер прав та обов`язків сторін, а також правову природу зобов`язання, а не обмежуватись формальним посиланням на окреме нормативне регулювання. Висновки у наведених постановах та у вищезгаданій справі № 905/1491/24 доводять необґрунтованість доводів Позивача про те, що суди попередніх інстанцій помилково ототожнили нормативно визначений порядок віднесення обсягів електричної енергії, передбачений пунктом 6.2.8 ПРРЕЕ, із виникненням самостійного позадоговірного зобов`язання, не дослідивши при цьому змісту прав та обов`язків сторін у межах функціонування ринку електричної енергії та їх договірного статусу як учасників цього ринку.

5.14. Колегія суддів також відхиляє і доводи Скаржника щодо неврахування висновків Верховного Суду, сформованих у постановах від 21.05.2019 у справі № 826/8917/17 та від 09.06.2022 у справі № 826/17808/16 з огляду на їх ухвалення в межах адміністративного судочинства, за відмінних предмета спору та правового регулювання спірних правовідносин.

5.15. Суд звертає увагу, що висновки Верховного Суду у справах № 922/422/23, № 910/11256/20, № 910/14473/21, на які посилається Позивач у касаційній скарзі, носять загальний характер, а висновки судів у справі № 905/1015/25, що розглядається, таким висновками не суперечать, а зроблені з урахуванням конкретних фактичних обставин, встановлених під час розгляду цієї справи, які не можуть бути переоцінені Верховним Судом в силу прямої дії норми статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

5.16. Щодо посилань Скаржника у касаційній скарзі на низку постанов Верховного Суду, колегія суддів зазначає, що такі посилання мають декларативний характер та не супроводжуються аналізом релевантності таких справ до спірних правовідносин. Відповідні доводи не свідчать про помилковість правової позиції суду апеляційної інстанції та не спростовують правильності застосованих норм матеріального права. Такі посилання не можуть бути прийняті Судом, оскільки касаційна скарга не містить аргументів про неврахування судами попередніх інстанцій висновків саме із цих постанов.

Зокрема, наведення Скаржником переліку номерів справ (№ 910/8472/21, № 910/10484/21, № 910/8958/20, № 905/1791/21, № 905/38/21) без зазначення, яка саме норма права неправильно застосована судами у цій справі № 905/1015/25, та який саме правовий висновок суперечить практиці Верховного Суду, не є підставою для скасування оскаржуваних рішень з огляду на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5.17. Положення Господарського процесуального кодексу України покладають обов`язок з визначення та доведення того, якого висновку Верховного Суду не було враховано при прийнятті оскаржуваного рішення, саме на скаржника, що, з урахуванням положень статті 290 вказаного кодексу зобов`язує останнього, а не суд, у скарзі повно викласти та детально описати невідповідність оскаржуваного судового рішення практиці Верховного Суду із застосування конкретної норми. Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями та обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, яких не виклав сам скаржник. В іншому випадку вказане призводило б до порушення таких принципів господарського процесу, як змагальність та диспозитивність. Про таке правозастосування Верховний Суд виснував у постановах від 18.09.2024 у справі № 904/1710/23 та від 20.06.2025 у справі № 915/1270/20.

5.18. Верховний Суд зазначає, що аналіз висновків, зроблених у рішеннях судів, що оскаржуються ПрАТ НЕК "Укренерго", не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду, Верховного Суду, зокрема і тих, на які посилається Скаржник у касаційній скарзі.

При цьому, неврахуванням висновку Верховного Суду є саме неврахування висновку щодо застосування конкретно визначеної норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції на обґрунтування мотивувальної частини постанови. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права має місце, зокрема, тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, чого Скаржником у цій справі № 905/1015/25 не було доведено.

5.19. Наведене залишилося поза увагою Скаржника, що зводить його доводи до спонукання Верховного Суду переоцінити наявні у справі докази.

5.20. Проаналізувавши наведене та доводи касаційної скарги Позивача, Верховний Суд приходить до висновку, що мотиви і висновки судів попередніх інстанцій не суперечать ані нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, ані правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у справах зі спорів, які з таких правовідносин виникли, що свідчить про відсутність підстав для скасування оскаржуваних рішень у справі на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Більше того, висновки судів попередніх інстанцій узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 09.09.2025 у справі № 905/1491/24.

5.21. Разом з тим суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а його (суду касаційної інстанції) повноваження обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги. Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16.

5.22. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (висновок Великої Палати Верховного Суду з постанов від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16 та від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19, згодом підтримані Верховним Судом у постановах від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19, від 16.06.2026 у справі № 902/1163/25, від 30.06.2026 у справі № 926/2274/25, від 23.06.2026 у справі № 911/1395/21 та інших).

5.23. З огляду на наведене Верховний Суд зазначає про необґрунтованість доводів Скаржника про неврахування господарськими судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень висновків суду касаційної інстанції, у зв`язку з чим зазначена ним підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилась під час касаційного провадження, що виключає можливість задоволення касаційної скарги та скасування рішень господарських судів попередніх інстанцій з цієї підстави.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

6.3. За змістом статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних підстав.

6.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що викладені Скаржником доводи не підтвердилися та не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а тому ухвалені ними судові рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу ПрАТ НЕК "Укренерго" - без задоволення.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Судові витрати, пов`язані з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на Скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.05.2026 та рішення Господарського суду Донецької області від 20.02.2026 у справі № 905/1015/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді І. Берднік

І. Міщенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua