Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №918/1236/25 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року

м. Київ

cправа № 918/1236/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури

на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Саврій В.А., судді: Коломис В.В., Романюк Ю.Г.)

від 18.05.2026

у справі №918/1236/25

за позовом першого заступника керівника Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вараської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", Комунального некомерційного підприємства Вараської міської ради "Вараська багатопрофільна лікарня"

про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення 334 224,41 грн,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Хід розгляду справи

1.1. Перший заступник керівника Вараської окружної прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Вараської міської ради (далі - Рада) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (далі - ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"), Комунального некомерційного підприємства Вараської міської ради "Вараська багатопрофільна лікарня" (далі також - Лікарня) про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення 334 224,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між відповідачами укладено додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії у супереч вимогам пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що є правовою підставою для визнання її недійсною у відповідності до вимог статті 216 Цивільного кодексу України. З огляду на наведене також підлягають стягненню безпідставно набуті кошти за такою угодою відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України.

1.2. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 16.02.2026 у справі №918/1236/25 позов задоволено у повному обсязі. Визнано недійсною додаткову угоду від 08.08.2023 №1/362 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 05.01.2023 №18045-ВЦ/2Т, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" та Комунальним некомерційним підприємством Вараської міської ради "Вараська багатопрофільна лікарня". Стягнуто з ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на користь Вараської міської ради в дохід місцевого бюджету кошти у розмірі 334 224, 41 грн.

Ухвалюючи судове рішення, суд першої інстанції вказав, що оспорюваною додатковою угодою від 08.08.2023 до договору сторони передбачили підвищення цін на електричну енергію на 15,45 %, тобто з перевищенням максимального ліміту у 10 %, що не відповідає вимогам пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Вказане є підставою для визнання її недійсною. Відповідно, підстава для оплати поставленої електричної енергії за встановленою у спірній додатковій угоді ціною відпала, а тому грошові кошти у відповідності до норм статей 216, 1212 Цивільного кодексу України ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" має повернути.

1.3. Не погоджуючись з наведеним рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Рівненська обласна енергопостачальна компанія» звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Рівненської області від 16.02.2026 у справі №918/1236/25; справу призначено до судового розгляду.

2. Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції та мотиви, з яких суд виходив при її постановлені

2.1. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 у справі №918/1236/25 клопотання ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про зупинення провадження у справі №918/1236/25 задоволено. Зупинено апеляційне провадження у справі №918/1236/25, відкрите за апеляційною скаргою ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Рівненської області від 16.02.2026 у справі №918/1236/25, до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи №3-78/2026(178/26) та оприлюднення повного тексту рішення.

2.2. Постановляючи ухвалу, суд апеляційної інстанції керувався тим, що Другою колегією суддів Другого сенату Конституційного Суду України відкрито конституційне провадження у справі №3-78/2026(178/26) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", положення якого підлягають застосуванню при вирішенні даного спору.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції про зупинення провадження у справі, Прокурор звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 у справі №918/1236/25 скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник вказує, що оскаржувану ухвалу прийнято з порушенням норм процесуального права (статті 236, пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, від 21.11.2025 у справі №920/19/24, від 12.05.2026 у справі № 924/560/24.

3.2. ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" 13.07.2026 через «Електронний суд» подало до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників спору до Суду не надходили.

4. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд клопотань

4.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 08.06.2026 для розгляду касаційної скарги у справі №918/1236/25 визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.

Ухвалою Верховного Суду від 29.06.2026 відкрито касаційне провадження у справі №918/1236/25 за касаційною скаргою Прокурора на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

4.2. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина четверта статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції з посиланням на норми права, якими керувався Суд

5.1. Об`єктом касаційного оскарження є ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 у справі №918/1236/25, якою зупинено апеляційне провадження у справі №918/1236/25 за апеляційною скаргою ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Рівненської області від 16.02.2026 у справі №918/1236/25 до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи №3-78/2026(178/26) та оприлюднення повного тексту рішення, на підставі пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України.

Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, Верховний Суд зазначає таке.

5.2. Зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний або ж має право зупинити провадження у справі.

За змістом пункту 4 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Зокрема відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Отже, застосовуючи наведену правову норму за вимогами статті 234 ГПК України у мотивувальній частині ухвали має бути зазначено обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали про зупинення провадження у справі, зокрема щодо об`єктивної неможливості розгляду справи.

Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі, йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини четверта, шоста статті 75 ГПК України).

При цьому, як уже відзначалось, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справах № 924/645/18 та № 910/23396/16, від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 20.12.2019 у справах № 910/13234/18 та № 910/759/19, від 29.04.2020 у справі № 903/611/19, від 18.05.2020 у справі №905/1728/14, від 04.12.2020 у справі № 917/514/19 та від 25.03.2021 у справі № 873/148/20, від 12.05.2021 у справі № 922/2838/20 тощо.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 922/1962/17, від 17.12.2019 у справі № 917/131/19 тощо.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 зазначила, що провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; має бути обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

5.3. Так, постановляючи оскаржувану ухвалу, апеляційний господарський суд із посиланням на положення пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України виходив з того, що в даному випадку об`єктивно неможливо продовжувати розгляд даної справи до вирішення конституційної скарги ТОВ "Укр Газ Ресурс" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Разом з тим, на переконання Суду, суд апеляційної інстанції всупереч наведеним вище вимогам законодавства та правовим позиціям Верховного Суду щодо застосування вказаної норми, зупиняючи апеляційне провадження у даній справі не навів достатніх обґрунтувань, на підставі яких він дійшов висновку про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору на підставі наявних в матеріалах справи доказів, неможливість здійснення ним перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, відповідно до викладених у ньому висновків.

Наведена позиція суду вказує не на об`єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення Конституційним Судом України конституційної скарги ТОВ "Укр Газ Ресурс" у розумні пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України, а на оціночне ставлення заявника та суду до сталих та послідовних висновків Верховного Суду щодо застосування приписів пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», сформованих при вирішенні спору у подібних правовідносинах, а тому вказане не може бути підставою для зупинення провадження у цій справі за правилами пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі, не дотримавшись при цьому приписів пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України.

5.4. Варто звернути увагу на те, що виходячи з аналізу положень статті 2 ГПК України, на господарське судочинство покладено обов`язок забезпечення розумності строків розгляду справ, а на сторони - неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Крім того, виходячи з аналізу статті 5 ГПК України, звернення до господарського суду повинно мати ефективний спосіб захисту порушених прав.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 27.04.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції», рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України»).

Аналогічний за змістом правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 910/31771/18, від 02.06.2020 у справі № 910/6674/19, від 20.01.2021 у справі № 906/129/20, від 01.04.2021 у справі № 902/1177/15, від 13.05.2021 у справі № 917/349/20 тощо.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду ЄСПЛ у справах проти України.

У контексті наведеного колегія суддів звертає увагу на те, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення ЄСПЛ від 07.07.1989 у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії».

Отже, оскаржувана ухвала постановлена з порушенням приписів пункту 5 частин першої статті 227 ГПК України, оскільки не містить аргументованих та переконливих мотивів щодо необхідності зупинення провадження у справі як щодо об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України за вказаною конституційною скаргою, так і стосовно того, що зібрані у цій справі докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Судом апеляційної інстанції не спростовано того факту, що встановлені у цій справі обставини та зібрані докази дозволяють суду належним чином оцінити доводи апеляційної скарги відповідача щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також вирішити питання про наявність або відсутність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції.

Відтак доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, як така, що ухвалена з порушенням норм процесуального права.

5.5. Враховуючи спірний характер правовідносин сторін, наведена міра обґрунтування даного судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин у процесуальному сенсі.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Доводи скаржника за результатами касаційного розгляду знайшли своє підтвердження з мотивів, викладених у розділі 5 цієї постанови.

6.2. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до частини шостої статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

6.3. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції Суд вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, тому касаційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду апеляційної інстанції, якою зупинено провадження у справі, - скасувати, а справу передати до апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

7. Судові витрати

7.1. Оскільки оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа передається для продовження розгляду справи в суді апеляційної інстанції, розподіл судових витрат у справі, у тому числі й судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури задовольнити.

2. Ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 у справі №918/1236/25 скасувати, а справу передати до Північно-західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Студенець

Судді С. Бакуліна

О. Кібенко