Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №489/4530/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/4530/26

Провадження № 3/489/976/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

15 липня 2026 року місто Миколаїв

Суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва Валігурський Г.Ю., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Миколаївського районного управління поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 1732 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

в с т а н о в и в:

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №875940 від 30.04.2026, особою, яка його склала зазначено, що ОСОБА_1 30.04.2026 о 00 год 40 хв, перебуваючи за місцем проживання: АДРЕСА_1 , діючи умисно, з перевагою сили вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме: ображав її нецензурною лайкою, принижував та погрожував фізичною розправою, тим самим завдав шкоди її психічному здоров`ю, внаслідок чого постраждала була емоційно пригнічена, стривожена та налякана.

Дії ОСОБА_1 поліцейським, який склав протокол, кваліфіковані за ч.1 ст. 1732 КУпАП як домашнє насильство, тобто умисне вчинення діянь (дій) психологічного характеру (образи), внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

ОСОБА_1 під час розгляду справи вину у вчиненні правопорушення не визнав, пояснив, що його матір, якій 86 років, постійно створює конфліктні відносини з ним та сусідами, постійно викликає поліцію. У квартирі за адресою: АДРЕСА_1 проживає разом зматір`ю з 2012 року, утримує та доглядає за нею. До матері нецензурної лайки ніколи не застосовував, не принижував і не погрожував їй. Того дня вночі мати зробила йому зауваження з приводу користування ним комп`ютером, на що він відповів, що вимкне його через 10 хвилин. Така відповідь матері не сподобалась у зв`язку з чим вона викликала працівників поліції. Перед складанням протоколу він надавав працівникам аналогічні пояснення, проте вони повідомили, що не мають наміру розбиратись у ситуації яка склалась, а тому складуть протокол.

Потерпіла ОСОБА_2 в судові засідання не з`явилась, про причини неявки не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи не подавала. Про дату час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, шляхом направлення судових повісток за вказаною в протоколі адресою місця проживання, які отримані нею особисто, що підтверджено повідомленнями про вручення поштових відправлень №R068102663962, R068114823647.

З`ясувавши фактичні обставини справи, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, та оцінивши їх в сукупності, суддя дійшов таких висновків.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1732 КУпАП, працівником поліції надані такі докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №875940 від 30.04.2026, яким зафіксовані обставини, місце, дата, час та спосіб вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства;

- протокол прийняття заяви ОСОБА_2 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 30.04.2026, у якому зазначено, що 30.04.2026 близько 00 год. 40 хв, син ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , ображав, принижував, виражався лайливими словами, тим самим спричинив емоційну невпевненість та завдав шкоди психічному здоров`ю;

- письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 від 30.04.2026, у яких вона зазначила, що проживає тривалий час з сином ОСОБА_1 30.04.2026, близько 00 год. 40 хв. вона викликала поліцію, так як її син ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, не давав їй відпочивати, на зауваження не реагував, виражався в її бік лайливими словами, принижував її та ображав, тим самим довів її стан до тривоги та безпорадності, смутку, тим самим спричинив емоційну невпевненість та завдав шкоди її психічному здоров`ю;

- форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 30.04.2026 ОСОБА_1 , згідно якої визначено його рівень небезпеки як низький;

- копію термінового заборонного припису серії АА №673286 від 30.04.2026, з якого вбачається, що ОСОБА_1 у зв`язку з вчиненням домашнього насильства встановлено заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою ОСОБА_2 строком на три доби.

За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події і юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Положеннями статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частина перша ст. 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею в новій редакції, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій та передбачає існування обов`язкової ознаки - завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ст. 173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

Спеціальним Законом, який визначає відповідні поняття, що застосовано у ст. 173-2 КУпАП, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 №2229-VIII (далі Закон), відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 якого домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

За визначенням ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Системний аналіз законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.

В той час, як під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.

Виникнення конфлікту залежить не лише від об`єктивних причин але й від суб`єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Під час розгляду справи з пояснень ОСОБА_1 встановлено, що він проживає у квартирі разом з матір`ю. Водночас матеріали справи не містять доказів, з яких можливо дійти висновку, що ОСОБА_1 дійсно вчиняв насильство відносно матері і для цього використовував будь-яку перевагу над нею.

Також матеріали справи не містять доказів, з яких можна встановити наявність таких наслідків як шкода психологічному здоров`ю ОСОБА_2 .

Так, у письмових поясненнях ОСОБА_2 наданих працівнику поліції, вона зазначила, що 30.04.2026 її син ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння ображав її та принижував. Водночас з вказаних пояснень не можливо встановити, якими саме діями чи висловами здійснювались образи чи приниження, характер таких дій та інші обставини конфлікту, що позбавляє можливості дійти висновку про вчинення ОСОБА_1 психологічного насильства.

За клопотанням ОСОБА_1 , суддею надіслано до Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області запит з проханням повідомити чи застосовувались технічні засоби відеозапису під час оформлення матеріалів події та складання протоколу про адміністративне правопорушення та у разі здійснення таких відеозаписів надати їх до суду для огляду, проте відповіді на вказаний запит не надано.

Потерпіла для надання пояснень до суду також не прибула.

Отже, сукупність встановлених обставин не дозволяють зробити висновок про наявність у діях ОСОБА_1 ознак вчинення домашнього насильства, а відтак і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції у точній відповідності з законом (ст. 7 КУпАП).

Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Отже, сукупністю досліджених доказів у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не доведено винуватість ОСОБА_1 поза розумним сумнівом, у зв`язку з чим провадження у справі про притягнення останнього до адміністративної відповідальності має бути закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.

Оскільки адміністративне стягнення на ОСОБА_1 не накладається, то судовий збір по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до приписів ст. 401 КУпАП – не сплачується.

Керуючись ст.ст. 401, 1732, 247, 283 -285 КУпАП, суд -

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 1732 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва.

Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців з дня набрання законної сили.

Суддя Г.Ю. Валігурський