Вирок від 14 липня 2026 р. у справі №479/594/26 — Кривоозерський районний суд Миколаївської області

479/594/26

1-кп/479/99/26

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

15 липня 2026 року с-ще Криве Озеро

Кривоозерський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого – судді ОСОБА_1 ;

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, інформація про яке внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026153290000024 від 04 травня 2026 року, по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Нововоздвиженка Любашівського району Одеської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого АДРЕСА_2 , громадянина України, має середню освіту, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, інвалід 3 групи, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

учасники судове провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 ,

потерпілий ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и в :

03 травня 2026 року близько 19.00 год. ОСОБА_6 разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_7 перебували за місцем свого проживання, розташованого за адресою АДРЕСА_2 .

В цей час між ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , який підійшов до огорожі домоволодіння, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, стався словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .. Реалізуючи свій протиправний намір, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_3 переплигнув через межовий паркан на територію домогосподарства де проживає ОСОБА_6 та підійшов до останнього. Перебуваючи в положенні стоячи навпроти ОСОБА_6 , ОСОБА_3 умисно наніс один удар кулаком правої руки останньому в область грудної клітини, від чого той впав на землю.

Після чого ОСОБА_6 підійнявся та ОСОБА_3 , маючи умисел на подальше спричинення тілесних ушкоджень, штовхнув ОСОБА_6 у груди від чого останній впав на землю та ОСОБА_3 , сівши зверху на ОСОБА_6 наніс не менше двох ударів кулаками в область грудної клітини та спини. В подальшому ОСОБА_6 підвівся та вибіг на вулицю де ОСОБА_3 наздогнав його та наніс ще один удар кулаком в область потилиці. В результаті протиправних дій ОСОБА_3 , потерпілому ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження у вигляді множинних забоїв та саден тулуба, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні (кримінальному проступку) визнав повністю, беззастережно підтвердив усі обставини, викладені в обвинувальному акті.

Суд, вислухавши думку прокурора та обвинуваченого, роз`яснивши останньому зміст положень ч.3 ст.349 КПК України, переконавшись у правомірності застосування цих норм, правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, а також відсутності сумнівів у добровільності та істинності його позиції, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Суд ухвалив обмежитися дослідженням доказів, що характеризують особу обвинуваченого.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними та повністю відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим суд визнає їх достовірними та кладе в основу вироку.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого діяння та кваліфікує його дії за ч.1 ст.125 КК України як умисне спричинення легкого тілесного ушкодження.

При призначенні обвинуваченому покарання суд керується положеннями ст.65 КК України та враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, його ставлення до вчиненого, наявність обставин, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, що його обтяжують, а також сімейний і майновий стан особи.

Аналізуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 суд встановив, що він вчинив кримінальний проступок, раніше не судимий, під наглядом у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, є особою з інвалідністю III групи, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей.

Суд враховує, що обвинувачений вчинив кримінальний проступок.

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.

Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.65 КК України, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, дотримуючись принципів законності, індивідуалізації, справедливості та обґрунтованості покарання, а також враховуючи положення ч.2 ст.50 КК України, згідно з якими покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 за вчинення кримінального проступку має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, в межах санкції ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 у даному провадженні не затримувався, запобіжні заходи у відношенні нього не обиралися.

Керуючись ст.ст.369-371, 373-375 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн..

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Миколаївського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду у відповідності з вимогами ч.2 ст.394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.

Обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

СУДДЯ:(підпис)

Згідно з оригіналом:

Суддя Кривоозерського

районного суду

Миколаївської області ОСОБА_9