Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №131/794/26 — Іллінецький районний суд Вінницької області

Справа № 131/794/26

Провадження № 2/131/480/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 р. м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Шелюховського М.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в м. Іллінці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 3 відсотків річних та інфляційних витрат,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Лях І.Д. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просив стягнути з відповідача на користь позивача 3 % річних та інфляційних витрат, нарахованих на невиплачену заборгованість за період з 01.03.2020. по 01.05.2026. в розмірі 555,53 євро та 1793,88 грн.

Позов обґрунтований тим, що Рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 21.05.2025 р. у справі № 131/980/24 з відповідачки стягнуто на користь позивачки: 3000 євро; 1056 грн. судового збору. Додатковим рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 10.06.2025 р. у справі № 131/980/24 з відповідачки стягнуто на користь позивачки: 17541,02 грн. - витрат на правову допомогу та проїзд. Постановою Вінницького апеляційного суду від 11.09.2025 р. у справі № 131/980/24, з відповідачки стягнуто на користь позивачки:- 8000 грн. – витрат на правову допомогу. Загальна сума стягнутих на користь позивачки коштів за вищевказаними рішеннями становить: 3000 євро; 26597,02 грн. Зазначені судові рішення станом на 01.10.2025 р. набрали законної сили і пред`явлені до виконання. Відповідачка приймала участь у вищевказаній судовій справі в якості відповідача, є обізнаною щодо встановлених судом у справі № 131/980/24 обставин. Вказані судові рішення набрали законної сили, подані до виконання, проте до цього часу відповідачкою не виконуються. Позивачка вважає, що відповідачка безпідставно користується чужими грошовими коштами, ігнорує судові рішення, чим продовжує порушувати законні права та інтереси позивачки. В зв`язку з цим, позивачка вважає, що має право на стягнення з відповідачки 3 відсотків річних та інфляційних витрат, нарахованих відповідно до Закону за безпідставне користування чужими коштами.

Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 26 травня 2026 року було відкрите спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) осіб з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак подав до суду клопотання, в якому просив слухати справу у його відсутність, проти винесення заочного рішення не заперечує, позовні вимоги просить задовільнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у визначений судом строк заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позовну заяву суду не надала, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи шляхом надсилання поштової повістки рекомендованим повідомленням та оголошенням про виклик до суду на сайті Судової влади.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного провадження у відсутність сторін на підставі наявних у справі письмових доказів та враховуючи положення ст. 280 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення, яким позов задоволити із наступних підстав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд, оцінюючи, належність, допустимість й достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, які містяться в матеріалах справи, приходить до наступних висновків.

Судом установлено, що згідно Рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 21.05.2025 року у справі № 131/980/24 з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 : 3000 євро та 1056 грн. судового збору. Додатковим рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 10.06.2025 року у справі № 131/980/24 з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 : 17541,02 грн. - витрат на правову допомогу та проїзд. Постановою Вінницького апеляційного суду від 11.09.2025 року у справі № 131/980/24, з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 :- 8000 грн. – витрат на правову допомогу.

29.04.2026 року адвокат позивача Лях І.Д. в порядку досудового врегулювання справи надіслав на адресу відповідача ОСОБА_2 запит адвоката № 15/26, яким просив повідомити письмово адвоката про причини невиконання судових рішень, та пропонував добровільно сплатити суму 555,53 євро та 1793,88 грн. нарахованих відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України на безпідставно утримані кошти в сумі 3000 євро та 26597,02 грн., однак відповідь від відповідачки не отримано, кошти не повернуті.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 611 ЦК України , у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 1212 ЦК особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно; особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно із частиною другою статті 1214 ЦК у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу ).

Відповідно до статті 536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 Велика Палата Верховного Суду, застосовуючи положення статті 1212 та частини другої статті 625 ЦК України: погодилася з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 910/22034/15 (провадження №3-295гс16), про те, що стаття 625 ЦК України поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань; зазначила, що у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання, є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, положення зазначеної норми права передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Суд враховує, що підставою цього позову є власне не виконання зобов`язання повернення безпідставно набутого майна (коштів).

Вказане дає підстави для стягнення на користь позивача інфляційних витрат та трьох процентів річних від простроченої суми, які входять до складу грошового зобов`язання, оскільки боржник відповідно до частини другої статті 625 ЦК України зобов`язаний відшкодувати інфляційні втрати від знецінення неповернутих коштів за час прострочення боргового зобов`язання..

Оскільки законом встановлено обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу із урахуванням рівня інфляції та 3% річних від простроченої суми за увесь час прострочення виконання ним свого грошового зобов`язання, у зв`язку з чим таке зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає у кредитора за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення, тобто до моменту сплати ним всієї суми боргу та проведення повного розрахунку.

Крім того, відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог. Зі змісту позовної заяви убачається, що позивач заявив вимоги про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних.

Представник позивача надав розрахунки 3% річних від суми, на яку повинні вчинятися нарахування, та інфляційні втрати за період з 01.10.2025 року по 31.03.2026 року, відповідно до якого, на зобов`язання відповідача перед позивачем розраховано 3% і інфляційні втрати та становлять: 555,53 євро та 1793,88 грн., які позивачка просить стягнути з відповідачки.

Даний розрахунок перевірений судом, відповідачем не спростований, а тому суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних.

За таких обставин, аналізуючи надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних витрат, нарахованих на невиплачену заборгованість за період з 01.03.2020. по 01.05.2026. в розмірі 555,53 євро та 1793,88 грн.

Суд, вирішуючи питання судових витрат керується ч. 1 та ч. 3 ст. 133 ЦПК України, згідно з якою судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед інших, витрати: на професійну правничу допомогу необхідну для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача у разі задоволення позовних вимог.

Таким чином, з огляду на те, що позов задоволено повністю, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1064,96 грн., сплачені позивачем при зверненні з позовом до суду.

Разом з тим, з огляду на те, що у позові зазначено очікування від понесення витрат на правничу допомогу, суд надає представнику відповідача строк протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду для подання позивачем та її представником доказів щодо розміру понесених нею судових витрат. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Керуючись ст.ст. 259, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 3 відсотків річних та інфляційних витрат задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 % річних та інфляційних витрат, нарахованих на невиплачену заборгованість за період з 01.03.2020. по 01.05.2026. в розмірі 555,53 євро та 1793,88 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя: