Вирок від 14 липня 2026 р. у справі №991/5208/24 — Вищий антикорупційний суд

Справа № 991/5208/24

Провадження № 1-кп/991/65/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 рокумісто Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретарів судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинувачених ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції), ОСОБА_8 (у режимі відеоконференції),

захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

прокурорів ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,

представників потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ,

представника третьої особи ОСОБА_21 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження № 42019000000000780 від 05.04.2019 за обвинуваченням:

ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Донецьк, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , теперішнє місцеперебування не відомо, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України – у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам,

ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України – у підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи і який надає права та звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб,

ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України – у використанні завідомо підробленого офіційного документа,

ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України – у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах, вчиненому за попередньою змовою групою осіб,

ч. 1 ст. 388 Кримінального кодексу України – у відчуженні майна, яке описано, здійсненим особою, якій це майно ввірене,

ч. 1 ст. 357 Кримінального кодексу України – у викраденні офіційних документів шляхом зловживання особою своїм службовим становищем, вчиненому в інших особистих інтересах,

ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Донецьк, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , теперішнє місцеперебування не відомо, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України – у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Використані судом у вироку умовні скорочення:

пп. – підпункт;

п. – пункт;

ч. – частина;

ст. – стаття;

т. – том судової справи;

а.с. – аркуш справи;

млн – мільйон;

грн – гривня;

кв.м – квадратні метри;

НСРД – негласні слідчі (розшукові) дії;

ЄРДР – Єдиний реєстр досудових розслідувань;

КК – Кримінальний кодекс України;

КПК – Кримінальний процесуальний кодекс України;

ПК – Податковий кодекс України;

ЗК – Земельний кодекс України;

ЦК – Цивільний кодекс України;

Порядок – Порядок відчуження об`єктів державної власності, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2007 № 803 у редакції від 26.10.2016;

ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

САП – Спеціалізована антикорупційна прокуратура;

ДП МВС України « ІНФОРМАЦІЯ_5 », Підприємство – Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України « ІНФОРМАЦІЯ_5 »;

ІНФОРМАЦІЯ_6 – ІНФОРМАЦІЯ_7 ;

ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 », Товариство – Товариство з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_8 »;

ІНФОРМАЦІЯ_9 – ІНФОРМАЦІЯ_10 ;

ІНФОРМАЦІЯ_11 ;

Товарна біржа – Товарна біржа « ІНФОРМАЦІЯ_12 »;

ПДВ – Податок на додану вартість;

ІНФОРМАЦІЯ_13 ;

ДПС України – ІНФОРМАЦІЯ_14 .

Короткий виклад обставин провадження

До Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт, в якому прокурор стверджує, що ОСОБА_24 та ОСОБА_25 вчинили злочини за таких обставин.

У 2016 році на баланс ДП МВС України « ІНФОРМАЦІЯ_5 » було передано об`єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , а саме: будівлю бази та будівлю виробничих майстерень із підсобними приміщеннями. Надалі, вказане майно було описане у податкову заставу через існування заборгованості із платежів до бюджету.

На той час директором Підприємства був ОСОБА_22 , в якого, за версією сторони обвинувачення, виник умисел на протиправне відчуження зазначеного нерухомого майна.

Так, ОСОБА_24 спільно з іншою невстановленою слідством особою підробив та використав лист ІНФОРМАЦІЯ_9 про нібито надання згоди на відчуження об`єктів нерухомості за вказаною адресою.

Окрім цього, під час проведення оцінки такого майна, останній не надав оцінювачу інформацію про право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі. Це призвело до того, що ринкова вартість об`єктів була визначена у розмірі близько 19 млн грн, тоді як, реальна вартість із урахуванням землі становила понад 187 млн грн.

ОСОБА_22 , фактично, ввів в оману службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_6 та отримав погодження і згоду на відчуження відповідного майна.

Після чого, 28.08.2018, той підписав договір купівлі-продажу та акт прийому-передачі нерухомого майна з набувачем – ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 », відчуживши таким чином майно, яке було описано у податкову заставу, за заниженою ціною, чим спричинив Державі Україна в особі ІНФОРМАЦІЯ_6 , до сфери управління якого входить ДП МВС України « ІНФОРМАЦІЯ_5 », матеріальну шкоду у сумі майже 172 млн грн.

Після отримання грошових коштів від продажу нерухомості ОСОБА_22 та його заступник – ОСОБА_23 , за версією обвинувачення організували схему виведення та «обготівкування» цих коштів.

Для цього, останні залучили до своїх протиправних дій інших осіб, які забезпечили подальше «обготівкування» отриманих від господарських операцій підприємства бюджетних коштів та повернення безпосередньо їм.

Так, ОСОБА_24 у період з 04.09.2018 по 03.01.2019 за попередньою змовою із ОСОБА_26 , заволоділи грошовими коштами ДП МВС України « ІНФОРМАЦІЯ_5 » у сумі понад 16 млн грн.

Крім того, ОСОБА_22 наказав підлеглим зібрати та передати йому оригінали офіційних документів Підприємства. Заволодівши такими документами, останній не повернув їх, розпорядившись на власний розсуд.

Сторона захисту ОСОБА_22 визнала фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, однак наполягала на недоведеності окремих обставин, якими сторона обвинувачення обґрунтовувала інкриміновані йому дії. Зі свого боку, захист ОСОБА_23 стверджував, що докази у їх сукупності, поза розумним сумнівом, не доводять винуватості останнього у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Отож, у цьому вироку, згідно з нормами процесуального закону, завданням суду є з`ясування відповідей на такі питання:

I.Чи винен ОСОБА_22 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України?

II.Чи винен ОСОБА_22 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України?

III.Чи винен ОСОБА_22 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України?

IV.Чи винен ОСОБА_22 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України?

V.Чи винні ОСОБА_22 та ОСОБА_23 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України?

VI.Чи винен ОСОБА_22 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України?

VII.Якщо так, то яке покарання буде справедливим для них?

VIII.Що належить вчинити з поданими сторонами речовими доказами, документами та застосованими у кримінальному провадженні заходами забезпечення? Чи є підстави для застосування спеціальної конфіскації? На кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі?

IX.Чи є підстави для задоволення цивільних позовів?

У пошуках відповідей на ці запитання, суд зважав на такі міркування.

I.Чи винен ОСОБА_22 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України?

1.За змістом частин 1 та 3 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

2.Згідно з ч. 2 ст. 17 КПК ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» передбачає, що сторона обвинувачення, виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК, має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме – винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожен елемент складу злочину, який визначає його кваліфікацію за кримінальним законом (згідно з правовою позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеною у постановах від 15.04.2021 у справі № 751/2824/20 та від 23.02.2021 у справі № 742/642/18).

3.Кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 11 КК України).

4.Аналіз зазначеного поняття та диспозиції частини другої статті 364 КК України, за якою обвинувачується особа, в площині формулювання обвинувачення, вказує на те, що відповідальність за нею настає, зокрема, якщо доказами поза розумним сумнівом підтверджено, що:

1) ОСОБА_22 є суб`єктом інкримінованого йому злочину;

2)він використав своє службове становище;

3)діяв всупереч інтересам служби;

4)це спричинило тяжкі наслідки;

ґ) охоронюваним законом державним інтересам;

5)ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » є іншою юридичною особою;

6)вигода, яка ним одержана, є неправомірною;

7)ці дії вчинено ОСОБА_22 умисно;

8)та наявна відповідна мета – одержання неправомірної вигоди ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 ».

5.Підтвердження доказами (належними, допустимими та достовірними) кожного з наведених елементів поза розумним сумнівом свідчитиме про доведення вини обвинуваченого. Відсутність таких доказів щодо якогось з елементів вказуватиме на невинуватість особи або ж на необхідність, за певних умов, перекваліфікації його дій.

1) ОСОБА_22 є службовою особою

6.Диспозиція ч. 2 ст. 364 КК України передбачає, що суб`єктом цього злочину є саме службова особа.

7.Так, суду слід встановити, чи був ОСОБА_22 спеціальним суб`єктом злочину – службовою особою.

8.Відповідно до п. 1 примітки до ст. 364 КК України службовими особами, зокрема у цій статті, є особи, які, серед іншого, постійно обіймають посади на державних підприємствах (1), пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих (2) чи адміністративно-господарських функцій (3).

9. ОСОБА_24 обіймав посаду директора на державному підприємстві (1).

10.ДП МВС « ІНФОРМАЦІЯ_5 » створено відповідно до наказу ІНФОРМАЦІЯ_6 від 21.07.2008 № 347, засноване на державній власності та належить до сфери управління ІНФОРМАЦІЯ_6 (п. 1.1. п. 1 Статутів) [докази 13, 45].

11. ОСОБА_22 обіймав посаду директора Підприємства з 28.07.2015 – 29.12.2018 [докази 7, 8, 9].

12.На цій посаді він виконував організаційно-розпорядчі функції (2).

13.Організаційно-розпорядчі обов`язки (функції) – це зокрема обов`язки по здійсненню керівництва трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах незалежно від форми власності (п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 26.04.2002 «Про судову практику у справах про хабарництво»).

14.Згідно зі статутами товариства та контрактом ОСОБА_22 мав право: безпосередньо і через адміністрацію ДП МВС України « ІНФОРМАЦІЯ_5 » здійснювати поточне управління (керівництво) підприємством (пп. 1.1. п. 1 Контракту), управляти підприємством за підпорядкуванням та підзвітністю Органу управління (пп. 5.2. п. 5 Статутів); самостійно вирішувати питання діяльності підприємства в межах визначеної компетенції (пп. 5.4. п. 5 Статутів); організовувати, зокрема виробничо-господарську діяльність підприємства (пп. 2.1. п. 2 Контракту); видавати накази, доручення, затверджувати інструкції, положення, які є обов`язкові для виконання всіма працівниками підприємства; приймати на роботу та звільняти з роботи працівників підприємства, керівників відокремлених підрозділів підприємства без права юридичної особи, заохочувати їх, притягати до дисциплінарної відповідальності (пп. 5.7. п. 5 Статутів); призначати та звільняти з посади заступника директора (ів), головного бухгалтера (пп. 5.8. п. 5 Статуту, у редакції наказу МВС від 24.04.2017); вносити зміни в структуру та штатний розпис підприємства (виключно за умови погодження з Органом управління) (пп. 5.8. п. 5 Статутів); призначати на посаду та звільняти з посади керівників філій та інших відокремлених підрозділів (пп. 2.5. п. 2 Контракту) [докази 8, 13, 45].

15.Окрім цього, на цій посаді він також виконував адміністративно-господарські функції (3).

16.Адміністративно-господарські обов`язки (функції) – це обов`язки, зокрема, по управлінню або розпорядженню державним майном (п. 1 тієї ж постанови Пленуму Верховного Суду України).

17.Відповідно до вказаних статутів та контракту останній організовує фінансову діяльність підприємства; забезпечує ефективне використання та збереження майна та фінансових ресурсів підприємства; розпоряджається коштами та майном підприємства; відкриває в установах банків розрахунковий та інші рахунки; несе персональну відповідальність за додержання фінансової дисципліни та за достовірність і своєчасність надання, зокрема бухгалтерської інформації та звітності до контролюючих органів, Органу управління (пп. 5.7. п. 5 Статутів, пп. 2.5. п. 2 Контракту); директор виключно за умови погодження з Органом управління має право реалізовувати, відчужувати, надавати в заставу, користування, оренду, в рахунок оплати або погашення заборгованості, для зарахування зустрічної вимоги майно, що належить підприємству (пп. 5.8. п. 5 Статутів) [докази 8, 13, 25].

18.Отож, ОСОБА_22 обіймав посаду на державному підприємстві, пов`язану із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто був службовою особою – суб`єктом цього кримінального правопорушення.

2) ОСОБА_22 використав своє службове становище

19.Використання службовою особою службового становища передбачає використання тих повноважень, якими службова особа наділена у зв`язку із зайняттям нею певної посади або здійсненням певної діяльності. Така особа діє у сфері своєї компетенції, вчиняє дії, які уповноважена вчиняти, перебуваючи на відповідній посаді.

20.Суд проаналізує, які дії вчинив ОСОБА_24 , а надалі, чи входили вони до кола його повноважень.

21.Так, 2 червня 2016 року на баланс ДП МВС України « ІНФОРМАЦІЯ_5 » з балансу ДП МВС « ІНФОРМАЦІЯ_15 » передано об`єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , а саме: будівлю бази та будівлю виробничих майстерень із підсобними приміщеннями [докази 12, 14].

22.У зв`язку із тим, що за Підприємством обліковувалась заборгованість, ІНФОРМАЦІЯ_9 24.04.2017 прийняло рішення про опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні, оперативному управлінні) платника податків ДП МВС України « ІНФОРМАЦІЯ_5 », у податкову заставу відповідно до ст. 89 розділу ІІ ПК України [доказ 62].

23.Надалі, 19.10.2017 складено акт опису відповідного майна, на підставі вказаного вище рішення, а саме: будівлі виробничих майстерень із підсобними приміщеннями (інв. № 10300027), до якої входять: нежитлова будівля – літери 2Г, групи приміщень 1-8 загальною площею 1025 кв.м; бази ДП « ІНФОРМАЦІЯ_16 » (інв. № 10300026), загальною площею 2735,4 кв.м, до якої входять: нежитлова будівля - літера 2А, площею 297,8 кв.м, нежитлова будівля - літера 2Б, групи приміщень 1-10 площею 772,9 кв.м, нежитлова будівля - літера 2В, групи приміщень 1-9 площею 1196,6 кв.м, нежитлова будівля - літера 2Д, групи приміщень № 1 площею 15,6 кв.м, нежитлова будівля - літера 2Є, групи приміщень 1-2 площею 137 кв.м, нежитлова будівля - літера 2Ж, групи приміщень 1-4 площею 78,8 кв.м, нежитлова будівля - літера 2З, групи приміщень № 1 площею 236,7 кв.м [доказ 53].

24.У вказаному акті наявний підпис директора Підприємства ОСОБА_22 , як представника платника податків [доказ 53].

25.Після складення акту, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено записи про обтяження зазначеного нерухомого майна податковою заставою [доказ 28].

26.Встановлено, що ОСОБА_24 звертався до заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_27 із листами від 13.11.2017, 10.01.2018 щодо отримання згоди на відчуження об`єктів нерухомого майна, розташованих за адресою: АДРЕСА_3 . А листом від 25.01.2018 він просив зняти податкову заставу із вказаного майна [докази 54, 57, 63].

27.Надалі, обвинувачений підписав лист ДП МВС України « ІНФОРМАЦІЯ_5 » від 07.03.2018, до якого в якості додатків долучався пакет документів, необхідних для відчуження майна з усуненими недоліками, та направив його ІНФОРМАЦІЯ_17 [доказ 37].

28.12.06.2018 ОСОБА_22 уклав договір із Товарною біржою « ІНФОРМАЦІЯ_18 » про надання послуг з організації продажу державного майна. Вказане товариство взяло на себе обов`язок надати послуги з організації та проведення аукціону з продажу цього нерухомого майна [доказ 47].

29.Після чого, 13.08.2018 ОСОБА_24 погодив протоколи проведення повторного аукціону з продажу державного майна, що обліковується на балансі Підприємства, а саме: лоту № 1 – нежитлової будівлі виробничих майстерень із підсобними приміщеннями (Літ. 2Г), загальною площею 1025 квадратних метри інвентарний № 10300027, а також лоту № 2 – нежитлових будівель виробничої бази (Літ. 2А, 2Б, 2В, 2Д, 2Є, 2Ж, 2З) загальною площею 2735,4 квадратних метри, інвентарний № 10300026 [докази 10, 11].

30.28.08.2018 ОСОБА_22 підписав договір купівлі-продажу нерухомого майна у вигляді нежитлових будівель загальною площею 3760,4 кв. м, відповідно до якого Продавець зобов`язався передати Покупцеві – ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » зазначене нерухоме майно, а Покупець зобов`язався сплатити за нього грошові кошти у сумі 18 999 840,00 грн, а також акт прийому-передачі такого нерухомого майна [докази 5, 38].

31.Як вже було раніше зазначено у попередньому розділі вироку, ОСОБА_22 як директор Підприємства міг самостійно вирішувати питання діяльності підприємства в межах визначеної компетенції (пп. 5.4. п. 5 Статутів, пп. 2.5. п. 2 Контракту), укладати договори та здійснювати інші правочини від імені та в інтересах підприємства (пп. 2.5. п. 2 Контракту); розпоряджається коштами та майном підприємства (пп. 5.7. п. 5 Статутів); виключно за умови погодження з Органом управління мав право реалізовувати, відчужувати, надавати в заставу, користування, оренду, в рахунок оплати або погашення заборгованості, для зарахування зустрічної вимоги майно, що належить підприємству (пп. 5.8. п. 5 Статутів) [докази 8, 13, 45].

32.Так, ОСОБА_24 організував процес отримання згоди на відчуження об`єктів нерухомого майна та від імені ДП МВС України « ІНФОРМАЦІЯ_5 » підписав договір купівлі-продажу відповідного майна та акт його прийому-передачі.

33.Зважаючи на викладене, ОСОБА_22 діяв в межах своїх повноважень, визначених в контракті та статуті Підприємства, вчиняючи дії, зазначені у попередньому абзаці, він використав своє службове становище.

3)він діяв всупереч інтересам служби

34.У своєму рішенні від 30.10.2003 № 18-рп/2003 Конституційний Суд України вказав, що службові злочини (за винятком давання хабара) пов`язані зі службовою діяльністю службових осіб, порушенням ними функціональних обов`язків. Діяння, що становлять їх об`єктивну сторону, завжди вчиняються всупереч інтересам служби, тобто є незаконними і такими, що суперечать цілям і завданням, заради яких функціонує апарат управління відповідних органів, підприємств, установ та організацій і для виконання яких службові особи цих апаратів наділяються певними повноваженнями.

35.Інтереси служби – це інтереси, які існують об`єктивно та які оцінюються на підставі об`єктивних критеріїв. Вони мають бути підкріплені нормативними актами, в яких зафіксовано мету заснування певного органу, призначення конкретної службової особи.

36.Всупереч інтересам служби означає, що діяння службової особи заподіює шкоду тим інтересам, суспільним відносинам, благам, задля підтримання яких у нормальному стані запроваджена посада відповідної особи, а сама вона наділена службовими повноваженнями. Це неодмінно пов`язано з порушенням нормальної (правильної, звичної) діяльності апарату керівництва установи.

37.Згідно з п.п. 2.1. п. 2 Статутів ДП МВС України « ІНФОРМАЦІЯ_5 » здійснювало свою діяльність з метою задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності у відповідності і на умовах, визначених законодавством України та цим Статутом [докази 13, 45].

38.Крім того, відповідно до п.п. 3.3–3.6 п. 3 Статутів Підприємство діяло на госпрозрахунковій основі, мало відокремлене майно, самостійний баланс, поточні та інші рахунки в установах банків, а майно цього Підприємства становило основні засоби, оборотні кошти та інші активи, вартість яких відображалася у його балансі. Таке майно було державною власністю та закріплювалося за ДП МВС України « ІНФОРМАЦІЯ_5 » на праві господарського відання, а джерелами його формування було, зокрема, державне майно, передане Підприємству Органом управління та доходи, одержані від реалізації товарів, робіт, послуг та інших видів господарської діяльності [докази 13, 45].

39.Управління Підприємством здійснює директор, який підпорядкований та підзвітний Органу управління (п.п. 5.2. п. 5 Статутів) [докази 13, 45].

40.Зокрема, особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи виступає від її імені, зобов`язана діяти виключно в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень (ч. 3 ст. 92 ЦК).

41.Директор зобов`язується безпосередньо і через адміністрацію ДП МВС України « ІНФОРМАЦІЯ_5 » здійснювати поточне управління (керівництво) підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством державного майна (п.п. 1.1. п. 1 Контракту) [доказ 8].

42.Також, останній здійснює поточне керівництво ДП МВС України « ІНФОРМАЦІЯ_5 », організовує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань Підприємства, передбачених законодавством, статутом підприємства та Контрактом (п.п. 2.1. п. 2 Контракту) [доказ 8].

43.Тобто, ОСОБА_24 , як директор підприємства, мав діяти, зокрема в інтересах ДП МВС України « ІНФОРМАЦІЯ_5 », ефективно та раціонально використовуючи закріплене за Підприємством державне майно.

44.У попередньому пункті цього розділу вироку встановлено, що на баланс ДП МВС України « ІНФОРМАЦІЯ_5 » передано об`єкти нерухомого майна (будівлю бази та будівлю виробничих майстерень із підсобними приміщеннями), розташовані за адресою: вул. Військовий проїзд, які, через існування заборгованості на Підприємстві, були описані у податкову заставу.

45.Відповідно до п.п. 5.8. п. 5 Статутів директор підприємства виключно за погодженням з ІНФОРМАЦІЯ_6 має право, зокрема реалізовувати, відчужувати, надавати в заставу, користування, оренду, в рахунок оплати або погашення заборгованості, для зарахування зустрічної вимоги майно, що належить підприємству [докази 13, 45].

46.Згідно з п. 6 Порядку відчуження об`єктів державної власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2007 № 803 у редакції від 26.10.2016, відчуження майна здійснюється безпосередньо суб`єктом господарювання, на балансі якого перебуває таке майно, лише після надання на це згоди або дозволу відповідного суб`єкта управління майном, який є представником власника і виконує його функції у межах, визначених законодавчими актами.

47.Рішення про надання згоди на відчуження, зокрема нерухомого майна, приймається суб`єктами управління лише за погодженням з Фондом державного майна (абз. 2 п. 6 Порядку).

48.Відповідно до п. 7 Порядку для отримання згоди на відчуження майна суб`єкт господарювання подає разом із зверненням стосовно відчуження майна такі документи:

-техніко-економічне обґрунтування доцільності відчуження майна та напрямів використання коштів (з обов`язковим визначенням впливу відчуження майна на цілісність майнового комплексу);

-відомості про об`єкти основних фондів (засобів), які пропонуються до відчуження, за даними бухгалтерського обліку на дату оцінки;

-акт інвентаризації основних фондів (засобів), які пропонуються до відчуження;

-акт технічного стану майна, складений на дату оцінки та затверджений керівником суб`єкта господарювання;

-висновок про вартість майна, погоджений відповідно до абзацу шостого пункту 10 цього Порядку, та звіт про оцінку майна;

-відомості про наявність обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження майном, яке пропонується до відчуження (разом з відповідними підтвердними документами);

-протокол (виписка з протоколу) засідання комісії з приватизації (у разі її утворення) про надання згоди на відчуження майна;

-за наявності заборгованості з виплати заробітної плати - відомості про загальну суму заборгованості із заробітної плати і графік погашення такої заборгованості, а також про наявність у підприємства заборгованості за податками і зборами (обов`язковими платежами) до бюджетів та державних цільових фондів;

-пропозиції щодо організатора аукціону з продажу нерухомого майна.

49.Тобто, задля відчуження вказаних об`єктів нерухомості, ДП МВС України « ІНФОРМАЦІЯ_5 » мало отримати згоду на це від ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка також погоджувалась ФДМУ.

50.Так, 19.07.2017 між ДП МВС України « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та суб`єктом оціночної діяльності-фізичної особою-підприємцем ОСОБА_28 укладено договір, відповідно до якого останній зобов`язався здійснити оцінку вказаного нерухомого майна, визначивши його ринкову вартість [доказ 33].

51.За результатами проведеної оцінки було складено звіти, які містили висновки про вартість майна, згідно з якими ринкова вартість нежитлової будівлі виробничих майстерень із підсобними приміщеннями (Літ. 2Г), загальною площею 1025 кв.м інвентарний № 10300027, станом на 01.12.2017 складала 5 055 300 грн без ПДВ, а ринкова вартість нежитлових будівель виробничої бази (Літ. 2А, 2Б, 2В, 2Д, 2Є, 2Ж, 2З) загальною площею 2735,4 кв.м інвентарний № 10300026, станом на 01.12.2017 – 10 777 900 грн без ПДВ [докази 31, 32].

52.Згідно з ч. 1 ст. 79 ЗК України, земельна ділянка – це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

53.Відповідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

54.Якщо будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч. 2 ст. 120 ЗК України).

55.Так, земельна ділянка із кадастровим номером 8000000000:82:244:0116, за адресою: АДРЕСА_3 перебувала у користуванні, серед іншого, ДП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » [доказ 93].

56.Як вже було зазначено, на баланс ДП МВС України « ІНФОРМАЦІЯ_5 » передано об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, за вказаним номером.

57.Тобто, починаючи з 02.06.2016 у Підприємства виникло право користування відповідною земельною ділянкою.

58.Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінка майна, майнових прав – це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

59.Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки (ст. 11 зазначеного Закону).

60.Зі змісту вищезгаданих звітів про оцінку майна вбачається, що оцінщику не було надано відомостей щодо земельної ділянки, на якій такі об`єкти розміщено [докази 31, 32].

61.До того ж, під час свого допиту свідок ОСОБА_28 зазначив, що в ході проведення оцінки наявність земельної ділянки не враховувалась взагалі, оскільки замовник не надавав жодних документів на землю, у зв`язку з чим оцінювались виключно будівлі. За словами останнього, наявність земельної ділянки значно збільшила б вартість об`єкта оцінки [доказ 155].

62.Відповідно до висновку експертів за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи згадані звіти про оцінку майна класифікуються як звіти, які не повною мірою відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і мають недоліки, що вплинули на достовірність оцінки [доказ 141].

63.Окрім цього, також встановлено, що станом на 27.07.2018 ринкова вартість вказаного нерухомого майна, з урахуванням права користування земельною ділянкою загальною площею 12563,67 кв. м, що обліковувалася у міському земельному кадастрі за номером 82:244:0116 становила 187 553 000 грн без ПДВ [доказ 145].

64.Тож, згадані вище звіти про оцінку нерухомого майна було сформовано без урахування права користування земельною ділянкою, на якій об`єкти нерухомості розташовувались.

65.Тоді як, відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК, а також за умовами Статутів Підприємства та Контракту саме ОСОБА_24 як директор Підприємства був зобов`язаний здійснювати поточне управління його діяльністю та діяти в інтересах Підприємства, зокрема шляхом забезпечення ефективного використання і збереження закріпленого за ним державного майна.

66.22.09.2017 ОСОБА_22 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 із зверненням та доданими до нього документами стосовно відчуження вказаного майна. Надалі, ІНФОРМАЦІЯ_6 направив такі документи до ІНФОРМАЦІЯ_11 задля отримання відповідного погодження [докази 35, 18].

67.Водночас заступник Голови ІНФОРМАЦІЯ_11 листом від 08.11.2017 повідомив, що за результатами рецензування звітів про незалежну оцінку майна, вони класифікуються як такі, що не повною мірою відповідають вимогам нормативно правових актів з оцінки майна і мають значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки.

Окрім того, за результатами опрацювання документів щодо надання погодження на відчуження вказаних об`єктів нерухомості встановлено, що мають місце недоліки, серед іншого: відсутні відомості про наявність обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження майном; відсутня інформація щодо подальшого використання земельної ділянки, на якій розташовані об`єкти нерухомості, запропоновані до відчуження (із наданням відповідної схеми розташування запропонованих до відчуження та залишених об`єктів на земельній ділянці).

Зважаючи на викладене, ІНФОРМАЦІЯ_11 запропонував усунути зазначені недоліки та зауваження і подати до Фонду доопрацьовані документи [доказ 19].

68.Згідно зі ст. 92 ПК України платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.

69.Тобто, відповідь контролюючого органу щодо надання згоди на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, є офіційним документом, що тягне за собою юридичні наслідки у вигляді набуття платником податків можливості відчуження майна, що перебуває у податковій заставі.

70.Так, директор Підприємства ОСОБА_24 звернувся із листом від 13.11.2017 до ІНФОРМАЦІЯ_9 , як до контролюючого органу, з проханням надати згоду на відчуження згаданих об`єктів нерухомого майна, які перебували у податковій заставі, відповідно до вимог ст. 92 ПК України. Зі змісту листа вбачається, що отримані кошти від такого відчуження нададуть можливість Підприємству погасити заборгованість перед бюджетом у повному обсязі [доказ 54].

71.Водночас у відповідь на вказаний лист 16.11.2017 ІНФОРМАЦІЯ_9 повідомило, що питання щодо надання або ненадання згоди на відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, буде розглянуте після підтвердження настання вимог, передбачених податковим законодавством. Зокрема, згідно з п. 92.2. ст. 92 ПК України у разі відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою контролюючого органу зобов`язаний замінити іншим майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою контролюючого органу за умови часткового погашення податкового боргу [доказ 55].

72.Після чого, 4 грудня 2017 року ОСОБА_22 повторно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 зі зверненням (з усуненими недоліками), яке 08.12.2017 було перенаправлено ІНФОРМАЦІЯ_6 до ІНФОРМАЦІЯ_11 [доказ 20].

73.01.02.2018 ІНФОРМАЦІЯ_11 у відповідь надіслав схожий лист, в якому, зокрема було вказано про відсутність згоди контролюючого органу на самостійну реалізацію запропонованого до відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі (встановлена заборона на відчуження) та відсутність схеми розташування об`єктів на відповідних земельних ділянках (та у разі наявності інших об`єктів), а також правовстановлюючих документів на земельні ділянки. У зв`язку з чим, запропоновано виправити такі недоліки [доказ 21].

74.Надалі, 10.01.2018 ОСОБА_24 вдруге звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_9 з проханням надати згоду на відчуження вказаного майна. Однак знову отримав відмову з тих самих підстав [докази 63, 56].

75.Після цього, останній вчергове звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_9 із листом від 25.01.2018, де зазначив, що станом на цей день ДП МВС України « ІНФОРМАЦІЯ_5 » має податковий борг перед бюджетом на суму 9 566 225, 69 грн. Окрім цього, на балансі Підприємства також перебуває об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_4 , оціночна вартість якого складає 10 748 300 грн. Отож, зважаючи на те, що забезпечення податкової застави покривається зазначеним об`єктом нерухомості, останній просив зняти податкову заставу з об`єктів нерухомості, розташованих за адресою: АДРЕСА_3 [доказ 57].

76.Зі свого боку ІНФОРМАЦІЯ_9 листом від 02.02.2018 повідомило, що питання стосовно зняття податкової застави із зазначених об`єктів нерухомого майна буде розглянуто після настання обставин, передбачених ст. 93 ПК України (отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу; визнання такого боргу безнадійним; набрання законної сили рішення суду про припинення податкової застави; отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправним та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошових зобов`язань або його частини внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження) [доказ 58].

77.Надалі, ОСОБА_24 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 із зверненням від 07.03.2018, в якому було зазначено про усунення недоліків та направлення пакету документів, необхідних для відчуження вказаного майна, а саме: звіту про незалежну оцінку, техніко-економічного обґрунтування, акту технічного стану майна, листа ІНФОРМАЦІЯ_9 , схеми розташування об`єктів, запропонованих до відчуження [доказ 37].

78.Водночас до свого звернення останній долучив лист ІНФОРМАЦІЯ_9 , датований 16.11.2017, яким нібито було надано згоду на відчуження об`єктів нерухомості, що перебували у податковій заставі, за умови направлення коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна на погашення податкового боргу перед державним бюджетом. До того ж, вихідний номер, вказаний у листі, повністю співпадав із номером у листі ІНФОРМАЦІЯ_9 від 16.11.2017, яким відмовлено Підприємству у наданні згоди на відчуження нерухомості [доказ 29].

79.Згідно з висновком експертів за результатами проведення комісійної судово-почеркознавчої експертизи від 15.12.2020 підпис у згаданому листі від імені заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_27 виконано іншою особою [доказ 148]. Вказаний факт також підтвердила свідок ОСОБА_29 безпосередньо під час свого допиту [доказ 156].

80.Окрім того, відповідно до висновку експертів за результатами проведення судової технічної експертизи документів від 17.12.2019 фірмовий бланк ІНФОРМАЦІЯ_9 , на якому було надруковано зазначений лист, не відповідає способу друку примірника бланка ІНФОРМАЦІЯ_9 для листування [доказ 149].

81.Тож, суд дійшов висновку, що згода контролюючого органу на відчуження відповідного майна отримана так і не була.

82.Надалі, 16.03.2018 ІНФОРМАЦІЯ_6 подав вказані документи до ІНФОРМАЦІЯ_11 [доказ 22].

83.За результатами чого, як наслідок, було отримано погодження на відчуження нерухомого майна від ІНФОРМАЦІЯ_11 , а також відповідну згоду ІНФОРМАЦІЯ_6 [докази 23, 15,].

84.Відчуження майна здійснюється шляхом його продажу на аукціоні, який проводиться організатором аукціону (п. 13 Порядку).

85.Відповідно до п. 29 Порядку аукціон проводиться організатором аукціону на підставі договору із суб`єктом господарювання.

86.Згідно з п. 33 Порядку під час аукціону ведеться протокол, до якого заносяться початкова вартість продажу об`єкта, пропозиції учасників аукціону, відомості про учасників аукціону, результат торгів (ціна продажу, відомості про фізичну або юридичну особу, що одержала право на придбання об`єкта).

87.Організатор аукціону надсилає протягом трьох робочих днів після проведення аукціону протокол суб`єкту господарювання, на балансі якого перебуває майно, який протягом 10 робочих днів з дати надходження протоколу затверджує його, в разі порушення порядку проведення аукціону надсилає обґрунтовану відмову в такому затвердженні (абз. 3 цього ж пункту Порядку).

88.Протокол, затверджений та погоджений відповідно до вимог пункту 33 цього Порядку, є підставою для укладення протягом 30 календарних днів з дати його затвердження договору купівлі-продажу між переможцем аукціону та суб`єктом господарювання (п. 45 Порядку).

89.Як зазначалося вище, 12.06.2018 ОСОБА_24 уклав із Товарною біржою « ІНФОРМАЦІЯ_12 » договір, відповідно до якого біржа взяла на себе обов`язок надати послуги з організації та проведення аукціону з продажу зазначеного нерухомого майна [доказ 47].

90.Інформація про проведення відповідного аукціону публікувалась у друкованому газетному виданні «Біржовий вісник» [докази 49, 50].

91.Так, листом від 04.07.2018 Генеральний директор Товарної біржі повідомив ОСОБА_22 , що аукціонні торги, заплановані на 10.07.2018, не відбудуться у зв`язку із відсутністю заяв на участь [доказ 51].

92.Після чого, на виконання зазначеного договору 27.07.2018 Товарна біржа все ж таки провела повторні аукціони з продажу вказаного майна, за результатами проведення яких, переможцем визначено ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » [докази 10, 11].

93.Надалі, 13.08.2018 ОСОБА_22 погодив протоколи проведення повторного аукціону з продажу державного майна [докази 10, 11].

94.28 серпня 2018 останній підписав договір купівлі-продажу вказаного нерухомого майна, відповідно до якого Продавець зобов`язався передати Покупцеві – ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » зазначене майно, а Покупець – сплатити за нього грошові кошти у сумі 18 999 840,00 грн [доказ 5].

95.До того ж, зі змісту вказаного договору (п.п. 1.2.6.) вбачається, що Продавець не заперечує та надає згоду на оформлення права користування земельною ділянкою (12 563, 67 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3 , обліковий номер 82:244:0116) Покупцем.

96.Того ж дня ОСОБА_22 підписав акт прийому-передачі нерухомого майна, відповідно до якого Продавець передав, а Покупець прийняв зазначене нерухоме майно [доказ 38].

97.Отож, зважаючи на викладене, директор ДП МВС України « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ОСОБА_24 забезпечив фактичне відчуження об`єктів нерухомого майна державної власності за заниженою вартістю, визначеною без урахування права користування земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщувалися, та за відсутності дійсної згоди контролюючого органу – ІНФОРМАЦІЯ_9 . Такі дії суперечили покладеним на нього обов`язкам діяти виключно в інтересах Підприємства, добросовісно і розумно, у межах повноважень, наданих статутом Підприємства і законодавством, і у спосіб, який сприятиме досягненню мети діяльності юридичної особи, забезпечення законного, ефективного та економічно обґрунтованого розпорядження державним майном, а тому були вчинені всупереч інтересам служби.

4)дії ОСОБА_22 спричинили тяжкі наслідки

98.Згідно з п. 4 примітки до ст. 364 КК України тяжкими наслідками у статті 364 вважаються такі наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян.

99.За правилами, визначеними у пункті 5 підрозділу 1 розділу ХХ перехідних положень Податкового кодексу України в частині кваліфікації кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 цього Кодексу для відповідного року (тобто 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного податкового року).

100.Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року встановлено у розмірі 1700 грн (ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік»).

101.Отже, податкова соціальна пільга у 2018 році становила 50 % від 1700 грн, що становить 850 грн. Тому, відповідно, для визнання наслідків тяжкими їх сума має дорівнювати або перевищувати 212 500 грн (850х250=212 500).

102.Оскільки вказана норма встановлює грошовий еквівалент тяжким наслідкам, законодавець у цьому випадку для кваліфікації діяння за ч. 2 ст. 364 КК України передбачив спричинення діянням не будь-якої шкоди, а саме матеріальної шкоди (збитків).

103.Як було встановлено, сума грошових коштів, за які було відчужено нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , склала: 18 999 840,00 грн з ПДВ [доказ 5].

104.Водночас ринкова вартість вказаного нерухомого майна, з урахуванням права користування земельною ділянкою, становила 187 553 000 грн без ПДВ [доказ 145].

105.Так, встановлюючи розмір завданої матеріальної шкоди, суд зважає на те, що ціна вказаного нерухомого майна у договорі купівлі-продажу визначена з урахуванням ПДВ.

106.Відповідно до пп. 14.1.178. п. 14.1 ст. 14 ПК України податок на додану вартість – непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

107.Об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання, серед іншого, товарів, місце постачання яких розташовано на митній території України (пп. а) п. 185.1 ст. 185 ПК України).

108.Згідно з пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПК України, постачання товарів – це будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж такого товару. Товарами відповідно до пп. 14.1.244 п. 14.1 цієї ж статті є матеріальні та нематеріальні активи.

109.Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (за виключенням податку на додану вартість та інших зборів, прямо визначених цією статтею).

110.Згідно з пп. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 ПК України, податок становить 20 % бази оподаткування та додається до ціни товарів.

111.Тобто, сума ПДВ хоч і входила до загальної ціни договору купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна, однак вона не є власністю продавця, а є обов`язковим платежем, що підлягає нарахуванню та подальшому перерахуванню до Державного бюджету.

112.У зв`язку з викладеним, при зіставленні ринкової вартості об`єктів нерухомості та ціни їх фактичного відчуження, суд бере за основу ціну реалізації майна без урахування ПДВ, оскільки експертизу ринкової вартості нерухомості також визначено без ПДВ.

113.У згаданому договорі купівлі-продажу нерухомого майна сума ПДВ (20 %) склала – 3 166 640 грн. Отож, сума, за яку було відчужено об`єкти нерухомості без урахування ПДВ, становила – 15 833 200 грн (18 999 840 – 3 166 640 = 15 833 200).

114.Відтак, різниця суми ринкової вартості нерухомого майна та суми, фактично отриманої від його відчуження без урахування ПДВ, буде складати суму збитків. Різниця вказаних показників становить суму 171 719 800 грн (187 553 000 - 15 833 200 = 171 719 800).

115.Зазначена сума перевищує двісті п`ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що є тяжкими наслідками.

116.Отож, суд доходить висновку, що діями ОСОБА_22 спричинено тяжкі наслідки у сумі 171 719 800 грн.

ґ) шкода у визначених вище розмірах завдана державним інтересам

117.Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. До таких інтересів, зокрема, відносяться економічна безпека, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання.

118.Згідно зі ст. 326 ЦКУ у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

119.ДП МВС « ІНФОРМАЦІЯ_5 », засноване на державній власності та належить до сфери управління ІНФОРМАЦІЯ_6 (п.п. 1.1. п. 1 Статутів). Майно Підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання (п.п. 3.5. п. 3 Статутів) [докази 13, 45].

120.Отже, у цьому кримінальному провадженні, як встановлено вище, шкоду завдано Державі Україна в особі ІНФОРМАЦІЯ_7 , до сфери управління якого входить ДП МВС України « ІНФОРМАЦІЯ_5 », а тому, тяжкі наслідки було спричинено державним інтересам.

5)ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » є іншою юридичною особою

121.У диспозиції статті 364 КК України під іншою особою, що отримує неправомірну вигоду, йдеться про відмінну від суб`єкта цього злочину будь-яку фізичну або ж юридичну особу.

122.ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » є іншою юридичною особою, про яку йдеться у ст. 364 КК України.

123.Покупцем відповідного нерухомого майна за договором було вказане товариство, що є юридичною особою.

124.Поняття юридичної особи визначено у ст. 80 ЦК України. Так, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

125.Юридичні особи можуть створюватися у формі, серед іншого, товариств (ч. 1 ст. 83 ЦК України).

126.ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » є юридичною особою, створене відповідно до чинного законодавства України, з метою одержання прибутку [доказ 16].

127.Отже, ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » є іншою юридичною особою, що не є суб`єктом цього кримінального правопорушення.

6)вигода, яка ним одержана, є неправомірною

128.Згідно з приміткою до ст. 3641 КК України у статті 364 цього Кодексу під неправомірною вигодою слід розуміти, зокрема інше майно, яке одержане без законних на те підстав.

129.Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ч. 1 ст. 190 ЦК України).

130.Згідно з ч. 1 ст. 179 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

131.До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (ч. 1 ст. 181 ЦК України).

132.Нерухоме майно одержане ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » без законних на те підстав.

133.Під відсутністю законних підстав розуміється їх відсутність безпосередньо в законі.

134.Так, відчуження державного майна на той час здійснювалось відповідно до вимог Порядку відчуження об`єктів державної власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2007 № 803 у редакції від 26.10.2016.

135.Відповідно до п. 6 Порядку відчуження майна здійснюється безпосередньо суб`єктом господарювання, на балансі якого перебуває таке майно, лише після надання на це згоди або дозволу відповідного суб`єкта управління майном, який є представником власника і виконує його функції у межах, визначених законодавчими актами. Рішення про надання згоди на відчуження, зокрема нерухомого майна приймається суб`єктами управління лише за погодженням з ФДМУ.

136.Тобто, у цьому випадку задля відчуження майна, Підприємство мало отримати згоду ІНФОРМАЦІЯ_6 , яке погоджувало це із ФДМУ.

137.Для отримання згоди на відчуження майна суб`єкт господарювання подає разом із зверненням стосовно відчуження майна, серед іншого, висновок про вартість майна, погоджений відповідно до абз. 6 п. 10 цього Порядку, та звіт про оцінку майна (п. 7 Порядку).

138.Згідно з п. 10 Порядку незалежна оцінка майна, що пропонується до відчуження, проводиться відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Висновок про вартість майна, що пропонується до відчуження, погоджується відповідно до Методики оцінки майна, за умови, що звіт про оцінку такого майна за результатами рецензування класифікується за ознаками, наведеними в абзаці другому чи третьому пункту 67 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав».

Рецензування звітів про оцінку майна проводиться рецензентами, зазначеними у статті 13 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Висновок про вартість майна, згода на відчуження якого надається ФДМУ, погоджується Фондом за умови дотримання вимог законодавства з питань оціночної діяльності.

Висновок про вартість майна, погоджений ФДМУ, видається разом з погодженням на відчуження майна відповідному суб`єктові управління.

139.Як вже було встановлено у пункті «в» цього розділу вироку, зі змісту звітів, які було виготовлено за результатами проведення відповідної оцінки суб`єктом оціночної діяльності – фізичною особою-підприємцем ОСОБА_28 , та його показань, наданих у судовому засіданні, останньому не було надано відомостей щодо земельної ділянки, на якій такі об`єкти розміщено. У зв`язку з чим, ринкова вартість об`єктів була визначена у розмірі близько 19 млн грн, тоді як, реальна вартість із урахуванням землі становила понад 187,5 млн грн.

140.Суд також встановив, що 14 травня 2018 року рецензентом ФДМУ вкотре було проведено рецензування вказаних звітів про оцінку майна. Так, з їх змісту вбачається, що звіти класифікуються як такі, «що у цілому відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але мають незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки» [докази 25, 26].

141.Також, у листі ФДМУ до ІНФОРМАЦІЯ_6 від 29.05.2018 йдеться про те, що Фонд погодив висновки про вартість майна. Водночас в документах та матеріалах, які надійшли на опрацювання рецензенту, відсутня інформація щодо земельної ділянки або її частини, на якій розміщено об`єкти оцінки, право користування, володіння якою переходять під час відчуження до набувача об`єкта оцінки. Остаточний висновок про вартість об`єкта оцінки було визначено порівняльним методичним підходом (у ринковій вартості об`єкта оцінки опосередковано врахована вартість прав користування, пов`язаних із земельною ділянкою під плямою забудови) [доказ 24].

142.Тобто, фактично, вимоги законодавства з питань оціночної діяльності не було дотримано у зв`язку із ненаданням замовником суб`єкту оціночної діяльності необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки. У зв`язку з чим, його відчуження відбулось всупереч вимог закону та, відповідно, за заниженою ціною.

143.Окрім того, як вже також було встановлено у пункті «в» цього розділу вироку, нерухоме майно, що було описане у податкову заставу, відчужено без реальної згоди контролюючого органу – ІНФОРМАЦІЯ_9 .

144.Отож, зважаючи на викладене ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » отримало об`єкти нерухомості та право користування земельною ділянкою без законних на те підстав, оскільки їх відчуження відбулося за заниженою вартістю, визначеною без дотримання вимог законодавства з питань оціночної діяльності, а також без дійсної згоди контролюючого органу – ІНФОРМАЦІЯ_9 , попри опис такого майна у податкову заставу.

7)ці дії вчинено умисно

145.Аналіз ч. 1 та ч. 2 ст. 364 КК України дає можливість дійти висновку про те, що суб`єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом до діяння і умисним або необережним ставленням винного до його наслідків. Крім того, з диспозиції статті вбачається, що обов`язковою ознакою зловживання службовим становищем є мета – одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи (у цьому випадку).

146.Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання (ч. 2 ст. 24 КК України).

147.Так, ставлення особи до вчиненого нею діяння і його наслідків повинно містити три ознаки: 1) усвідомлення особою суспільної небезпеки свого діяння; 2) передбачення його суспільно небезпечних наслідків; 3) бажання настання таких наслідків або свідоме припущення їх настання. Усвідомлення і передбачення характеризують процеси, які відбуваються у психіці суб`єкта і тому складають інтелектуальний елемент умислу. Бажання чи свідоме припущення наслідків характеризує вольову сферу особи й утворює вольовий момент умислу.

148.Усвідомлення означає розуміння фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються об`єкта, предмета, об`єктивної сторони складу злочину, а також, розуміння його суспільної небезпеки.

149.Передбачення – це розумове уявлення особи про результати своєї дії. Під час вчинення злочину винний усвідомлює зміст конкретних наслідків його діяння, їх суспільно небезпечний характер (шкода, яка буде заподіяна об`єктам посягання), а також неминучість або можливість настання таких наслідків. Передбаченням винного охоплюється в загальних рисах і причинний зв`язок між діянням і наслідками.

150.Вольовий момент прямого умислу характеризується бажанням настання суспільно небезпечних наслідків. Під бажанням слід розуміти прагнення досягти конкретного результату, що передбачає свідому і цілеспрямовану діяльність особи. Бажання – це воля, спрямована на досягнення чітко визначеної мети.

151.У зв`язку з цим, необхідно встановити, чи усвідомлював ОСОБА_22 суспільно небезпечний характер вчинюваних ним дій, передбачав їх протиправні наслідки, а також бажав їх настання.

152.Про наявність усвідомлення останнім суспільної небезпеки діяння у виді відчуження майна свідчать фактичні обставини провадження.

153.Так, ОСОБА_24 як директор Підприємства ініціював процес отримання дозволу на відчуження об`єктів нерухомості, які перебували на балансі ДП МВС « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».

154.Задля цього той мав, серед іншого, отримати згоду контролюючого органу ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ) на самостійну реалізацію майна, яке перебувало у податковій заставі.

155.Як вже було встановлено у попередніх розділах вироку, останній неодноразово звертався із листами до ІНФОРМАЦІЯ_9 задля отримання такої згоди, однак отримував відмову.

156.Надалі, ОСОБА_24 все ж направив до ІНФОРМАЦІЯ_6 лист ІНФОРМАЦІЯ_9 , яким начебто було надано згоду на відчуження вказаного майна, хоча підпис від імені заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_27 було виконано іншою особою, що також підтвердила остання під час свого допиту [докази 148, 156].

157.Окрім цього, необхідною складовою для отримання погодження на відчуження нерухомого майна від ІНФОРМАЦІЯ_11 , а також відповідної згоди ІНФОРМАЦІЯ_6 , був звіт про незалежну оцінку майна.

158.Водночас, на виконання укладеного Підприємством договору про оцінку майна, ОСОБА_22 не надав суб`єкту оцінювання відомості про земельну ділянку, на якій розміщувались такі будівлі, що призвело до того, що ринкова вартість об`єктів була визначена у розмірі близько 19 млн грн, тоді як, реальна вартість із урахуванням землі становила понад 187,5 млн грн. Тобто, фактично, вартість об`єктів формувалась на підставі вказаних висновків про вартість майна.

159.До того ж, ФДМУ під час їх погодження вказував, що у документах та матеріалах, які надійшли на опрацювання рецензенту, відсутня інформація щодо земельної ділянки або її частини, на якій розміщено об`єкти оцінки, право користування або володіння якою переходить під час відчуження до набувача об`єкта оцінки.

160.Так, ОСОБА_24 , будучи обізнаним про те, що оцінкою не враховано вартість земельної ділянки, не вчинив жодних дій задля приведення вартості у відповідність до реальної ринкової. Отже, останній усвідомлював факт того, що, підписуючи договір купівлі-продажу, він використовує своє службове становище, а відчуження державного майна за вказаною ціною суперечить інтересам служби

161.Також, доказами встановлено, що ОСОБА_22 розумів та передбачав результати (наслідки) підписання відповідного договору, а також неминучість настання таких наслідків.

162.Вартість, за яку було відчужено об`єкти нерухомості, була прямо передбачена у договорі, який підписав останній (як вже було вище зазначено, визначена без урахування права користування земельною ділянкою, на якій такі об`єкти розміщувались).

163.Крім того, договором було передбачено, що Підприємство не заперечує та надає згоду на оформлення права користування земельною ділянкою (12 563, 67 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3 , обліковий номер 82:244:0116) Покупцем.

164.Тобто, ОСОБА_22 розумів, що держава, як наслідок, недоотримує кошти у відповідному розмірі.

165. ОСОБА_24 бажав настання суспільно небезпечних наслідків у виді матеріальної шкоди для ДП МВС « ІНФОРМАЦІЯ_5 ». Про свідому і цілеспрямовану його діяльність свідчать такі обставини.

166.Останній свідомо, всупереч вимогам закону та вказівкам ФДМУ на відсутність у висновках про оцінку відомостей про земельну ділянку, не надав оцінщику такі відомості.

167.Крім того, той, незважаючи на неодноразові відмови ІНФОРМАЦІЯ_9 надати згоду на відчуження майна, яке було описане у податкову заставу, направив до ІНФОРМАЦІЯ_6 лист, яким нібито надавалася така згода, задля отримання подальшого погодження відчуження об`єктів нерухомості, які перебували у державній власності.

168.Після чого, він погодив протоколи проведення аукціону з продажу державного майна, підписав згаданий договір купівлі-продажу та акт прийому-передачі майна.

169.Так, вчиняючи перелічені дії, ОСОБА_24 прагнув досягти конкретного результату – відчужити нерухоме майно за вказаною ціною.

170.Отож, ОСОБА_22 , без законних підстав, укладаючи договір купівлі-продажу, розумів, що майно, яке перебувало у державній власності, буде відчужене за ціною, нижчою від ринкової, призведе до завдання матеріальної шкоди державі в особі ІНФОРМАЦІЯ_6 , до сфери управління якого входить ДП МВС України « ІНФОРМАЦІЯ_5 », усвідомлював суспільно небезпечний характер вчинюваних ним дій, передбачав їх протиправні наслідки, а також, бажав їх настання.

8)наявна відповідна мета – одержання неправомірної вигоди ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 »

171.Метою злочину є уявлення про бажаний результат, якого прагне досягнути особа, що визначає спрямованість діяння. Мета – уявлення про суспільно небезпечний наслідок злочину, про ту шкоду, що усвідомлює винний, настане для охоронюваних кримінальним законом відносин і яка, проте, є для нього бажаною. Мета дозволяє визначити, заради чого особа вчиняє злочин, на який результат спрямовано його суспільно небезпечну діяльність.

172.У зв`язку з цим, необхідно встановити, чи було метою дій ОСОБА_7 отримання неправомірної вигоди ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 ».

173.Так, ОСОБА_22 як директор Підприємства створив необхідні умови, за яких вказане Товариство мало отримати об`єкти нерухомості за значно нижчою, порівняно із ринковою ціною.

174.ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » створено 01.06.2018, засновниками якого були: ОСОБА_30 , ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_19 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_20 », основним видом економічної діяльності Товариства вказано: «організація будівництва будівель», а його керівником – ОСОБА_31 [докази 4, 52].

175.Під час свого допиту свідки ОСОБА_32 та ОСОБА_33 зазначили, що ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » було створено для будівництва у майбутньому, водночас їм не було відомо, для будівництва якого саме об`єкту. Також останні вказали, що надалі стало відомо про наміри забудови на відповідній земельній ділянці навчального закладу [докази 157, 158].

176.Відповідно до відомостей, отриманих від ІНФОРМАЦІЯ_9 , у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » працевлаштована 1 особа – ОСОБА_34 . Крім цього, згідно з річними звітами Товариство не володіє основними фондами та іншими матеріально-технічними активами, які можливо використовувати в господарській діяльності [доказ 1].

177.Окрім того, свідок ОСОБА_31 також зазначав, що грошові кошти на придбання вказаних об`єктів нерухомості були надані ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_20 » [доказ 158].

178.Тобто, Товариство було створено напередодні проведення відповідних аукціонів з продажу об`єктів нерухомості. До того ж, один із засновників ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » та його керівник на момент створення Товариства не володіли інформацією, для будівництва якого конкретного об`єкту воно створене.

179.У матеріалах провадження міститься лист ОСОБА_22 від 29.03.2018 директору ІНФОРМАЦІЯ_21 та директору ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_22 », в якому йдеться про те, що ДП МВС України « ІНФОРМАЦІЯ_5 » є землекористувачем земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 , що входить в межі Детального плану територій, інвестором розробки якого є ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_22 ». Так, ОСОБА_35 зазначає, шо Підприємство та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_22 » за взаємним погодженням мають наміри зі спільного освоєння земельної ділянки ДП МВС України « ІНФОРМАЦІЯ_5 » під будівництво навчально-виховного комплексу [доказ 144].

180.Свідок ОСОБА_36 , який обіймав посаду начальника юридичної служби на Підприємстві на той час, під час свого допиту також зазначив, що вказаними об`єктами цікавилось забудовники – ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 ». Зокрема, юрист Товариства контактував зі свідком задля з`ясування, чи було знято заборону відчуження з об`єктів нерухомості [доказ 159].

181.Зі свого боку свідок ОСОБА_37 також вказав, що ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » входило до групи компаній « ІНФОРМАЦІЯ_23 », засновником якої був ОСОБА_38 [доказ 161].

182.Під час свого допиту свідок ОСОБА_39 зазначив, що бачив зустріч ОСОБА_7 із забудовником житлового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_24 », який розташовувався поруч із об`єктами за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_40 у 2018 році, однак не пам`ятає, коли саме відбувалася ця зустріч [доказ 160].

183.Тобто, ОСОБА_22 був обізнаний про цінність вказаної земельної ділянки та існування інтересів до її забудови, фактично, ще до проведення аукціону.

184.Окрім цього, як вже було встановлено у попередніх розділах вироку, задля продажу об`єктів нерухомого майна проводились відповідні аукціони.

185.Так, ОСОБА_24 в якості пропозиції щодо організатора аукціону з продажу нерухомого майна запропонував погодити кандидатуру Товарної біржі « ІНФОРМАЦІЯ_12 » [доказ 30].

186.Надалі, вже після укладення договору Підприємства із вказаною ОСОБА_41 , ОСОБА_22 сформував лист на адресу Генерального директора товарної біржі « ІНФОРМАЦІЯ_12 » з проханням опублікувати інформацію про продаж майна на аукціоні у друкованому засобі масової інформації – газеті «Біржовий вісник» [доказ 48]

187.Після чого, інформація про проведення відповідного аукціону публікувалась у друкованому газетному виданні «Біржовий вісник» [докази 49, 50]. Водночас вказані видання, які розповсюджувались серед бібліотек, державних установ та закладів вищої освіти, у багатьох випадках або не надходили до таких адресатів, або надходили вже після проведення аукціону [докази 102, 103, 104, 105, 106, 107, 108, 109, 110].

188.Так, реальні покупці, фактично, не могли дізнатися з відкритих джерел про проведення відповідних аукціонів.

189.Крім того, як вже зазначалось у попередніх розділах вироку, аукціонні торги, заплановані на 10.07.2018, не відбулись у зв`язку із відсутністю заяв на участь [доказ 51].

190.Після чого, 27.07.2018 Товарна біржа все ж таки провела повторні аукціони з продажу вказаного майна, учасником яких була лише одна особа – ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 », якого і було визначено переможцем [докази 10, 11].

191.Враховуючи викладене вище, а також аналізуючи загалом встановлені під час судового розгляду обставини, суд дійшов висновків, що ОСОБА_22 , вчиняючи наведені у цьому розділі вироку дії щодо відчуження майна за заниженою ціною, діяв в інтересах конкретного Товариства, яке очевидно мало наміри на отримання земельної ділянки для її подальшої забудови.

192.Отож, дії ОСОБА_22 були спрямовані на одержання неправомірної вигоди ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 ».

II.Чи винен ОСОБА_22 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України?

193. ОСОБА_24 обвинувачується, зокрема за ч. 3 ст. 358 КК України в підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи і який надає права та звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення.

194.Стороною обвинувачення пред`явлено обвинувачення із таким формулюванням:

«[…] При цьому, досудовим розслідуванням встановлено, що директор ДП МВС України « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ОСОБА_22 у період з 16.11.2017 по 07.03.2018, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, у невстановленому досудовим розслідування місці, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, матеріали стосовно яких виділено в окреме провадження, маючи умисел на підроблення офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи і який надає права та звільняє від обов`язків, з метою подальшого використання зазначеного підробленого документа задля одержання погодження ІНФОРМАЦІЯ_11 на відчуження об`єктів нерухомості, а саме нежитлових будівель інв. № 10300026 та інв. № 10300027 за адресою: АДРЕСА_3 , які перебували на балансі ДП МВС України « ІНФОРМАЦІЯ_5 », подальшого відчуження зазначеного нерухомого майна та привласнення грошових коштів, одержаних від його відчуження, усвідомлюючи, що листом ІНФОРМАЦІЯ_9 від 16.11.2017 вих. № 37067/10/26-15-17-02-40 згода на самостійну реалізацію зазначеного нерухомого майна не надавалася, вступив у протиправну змову з невстановленою особою, матеріали відносно якої виділено у окреме провадження.

Так, ОСОБА_22 спільно із невстановленою особою, матеріали відносно якої виділено у окреме провадження, у період з 16.11.2017 по 07.03.2018 виготовили підроблений лист ІНФОРМАЦІЯ_9 , в якому використавши вихідний номер та дату листа ІНФОРМАЦІЯ_9 від 16.11.2017 вих. № 37067/10/26-15-17-02-40, відтворили зміст зазначеного справжнього листа, замінивши останні два абзаци зазначеного листа на абзац наступного змісту: «Враховуючи те, що платником податків надано в податкову заставу об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_4 , оціночна вартість якого складає 10 748 300,00 грн, що перевищує суму податкового боргу, ІНФОРМАЦІЯ_9 надає згоду на відчуження об`єктів нерухомості за адресою: АДРЕСА_3 за умови направлення коштів отриманих від реалізації нерухомого майна на погашення боргу перед державним бюджетом».

При цьому, ОСОБА_22 спільно із невстановленою особою, матеріали відносно якої виділено у окреме провадження, виготовили вказаний лист на підробленому офіційному бланку ІНФОРМАЦІЯ_9 та з метою надання видимості щодо його справжності також підробили у вказаному листі підпис заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_27 .

Таким чином, ОСОБА_22 , спільно із невстановленою особою, матеріали відносно якої виділено у окреме провадження, шляхом виготовлення несправжнього листа ІНФОРМАЦІЯ_9 від 16.11.2017 вих. № 37067/10/26-15-17-02-40, здійснено підроблення офіційного документу про нібито надання ІНФОРМАЦІЯ_9 згоди на відчуження об`єктів нерухомості за адресою: АДРЕСА_3 .

За викладених обставин, ОСОБА_22 обвинувачується у підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи і який надає права та звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України».

195.Аналіз частини третьої статті 358 КК України, в площині формулювання обвинувачення, вказує на те, що відповідальність в цьому випадку за нею настає, зокрема, якщо доказами поза розумним сумнівом підтверджено, що:

1) ОСОБА_22 є суб`єктом інкримінованого йому злочину;

2)лист ІНФОРМАЦІЯ_9 від 16.11.2017 є іншим офіційним документом;

3)він видавався установою, яка має право видавати такі документи;

4)документ надавав відповідні права та звільняв від обов`язків;

ґ) ОСОБА_22 спільно з іншою особою підробили вказаний лист;

5)вони вчинили це за попередньою змовою групою осіб;

6)ці дії вчинено умисно та наявна відповідна мета – використання документа ОСОБА_22

а) ОСОБА_24 є суб`єктом злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України

196.Суб`єкт злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, є загальним – фізична осудна особа, якій виповнилось 16 років.

197.Осудною визнається особа, яка під час вчинення кримінального правопорушення могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними (ч. 1 ст. 19 КК України).

198.Вік обвинуваченого 39 років [доказ 6]. На обліку в психоневрологічному або наркологічному диспансерах він не перебуває [докази 152, 153]. Докази його неосудності відсутні.

199.Отож, він є суб`єктом злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

2)лист ІНФОРМАЦІЯ_9 від 16.11.2017 є іншим офіційним документом

200.Диспозиція ч. 1 ст. 358 КК України передбачає підроблення, зокрема іншого офіційного документа.

201.Так, суду слід встановити, чи відповідав лист ІНФОРМАЦІЯ_9 від 16.11.2017 № 37067/10/26-15-17-02-40 ознакам такого документа.

202.У примітці до ст. 358 КК України під офіційним документом, зокрема у цій статті, слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру (1), що складаються та видаються повноважними (компетентними) особами органів державної влади (2), а також складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити (3).

203.Лист містив інформацію, зафіксовану на матеріальному носії, яка підтверджувала відповідні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру (1).

204.Вказаний лист був виготовлений на аркуші паперу, на якому містилася інформація, що питання щодо надання або ненадання згоди на відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, буде розглянуте після підтвердження настання відповідних вимог, передбачених податковим законодавством.

205.Такий документ складено та видано повноважними (компетентними) особами органу державної влади (2).

206.Відповідний лист (що надійшов з ІНФОРМАЦІЯ_9 ) підписала заступниця начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_27 . Також, його було погоджено начальником управління погашення боргу ОСОБА_42 та заступником начальника управління – начальником відділу ОСОБА_43 .

207. ІНФОРМАЦІЯ_25 є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України (п. 1 Положення про ІНФОРМАЦІЯ_26 ).

208.Відповідно до п. 7 цього ж Положення ІНФОРМАЦІЯ_9 здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

209.Тобто, ІНФОРМАЦІЯ_9 було територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який був наділений статусом органу державної влади та діяв від імені держави у межах визначеної компетенції.

210.А вказані вище особи, підписуючи та погоджуючи лист, діяли як повноважні службові особи органу державної влади.

211.Лист складено з дотриманням визначених законом форм, а також він містить передбачені законом реквізити (3).

212.Типова інструкція з діловодства у центральних та місцевих органах виконавчої влади, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1242, містить відповідні вимоги до документа.

213.Згідно з п. 15 Інструкції документ повинен містити обов`язкові для певного його виду реквізити, що розміщуються в установленому порядку, а саме: найменування установи – автора документа, назву виду документа (крім листів), дату, реєстраційний індекс документа, заголовок до тексту, текст, підпис.

214.Зокрема, у листі зазначено дату документа та його вихідний номер, а також автора документа і найменування відповідної установи. Крім того, лист містить відповідні підписи.

215.Отож, зважаючи на викладене, лист ІНФОРМАЦІЯ_9 від 16.11.2017 є офіційним документом.

3)він видавався установою, яка має право видавати такі документи

216.Так, згідно з п. 41.1 ст. 41 контролюючим органам є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику та його територіальні органи.

217.Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу (ст. 92 ПК України).

218.Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_9 є територіальним органом контролюючого органу, воно наділене виключною компетенцією щодо управління майном, яке перебуває у податковій заставі на відповідній території.

219.У зв`язку з чим, вказаний лист був виданий саме тією установою, яка має право на складання та видачу таких документів.

4)документ надавав відповідні права та звільняв від обов`язків

220.Як вже було зазначено у І розділі вироку, згідно з вимогами податкового законодавства відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, можливе виключно за умови отримання згоди контролюючого органу.

221.Тобто, такий лист, фактично, є документом, який надає право на здійснення розпорядження активами, яке до моменту отримання такого документа було обмежене законом.

222.Окрім цього, ДП МВС України « ІНФОРМАЦІЯ_5 », на балансі якого перебували об`єкти нерухомості, у цьому випадку мало обов`язок зберігати відповідне майно задля забезпечення інтересів держави. Тож, згода ІНФОРМАЦІЯ_9 на відчуження згаданого майна, яке перебувало у податковій заставі, звільнила б власника такого майна від визначених обов`язків.

223.Отже, такий лист надавав державному підприємству відповідні права та звільняв від обов`язків.

ґ) вказаний лист є підробленим, проте стороною обвинувачення не доведено факт його підробки саме ОСОБА_22 спільно з іншою особою

224.Під підробленням документа слід розуміти, серед іншого, часткову фальсифікацію змісту справжнього документа, шляхом внесення у документ неправдивих відомостей (внесення фіктивних записів, знищення частини тексту, підроблення підпису тощо).

225.У розділі I вироку колегія суддів вже встановлювала факти звернення ОСОБА_22 до ІНФОРМАЦІЯ_9 задля отримання згоди на відчуження об`єктів нерухомого майна, розташованих за адресою: АДРЕСА_3 , які перебували у податковій заставі.

226.Однак у відповідь на вказані звернення останній неодноразово отримував відмову.

227.Зокрема, зі змісту листа заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_27 від 16.11.2017 вбачається, що питання щодо надання або ненадання згоди на відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, буде розглянуте після підтвердження настання вимог, передбачених податковим законодавством. У листі також містилося посилання на п. 92.2. ст. 92 ПК України відповідно до якого у разі відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою контролюючого органу зобов`язаний замінити іншим майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою контролюючого органу за умови часткового погашення податкового боргу [доказ 55].

228.Водночас, направляючи до ІНФОРМАЦІЯ_6 звернення від 07.03.2018, ОСОБА_24 додав, серед іншого, лист ІНФОРМАЦІЯ_9 від 16.11.2017, яким було надано згоду на відчуження об`єктів нерухомості, що перебували у податковій заставі, за умови направлення коштів отриманих від реалізації нерухомого майна на погашення податкового боргу перед державним бюджетом [докази 37, 55, 29].

229.Вихідний номер та дата, зазначені у листі, повністю збігалися із листом ІНФОРМАЦІЯ_9 від 16.11.2017, яким було відмовлено Підприємству у наданні згоди на відчуження нерухомості.

230.До того ж, за своїм змістом вказані листи різнилися лише двома останніми абзацами.

231.Так, згідно з висновком експертів за результатами проведення комісійної судово-почеркознавчої експертизи від 15.12.2020 підпис від імені ОСОБА_27 у згаданому листі, який було направлено ОСОБА_22 до ІНФОРМАЦІЯ_6 , виконано іншою особою [доказ 148]. Вказаний факт також підтвердила свідок ОСОБА_29 безпосередньо під час свого допиту [доказ 156].

232.Окрім того, відповідно до висновку експертів за результатами проведення судової технічної експертизи документів від 17.12.2019 фірмовий бланк ІНФОРМАЦІЯ_9 , на якому було надруковано зазначений лист, не відповідає способу друку примірника бланка ІНФОРМАЦІЯ_9 для листування [доказ 149].

233.Під час свого допиту свідок ОСОБА_44 , який у 2018 році обіймав посаду начальника відділу по взаємодії із підприємствами у ІНФОРМАЦІЯ_6 , зазначив, що отримував вказаний пакет документів, який подавався Підприємством. Надалі, останній скеровував відповідні документи до ІНФОРМАЦІЯ_11 . Свідок наголошував, що ані він, ані інші працівники ІНФОРМАЦІЯ_6 не могли замінити додатки до звернення [доказ 162].

234.Отож, зважаючи на викладене, лист ІНФОРМАЦІЯ_9 від 16.11.2017, який було направлено як додаток до звернення до ІНФОРМАЦІЯ_6 від 07.03.2018, був підроблений.

235.Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 28 КК України кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення.

236.Зі змісту вказаної статті вбачається, що домовленість повинна стосуватися спільності вчинення злочину (узгодження об`єкта злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення, змісту виконуваних функцій тощо). Така домовленість може відбутися у будь-якій формі – усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій тощо.

237.Учасники вчинення злочину такою групою діють як співвиконавці. При цьому, можливий технічний розподіл функцій, за якого кожен співучасник виконує певну роль, а інший співвиконавець також має бути суб`єктом цього злочину.

238.Сторона обвинувачення не довела, що такий злочин вчинено саме за попередньою змовою групою осіб, оскільки не надано жодного доказу щодо домовленості обвинуваченого про спільність вчинення такого злочину.

239.До того ж, оскільки таку особу не встановлено ні слідством, ні під час судового розгляду, суд не може однозначно стверджувати, що така особа є суб`єктом цього злочину.

240.Колегія суддів за результатами дослідження усього обсягу доказів, наданих стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_22 , встановила, що у матеріалах провадження відсутні будь-які докази на підтвердження того, що саме він підробив лист.

241.Як вже зазначалося, ані почеркознавча, ані судово-технічна експертизи не стверджують про факт підробки документа ОСОБА_22 , не підтвердили цього і жоден із допитаних свідків.

242.Отож, лист ІНФОРМАЦІЯ_9 від 16.11.2017, який було направлено як додаток до звернення до ІНФОРМАЦІЯ_6 від 07.03.2018, був підроблений, проте під час судового розгляду не встановлено, що цю підробку здійснив ОСОБА_22 самостійно або ж за попередньою змовою з іншою невстановленою особою.

243.А тому, обвинуваченого ОСОБА_22 слід визнати невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, та виправдати його у зв`язку з недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК.

III.Чи винен ОСОБА_22 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України?

244.Аналіз частини третьої статті 358 КК України, в площині формулювання обвинувачення, вказує на те, що відповідальність в цьому випадку за нею настає, зокрема, якщо доказами поза розумним сумнівом підтверджено, що:

1) ОСОБА_22 є суб`єктом інкримінованого йому злочину;

2)документ (лист ІНФОРМАЦІЯ_9 від 16.11.2017) був підробленим;

3)цей лист є іншим офіційним документом;

4)він видавався установою, яка має право видавати такі документи;

ґ) документ надає відповідні права та звільняє від обов`язків;

5) ОСОБА_22 використав вказаний документ;

6)він знав, що цей документ підроблений;

7)такі дії ним вчинено умисно.

245.Підтвердження доказами (належними, допустимими та достовірними) кожного з наведених елементів поза розумним сумнівом свідчитиме про доведення вини обвинуваченого. Відсутність таких доказів щодо якогось з елементів вказуватиме на невинуватість особи або ж на необхідність, за певних умов, перекваліфікації його дій.

246.Так, зважаючи на те, що під час оцінки пред`явленого ОСОБА_45 обвинувачення за ч. 3 ст. 358 КК України колегія суддів вже дійшла висновку про те, що той є суб`єктом інкримінованого злочину (який є загальним як для ч. 3, та і для ч. 4 цієї статті), належність листа до іншого офіційного документа, його видачу уповноваженою установою, здатність породжувати відповідні права та звільняти від обов`язків, документ (лист ІНФОРМАЦІЯ_9 від 16.11.2017) був підробленим, надалі при вирішенні питання про наявність у діях ОСОБА_22 складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, суд не повторюватиме їх оцінку, а обмежиться встановленням обставин використання останнім зазначеного листа, його обізнаності про підроблений характер документа та умисного характеру таких дій.

5) ОСОБА_22 використав вказаний документ

247.Під використанням завідомо підробленого документа слід розуміти, зокрема, подання такого документа, що передбачає ознайомлення певного кола осіб зі змістом підробленого документа. Тобто, відповідний документ передається уповноваженим особам для посвідчення тих чи інших фактів.

248.Як вже було встановлено у пункті «б» цього розділу вироку ОСОБА_24 , направляючи до ІНФОРМАЦІЯ_6 звернення від 07.03.2018, додав, серед іншого, лист ІНФОРМАЦІЯ_9 від 16.11.2017, яким було надано згоду на відчуження об`єктів нерухомості, тобто, той самий підроблений лист [докази 37, 55, 29].

249.У зв`язку з чим, ОСОБА_22 використав такий документ.

6) ОСОБА_22 знав, що цей документ підроблений

250.Відповідно до Постанови ІНФОРМАЦІЯ_27 від 24.07.2025 у справі № 295/5331/22 використання завідомо підробленого документа означає усвідомлення суб`єктом того, що він використовує не справжній офіційно виданий документ, а підроблений.

251.У попередніх розділах вироку зазначалось про те, що ОСОБА_24 неодноразово звертався до ІНФОРМАЦІЯ_9 із листами задля отримання згоди на відчуження майна, яке перебувало у податковій заставі. Однак постійно отримував обґрунтовану відмову, через існування відповідних перешкод, визначених законом.

252.Лист-відповідь ІНФОРМАЦІЯ_9 від 16.11.2017 № 37067/10/26-15-17-02-40 містив очевидну відмову у наданні відповідної згоди.

253.Тоді як, підроблений лист, як вже було встановлено, відрізнявся за змістом від дійсного лише декількома останніми абзацами і навпаки містив згоду на відчуження об`єктів нерухомості.

254.Зважаючи на викладене, останній очевидно знав про те, що відповідна установа не видавала жодних листів, які б містили таку згоду, а отже, відповідно, й те, що відомості, викладені у листі, не відповідають дійсності.

7)він умисно використав підроблений документ

255.Аналіз ч. 4 ст. 358 КК України дає можливість дійти висновку про те, що суб`єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом. Оскільки диспозиція статті містить вказівку на «завідомість» підробки, це виключає можливість вчинення цього злочину з необережності.

256.Зважаючи на те, що зміст прямого умислу та його інтелектуальний і вольовий елементи вже були розкриті у розділі І цього вироку, колегія суддів не повторюватиме відповідні положення.

257.У зв`язку з цим, необхідно встановити, чи усвідомлював ОСОБА_22 використання ним підробленого документу.

258.Про наявність такого усвідомлення свідчать фактичні обставини провадження.

259.Так, знаючи, що вказаний лист підроблений, ОСОБА_24 підписав звернення до ІНФОРМАЦІЯ_6 , до якого, в якості додатку, долучив відповідний лист.

260.Тож, він усвідомлював, що направивши такий документ до Міністерства, фактично використає його для одержання дозволу ІНФОРМАЦІЯ_6 на відчуження об`єктів нерухомості.

261.Зміст підробленого листа, який нібито підтверджував згоду ІНФОРМАЦІЯ_9 на відчуження майна, що перебувало у податковій заставі, а також значення цього документа для погодження відчуження об`єктів нерухомості додатково підтверджують, що він свідомо використав його як справжній.

262.Отже, наведене підтверджує наявність у діях ОСОБА_22 прямого умислу на використання завідомо підробленого документа.

IV.Чи винен ОСОБА_22 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України?

263.Аналіз частини першої статті 388 КК України, в площині формулювання обвинувачення, вказує на те, що відповідальність в цьому випадку за нею настає, зокрема, якщо доказами поза розумним сумнівом підтверджено, що:

1)об`єкти нерухомого майна були описані у податкову заставу;

2) ОСОБА_22 відчужив таке майно;

3)він є особою, якій це майно ввірено – суб`єктом інкримінованого йому злочину;

4)ці дії ним вчинено умисно.

264.Підтвердження доказами (належними, допустимими та достовірними) кожного з наведених елементів поза розумним сумнівом свідчитиме про доведення вини обвинуваченого. Відсутність таких доказів щодо якогось з елементів вказуватиме на невинуватість особи або ж на необхідність, за певних умов, перекваліфікації його дій.

1)об`єкти нерухомості були описані у податкову заставу

265.Відповідно до п.п. 89.1.1, 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати платником податків у встановлені цим Кодексом строки суми грошового зобов`язання.

266.Згідно з п. 89.2 ст. 89 ПК України право податкової застави поширюється на майно платника податків, яке перебуває у його власності, господарському віданні або оперативному управлінні у день виникнення такого права, а також на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому.

267.За змістом п. 89.3 ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До такого акта включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, а акт опису складається податковим керуючим.

268.Тобто, під майном, яке описано, слід розуміти майно, щодо якого у встановленому порядку застосовано процедуру опису, яка полягає у внесенні до акта опису майна переліку речей із зазначенням точної назви кожної з них, їхньої кількості та індивідуально-визначених характеристик.

269.У І розділі вироку колегія суддів вже встановила, що у зв`язку із тим, що за Підприємством обліковувалась заборгованість, ІНФОРМАЦІЯ_9 24.04.2017 прийняло рішення про опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні, оперативному управлінні) платника податків ДП МВС України « ІНФОРМАЦІЯ_5 », у податкову заставу відповідно до ст. 89 розділу ІІ ПК України [доказ 62].

270.Після чого, 19.10.2017 податковий керуючий склав акт опису відповідного майна, на підставі вказаного вище рішення, а саме: будівлі виробничих майстерень із підсобними приміщеннями [доказ 53].

271.У вказаному акті опису майна чітко зазначено назви вказаного нерухомого майна із переліком їх індивідуально-визначених характеристик.

272.Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що таке майно було описане.

2) ОСОБА_22 відчужив описане майно

273.Суд вже встановлював обставини відчуження об`єктів нерухомого майна ОСОБА_46 у розділі І вироку, де дійшов висновку про те, що останній організував процес отримання згоди на відчуження таких об`єктів нерухомості та від імені ДП МВС України « ІНФОРМАЦІЯ_5 » підписав договір купівлі-продажу відповідного майна, яке було описане, та акт його прийому-передачі.

274.Окрім цього, згідно з вимогами ст. 89.8. ПК України контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

275.Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обмежень 23.10.2017 до реєстру було внесено записи про те, що на підставі акту опису майна від 19.10.2017 на вказані об`єкти нерухомості накладено обтяження у виді податкової застави та заборону їх відчужувати [докази 60, 61].

276.Крім дослідженого у вироку вище, у матеріалах провадження міститься акт про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, відповідно до якого податковий керуючий ІНФОРМАЦІЯ_9 встановив, що згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 15.08.2018 записи в реєстрі щодо обтяження вказаного майно були скасовані на підставі ухвали ІНФОРМАЦІЯ_28 (справа № 205/9453/18) [доказ 59].

277.Зі змісту листа-відповіді Голови вказаного суду вбачається, що згідно з даними автоматизованої системи документообігу суду в провадженні не перебувало будь-яких справ, де стороною було б ДП МВС України « ІНФОРМАЦІЯ_5 ». До того ж, за єдиним унікальним номером справи 205/9453/18 міститься справа зовсім іншого змісту, за результатами розгляду якої рішення про зняття податкової застави в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не постановлялося [доказ 2].

278.Водночас зі змісту вказаного рішення суду вбачається, що воно стосувалось виключно передачі в дохід держави вилучених мобільних телефонів, виявлених на території виправної колонії після їх перекидання через огорожу установи невідомою особою.

279.Так, колегія суддів встановила, що 15 серпня 2018 року до державного реєстратора ІНФОРМАЦІЯ_29 ОСОБА_47 надійшла заява від ОСОБА_48 про скасування запису щодо обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. До заяви також було додано ухвалу ІНФОРМАЦІЯ_28 від 06.08.2018 у справі № 205/9453/18, якою задоволено заяву ОСОБА_49 та скасовано у вказаному реєстрі записи про обтяження за відповідними номерами. Окрім цього, до заяви також долучався лист судді згаданого суду, адресований державному реєстратору, в якому викладено інформацію щодо результатів розгляду відповідної справи [докази 40, 41, 42, 43, 3].

280.Надалі, за результатами розгляду заяви ОСОБА_48 , того ж дня ОСОБА_47 постановила рішення про скасування записів про обтяження та внесення записів про таке скасування [докази 44, 3].

281.Тобто, запис у реєстрі обтяження було знято на підставі неіснуючого судового рішення, що надало можливість відчужити описане нерухоме майно щодо якого існує спеціальний порядок реєстрації у державному реєстрі та, відповідно, відчуження.

282.Отож, ОСОБА_22 відчужив описане ІНФОРМАЦІЯ_9 нерухоме майно.

3) ОСОБА_22 є особою, якій це майно ввірено – суб`єктом інкримінованого йому злочину

283.Як вже було встановлено у ІІ розділі вироку, ОСОБА_22 підпадає під ознаки суб`єкта загальнокримінального злочину.

284.Диспозиція ч. 1 ст. 388 КК України передбачає, що суб`єктом цього злочину є особа, якій ввірене майно, що, серед іншого, описане.

285.Отож, суду також потрібно встановити чи було майно ввірене ОСОБА_45 .

286.Під ввіреністю майна слід розуміти офіційне передавання особі на зберігання описаного майна, здійснене уповноваженим суб`єктом на підставі та в порядку, передбаченому законодавством, що включає в себе: офіційне передавання описаного майна такій особі; інформування цієї особи про відповідний правовий режим такого майна, обов`язки щодо його зберігання, а також про встановлені обмеження щодо поводження із ним; оформлення відповідної документації.

287.Так, вказані об`єкти нерухомості ще до опису їх у податкову заставу перебували на балансі ДП МВС України « ІНФОРМАЦІЯ_5 », тобто вони фактично не передавалися на зберігання Підприємству.

288.Зі свого боку директор Підприємства ОСОБА_22 як представник платника податків поставив на вказаному акті опису майна свій підпис [доказ 53].

289.Тож, згідно з вимогами ст. 89 ПК та згаданого акта такі об`єкти вважаються офіційно ввіреними Підприємству в особі його директора ОСОБА_22 .

290.Крім того, проставляючи свій підпис в акті опису майна, ОСОБА_24 підтвердив обізнаність про перехід цього майна у статус податкової застави та, відповідно, про обов`язки щодо його зберігання.

291.Отож, ОСОБА_22 є спеціальним суб`єктом інкримінованого йому злочину.

4)ці дії ним вчинено умисно

292.Аналіз ч. 1 ст. 388 КК України дає можливість дійти висновку про те, що суб`єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом.

293.Зважаючи на те, що зміст прямого умислу та його інтелектуальний і вольовий елементи вже були розкриті у розділі І цього вироку, колегія суддів не повторюватиме відповідні положення.

294.У зв`язку з цим, необхідно встановити, чи усвідомлював ОСОБА_22 факт відчуження ним майна, яке було описане у податкову заставу.

295.Як вже було вказано вище, ОСОБА_24 особисто підписав акт опису відповідного майна.

296.Окрім цього, колегія суддів встановила, що той звертався до заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_27 із листами від 13.11.2017, 10.01.2018 щодо отримання згоди на відчуження об`єктів нерухомого майна, розташованих за адресою: АДРЕСА_3 . А у своєму листі від 25.01.2018 ОСОБА_22 просив зняти податкову заставу із вказаного майна [докази 54, 57, 63].

297.Водночас у відповідь на вказані листи згадана посадова особа ІНФОРМАЦІЯ_9 повідомляла, що згідно зі ст. 92 ПК України платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.

298.До того ж, у листах було зазначено, що питання щодо надання або ненадання згоди на відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, буде розглянуте після підтвердження настання вимог, передбачених податковим законодавством, зокрема п. 92.2. ст. 92 ПК України відповідно до якого у разі відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою контролюючого органу зобов`язаний замінити іншим майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою контролюючого органу за умови часткового погашення податкового боргу.

299.Тобто, ОСОБА_22 знав про існування заборони відчуження такого майна за відсутності згоди контролюючого органу (у цьому випадку ІНФОРМАЦІЯ_9 ), йому було відомо, що такі об`єкти були описані у податкову заставу.

300.За таких обставин, відчужуючи вказане майно, він передбачав, що наслідком його дій буде вибуття майна, яке було описано, і бажав настання такого наслідку.

301.Отож, зважаючи на викладене, колегія суддів доходить висновку, що ОСОБА_24 усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його наслідки та бажав їх настання, що свідчить про наявність у його діях прямого умислу.

V.Чи винні ОСОБА_22 та ОСОБА_23 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України?

302.Аналіз частини п`ятої статті 191 КК України, в площині формулювання обвинувачення, вказує на те, що відповідальність у цьому випадку за нею настає, зокрема, якщо доказами поза розумним сумнівом підтверджено, що:

1) ОСОБА_22 та ОСОБА_23 є службовими особами;

2)вони вчинили заволодіння;

3)чужим майном;

4)шляхом зловживання своїм службовим становищем;

ґ) в особливо великих розмірах;

5)за попередньою змовою групою осіб;

6)ці дії ними вчинено умисно.

303.Підтвердження доказами (належними, допустимими та достовірними) кожного з наведених елементів поза розумним сумнівом свідчитиме про доведення вини обвинувачених. Відсутність таких доказів щодо якогось з елементів вказуватиме на невинуватість осіб або ж на необхідність, за певних умов, перекваліфікації їх дій.

а) ОСОБА_24 та ОСОБА_25 є службовими особами

304.Відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України службовими особами є особи, які постійно або тимчасово обіймають на підприємствах посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих (1) чи адміністративно-господарських функцій (2).

305.У розділі вироку де аналізувались матеріали на предмет наявності у діях ОСОБА_22 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України вже встановлено, що він обіймав посаду на державному підприємстві, пов`язану із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто був службовою особою – суб`єктом такого злочину.

306.Головна відмінність між визначенням поняття службової особи у ч. 3 ст. 18 КК України та ч. 1 примітки до ст. 364 КК України полягає в тому, що друге визначення повністю виключає представників приватного сектору економіки (недержавних та некомунальних компаній) з-під дії статей 364, 368, 368-5 та 369 КК України, концентруючись виключно на публічному секторі (державна служба, місцеве самоврядування, державні та комунальні підприємства/установи).

307.Оскільки визначення поняття суб`єкта злочину для цілей цього кримінального провадження – службової особи для ст. 364 КК України ідентичне і для ст. 191 КК України (через призму формулювання обвинувачення), суд не аналізуватиме його повторно щодо обвинуваченого ОСОБА_22 .

308.В свою чергу ОСОБА_23 обіймав посаду заступника директора із загальних питань ДП МВС України « ІНФОРМАЦІЯ_5 » з 01.06.2016 щонайменше до 20.03.2019 [докази 90, 91, 92].

309.Окрім цього, у матеріалах провадження міститься довіреність, видана останнім 18.01.2018, саме як виконувачем обов`язки директора Підприємства [доказ 95]. Крім того, той у січні цього ж року підписував лист саме як в.о. директора Підприємства [доказ 143].

310.Останній під час свого допиту в суді зазначив, що у його посадові обов`язки входила, зокрема організація роботи зі структурними підрозділами ІНФОРМАЦІЯ_6 . Окрім того, той вказав, що займався організацією роботи у регіонах [доказ 169].

311.Також, встановлено, що 06.02.2018 ОСОБА_23 , як заступник директора Підприємства, звертався до ІНФОРМАЦІЯ_30 із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки [доказ 94]. Тобто, фактично, діяв від імені ДП МВС України « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».

312.Отже, останній обіймав посади на Підприємстві постійно та тимчасово, при цьому, виконуючи організаційно-розпорядчі функції.

313.Зважаючи на викладене, ОСОБА_22 та ОСОБА_23 є суб`єктами цього злочину.

2) ОСОБА_22 вчинив заволодіння грошовими коштами

314.Вчинення злочину, передбаченого ст. 191 КК України, у тому числі, полягає у заволодінні чужим майном і має місце тоді, коли службова особа незаконно обертає чуже майно на свою користь чи користь третіх осіб, використовуючи при цьому своє службове становище. Його особливістю є те, що, на відміну від привласнення чи розтрати, предметом заволодіння чужим майном може бути і майно, яке безпосередньо не було ввірене винному чи не перебувало в його віданні (Постанова Верховного Суду від 13.09.2021 у справі № 310/766/19).

315.Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем полягає в незаконному оберненні чужого майна на свою користь або на користь інших осіб з використанням службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби (п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» № 10 від 06 листопада 2009 року).

316.Як вже було зазначено у попередніх розділах вироку, 28.08.2018 ОСОБА_22 підписав договір купівлі-продажу нерухомого майна у вигляді нежитлових будівель, відповідно до якого Продавець зобов`язався передати Покупцеві – ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » зазначене майно, а Покупець – сплатити за нього грошові кошти у сумі 18 999 840,00 грн [докази 5, 38].

317.Того ж дня з розрахункового рахунку ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » на рахунок ДП МВС України « ІНФОРМАЦІЯ_5 » перераховано грошові кошти у сумі 18 999 840 грн в якості оплати за вказаним договором купівлі-продажу [доказ 39].

318.Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_50 зазначив, що наприкінці серпня 2018 року, до підписання вказаного договору купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна, заступник директора ДП МВС України « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ОСОБА_25 звернувся до нього та повідомив, що незабаром на Підприємство має надійти значна сума коштів від продажу нерухомості, у зв`язку із чим, необхідно «обготівкувати» зазначені грошові кошти задля уникнення їх арешту.

Свідок, зі свого боку, погодився брати участь в «обготівкуванні» за відповідний відсоток (1,5 %). Після чого, під час безпосереднього спілкування ОСОБА_51 вже із ОСОБА_22 , той зазначив, що вказаний відсоток їх влаштовуватиме. Окрім цього, існувала домовленість про те, що ОСОБА_50 передаватиме такі кошти або ОСОБА_45 , або ж ОСОБА_52 .

Зі змісту показань свідка ОСОБА_51 також вбачається, що з метою реалізації досягнутої домовленості було використано, зокрема ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_31 », доступ до банківського рахунку якого він мав. Разом з тим, жодних реальних послуг вказане Товариство ДП МВС України « ІНФОРМАЦІЯ_5 » не надавало [доказ 165].

319.Так, у період з 04.09.2018 – 03.01.2019 з рахунку ДП МВС України « ІНФОРМАЦІЯ_5 », було перераховано грошові кошти у загальній сумі 16 690 020 грн (у тому числі ПДВ – 450 416, 67 грн) на рахунки таких товариств:

-ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_31 » – 12 937 520,00 грн без ПДВ з призначенням платежів: «за організацію зберігання трансп. засобів» та «за організацію спец. майданчиків»;

-ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_32 » – 2 702 500,00 грн (у т.ч. ПДВ – 450 416,67 грн) з призначенням платежів «за послуги згідно договору № 09/2018 - 3 від 05.09.2018»;

-ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_33 » – 1 050 000,00 грн без ПДВ з призначенням платежів «за інформаційні-консультаційні послуги зг. Договору № 08/11-2018 від 08.11.2018» [докази 86, 76, 80, 81, 82, 83, 84, 85, 78, 79, 73, 74, 75, 88].

320.Факт перерахування коштів у розмірі 16 690 020 грн (у т.ч. ПДВ – 450 416, 67 грн) з поточного рахунку Підприємства на рахунки вказаних товариств підтверджується також проведеною у цьому кримінальному провадженні судово-економічною експертизою [доказ 142].

321.Встановлено, що у період перерахування вказаних коштів, а саме у час, наближений до здійснення відповідних трансакцій, до системи дистанційного банківського обслуговування банку («Клієнт-банк»), в якому обслуговувався рахунок Підприємства, здійснювався вхід під ключами ОСОБА_22 та ОСОБА_53 із підключення у м. Києві за адресами розташування ДП МВС України « ІНФОРМАЦІЯ_5 » [доказ 121].

322.Водночас особа на ім`я ОСОБА_53 жодного разу протягом вказаного періоду не перебувала у межах дії базової станції, яка охоплювалась зазначеними адресами. Натомість, в межах дії таких станцій перебували ОСОБА_22 , ОСОБА_54 або ОСОБА_55 [доказ 121].

323.Вказане також підтвердила свідок ОСОБА_56 , яка в інкримінований період обіймала посаду головного бухгалтера на Підприємстві. Зокрема, та зазначила, що перерахування коштів ДП МВС України « ІНФОРМАЦІЯ_5 » на банківські рахунки ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_31 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_32 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_33 » здійснювалося з ключів доступу до рахунку ОСОБА_22 та ОСОБА_53 (раніше обіймала посаду головного бухгалтера на Підприємстві до неї) [доказ 166].

324.Видом діяльності ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_31 » була оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. Зокрема, встановлено, що фактично на Товаристві були відсутні працівники. За період 2016–2020 років також відсутня будь-яка інформація щодо нарахування ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_31 » доходів фізичним особам. Крім того, воно припинило подання податкової звітності з 2017 року [докази 65, 69].

325.На час інкримінованих дій єдиним засновником та керівником ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_31 » була ОСОБА_57 [докази 97, 72, 122]. Однак її оформлено засновницею саме на прохання колишнього роботодавця, при цьому, без наміру здійснювати будь-яку господарську діяльність, оскільки Товариство не мало офісу та штату працівників. Окрім цього, остання ніколи не була знайома ані з ОСОБА_22 , ані з ОСОБА_23 [доказ 164].

326.У період здійснення перерахунків грошових коштів ДП МВС України « ІНФОРМАЦІЯ_5 » на ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_31 », вказане Товариство офіційно розташовувалось за адресою: АДРЕСА_5 [докази 97, 122].

327.Надалі, назву Товариства було змінено на ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_34 » із зазначенням місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_6 , крім того, змінився керівник Товариства [доказ 123].

328.Водночас, встановлено, що нежитлові приміщення за вказаною у попередньому пункті адресою на праві власності зареєстровані за державою в особі Державного публічного акціонерного товариство « ІНФОРМАЦІЯ_35 » та за Приватним підприємством « ОСОБА_58 », які протягом 2019-2021 років не надавали у користування відповідні приміщення ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_34 ». До того ж, за результатами огляду ділянки місцевості, на якій розташовані такі приміщення, встановлено відсутність зовнішніх ознак можливого розташування вказаного Товариства [докази 124, 125, 126, 127].

329.Крім того, згідно з інформацією, отриманою від ІНФОРМАЦІЯ_36 , ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_34 » (колишня назва ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_31 ») у період з 01.01.2016 по 31.12.2020 не сплачувало ПДВ, податок на прибуток за 2016 рік склав 2360 грн, а за усі подальші роки – 0 грн. До того ж, у вказаний період нарахування та сплата єдиного внеску із заробітної плати не здійснювались [доказ 171].

330.Також, суд бере до уваги, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_37 від 07.09.2022 юридичну особу ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_34 » припинено, у зв`язку із веденням підприємством незаконної діяльності та фіктивністю юридичної особи [доказ 128].

331.В свою чергу, інше товариство, на яке також надходили грошові кошти від ДП МВС України « ІНФОРМАЦІЯ_5 » – ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_32 », було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_7 [докази 98, 100].

332.Комплекс будівель за вказаною адресою на праві власності зареєстрований за державою в особі Верховної ради України, при цьому, перебуває у повному господарському віданні ДП « ІНФОРМАЦІЯ_38 ». Окрім цього, встановлено, що на території підприємства ніколи не розміщувалось ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_32 » [докази 132, 133].

333.Крім того, станом на травень 2021 року керівником цього Товариства було вказано ОСОБА_59 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_39 [докази 129, 130].

334.Видом діяльності ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_32 » була неспеціалізована оптова торгівля. Середня чисельність працівників становила 1 особу. За період 2016–2020 років також відсутня будь-яка інформація щодо нарахування ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_32 » доходів фізичним особам. До того ж, воно припинило подання податкової звітності з листопада 2018 року [докази 65, 69].

335.Згідно з інформаційною системою ІНФОРМАЦІЯ_36 вказане Товариство зареєстровано платником податків в органах ДПС 06.06.2018, а 03.12.2019 свідоцтво платника ПДВ анульовано, у зв`язку із відсутністю поставок та ненаданням декларації протягом 12 послідовних місяців [доказ 70].