Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №712/12632/24 — Черкаський апеляційний суд

Суд: Черкаський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, з них:

Дата: 13 липня 2026 р.

Справа: №712/12632/24

Суддя: Сіренко Ю. В.

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1076/26Головуючий по 1 інстанції

Справа № 712/12632/24 Категорія: 331030000 Чапліної Н.М.

Доповідач в апеляційній інстанції

Сіренко Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року

м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів :

Сіренка Ю.В., Василенко Л.І., Карпенко О.В.,

секретар: Любченко Т.М.,

учасники справи:

заявник – ОСОБА_1 ;

заінтересовані особи – Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Військова частина НОМЕР_1 , Головне управління Національної гвардії України, ОСОБА_2 ,

особа, яка подала апеляційну скаргу – ОСОБА_2 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 березня 2026 року в справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Військова частина НОМЕР_1 , Головне управління Національної гвардії України, ОСОБА_2 про оголошення фізичної особи померлою,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Соснівського районного суду м. Черкаси з заявою про оголошення померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Військова частина НОМЕР_1 .

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 є матір`ю військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1

ОСОБА_3 призваний на військову службу під час мобілізації 13.03.2022.

У період з 20.03.2023 до 20.04.2023 ОСОБА_3 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в селі Хромове Бахмутського району Донецької області.

Однак, ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час виконання бойового завдання, після бойового зіткнення з противником в районі населеного пункту Хромове Бахмутського району Донецької області військовослужбовець ОСОБА_3 зник безвісти (ймовірно загинув).

Згідно з матеріалами службового розслідування, проведеного військовою частиною НОМЕР_1 , встановлені обставини, за яких залишитись живим військовослужбовцю ОСОБА_3 не було шансів. Отже, ОСОБА_3 зник безвісти 20.04.2023, тобто на момент звернення до суду минуло 18 місяців, перебуваючи в селі Хромове Бахмутського району Донецької області, де ведуться активні бойові дії, саме під час виконання бойового завдання.

Від встановлення факту загибелі військовослужбовця під час виконання бойового завдання внаслідок збройної агресії російської федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих майнових та немайнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця, тобто має індивідуальний характер.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 березня 2026 року заяву задоволено.

Оголошено померлим ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Лангепас Нижнєвартовсього району Тюменської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , старшого механіка-водія 1-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 4-ї роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) НОМЕР_2 батальйону оперативного призначення старшого солдата військової частини НОМЕР_1 , за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.

Датою смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем смерті населений пункт селище Хромове, Бахмутський район, Донецька область, Україна.

Мотивуючи прийняте рішення, суд першої інстанції вказав, що згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, датою початку бойових дій на території с-ще Хромове Бахмутської міської територіальної громади є 24.02.2022, датою завершення бойових дій 11.02.2024, та з 12.02.2024 ця територія є тимчасово окупованою російською федерацією територією України.

З урахуванням наведеного, шестимісячний строк для звернення до суду має відраховуватися з цієї дати (12.02.2024), що під час звернення до суду заявником дотримано.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується наявність підстав для оголошення ОСОБА_3 , померлим у зв`язку з існуванням обґрунтованого припущення щодо його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто констатації високого ступеня ймовірності смерті в населеному пункті селище Хромове, Бахмутський район, Донецька область.

Не погодившись з рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 березня 2026 року, представник заінтересованої особи ОСОБА_2 – адвокат Бабенко Р.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив вказане рішення скасувати і ухвалити нове, яким в задоволенні заяви відмовити, а у разі встановлення судом спору про право, залишити заяву без розгляду на підставі ч. 6 ст. 294 ЦПК України.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах унеможливлює оголошення особи померлою. Суд першої інстанції не забезпечив процесуального балансу та задовольнив заяву без достатньої сукупності переконливих доказів, проігнорувавши позицію законного представника малолітніх дітей.

Скаржник також зазначає про наявність спору про право, оскільки між заявником та скаржником існує реальне протистояння щодо правового статусу особи, відтак суд мав застосувати положення ч. 6 ст. 294 ЦПК України та залишити заяву без розгляду.

Відзив на апеляційну скаргу до Черкаського апеляційного суду не надходив.

Заслухавши доповідь судді, ОСОБА_1 , вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, з огляду на таке.

Із матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 21.01.1983, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком зазначено ОСОБА_4 , матір`ю – ОСОБА_1 .

Згідно з копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області 18.10.2006, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в м. Лангепас Нижнєвартовсього району Тюменської області.

Відповідно до довідки № 1268 від 18.12.2023, виданої начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 призваний на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_5 13.03.2022 до військової частини НОМЕР_5 .

Згідно з витягом з наказу командира ІНФОРМАЦІЯ_6 №314 (по стройовій частині) - солдата ОСОБА_3 зараховано до списків особового складу військової частини на всі види забезпечення, останній 01 грудня 2022 року зарахований у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до витягу з наказу № 69 від 20.03.2023 командира ІНФОРМАЦІЯ_6 № 314 (по стройовій частині) - уважати таким, що вибули у службове відрядження старшого механіка-водія 1-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 4-ї роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) старшого солдата ОСОБА_3 . Підстава: посвідчення про відрядження № 893/бд, розпорядження командувача Національної гвардії України від 17.09.2022 №27/2/2-7086т-Е (шифротелеграма начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 від 17.09.2022 №1/1-3709т-Е).

Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України № 467 від 09.06.2023, старший солдат ОСОБА_3 дійсно в період з 20.03.2023 до 20.04.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в селі Хромове Бахмутського району Донецької області.

Згідно з висновком службового розслідування по факту невідомого місця перебування військовослужбовців НОМЕР_6 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 , затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 15.05.2023, ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання, після бойового зіткнення з противником в районі населеного пункту Хромове Бахмутського району Донецької області військовослужбовець ОСОБА_3 зник безвісти.

У ході проведеного службового розслідування встановлено, що 09.05.2023 командир НОМЕР_6 батальйону оперативного призначення майор ОСОБА_5 рапортом доповів про те, що 20.04.2023 командир 5 роти оперативного призначення (на БТР) НОМЕР_6 батальйону оперативного призначення капітан ОСОБА_6 доповів, що після бойового зіткнення з противником в районі населеного пункту Хромове Бахмутського району Донецької області військовослужбовець ОСОБА_3 зник безвісти (ймовірно загинув) під час виконання бойового завдання.

Опитані в ході проведення службового розслідування молодший лейтенант ОСОБА_7 , солдат ОСОБА_8 , старший солдат ОСОБА_9 пояснили, що ОСОБА_3 разом з ОСОБА_10 заходили на позиції в районі населеного пункту Хромове Бахмутського району Донецької області. Противник здійснив артобстріл, а також ротними вогневими засобами надав вогневий вплив на них, щоб вони не могли зайти на свої позиції, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_9 укрились у найближчому укритті. Після завершення обстрілу противником останні висунулись до своїх позицій, проте ОСОБА_3 та ОСОБА_10 після обстрілу зникли, а у зв`язку з подальшим активним артобстрілом можливості провести повномасштабні роботи пошуку даних осіб не було можливості.

Відтак, згідно з витягом з наказу № 95 (по стройовій частині) від 20.04.2023 командира ІНФОРМАЦІЯ_6 , старшого солдата ОСОБА_3 уважати таким, що зник безвісти «ймовірно загиблий» під час участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (виконання завдань із захисту Вітчизни) і місце перебування невідоме з 20.04.2023.

У провадженні Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12023250310001582 від 06.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за фактом зникнення безвісти військовослужбовця Національної Гвардії України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до інформації Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 20.03.2023 до 18.11.2024, в Базі даних не виявлено.

Згідно з інформацією, яка надана Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на виконання ухвали суду проведеною перевіркою по архіву відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), виявлено такі актові записи:

- про шлюб № 347 від 28.10.2017 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Даний шлюб не розірваний.

- про народження дитини № 710 від 26.07.2005 відносно ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , батько – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати – ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ;

- про народження дитини № 952 від 08.08.2013 відносно ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , батько – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати – ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ;

- про народження дитини № 1007 від 07.12.2017 відносно ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , батько – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ;

- про народження дитини № 1070 від 26.07.2022 відносно ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , батько - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ;

- про народження дитини № 1071 від 26.07.2022 відносно ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , батько - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Відповідно до інформації ДП «Український національний центр розбудови миру» №08-14/13340 від 21.04.2025 відомості про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесені до реєстру НІБ, однак відомості про перебування запитуваної особи в полоні відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у ст. 315 ЦПК України не є вичерпним.

Відповідно до ч. 1 ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 оголошення фізичної особи померлою пов`язується з виникненням у її родичів та інших заінтересованих осіб прав і законних інтересів, як от: право на спадкування майна, отримання соціальних виплат, призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, припинення шлюбу, припинення зобов`язань, пов`язаних із такою особою, або інші матеріальні чи нематеріальні інтереси, пов`язані зі смертю особи, тощо. Зазначене рішення також має важливе значення для правового статусу членів сім`ї, їх соціального забезпечення та можливості розпоряджатися майном особи, яка була оголошена померлою. Це оголошення має наслідки й для договірних зобов`язань, кредитних відносин і будь-яких інших правочинів, у яких брала участь особа, оскільки це може вплинути на вимоги кредиторів та інші правовідносини, пов`язані із зобов`язаннями.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, Закон України «Про правовий режим воєнного стану» та Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.

Загальновідомою та такою, що не потребує доказування за змістом ст. 82 ЦПК України, є обставина, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє по сьогоднішній день.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно з ч. 3 ст. 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» район воєнних (бойових) дій це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Бойові дії - це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року справа № 755/11021/22 дійшла висновку, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість. Верховний Суд у постанові від 26 лютого 2024 року (справа № 686/9938/23) зазначив, що суд не констатує смерть фізичної особи, а оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у ч. 2 ст. 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою.

Водночас, частиною другою статті 20 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» передбачено, якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.

За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У справі, що переглядається, встановлено, що заявниця звернулася до суду з заявою про оголошення померлим її сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зник безвісти у бою за Батьківщину ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Хромове Бахмутського району Донецької області.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 (далі – Перелік № 376).

Як вбачається з інформації, яка міститься в Переліку № 376, та постійно оновлюється, на території с-ща Хромове Бахмутського району Донецької області (Бахмутської міської територіальної громади) велися бойові дії з 24.02.2022 до 11.02.2024, а з 12.02.2024 вказана територія тимчасово окупована російською федерацією.

При ухваленні рішення, суд правильно виходив з того, що з моменту вказаної події 20.04.2023, з моменту припинення активних бойових дій (11.02.2024) та окупації населеного пункту Хромове Бахмутського району Донецької області (12.02.2024) і до моменту звернення ОСОБА_1 з заявою до суду минуло більше шести місяців.

Апеляційний суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 перебував у районі активних бойових дій, зник після інтенсивного артилерійського обстрілу противника, був визнаний військовою частиною таким, що зник безвісти ймовірно загиблим, відомості про його місцезнаходження понад три роки відсутні, дані про перетин ним державного кордону, перебування в полоні чи будь-які інші відомості, які б свідчили про те, що він живий, відсутні.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який виходячи з принципів верховенства, справедливості, розумності та пропорційності, соціального контексту цієї справи, враховуючи вказані вище правові висновки Верховного Суду та уникаючи надмірного формалізму, за конкретних обставин зникнення безвісті ОСОБА_3 , при відсутності протягом тривалого часу відомостей про нього, вважав можливим оголосити останнього померлим, оскільки наявні в матеріалах справи докази, яким судами першої та апеляційної інстанцій надано належну оцінку дають можливість зробити вірогідне припущення про смерть ОСОБА_3 у певний час, внаслідок бойових дій під час захисту Батьківщини.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про наявність спору про право та необхідність застосування ч. 6 ст. 294 ЦПК України.

Спір про право у розумінні зазначеної норми має місце тоді, коли між особами існує неврегульований спір щодо наявності, обсягу чи належності суб`єктивного матеріального права та обов`язку, який підлягає вирішенню в позовному провадженні.

Натомість, із матеріалів справи не вбачається існування між учасниками спору будь-якого конкретного цивільного права та обов`язку. Сам факт незгоди ОСОБА_2 з заявою про оголошення особи померлою або можливість виникнення у майбутньому певних майнових наслідків такого рішення не свідчить про наявність спору про право в розумінні ч. 6 ст. 294 ЦПК України.

Встановлення зазначеного юридичного факту не обмежує особисті чи майнові права заінтересованих осіб, які можуть бути реалізовані ними в загальному порядку, зокрема, шляхом оформлення соціальних виплат, спадкових прав тощо.

Інші докази та обставини, на які скаржник посилається в апеляційній скарзі, стосуються переоцінки доказів, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі положень ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за особою, яка подала апеляційну скаргу.

Щодо заявлених в апеляційній скарзі клопотань про витребування доказів, колегія суддів зазначає, що вказані клопотання заявлялись ОСОБА_2 під час розгляду справи судом першої інстанції та були вирішені судом у встановленому процесуальним законом порядку. Судом було витребувано та досліджено докази, необхідні для встановлення обставин зникнення ОСОБА_3 та перевірки відомостей щодо його можливого місцеперебування.

Наявні у справі докази є достатніми для вирішення справи, а заявлені клопотання фактично спрямовані на повторне дослідження вже встановлених обставин.

Клопотання про витребування матеріалів цивільної справи № 694/1950/25 з Звенигородського районного суду Черкаської області є необґрунтованим, оскільки не містить мотивів необхідність такого витребування в контексті розгляду справи, що переглядається, враховуючи, що у справі № 694/1950/25 суд залишив заяву ОСОБА_2 про встановлення факту зникнення особи безвісти за особливих обставин без розгляду у зв`язку з повторною неявкою заявниці в судове засідання.

Щодо повідомлення судом першої інстанції ОСОБА_2 про судове засідання, призначене на 03.03.2026, за результатами проведення якого суд прийняв оскаржуване рішення, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_2 була повідомлена про дату і час вказаного судового засідання, що підтверджується матеріалами справи, а саме клопотанням самої ОСОБА_2 від 27.02.2026, поданого через підсистему «Електронний суд».

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд апеляційної інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», де зазначено, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 березня 2026 року в справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Військова частина НОМЕР_1 , Головне управління Національної гвардії України, ОСОБА_2 про оголошення фізичної особи померлою, залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і підлягає касаційному оскарженню в порядку і строках, визначених ЦПК України.

Повний текст постанови виготовлено 16 липня 2026 року.

Судді Ю.В. Сіренко

Л.І. Василенко

О.В. Карпенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua