Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №698/78/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1099/26Головуючий по 1 інстанції

Справа № 698/78/26 Категорія: 304090000 Лазаренко В.В.

Доповідач в апеляційній інстанції

Сіренко Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року

м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів :

Сіренка Ю.В., Василенко Л.І., Карпенко О.В.,

учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»;

відповідач – ОСОБА_1 ;

особа, яка подала апеляційну скаргу – Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на рішення Калинопільського районного суду Черкаської області від 05 березня 2026 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

У січні 2026 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.07.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1428-3470 продукту «НА ВСЕ», який підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) А8282. За вказаним договором ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» взяло на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 кредитні кошти на таких умовах: загальний розмір кредиту 8 200,00 грн; строк кредитування 300 днів; базовий період 14 днів; комісія за видачу кредиту 15,00 % від суми кредиту, стандартна процентна ставка становить 1,50 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку дії кредитного договору. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язанняв повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору. На підтвердження факту видачі кредиту позивачем додано до позовної заяви документи, що підтверджують перерахування кредитних коштів.

Станом на 18.12.2025 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 43 688,36 грн, з яких 8 200,00 грн – заборгованість за кредитом, 34833,60 грн – заборгованість за нарахованими процентами, 654,76 грн – заборгованість по комісії.

Разом з тим, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості позичальника за нарахованими комісією та процентами у загальній сумі 4 641,20 грн, за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 39 047,16 грн.

Враховуючи зазначене, кредитодавець просив суд стягнути з позичальника неповну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину у розмірі 39 047,16 грн, з яких: 8 200,00 грн – прострочена заборгованість за кредитом, 30847,16 грн – прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Рішенням Калинопільського районного суду Черкаської області від 05 березня 2026 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1428-3470 від 31.07.2024 в розмірі 11 146,53 грн.

Здійснено розподіл судових витрат.

У іншій частині позовних вимог відмовлено.

Мотивуючи прийняте рішення, суд першої інстанції зазначив, що факт отримання кредитних коштів у розмірі 8200,00 грн та користування ними відповідачем у поданій до суду заяві не заперечується, а тому грошові кошти у розмірі 8200,00 грн підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».

Частково відмовляючи в задоволені стягнення процентів за кредитним договором суд першої інстанції зазначив, що розмір денної процентної ставки в даному кредитному договорі з 21.08.2024 до 26.05.2025 не може вважатися узгодженим між сторонами, оскільки не відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування», а тому відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умова договору про 1,2 % та 1,5 % з 21.08.2024 є нікчемною. Проценти з 21.08.2024 мають бути нараховані на рівні облікової ставки (% річних) НБУ, а тому судом було перераховано відсотки відповідно до розміру облікової ставки Національного банку України за період з 21.08.2024 до 26.05.2025.

Не погодившись з рішенням Калинопільського районного суду Черкаської області від 05 березня 2026 року, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило вказане рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що «денна процентна ставка» є розрахунковим показником, який враховує сукупність витрат споживача за весь строк користування кредитом, і на відміну від «процентної ставки в день» не є окремим нарахуванням, яке здійснюється щоденно.

Так, відповідно до п. 4.12. Кредитного договору № 1428-3470 від 31.07.2024 денна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає 1,388 %.

Відтак, суд першої інстанції дійшов помилково висновку, що відсотки за користування кредитними коштами підлягають перерахунку відповідно до рівня облікової ставки Національного банку України за період з 21.08.2024 до 26.05.2025, оскільки відсоткова ставка була узгоджена між сторонами, а денна процентна ставка не перевищувала встановленого законодавством обмежень на момент укладення договору, та як наслідок позбавив позивача законного права на отримання процентів за користування кредитними коштами відповідно до умов укладеного Договору.

13.04.2026 на електронну адресу Черкаського апеляційного суду надійшов документ під назвою «Відзив на апеляційну скаргу» від ніби-то ОСОБА_1 .

Колегія суддів встановила, що відзив на апеляційну скаргу надійшов на адресу електронної пошти апеляційного суду від фізичної особи без накладення кваліфікованого електронного підпису.

Відповідно до частин п`ятої та восьмої статті 43 ЦПК України процесуальні документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, а документи, які подаються в електронній формі, повинні бути скріплені кваліфікованим електронним підписом учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис, а накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відповідно до статті 17 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис є одним із засобів електронної ідентифікації та підтвердження волевиявлення особи під час електронної взаємодії.

Оскільки відзив надійшов до суду електронною поштою без накладення кваліфікованого електронного підпису, він не відповідає вимогам процесуального закону щодо форми та підписання процесуальних документів, у зв`язку з чим не може бути визнаний належним чином поданим та не підлягає врахуванню судом під час апеляційного розгляду справи.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.

Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 369 ЦПК України).

Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України).

Зважаючи на те, що ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів зазначає таке.

Із матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що 31.07.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1428-3470 продукту «НА ВСЕ», відповідно до умов якого розмір кредиту становить 8200,00 грн, тип процентної ставки за користування кредитом фіксована, базовий період складає 14 календарних днів, стандартна процентна ставка становить 1,50 % за кожен день користування кредитом, знижена процентна ставка – 1,20 %, строк кредитування 300 календарних днів з 31.07.2024 до 26.05.2025, реальна річна процентна ставка на дату укладення договору 27 138,17 %, орієнтовна загальна вартість кредиту 42 345,16 грн та включає в себе: суму кредиту, комісію за видачу кредиту та проценти за користування кредитом, денна процентна ставка на дату укладення договору 1,388%, загальні витрати за споживчим кредитом на дату укладення договору 34 145,16 грн.

Згідно з додатком № 3 до договору про відкриття кредитної лінії № 1428-3470 від 31.07.2024 станом на 26.05.2025 загальна вартість кредиту 42 345,16 грн, з яких сума кредиту 8 200,00 грн, проценти за користування кредитом 32 915,16 грн, комісія за надання кредиту 1 230,00 грн.

Відповідно до наданої ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» довідки про перерахування суми кредиту № 1428-3470 від 31.07.2024, через платіжну систему LigPay, платіж № 2496535918, на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 31.07.2024 було перерахування коштів у розмірі 8200,00 грн.

Відповідно до квитанції АТ КБ «ПриватБанк» 31.07.2024 ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LigPay перерахувало на платіжну картку № НОМЕР_2 грошові кошти у розмірі 8200,00 грн. Призначення платіжної операції: видача кредитних коштів за договором 1428-3470 від 31.07.2024.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» за договором № 1428-3470 від 31.07.2024 ОСОБА_1 має заборгованість станом на 18.12.2025 у сумі 43 688,36 грн, з яких: 8 200,00 грн – основний борг, 34 833,60 грн – залишок відсотків, 654,76 грн – залишок комісій.

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, договір про відкриття кредитної лінії № 1428-3470 від 31.07.2024 підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину.

Отримання відповідачем кредитних коштів в сумі 8200,00 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» та довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».

Разом з тим, колегія суддів також зауважує, що відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 1428-3470 від 31.07.2024, ОСОБА_1 13.08.2024 здійснив часткову оплату на суму 1952,84 грн в рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором, що свідчить про прийняття передбачених кредитним договором умов, прав та обов`язків.

Доказів виконання грошових зобов`язань за кредитним договором в повному обсязі відповідачем суду не надано.

Крім того, як вбачається з позовної заяви, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими комісією та процентами у загальній сумі 4 641,20 грн за умовами погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 39 047,16 грн.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з договору про відкриття кредитної лінії № 1428-3470 від 31.07.2024, строк кредитування складає 300 календарних днів, тобто до 26.05.2025.

З розрахунку заборгованості судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем здійснювалося нарахування процентів за користування кредитними коштами в період з 31.07.2024 до 26.05.2025 включно, тобто до закінчення строку кредитування, що відповідає умовам договору та нормам ЦК України. Будь-які інші нарахування, окрім одноразової комісії за видачу кредиту, за вказаний період відсутні.

Після закінчення строку кредитування жодних нарахувань позивач не здійснював.

Однак, щодо розміру заборгованості за процентами за користування кредитними коштами колегія суддів зазначає таке.

22 листопада 2023 року прийнятий Закон України № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (далі – Закон № 3498-ІХ), який набрав чинності 24 грудня 2023 року. Вказаним Законом було внесено зміни та доповнення і до Закону України № 1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування». Зокрема, ст. 8 Закону України № 1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Водночас, п. 17 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3498-ІХ, Закону, яким власне і запроваджено максимальний розмір денної процентної ставки, поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Отже, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів – 2,5 %; (з 24.12.2023 до 22.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів – 1,5 % (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно); з 21.08.2024 – 1%.

Тобто, колегія суддів звертає увагу, що вказаний перехідний період (240 днів) щодо зменшення максимального розміру денної процентної ставки застосовується і як до договорів про споживчий кредит, укладених до набрання чинності Законом 3498-ІХ (до 24.12.2023), якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом, так і до договорів про споживчий кредит, які укладені після 24.12.2023, але до 21.08.2024.

Таким чином, враховуючи, що договір про відкриття кредитної лінії № 1428-3470 укладений 31.07.2024, відтак, дія пункту 5 розділу I Закону України № 3498-ІХ поширюється на кредитні правовідносини за вказаним кредитним договором.

При цьому, не слід ототожнювати поняття «денна процентна ставка» в розумінні Закону України «Про споживче кредитування» та «процентна ставка в день».

Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка – це загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

Денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою, визначеною у ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t * 100%, де ДПС – денна процентна ставка; ЗВСК – загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК – загальний розмір кредиту; t – строк кредитування у днях.

Тобто, умови договору кредиту, а саме загальні витрати за споживчим кредитом, загальний розмір кредиту, строк кредитування повинні бути розраховані в договорі таким чином, щоб денна процентна ставка не перевищувала 2,5 %, 1,5 %, 1 % залежно від періоду, визначеного п. 17 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України № 3498-ІХ.

Якщо умови договору визначені таким чином, що за розрахунком денної процентної ставки остання перевищує визначену законом межу за відповідний період, то стягнення будь-яких витрат за споживчим кредитом є неможливим, оскільки умови договору кредиту, які визначають такі витрати, у тому числі, процентну ставку в день, є нікчемними.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Як вбачається з договору про відкриття кредитної лінії № 1428-3470, укладеного 31.07.2024, п. 4.15, розраховано денну процентну ставку, а саме:

1,388 % = (34 145,16 грн / 8 200,00 грн) / 300 днів х 100 %.

Отже, денна процентна ставка за договором кредитної лінії № 1428-3470 від 31.07.2024 не перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, встановлений законом, лише до 20.08.2024 (1,5 %), оскільки з 21.08.2024 максимальний розмір денної процентної ставки має становити не більше 1 %.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що висновок суду першої інстанції про те, що розмір денної процентної ставки в даному кредитному договорі з 21.08.2024 до 26.05.2025 не може вважатися узгодженою між сторонами, оскільки не відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування», а тому відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умова договору про 1,2 % та 1,5 % з 21.08.2024 є нікчемною.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з мотивами суду першої інстанції щодо застосування до спірних правовідносин частини першої статті 1048 ЦК України та нарахування процентів на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України проценти на рівні облікової ставки Національного банку України підлягають застосуванню лише у випадку, якщо договором не встановлено розміру процентів.

Натомість у спірних правовідносинах сторони погодили розмір процентної ставки, однак відповідні умови договору в силу частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемними. При цьому положення Закону України «Про споживче кредитування» не передбачають можливості заміни нікчемної умови договору щодо розміру плати за користування кредитом іншим розміром процентів, визначеним судом.

Згідно з частиною першою статті 216 ЦК України нікчемний правочин або його окрема умова не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з їх недійсністю. Отже, сама по собі нікчемність відповідної умови договору не є підставою для застосування до спірних правовідносин іншого розміру процентів, не погодженого сторонами договору та не встановленого законом.

Разом із тим зазначене неправильне застосування норм матеріального права не може бути підставою для зміни рішення суду першої інстанції в частині зменшення розміру присуджених сум, оскільки, у даній справі, апеляційну скаргу подано виключно позивачем, який просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, тоді як відповідач рішення суду не оскаржив.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, однак не обмежений ними у разі встановлення неправильного застосування норм матеріального права. Разом із тим реалізація цього повноваження не може призводити до погіршення становища особи, яка оскаржила судове рішення.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 83 постанови від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20 звернула увагу, що принцип non reformatio in peius означає недопустимість погіршення становища особи, яка оскаржує судове рішення, та виключає можливість ухвалення за наслідками перегляду рішення, яке є менш сприятливим для скаржника, ніж рішення суду першої інстанції.

За таких обставин, незважаючи на помилковість мотивів суду першої інстанції щодо застосування частини першої статті 1048 ЦК України, колегія суддів позбавлена процесуальної можливості змінити рішення в частині зменшення присудженого розміру заборгованості, оскільки це призвело б до погіршення становища скаржника

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» залишити без задоволення.

Рішення Калинопільського районного суду Черкаської області від 05 березня 2026 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і підлягає касаційному оскарженню в порядку і строках, визначених ЦПК України.

Судді Ю.В. Сіренко

О.В. Карпенко

Л.І. Василенко