Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №705/4507/23 — Черкаський апеляційний суд

Суд: Черкаський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: витребування майна із чужого незаконного володіння

Дата: 14 липня 2026 р.

Справа: №705/4507/23

Суддя: Карпенко О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року

м.Черкаси

Справа № 705/4507/23

Провадження № 22-ц/821/1368/26

Категорія: 301030400

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої Карпенко О.В.

суддів Василенко Л.І., Сіренка Ю.В.

за участю секретаря Руденко А.О.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

представник позивача: адвокат Шеремет Марія Олегівна

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Рост», ОСОБА_2

представник ТОВ «Рост»: адвокат Білий Микола Михайлович,

представник ОСОБА_2 : адвокат Татаринов Олександр Сергійович

треті особи: Головне управління ДПС у Черкаській області, Товарна біржа «Універсальна»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шеремет Марії Олегівни на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 квітня 2026 року(ухваленого під головуванням судді Єщенко О.І. в приміщенні Уманського міськрайонного суду Черкаської області) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рост», ОСОБА_2 , треті особи: Головне управління ДПС у Черкаській області, Товарна біржа «Універсальна», про витребування майна з чужого незаконного володіння,-

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Рост», ОСОБА_2 , треті особи: Головне управління ДПС у Черкаській області, Товарна біржа «Універсальна», про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідності до дозволу ГУ ДПС у Черкаській області на реалізацію активів ДП «Рубін», які перебували у податковій заставі 30.08.2010 на товарній біржі «Універсальна» відбувся аукціон з продажу нерухомого майна боржника – будівлі виробничої (підрозділ № 204) з прибудовами та ґанком (літ В9, В1 ХІІ), загальною площею 10 860,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі по тексту – Майно), продавцем якого виступило ГУ ДПС у Черкаській області.

Учасниками даного аукціону були зареєстровані: ОСОБА_1 за № 027/2010/а та ОСОБА_3 за № 028/2010/а.

За результатом проведеного аукціону переможцем визнано ОСОБА_1 .

Результати аукціону з продажу майна були оформлені Протоколом від 30.08.2010 № 032/a про проведення аукціону на Біржі.

Вказує, що переможцем аукціону сплачені в повному обсязі кошти за придбане майно, що підтверджується квитанціями від 24.08.2010 № 1, від 25.08.2010 № 8, від 25.08.2010 № ОS196994, рахунком № СФ-0000023 від 17.08.2010, меморіальним ордером від 24.09.2010 № 2.

За результатами аукціону ОСОБА_1 було укладено Договір купівлі — продажу активів боржника ДП «Рубін» з аукціону від 30.08.2010.

Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 01.12.2021 у справі № 701/804/21, заяву ОСОБА_4 про встановлення факту того, що 30.08.2010 товарною біржею «Універсальна» був проведений аукціон з продажу нерухомого майна боржника ДП «Рубін»: Будівлі виробничої (підрозділ № 204), прибудовами та ґанком (літ B9, BI XIІ) площею 10 860,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 переможцем якого визнано ОСОБА_1 із яким, як з покупцем укладено Договір купівлі - продажу активів боржника ДП «Рубін» з аукціону 30.08.2010 – задоволено.

Наявними документами та рішенням суду підтверджується право власності ОСОБА_1 на придбане майно з аукціону з продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі.

Звернувшись до державного реєстратора з приводу проведення реєстрації права власності на придбане майно, він отримав рішення Державного реєстратора від 17.02.2023 №66454845 про відмову в проведенні реєстраційних дій.

Підставами відмови зазначено, що в державному реєстрі прав наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно.

З цього моменту позивачу стало відомо про порушення його законних прав та інтересів щодо придбаного майна, а суперечності насамперед пов`язані з існуванням відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на ці об`єкти нерухомого майна, за кінцевим набувачем – ТОВ «Рост».

Вказує, що реєстрація права власності за ТОВ «Рост» відбулася на підставі укладеного 24.09.2010 з продавцем ОСОБА_2 договору купівлі-продажу комплексу нежитлових будівель та споруд, а саме: 43/200 частини комплексу, нежитлових будівель та споруд, а саме: виробничу будівлю (підрозділ № НОМЕР_1 ) з прибудовами та ґанком «В9», «В 17», «в», XІІ, площею 10 860,90 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_1 , і який був посвідчений державним нотаріусом Уманської міської державної нотаріальної контори Дашицькою Л.Л., за реєстраційним № 3-3014.

З даного договору вбачається, що ОСОБА_2 , як продавцю, це майно належить на праві приватної власності на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, виданого Уманською міською державною нотаріальною конторою 22.04.2010 за реєстром № 3-1704, зареєстрованого в БТІ м. Умані під № 547.

З метою підтвердження укладення правочину та надання відповідних копій документів до Уманської міської державної нотаріальної контори направлявся адвокатський запит щодо наявності документів, які надавали право ОСОБА_2 укласти 24.09.2010 з ТОВ «Рост» договір купівлі-продажу вказаного комплексу нежитлових будівель та споруд.

У відповіді від 03.02.2022 за № 155/01-16 Уманська міська державна нотаріальна контора відмовила у наданні запитуваних відомостей, проте повідомила, що інформацію та копії документів можуть надати на обґрунтовану письмову вимогу суду викладену в ухвалі.

Вважає, що продаж майна було організовано у відповідності з діючим на час проведення зазначеного аукціону Порядком проведення цільових аукціонів з продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі. Тобто продавцем цього заставного Майна виступало ГУ ДПС у Черкаській області, яке не могло двічі організувати продаж одного і того самого нерухомого майна різним покупцям, а тому проведені прилюдні торги у квітні 2010 року, на яких переможцем визнано ОСОБА_2 і за результатами яких Уманською міською державною нотаріальною конторою видано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 22.04.2010 за реєстром № 3-1704, скоріш за все були оголошені такими, що не відбулися у зв`язку з несплатою останнім у визначений час відповідних платежів, передбачених порядком проведення подібних аукціонів.

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просить суд витребувати з ТОВ «Рост» на користь ОСОБА_1 нерухоме майно: будівлі виробничі (підрозділ № 204) з прибудовами та ґанком (літ В9, В1 ХІІ), загальною площею 10860,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з чужого незаконного володіння.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 квітня 2026 року у задоволенні позову – відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що із наданих та витребуваних судом документів не підтверджено право власності ОСОБА_1 на нерухоме майно: будівлі виробничі (підрозділ № 204) з прибудовами та ґанком (літ В9, В1 ХІІ), загальною площею 10860,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вирішуючи питання заяви про застосування наслідків строку позовної давності, суд першої інстанції виходив із того, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові та застосовується тільки до обґрунтованих позовних вимог. Якщо суд дійде висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, то повинен відмовити в задоволенні такого позову саме з цієї підстави.

Враховуючи те, що за результатом розгляду справи судом відмовлено у задоволенні позовних вимог з підстав їх необґрунтованості, суд не вбачав підстав для розгляду клопотань про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі, поданій 06 травня 2026 року через систему «Електронний суд», представник ОСОБА_1 – адвокат Шеремет М.О., вважаючи рішення постановленим з неправильним застосуванням норм матеріального та істотними порушеннями норм процесуального права, при неповному з`ясуванні обставин справи, просила суд скасувати рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 квітня 2026 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що під час розгляду справи в суді першої інстанції суд не зазначав стороні позивача про те, що долучена копія протоколу №032/а від 30.08.2010 про проведення аукціоне, є частково нечитабельною та вважає, що зміст рішення зводиться до формалізму.

Суд не надав належної оцінки доказам повного виконання позивачем умов аукціону 30.08.2010 (лот №41/а), право власності скаржника на нерухоме майно підтверджено (докази долучено разом з клопотанням 19.02.2025 та прийняті судом т. 3 а.с. 33-42).

Суд проігнорував ключову обставину: відсутність доказів оплати ОСОБА_2 за протоколом №006/а від 02.04.2010. Жодним доказом не підтверджено сплату ОСОБА_2 коштів за результатами торгів 02.04.2010.

Підтвердженням відсутності сплати грошових коштів ОСОБА_2 за протоколом від 02.04.2010 з №006/а : виписки за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 (т. 3 а.с. 138-141); виписка АТ «РайффайзенБанк» на DVD-диску (т.3 а.с. 46-47); листом-відповіддю з Державної казначейської служби України від 01.12.2025 ( т. 3 а.с. 144).

Зазначені документи відсутні як з нотаріальної справи так в матеріалах справи, що доводить про відсутність у ОСОБА_2 жодних правових підстав для реєстрації за собою права власності на нерухоме майно.

Вказує, що продавець заставного майна виступало ГУ ДПС у Черкаській області, яке не могло двічі організувати продаж одного і того самого нерухомого майна різним покупцям, тому проведені торги 02.04.2010, на яких переможцем визнано ОСОБА_2 і за результатами яких Уманською міською державною нотаріальною конторою видано свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 22.04.2010 за реєстром №3-1704, були оголошені такими, що не відбулися у зв`язку з несплатою останнім у визначений час відповідних платежів передбачених порядком проведення подібних аукціонів.

Вважає договір купівлі-продажу комплексу нежитлових будівель та споруд від 24.09.2010, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Рост» нікчемним.

Подальше рішення Господарського суду Черкаської області від 24.12.2012 не усуває первинної незаконності набуття.

Суд першої інстанції неправильно застосував ст. 387, 388 ЦК України.

Суд першої інстанції не врахував, що позивач дізнався про порушення прав лише після відмови державного реєстратора 17.02.2023 та після процедури оскарження рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 01.12.2021.

Вказує, що суд першої інстанції при вирішенні справи повинен врахувати позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 22.08.2018 у справі №925/1265/16, згідно якої застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту характеру чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, не визнання чи оспорення.

Відзив на апеляційну скаргу

01 червня 2026 року на адресу Черкаського апеляційного суду від ТОВ Рост» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому товариство вказує про те, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду є законним, прийнятим відповідно до положень норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин у справі, тому просило залишити апеляційну скаргу сторони позивача без задоволення, а рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 квітня 2026 року залишити без змін.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що представником позивача у якості доказів порушених прав позивача ОСОБА_1 додано копію відповіді редакції газети «Черкаський край» № 7 від 22.01.2021, в якій зазначено, що у газеті «Черкаський край» у № 59 від 28.07.2010 було офіційно опубліковане оголошення про проведення товарною біржею «Універсальна» аукціону з продажу майна ДП «Рубін», а саме: лоту № 41/а, будівлі виробничої (підрозділ №204), з прибудовами та ганок (літ В9, В17, в7, XII) площею 10 860,9 кв.м., за стартовою ціною 820 00,00 грн. з урахуванням ПДВ, сума гарантованого внеску 82 000,00 грн. Окрім цього, редакцією газети надано засвідчену копію колонтитулу газети «Черкаський край», 14-ої сторінки № 59 від 28.07.2010, де було надруковане оголошення. Також зазначено, що інформація про офіційне розміщення в газеті «Черкаський край» оголошення про проведення у березні-квітні 2010 аукціону з продажу вказаного нерухомого майна та про розміщення оголошення про анулювання результатів вищевказаного аукціону в архівній підшивці за 2010 рік відсутня.

30.08.2010 на товарній біржі «Універсальна» відбувся аукціон з продажу нерухомого майна – будівлі виробничої (підрозділ № 204) з прибудовами та ганок (літ В9, В17 в7, XII), площею 10 860,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (лот АДРЕСА_2 .

Результати аукціону з продажу Товару були оформлені Протоколом від 30.08.2010 № 032/а про проведення аукціону на товарній біржі «Універсальна», аукціон проводиться за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, оф. 37:

-товар (лот № 41/а): будівля виробнича (підрозділ № 204) з прибудовами та ґанком В 9, В 17, в7, ХІІ, площею 10860,9 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 ;

-стан об`єкту: згідно Звіту про незалежну оцінку, виконаного СПДФО ОСОБА_5 станом на 27.07.2010, з яким учасники аукціону ознайомлені;

-власник – ДП «Рубін», АДРЕСА_1 ;

-відомості про учасників: учасник № 0279/2010/а – ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 ; учасник № 028/2010/а – ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_4 ;

-стартова ціна – 820 517 грн;

-кінцева ціна – 902 744 грн;

-переможець аукціону – ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що зазначена копія протоколу є частково нечитабельною, у ній не зазначено учасників (крім прізвища та ініціалів організатора) та вона не містить підписів учасників.

У відповіді від 17.02.2021 № 02-29-06/253 ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомило, що на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий на Уманське УДК ГУДКУ в Черкаській області, код ЄДРПОУ 22809216, банк ГУДКУ у Черкаській області, МФО 854018 зараховані кошти, що були сплачені товарною біржею «Універсальна» код ЄДРПОУ 33209779 на загальну суму 692 695,76 грн.

На підставі вище зазначеного рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 01.12.2021 задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту та встановлено факт того, 30.08.2010р. товарною біржою «Універсальна» був проведений аукціон з продажу нерухомого майна боржника ДП «Рубін»: Будівлі виробничої (підрозділ № 204), з прибудовами та ганок (літ В9, В17, в7, XII) площею 10 860,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , переможцем якого відповідно до Протоколу про проведення аукціону на Товарній біржі «Універсальна» від 30.08.2010 № 032/а визнано ОСОБА_1 і з яким, як з покупцем укладено Договір купівлі - продажу активів боржника ДП «Рубін» з аукціону 30.08.2010.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Великої О.В. № 66454845 від 17.02.2023 відмовлено ОСОБА_1 у проведенні реєстраційних дій за його заявою у зв`язку з тим, що разом із заявою було подане судове рішення про встановлення юридичного факту, що суперечить нормі ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Також наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, а саме: заявником подано відомості про технічну характеристику частини об`єкта, а не всього комплексу будівель, та без зазначення року будівництва даних споруд, що не дає змогу дослідити та актуалізувати відомості, які наявні в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 01.12.2021 скасовано постановою Черкаського апеляційного суду від 05.12.2023, яка залишена в силі постановою Верховного Суду від 04.04.2024.

Представником відповідача на заперечення проти позовних вимог надано до суду ряд документів.

Відповідно до Протоколу № 006/а про проведення аукціону на Товарній біржі «Універсальна» від 02.04.2010, аукціон проводиться за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, оф. 37:

-товар (лот № 15/а): будівля виробнича (підрозділ № 204) з прибудовами та ґанком «В 9», «В 17», «в7», ХІІ, площею 10860,9 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 ;

-стан об`єкту: згідно Звіту про незалежну оцінку, виконаного СПДФО ОСОБА_5 станом на 01.02.2010, з яким учасники аукціону ознайомлені;

-власник – ДП «Рубін», АДРЕСА_1 ;

-відомості про учасників: учасник № 009/2010/а – ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_4 ; учасник № 010/2010/10/а – ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_5 ;

-стартова ціна – 1 390 672 грн;

-кінцева ціна – 1 529 740 грн;

-переможець аукціону – ОСОБА_2 ;

-переможець аукціону зобов`язаний сплатити за об`єкт 1 529 740 гривень на протязі 60 календарних днів з дня підписання протоколу на рахунок ТБ «Універсальна» № НОМЕР_3 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» з наступним перерахуванням їх на рахунок, відкритий в Уманському управлінні Державного казначейства за балансовим рахунком № НОМЕР_4 в Уманському УДК ГУДКУ у Черкаській області згідно дозволу на реалізацію активів, які перебувають у податковій заставі за мінусом витрат згідно договору на реалізацію майна від 10.03.2010. В рахунок цієї суми переможцю аукціону зараховується 139 067 грн 28 коп. із суми внесеного на розрахунковий рахунок Біржі гарантованого внеску.

На підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, виданого Уманською міською державною нотаріальною конторою 22.04.2010 за реєстром № 3-1704, зареєстрованого в БТІ м. Умані під № 547, ОСОБА_2 належить на праві власності 43/200 комплексу нежитлових будівель та споруд, розташованих у АДРЕСА_1 . Зазначене також підтверджується витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 27228582, виданим Уманським відділком ЧООБТІ 06.09.2010, реєстраційний номер 28074362 та Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів № 8465774 від 22.04.2010.

На виконання ухвали суду від 31.10.2023 про витребування доказів Першою Уманською державною нотаріальною конторою надано суду копію договору купівлі-продажу комплексу нежитлових будівель та споруд з письмовими згодами інших співвласників.

Відповідно до долученої заяви від імена та за підписами: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 від 24.09.2010, їм відомо про продаж ОСОБА_2 43/200 частин комплексу нежитлових будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 за 683 897,00 гривень. Зміст ст. 362 ЦК України нотаріусом роз`яснено. Від привілейованого права першочергового придбання вказаної частини комплексу, нежитлових будівель та споруд вони відмовилися. Державним нотаріусом Уманської міської державної нотаріальної контори Дашицькою Л.Л. засвідчено справжність підписів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , особи заявників встановлено.

Також у документах, долучених Першою Уманською державною нотаріальною конторою на виконання ухвали суду від 31.10.2023 про витребування доказів, міститься довідка міськрайонного управління Держкомзему у м. Умань та Уманському районі Черкаської області за вих. № 1172/7-1-19 від 21.09.2010, видану ОСОБА_2 про те, що на земельну ділянку в АДРЕСА_1 , площею 2, 8273 га, сформований кадастровий номер: 7110800000:02:002:0304. Підстава: технічна документація із землеустрою, по формуванню кадастрового номера земельній ділянці, розроблена приватним підприємцем ОСОБА_10 .

Відповідно до договору купівлі-продажу від 24.09.2010, який укладений ОСОБА_2 щодо спірного нерухомого майна та посвідчений державним нотаріусом Уманської міської державної нотаріальної контори Дашицькою Л.Л., ОСОБА_2 продав, а ТОВ «Рост» в особі директора ОСОБА_11 , купив 43/200 частини комплексу, нежитлових будівель та споруди, а саме: виробничу будівлю (підрозділ № 204) з прибудовами та ґанком «В 9», «В 17», «в7», ХІІ, площею 10 860,9 кв.м., кадастровий номер 7110800000:02:002:0304, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 21.06.2012 у справі № 11/5026/879/2012 задоволено позов ТОВ «Рост» та зобов`язано Уманську міську раду розглянути на сесії Уманської міської ради подану ТОВ «Рост» заяву від 13.09.2011 про надання дозволу ТОВ «Рост» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,8273 га (кадастровий номер 7110800000:02:002:0304) за адресою: АДРЕСА_1 , на якій знаходиться 43/200 частини комплексу нежитлових будівель та споруд, а саме: виробнича будівля (підрозділ № 204) з прибудовами та ґанком «В 9», «В 17», в7», ХІІ, площею 10 860,9 кв.м.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 24.12.2012 у справі № 11/5026/1738/2012, яке набрало законної сили, задоволено повністю позов ТОВ «Рост» до ПП «САНТ», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ОСОБА_1 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , Держави в особі Міністерства оборони України, ДП «Рубін», про виділ спірного нерухомого майна зі спільної часткової власності та визнання права власності на нього. Зазначеним рішенням визнано за ТОВ «Рост» право власності на виробничу будівлю (підрозділ № НОМЕР_1 ) з прибудовами та ґанком «В9», «В17», «в7», ХІІ, площею 10 860,9 кв.м., що знаходиться у АДРЕСА_1 , як на окремий об`єкт нерухомого майна. Виділено у натурі 43/200 частин комплексу нежитлових будівель та споруд ТОВ «Рост» в окремий об`єкт нерухомого майна. Припинено право спільної часткової власності ТОВ «Рост» на 23/200 частини вказаного комплексу нежитлових будівель та споруд.

Рішенням Виконавчого комітету Уманської міської ради № 73 від 28.03.2013 присвоєно виробничій будівлі та ґанкам, які належать ТОВ «Рост» на підставі рішення Господарського суду Черкаської області від 24.12.2012, поштову адресу: АДРЕСА_6 .

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.04.2013, Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 2358380 від 12.04.2013 та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (індексний номер витягу 243076563), власником спірного нерухомого майна є ТОВ «Рост».

У зазначеному вище витягу підставою виникнення права власності є рішення суду серія та номер: б/н, виданий 24.12.2012, видавник: Господарський суд Черкаської області, рішення, серія та номер: 73, виданий 28.03.2013, видавник: Голова Уманської міської ради Ю.І. Бодров.

Директором ТОВ «Рост» до матеріалів справи долучено також лист Уманської окружної прокуратури № 53-72 вих 24 від 05.01.2024 та копії витягів з ЄРДР № 42024252100000002 та № 12024255360000013 за фактом звернення директора ТОВ «Рост» ОСОБА_11 про те, що у довідці Уманського РУП ГУНП в Черкаській області від 12.04.2021 за вих. № 4447/01/12 міститься недостовірна інформація щодо знищення під час пожежі, яка відбулася 20.10.2010 документів, що знаходились у виробничій будівлі по АДРЕСА_1 , а саме: оригіналів протоколу про проведення аукціону на Товарній біржі «Універсальна» від 30.08.2010 № 032/а та договору купівлі-продажу активів боржника ДП «Рубін» з аукціону, проведеного 30.08.2010.

У листі Уманського управління державної казначейської служби України Черкаської області від 09.12.2024 на виконання ухвали суду про витребування доказів від 26.11.2024 про надання інформації зазначено, що у зв`язку з закінченням строку зберігання документів, надати інформацію щодо фінансових документів, що підтверджують перерахування Товарною біржею «Універсальна» на балансовий рахунок № НОМЕР_4 , не має можливості.

07.01.2025 АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» на виконання ухвали суду про витребування доказів від 26.11.2024 надано витяг з виписки про перерахування грошових коштів від ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на рахунок отримувача НОМЕР_5 , який належить ТБ «Універсальна» на DVD-R диску.

Державною казначейською службою України 09.12.2025 на виконання ухвали суду від 12.11.2025 повідомлено суд, що інформація щодо перерахування коштів ТБ «Універсальна» в розмірі 1 529 740,08 грн згідно з Протоколом № 006/а від 02.04.2010 на рахунок НОМЕР_4 відсутня. Засвідчений витяг з виписки по рахунку буде надано Головним управлінням Казначейства у Черкаській області.

Від Головного управління Державної казначейської служби 08.12.2025 на виконання ухвали суду від 12.11.2025 надійшов належним чином завірений витяг з виписки по рахунку НОМЕР_4 , сформований Головним управління, із відображенням сум, які перераховані у 2010 році платником – Товарна біржа «Універсальна».

Позиція Черкаського апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону відповідає.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першої статті 15, частина перша статті 16 ЦК України.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Під порушенням необхідно розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Розпорядження своїм правом на захист полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20) зазначено, що позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюється судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України). Вказаний спосіб захисту може бути реалізований шляхом подання віндикаційного позову.

Згідно зі статтею 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Виходячи з положень зазначених статей, власник майна має право витребувати майно з чужого незаконного володіння.

Якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача, захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий шляхом задоволення віндикаційного позову.

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. В цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову до добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України (висновок Верховного Суду України, викладений в постанові від 17 лютого 2016 року у справі провадження № 6-2407цс15).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц наведено висновок про те, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Таким чином, право на витребування майна з чужого володіння не потребує визнання недійсним правочину, за яким майно вибуло від законного власника, воно лише обмежене добросовісністю набувача і зберігається за власником за умови, якщо майно вибуває з володіння власника поза його волею, що й має бути доведено в суді.

Звертаючись до суду із позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння, сторона позивача посилається на те, що позивач як переможець аукціону сплатив кошти за придбане на аукціоні майно та набув на нього право власності, проте йому було відмовлено у здійсненні реєстрації права власності на спірне майно, оскільки спірне майно зареєстровано за ТОВ «Рост».

Також посилався на те, що продавець заставного майна ГУ ДПС у Черкаській області, не могло двічі організувати продаж одного і того ж самого нерухомого майна різним покупцям, а тому проведені прилюдні торги 02.04.2010, на яких переможцем визнано ОСОБА_2 і за результатами яких Уманською міською державною нотаріальною конторою видано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 22.04.2010 за реєстром № 3-1704.

На підтвердження підстави позову стороною позивача надано копію відповіді редакції газети «Черкаський край» № 7 від 22.01.2021, в якій зазначено, що у газеті «Черкаський край» у № 59 від 28.07.2010 було офіційно опубліковане оголошення про проведення товарною біржею «Універсальна» аукціону з продажу майна ДП «Рубін», а саме: лоту № 41/а, будівлі виробничої (підрозділ №204), з прибудовами та ганок (літ В9, В17, в7, XII) площею 10 860,9 кв.м., за стартовою ціною 820 00,00 грн. з урахуванням ПДВ, сума гарантованого внеску 82 000,00 грн. Окрім цього, редакцією газети надано засвідчену копію колонтитулу газети «Черкаський край», 14-ої сторінки № 59 від 28.07.2010, де було надруковане оголошення. Також зазначено, що інформація про офіційне розміщення в газеті «Черкаський край» оголошення про проведення у березні-квітні 2010 аукціону з продажу вказаного нерухомого майна та про розміщення оголошення про анулювання результатів вищевказаного аукціону в архівній підшивці за 2010 рік відсутня.

30.08.2010 на товарній біржі «Універсальна» відбувся аукціон з продажу нерухомого майна – будівлі виробничої (підрозділ № 204) з прибудовами та ганком (літ В9, В17 в7, XII), площею 10 860,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (лот АДРЕСА_2 .

-власник – ДП «Рубін», АДРЕСА_1 ;

-стартова ціна – 820 517 грн;

-кінцева ціна – 902 744 грн;

-переможець аукціону – ОСОБА_1 .

Судом першої інстанції встановлено, що зазначена копія протоколу є частково нечитабельною, у ній не зазначено учасників (крім прізвища та ініціалів організатора) та вона не містить підписів учасників.

Вирішуючи спір у даній справі, суд першої інстанції вчинив ряд дій, зокрема, щодо витребування додаткових доказів для повного та об`єктивного вирішення справи по суті спору, перевіривши долучені до матеріалів справи докази, встановив, що позов містить посилання на те, що за результатами аукціону з ОСОБА_18 було укладено договір купівлі-продажу активів боржника ДП «Рубін» з аукціону від 30.08.2010, однак оригіналу протоколу та договору купівлі-продажу позивач не має, також встановив, що матеріали справи не містять доказів повної сплати позивачем коштів за спірне майно за вказаним протоколом.

Зазначене судом першої інстанції не спростовано скаржником і під час апеляційного перегляду.

Право власності на майно, придбане з аукціону підтверджується свідоцтвом про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

Для отримання свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, переможцю аукціону, після повного розрахунку покупців за придбане майно на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів та копії документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець складає акт про проведені прилюдні торги.

На підставі цього акта нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

Правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.

Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Тобто вказаний акт є оформленням договірних правовідносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є правочином у розумінні статті 202 ЦК України.

Документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане нерухоме майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги. Підставою для вчинення цієї нотаріальної дії є звернення до нотаріуса набувача нерухомого майна чи його повіреної особи та подання ним документів, які безспірно встановлюють факт набуття права власності на нерухоме майно внаслідок проведення аукціону.

Тобто у випадку придбання нерухомого майна на прилюдних торгах документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є саме свідоцтво про придбання нерухомого майна, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені торги.

Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20).

Статтями 328, 329 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Моментом виникнення майнових прав, а саме: суб`єктивних прав учасників правовідносин, пов`язаних із володінням, користуванням і розпорядженням майном, є момент набуття права власності.

Згідно з положеннями частини першої статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (частина четверта статті 334 ЦК України).

Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 644/7232/17.

Також однією з підстав позовних вимог, сторона позивача посилалась на те, що позивач позбавлений права зареєструвати за собою право власності на придбане майно з тих підстав, що в державному реєстрі прав наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, що підтверджується рішенням державного реєстратора від 17.02.2023 № 66454845 про відмову в проведенні реєстраційних дій.

Суд першої інстанції дослідивши рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_19 № 66454845 від 17.02.2023 про відмову у проведенні реєстраційних дій встановив, що розглянувши заяву від 13.02.2023 за реєстраційним номером 54079671 відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 та Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141, встановив наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, а саме: відповідно статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», однією із підстав виникнення права є судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення прав власності на нерухоме майно. Разом із заявою було подано судове рішення про встановлення юридичного факту, що суперечить вищенаведеній нормі. Також наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, а саме: заявником подано відомості про технічну характеристику частини об`єкта, а не всього комплексу будівель, та без зазначення року будівництва даних споруд, що не дає змогу дослідити та актуалізувати відомості, які наявні в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Вирішено відмовити у проведенні реєстраційних дій за заявою у зв`язку із зазначеними вище обставинами.

Крім того, у матеріалах справи міститься заява від імені та за підписами : ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 від 24.09.2010, зі змісту якої вбачається, що їм відомо про продаж ОСОБА_2 43/200 частин комплексу нежитлових будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 за 683 897,00 гривень. Зміст ст. 362 ЦК України нотаріусом роз`яснено. Від привілейованого права першочергового придбання вказаної частини комплексу, нежитлових будівель та споруд вони відмовилися. Державним нотаріусом Уманської міської державної нотаріальної контори Дашицькою Л.Л. засвідчено справжність підписів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , особи заявників встановлено ( т. 1 а.с. 176), що також підтверджує, що позивач не набув права власності за спірне майно та не заперечував проти продажу спірного майна ОСОБА_2 .

Отже, із досліджених судом доказів на підтвердження обставин позовних вимог, судом першої інстанції встановлено, що позивачем не підтверджено право власності ОСОБА_1 на нерухоме майно: будівлі виробничі (підрозділ № 204) з прибудовами та ґанком (літ В9, В1 ХІІ), загальною площею 10860,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , тому суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову та витребування від ТОВ «Рост» на користь ОСОБА_1 вказаного вище нерухомого майна.

Доводи апеляційної скарги, що суд не надав належної оцінки доказам повного виконання позивачем умов аукціону 30.08.2010 (лот №41/а), право власності скаржника на нерухоме майно підтверджено (докази долучено разом з клопотанням 19.02.2025 та прийняті судом т. 3 а.с. 33-42), є безпідставними, оскільки, прийнявши участь у електронному аукціоні та отримавши перемогу на електронних торгах, своє право власності на нерухоме майно належним чином не зареєстрував, не звернувся до нотаріуса та не отримав свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, тобто позивач не набув права власності на нерухоме майно, яке було предметом реалізації з електронних торгів - будівлі виробничої (підрозділ № 204) з прибудовами та ганком (літ В9, В17 в7, XII), площею 10 860,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Є необгрунтованими посилання в апеляційній скарзі на те, що суд проігнорував ключову обставину: відсутність доказів оплати ОСОБА_2 за протоколом №006/а від 02.04.2010, тому що жодним доказом не підтверджено сплату ОСОБА_2 коштів за результатами торгів 02.04.2010, оскільки із долучених до матеріалів справи доказів вбачається, що ОСОБА_2 отримав Свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 22.04.2010 на 43/200 частини комплексу, нежитлових будівель та споруд, а саме виробничу будівлю (підрозділ № НОМЕР_1 ) з прибудовами та ганком (літ В9, В17 в7, XII), площею 10 860,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке було видано на підставі акта про проведені прилюдні торги, затвердженого відділом ДВС, тобто ОСОБА_2 набув права власності на спірне майно, яке ніким не оспорено.

На час проведення аукціону діяв Порядок проведення цільових аукціонів з продажу активів платників податків, які перебувають у податковій заставі, затвердженого наказом ДПС України № 294 від 26.02.2002 (далі - Порядок), який містить умови та порядок проведення аукціону ( п. 4) та порядок оформлення аукціонних документів та проведення розрахунків (п. 5).

Згідно п 5.1. Порядку, у процесі аукціону ведеться протокол, до якого заносяться: початкова й остаточна ціна продажу лота; пропозиції учасників аукціону, номери яких називає ліцитатор; результати аукціону; відомості про переможця - учасника, який у ході аукціону запропонував найвищу ціну.

Згідно п. 5.2. Порядку, протокол складається у чотирьох примірниках (по одному примірнику для продавця, покупця, організатора аукціону та власника активів), підписується ліцитатором та покупцем або його представником і погоджується керівником податкового органу. Організатор аукціону затверджує протокол у день проведення аукціону.

Відповідно до п. 5.3. Протоколу, покупець, який відмовився від підписання протоколу, позбавляється права на подальшу участь в аукціоні. У цьому разі за даним лотом торги відновлюються лише при наявності не менше двох учасників.

Згідно п.5.4 Порядку, затверджений протокол є підставою для укладення протягом 3 днів договору купівлі-продажу. Якщо покупець відмовився від підписання договору купівлі-продажу, вважається, що аукціон з продажу цього активу не відбувся.

Згідно п. 5.5 Порядку проведення цільових аукціонів з продажу активів платників податків, які перебувають у податковій заставі покупець зобов`язаний внести зазначені в протоколі платежі протягом терміну, обумовленого договором купівлі-продажу. Гарантійний внесок, унесений покупцем для участі в аукціоні, зараховується покупцеві в рахунок продажної ціни активів.

Згідно п. 5.6 Порядку проведення цільових аукціонів з продажу активів платників податків, які перебувають у податковій заставі, передача активів покупцеві здійснюється тільки після повної сплати ним грошових коштів.

Колегія суддів звертає увагу на те, що чинне законодавство (на час проведення аукціону) передбачало певний порядок проведення аукціону та оформлення результатів прилюдних торгів, а саме: після виконання переможцем електронних торгів свого обов`язку , після повного розрахунку за придбане майно; складання державним виконавцем або організатором аукціону акту про проведені прилюдні торги (аукціон); затвердження його начальником відповідного органу державної виконавчої служби або судом, який прийняв рішення про звернення стягнення на заставне майно, або нотаріусом, що вчиняв виконавчий напис і на підставі зазначеного акту нотаріус видає переможцю свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів.

У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги (пункт 8 розділу X Порядку).

Вказані висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17.

Зважаючи, що ОСОБА_2 отримав свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, колегія суддів вважає, що ОСОБА_2 виконав передбачені Порядком умови для підтвердження набуття права власності на майно, придбане на аукціоні.

Водночас, позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження набуття права власності на вказане майно, а саме: оригіналу протоколу від 30.08.2010 №032/а про проведення аукціону на товарній біржі «Універсальна» з підписом позивача, повної оплати за протоколом № 032/а від 30.08.2010, акту про проведені прилюдні торги та свідоцтва про право власності на спірне майно.

Безпідставними є доводи скаржника, що договір купівлі-продажу комплексу нежитлових будівель та споруд від 24.09.2010, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Рост» є нікчемним, оскільки нікчемним є лише той договір, недійсність якого прямо встановлена законом, проте позивачем не доведено недійсність договору купівлі-продажу від 24.09.2010.

Також є необгрунтованими посилання в апеляційній скарзі на неврахування судом першої інстанції того, що позивач дізнався про порушення прав лише після відмови державного реєстратора 17.02.2023 та після процедури оскарження рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 01.12.2021, оскільки крім рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 01.12.2021, в матеріалах справи міститься вимога про припинення протиправних дій від 02.09.2017, за підписом ОСОБА_1 , який діяв в інтересах ОСОБА_20 , в якому зазначено, що власником будівлі площею близько 11 000 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 є ТОВ «Рост».

Із наведеного слідує, що позивачу станом на 2017 рік було відомо, що власником спірного нерухомого майна є саме ТОВ «Рост».

Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання скаржника на неврахування судом першої інстанції при вирішенні справи позиції Верховного Суду, викладену у постанові від 22.08.2018 у справі №925/1265/16, згідно якої застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту характеру чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, не визнання чи оспорення, оскільки, відмовляючи в задоволенні позову у даній справі, суд першої інстанції виходив саме з підстав необгрунтованості заявлених позовних вимог.

Таким чином, розглядаючи спір, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-78, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Інші доводи скаржника були предметом розгляду в суді першої інстанції, отримали належну оцінку в рішенні, та не спростовують встановлених обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, оцінив надані позивачем докази та дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами, не вбачає.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

У відповідності до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом судового рішення в апеляційній інстанції, розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись ст.ст. 258, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шеремет Марії Олегівни - залишити без задоволення.

РішенняУманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рост», ОСОБА_2 , треті особи: Головне управління ДПС у Черкаській області, Товарна біржа «Універсальна», про витребування майна з чужого незаконного володіння - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.

Головуюча О.В. Карпенко

Судді Л.І. Василенко

Ю.В. Сіренко

/повний текст постанови суду виготовлено 16 липня 2026 року/

Оригінал: reyestr.court.gov.ua