Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №918/663/24 — Північно-західний апеляційний господарський суд

Суд: Північно-західний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: неплатоспроможність фізичної особи

Дата: 13 липня 2026 р.

Справа: №918/663/24

Суддя: Миханюк М.В.

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року Справа № 918/663/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Романюк Ю.Г. , суддя Саврій В.А.

секретар судового засідання Семенюк А.В.

за участю представників сторін:

боржника: Романчук І.І. адвоката, ордер серія ВК №1230079 від 13.07.2026

арбітражного керуючого: не з`явився

кредитора: Кравчук О.О. представника згідно виписки з ЄДР

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу арбітражного керуючого Вудуда Г.І. на ухвалу господарського суду Рівненської області, постановлену 05.05.26р. суддею Торчинюком В.Г. у м.Рівному, повний текст складено 05.05.26р. у справі №918/663/24

за заявою ОСОБА_1

про неплатоспроможність

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 05.05.2026 в задоволенні клопотання арбітражного керуючого Вудуда Г.І. про визначення умов аукціону від 27 лютого 2026 року та 20 квітня 2026 року - відмовлено.

Не погодившись із винесеною ухвалою арбітражний керуючий звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області від 05 травня 2026 р. у справі №918/663/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 повністю; спрямувати справу №918/663/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 у частині розгляду клопотання керуючого реалізацією майна про визначення умов продажу майна фізичної особи ОСОБА_1 на новий розгляд.

Вказує, що не погоджується та вважає це порушенням норм матеріального права щодо посилання суду першої інстанції на норми п. 52 Порядку організації та проведення аукціонів з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2019 року №865 «Питання функціонування торгової електронної системи з продажу майна боржників у справах про банкрутство.

Зазначає, що ним було дотримано норми ч.2 ст. 75 КУзПБ, протилежного ні учасники справи не навели, ні в оскарженій ухвалі судом першої інстанції не вказано.

Зауважує, що припис частини другої статті 75 Кодексу України з процедур банкрутства жодним словом не згадує ринкову вартість майна, що буде продаватись, а тільки згадує початкову вартість.

В матеріалах справи міститься належні документи, що керівником товариства з обмеженою власністю «Фірма «Дари Полісся» є боржник, який є мобілізованим до лав Збройних Сил України, що засвідчує відсутність в принципі господарської діяльності цього товариства.

Вказує, що об`єктивно, початкова вартість товариства з обмеженою відповідальністю, яке не здійснює понад рік господарську діяльність, є нульовою, більш того, як свідчать документи, отримані апелянтом при здійснені встановлення вартості частки (додаток 6), вище згадане товариство має податковий борг у розмірі 70997,00 гривень, з яких 16250,71 грн підтверджені рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 у справі №460/4282/21, що міститься у Єдиному реєстрі судових рішень, а тому не потребує додаткового надання.

Крім того, господарський суд Рівненської області в ухвалі відмовляючи у задоволені умов продажу щодо квартири, вказує, що причиною відмови є встановлення вартості квартири самостійно, без залучення до встановлення вартості незалежного оцінювача.

Вважає, що Господарський суд Рівненської області жодним чином не обґрунтував такий свій висновок будь-яким посиланням на припис Кодексу України з процедур банкрутства, або іншого чинного Закону. Господарський суд послався на припис частини п`ятої статті 114 Кодексу України з процедур банкрутства, яким передбачено право, а не обов`язок, арбітражного керуючого у справах про неплатоспроможність фізичної особи залучати фахівців за необхідності, залишивши без аналізу припис абзацу другого частини першої статті 63 Кодексу України з процедур банкрутства, за яким «початковою вартістю продажу майна банкрута є його вартість, визначена ліквідатором». Жодного виключення цей припис не передбачає - обов`язок ліквідатора і тільки ліквідатора щодо встановлення вартості майна.

Крім того, з посиланням на ст.ст.169, 202 ГПК України вважає, що Господарський суд Рівненської області постановляючи ухвалу порушив процесуальне право, а саме відмовив у задоволенні клопотання апелянта, коли зобов`язаний був залишити його без розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк» наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції. Просить апеляційну скаргу арбітражного керуючого Вудуда Гаррі Ігоровича на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 05.05.2026 у справі № 918/663/24 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Рівненської області від 05.05.2026 у справі № 918/663/24 залишити без змін.

Крім того, від арбітражного керуючого надійшли заперечення на відзив у яких він спростовує доводи кредитора викладені у відзиві. Просить скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області від 05 травня 2026 р. у справі №918/663/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 повністю; спрямувати справу №918/663/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 у частині розгляду клопотання керуючого реалізацією майна про визначення умов продажу майна фізичної особи ОСОБА_1 на новий розгляд.

Відзиву на апеляційну скаргу від боржника не надійшло, що в силу вимог ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскарженої ухвали.

В судове засідання з`явилися представник кредитора та представник боржника.

Арбітражний керуючий не з`явився надіслав клопотання про відкладення розгляду скарги, у зв`язку із перебуванням його у відпустці за кордоном.

Представник боржника підтримала подане клопотання просила його задоволити.

Представник кредитора заперечила проти вказаного клопотання.

Розглянувши подане клопотання колегія суддів прийшла до висновку про його відхилення з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі. Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.

Згідно із ч.2 ст. 202 ГПК України, визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Частинами 11,12 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

У своєму клопотанні представник скаржника вказує, що він перебуває у відпустці за кордоном, а тому не має можливості взяти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що доводи арбітражного керуючого викладені в скарзі, крім того він надіслав свої заперечення на відзив, тобто він висловив свої позицію та навів підстави незгоди із оскарженою ухвалою.

Отже, оскільки учасники провадження у справі про неплатоспроможність були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, явка обов`язковою не визнавалась, матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, а тому колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаного клопотання.

Таким чином, враховуючи норми ст.ст.269, 273 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, строки розгляду апеляційної скарги, та той факт, що неявка в засідання суду арбітражного керуючого, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженої ухвали, а тому, колегія суддів, визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника останнього, за наявними у справі доказами.

Представник боржника в судовому засіданні підтримала доводи викладені арбітражним керуючим в його скарзі та надала пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить її задоволити. Разом з тим не підтримує скаргу в частині спрямування справи №918/663/24 у частині розгляду клопотання керуючого реалізацією майна про визначення умов продажу майна фізичної особи ОСОБА_1 на новий розгляд, просить в цій частині задоволити подане клопотання.

Представник кредитора заперечила проти задоволення апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві та надала пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги , оскаржену ухвалу залишити без змін.

Заслухавши представників кредитора та боржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженої ухвали, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

У липні 2024 року до Господарського суду Рівненської області звернулася фізична особа ОСОБА_1 із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку, передбаченому Книгою 4 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17 липня 2024 року, прийнято заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду, підготовче засідання призначено на 20 серпня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20 серпня 2024 року зокрема відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Поліщука Андрія Павловича та оприлюднено на офіційному вебсайті повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18 березня 2025 року, зокрема: заяву Акціонерного товариства ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити частково, визнано вимоги кредитора ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" в розмірі 378 397 грн. 98 коп. - черговість задоволення вимог - друга, у визнанні решти грошових вимог ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" до фізичної особи ОСОБА_1 відмовлено; у визнанні грошових вимог ОСОБА_2 до фізичної особи ОСОБА_1 відмовлено; включено до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати на оплату судового збору ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" у розмірі 6 056 грн 00 коп.; зобов`язано керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 28 березня 2025 року; зобов`язано керуючого реструктуризацією надати суду до 04 квітня 2025 року: реєстр вимог кредиторів боржника; докази організації та проведення зборів кредиторів; призначено судове засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредитором план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 15 квітня 2025 року.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11 червня 2025 року апеляційну скаргу ПАТ АБ "Укргазбанк" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 18 березня 2025 року у справі № 918/663/24 задоволено частково, ухвалу господарського суду Рівненської області від 18 березня 2025 року у справі № 918/663/24 змінити, виклавши пункт 1 даної ухвали в наступній редакції: "Заяву Акціонерного товариства ПАТ АБ "Укргазбанк" про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) задоволити частково. Визнати вимоги кредитора ПАТ АБ "Укргазбанк" (код ЄДРПОУ 23697280) в розмірі 52 337,03 дол. США, що на дату винесення рішення становить 2 167 276,43 грн – вимоги другої черги"; у визнанні решти грошових вимог ПАТ АБ "Укргазбанк" до фізичної особи ОСОБА_1 відмовити; в решті ухвалу суду першої інстанції залишено без змін; включено до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 витрати ПАТ АБ "Укргазбанк" зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 9 084,00 грн – вимоги першої черги.

Постановою Господарського суду Рівненської області від 26 серпня 2025 року, зокрема: припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 ; припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Поліщука Андрія Павловича; визнано банкрутом фізичну особу ОСОБА_1 ; введено процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_1 ; призначено керуючим реалізацією майна банкрута - арбітражного керуючого Вудуда Гаррі Ігоровича; офіційно оприлюднено на офіційному вебпорталі судової влади України повідомлення про визнання фізичну особу ОСОБА_1 банкрутом і введення процедури погашення боргів у встановленому законодавством порядку; зобов`язано керуючого реалізацією майна спільно з боржником не пізніше 30 днів з дня введення процедури погашення боргів боржника провести інвентаризацію майна банкрута та визначити його вартість у відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства. Докази проведення інвентаризації надати до суду.

27 лютого 2026 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від арбітражного керуючого Вудуда Г.І. надійшло клопотання про визначення умов аукціону.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 05 березня 2026 року призначено розгляд клопотання керуючого реалізацією арбітражного керуючого Вудуда Г.І. про визначення умов аукціону на 24 березня 2026 року та запропоновано учасникам справи у строк до 20 березня 2026 року подати суду письмові пояснення щодо клопотання керуючого реалізацією арбітражного керуючого Вудуда Г.І. про визначення умов аукціону.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 24 березня 2026 року відкладено розгляд клопотання керуючого реалізацією арбітражного керуючого Вудуда Г.І. про визначення умов аукціону на 14 квітня 2026 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14 квітня 2026 року відкладено розгляд клопотання керуючого реалізацією арбітражного керуючого Вудуда Г.І. про визначення умова аукціону на 05 травня 2026 року.

20 квітня 2026 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від арбітражного керуючого Вудуда Г.І. надійшло повторне клопотання про визначення умов аукціону.

Як зазначалося вище, ухвалою суду від 05.05.2026 в задоволенні клопотання арбітражного керуючого Вудуда Г.І. про визначення умов аукціону від 27 лютого 2026 року та 20 квітня 2026 року - відмовлено.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наведене.

21 жовтня 2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень якого встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, згідно з ч. 1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 62 Кодексу України з процедур банкрутства, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 Кодексу України з процедур банкрутства, після проведення інвентаризації та отримання згоди на продаж майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута на аукціоні. Початковою вартістю продажу майна банкрута є його вартість, визначена ліквідатором.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Кодексом чи угодою з кредиторами.

Системний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що вартість виявленого майна банкрута визначається ліквідатором, який при цьому має право залучати для забезпечення виконання своїх повноважень, зокрема для визначення ринкової вартості виявленого майна, відповідного спеціаліста.

Відповідно до ч. 5 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про: 1) визначення кількісного складу та обрання членів комітету кредиторів; 2) дострокове припинення повноважень комітету кредиторів або окремих його членів; 3) схвалення плану санації боржника та схвалення внесення змін до нього; 4) звернення до господарського суду з клопотанням про введення наступної процедури у справі про банкрутство; 6) інші питання, передбачені цим Кодексом, у тому числі віднесені до компетенції комітету кредиторів.

Так згідно з п. 5 ч. 8 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про надання згоди на продаж майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) та погодження умов продажу майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) у процедурі санації відповідно до плану санації або у процедурі ліквідації банкрута.

Згідно з ч. 1 ст. 68 Кодексу України з процедур банкрутства продаж майна боржника на аукціоні відбувається в електронній торговій системі. Порядок функціонування електронної торгової системи, організації та проведення електронних аукціонів, визначення розміру, сплати, повернення гарантійних внесків та сплати винагороди операторів електронних майданчиків затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 75 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий визначає умови продажу за погодженням з комітетом кредиторів та забезпеченим кредитором (щодо майна, яке є предметом забезпечення). До обов`язкових умов продажу належать: склад майна (лот); початкова ціна; крок аукціону.

Частинами 4-6 статті 75 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що арбітражний керуючий зобов`язаний направити умови продажу членам комітету кредиторів та протягом 20 днів з дня, коли вони одержали чи мали одержати умови продажу, скликати комітет кредиторів. Якщо майно є предметом забезпечення, арбітражний керуючий зобов`язаний направити умови продажу забезпеченому кредитору. Якщо до складу майна може входити майно, яке не є предметом забезпечення, і майно, яке є предметом забезпечення, умови продажу розглядаються і комітетом кредиторів, і забезпеченими кредиторами. При цьому в початковій ціні окремо виділяється початкова ціна обох зазначених видів майна. Кошти, отримані від продажу такого лота, розподіляються між забезпеченими кредиторами та іншими кредиторами пропорційно до початкової ціни майна, що є предметом забезпечення, та іншого майна. Комітет кредиторів, забезпечений кредитор можуть прийняти рішення про: надання згоди на продаж майна на запропонованих умовах; надання згоди на продаж майна, змінивши умови продажу; відмову в наданні згоди на продаж майна з обґрунтуванням причин.

Як встановлено вище, керуючим реалізацією дотримано всі етапи процедури, визначеної Кодексом України з процедур банкрутства, для розгляду умов продажу кредиторами.

Відповідно до матеріалів справи, єдиним кредитором у справі прийнято рішення про відмову в наданні згоди на продаж зазначеного керуючим реалізацією майна.

Згідно з ч. 7 ст. 75 Кодексу України з процедур банкрутства у разі якщо комітет кредиторів або забезпечений кредитор прийняв рішення про відмову в наданні згоди на продаж майна або не прийняв жодного рішення на засіданні комітету кредиторів чи протягом 20 днів з дня, коли забезпечений кредитор одержав чи мав одержати умови продажу, або якщо арбітражний керуючий не згоден з прийнятим комітетом кредиторів або забезпеченим кредитором рішенням, арбітражний керуючий зобов`язаний звернутися до суду. У такому разі умови аукціону визначаються судом.

Суд зазначає, що метою аукціону як способу реалізації є, перш за все, відчуження цього майна за максимальною ціною, що визначає ринок за умови прозорості та вільної конкуренції (участі в аукціоні з продажу майна боржника якомога широкого кола осіб) задля задоволення вимог кредиторів банкрута у як найбільшому розмірі.

Визначення оптимальної початкової вартості майна є однією з головних складових умов продажу майна з метою задоволення вимог.

Оскільки продаж майна банкрута є основним інструментом задоволення грошових вимог кредитора, то керуючий реалізацією зобов`язаний діяти таким чином, щоб забезпечити максимально ефективний продаж цього майна за найвищою ціною.

Відповідно до ч. 2 ст. 130 КУзПБ, керуючий реалізацією спільно з боржником проводить інвентаризацію майна та визначає його вартість. Проте, згідно з правовою позицією Верховного Суду (постанова від 13 квітня 2023 року у справі № 910/11831/21), визначення вартості майна боржника має ґрунтуватися на принципах достовірності та об`єктивності.

Відповідно до п. 52 Порядку організації та проведення аукціонів з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2019 року № 865, якщо продажу підлягає частка у статутному (складеному) капіталі господарського товариства, у характеристиці майна, крім відомостей, передбачених підпунктом 2 пункту 46 цього Порядку, зазначаються: найменування господарського товариства; код згідно з ЄДРПОУ; місцезнаходження; засоби зв`язку; розмір статутного (складеного) капіталу; розмір часток, що пропонуються до продажу; середня чисельність працівників; площа та правовий режим земельної ділянки, що належить або використовується господарським товариством; балансова вартість основних фондів; зношення основних фондів; балансовий прибуток; дебіторська заборгованість; кредиторська заборгованість; основні види продукції (робіт, послуг) та її обсяг. Для розрахунків зазначених показників звітним періодом є останній фінансовий рік провадження діяльності.

Як убачається із матеріалів справи, та на це звертається увага кредитора, керуючим реалізацією не досліджувалась інформація та документи щодо активів Товариства з обмеженою відповідальністю "Дари Полісся", що у свою чергу впливає на визначення ринкової вартості частки статутного капіталу належного боржнику та на даний час не дозволяє визначити її реальну вартість. На переконання колегії суддів необхідно встановити повну дійсну вартість таких прав, виходячи не лише з номінального розміру статутного капіталу, а й з ринкової вартості всіх майнових активів юридичної особи, що арбітражним керуючим Вудудом Г.І. не здійснено.

При цьому, самостійне визначення вартості нерухомого майна (2/3 частки квартири) арбітражним керуючим без залучення суб`єкта оціночної діяльності, за наявності обґрунтованих заперечень кредитора, створює ризик відчуження активів за заниженою ціною, що порушує інтереси кредитора.

Щодо майнового активу 2/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , колегія суддів зазначає, що надання згоди на продаж майна та погодження умов продажу є передчасним з підстав не проведення незалежної оцінки нерухомості у відповідності до ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оцінювальну діяльність в Україні".

Слід зазначити, що для проведення оцінки нерухомого майна, потребується залучення сертифікованих суб`єктів оціночної діяльності. У відповідності до ч. 5 ст. 114 КУзПБ для забезпечення виконання повноважень керуючого реструктуризацією та/або керуючого реалізацією майна боржника арбітражний керуючий може залучати на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, а за відсутності коштів у боржника - на підставі рішення зборів кредиторів за рахунок кредиторів. Дозвіл на залучення таких осіб надає господарський суд на підставі мотивованої заяви арбітражного керуючого про необхідність їх участі у справі, в якій зазначається розмір оплати їх послуг.

Крім того, слід звернути увагу на те, що в особливих умовах продажу "ЛОТ 2" (2/3 частки квартири за адресою: вул. Героїв поліції, буд. 30, кв. 4) зазначено, що покупець бере зобов`язання з надання боржнику іншого житла. Суд апеляційної інстанції зазначає, що такі умови є неконкретизованими, не містять чітких параметрів житла та механізму виконання зобов`язання, що робить лот непривабливим для потенційних покупців та порушує принцип конкурентності аукціону (ст. 68 КУзПБ) та робить лот нереалізованим.

Отже, зважаючи на вище викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції погоджується із місцевим господарським судом, що для погодження запропонованих керуючим реалізацією умов продажу майна боржника необхідно встановити реальну ринкову вартість активів останнього, що арбітражним керуючим Вудудом Г.І. не здійснено.

Щодо доводів скаржника про те, що у нього не має обов`язку залучати оцінювача для визначення вартості квартири, а його кваліфікації, як арбітражного керуючого достатньо для встановлення вартості майна самостійно, то суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки кредитор не погодив ціну, то арбітражному керуючому слід залучити незалежного експерта, оскільки він не є професійним оцінювачем і не несе кримінальної чи цивільної відповідальності за якість оцінки майна (на відміну від сертифікованого суб`єкта оціночної діяльності).

Також, суд апеляційної інстанції з приводу змісту запропонованих "Особливих умов" (зокрема, щодо зобов`язання покупця забезпечити боржника житлом без жодної конкретики), погоджується із судом першої інстанції про їх штучний та декларативний характер, розробка умов, які є завідомо невиконуваними або такими, що роблять об`єкт продажу непривабливим для будь-якого покупця, може свідчити про намір керуючого реалізацією не здійснити продаж майна за найвищою ціною, а навпаки заблокувати ефективну реалізацію активів або створити умови для виведення майна з-під контролю кредиторів у майбутньому через механізм зниження ціни.

Відповідно до ст. 114 КУзПБ, арбітражний керуючий зобов`язаний діяти сумлінно, розумно та з урахуванням інтересів боржника та кредиторів. Подання на затвердження суду завідомо дефектних умов аукціону, які прямо суперечать вимогам конкурентності та прозорості, суд розцінює як формальний підхід.

Колегія суддів зауважує, що звернення керуючого реалізації до суду на підставі ч. 7 ст. 75 КУзПБ у разі відмови кредиторів є його обов`язком, проте, запропоновані умови містять суперечності з нормами матеріального права, а тому погоджується із місцевим господарським судом, що в задоволенні клопотання арбітражного керуючого Вудуда Г.І. про визначення умов аукціону від 27 лютого 2026 року та 20 квітня 2026 року слід відмовити.

Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.

Отже, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду Рівненської області від 05.05.26 у справі №918/663/24 прийнята з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Крім того, у зв`язку із відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати визначені ст. 129 ГПК України, залишаються за скаржником.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Вудуда Г.І. на ухвалу господарського суду Рівненської області від 05.05.26р. у справі №918/663/24 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 05.05.26р. у справі №918/663/24 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених ч.3 ст. 9 КУзПБ.

4. Матеріали оскарження ухвали у справі № 918/663/24 повернути до Господарського суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "16" липня 2026 р.

Головуючий суддя Миханюк М.В.

Суддя Романюк Ю.Г.

Суддя Саврій В.А.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua