Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №910/10854/23 (910/7505/25) — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2026 р. Справа№ 910/10854/23 (910/7505/25)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Доманської М.Л.

Пантелієнка В.О.

розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Академбудсервіс" про винесення додаткової постанови за результатами розгляду апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Желізняка Ігоря Михайловича

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 (повний текст складено 02.04.2026)

у справі №910/10854/23(910/7505/25) (суддя Л.В. Омельченко)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Академбудсервіс" в особі ліквідатора арбітражної керуючої Іванченко Анастасії Валеріївни

до фізичної особи-підприємця Желізняка Ігоря Михайловича

про стягнення коштів

у межах справи № 910/10854/23

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АБС ТЕХ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Академбудсервіс"

заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Тайм Сквер"

про банкрутство,

УСТАНОВИВ:

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29 червня 2026 року апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Желізняка Ігоря Михайловича залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 23 березня 2026 року - без змін.

01.07.2026 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Академбудсервіс" - адвокатом Романчеком О.М. через систему "Електронний суд" подане клопотання про винесення додаткової постанови, у якому він просить стягнути з фізичної особи - підприємця Желізняка Ігоря Михайловича на корить Товариства з обмеженою відповідальністю "Академбудсервіс" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2026 прийнято вказану заяву до розгляду, вирішено здійснювати розгляд заяви без повідомлення учасників справи, встановлено учасникам справи строк для подання заяв, клопотань, заперечень, пояснень - п`ять робочих днів з дня отримання даної ухвали.

10.07.2026 та 13.07.2026 від відповідача надійшли заперечення на клопотання, в яких він просить відмовити у задоволенні заяви представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши клопотання представника позивача про винесення додаткової постанови, апеляційний господарський суд вважає його таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, у тому числі, судом не вирішено питання про судові витрати.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У процесі апеляційного розгляду справи позивачем був поданий відзив на апеляційну скаргу відповідача, у якому він, у тому числі, вказав, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести в зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції - 20 000 грн. (витрати на професійну правничу допомогу адвоката Романченко О.М.). Докази, що підтверджують надання адвокатом Романченко О.М. правничої допомоги позивачу буде надано додатково. Керуючись ч.8 ст.129 ГПК України, позивач до закінчення судових дебатів робить заяву, що докази, які підтверджують надання адвокатом Романченко О.В. правничої допомоги позивачу, буде надано протягом 5 днів після ухвалення судового рішення, які просимо стягнути з відповідача, шляхом винесення додаткового рішення у даній справі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29 червня 2026 року апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Желізняка Ігоря Михайловича залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 23 березня 2026 року - без змін.

Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, а саме, у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 4 ст. 129 ГПК України).

У мотивувальній частині рішення зазначено, що оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта.

01.07.2026 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Академбудсервіс" - адвокатом Романчеком О.М. через систему "Електронний суд" подане клопотання про винесення додаткової постанови, у якому він просить стягнути з фізичної особи - підприємця Желізняка Ігоря Михайловича на корить Товариства з обмеженою відповідальністю "Академбудсервіс" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем було надано наступні докази:

- копія Договору №20/05-2026 від 20 травня 2026 року;

- копія Додаткової угоди №2 від 01 червня 2026 року до Договору №20/05-2026 від 20 травня 2026 року;

- копія Акту виконаних робіт №2 від 29.06.2026 року до Договору №20/05-2026 від 20 травня 2026 року;

- копія Ордеру серії АХ №1353159 від 28.05.2026 року;

- копія Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1584 від 10.09.2008 року.

Отже, позивачем була зроблена відповідна заява та подані відповідні докази протягом п`яти днів після ухвалення апеляційним господарським судом рішення у даній справі.

За вимогами частин 5, 8 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з положеннями статті 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг та на нього поширює своє регулювання Глава 63 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Так, згідно зі статтею 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 ЦК України передбачає загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договору про надання послуг.

Відповідно до статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність";

2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім того, на такий договір поширюється дія загальних норм та принципів договірного права, включаючи, але не обмежуючись визначені главою 52 ЦК України;

3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Указані форми відрізняються порядком обчислення: при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Указане передбачено як положеннями цивільного права, так і нормами Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Отже, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з нормами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічну правову позицію наведено в постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач подав до суду договір №20/05-2026 від 20.05.2026, укладений між Адвокатським бюро "Олексія Романченко" в особі керуючого Романченко Олексія Михайловича, надалі - Адвокатське бюро, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Академбудсервіс" в особі ліквідатора Іванченко Анастасії Валеріївни, надалі - Клієнт, за умовами якого Клієнт доручає, а Адвокатське бюро бере на себе зобов`язання з надання правничої (правової) допомоги з представництва інтереси Клієнта перед юридичними і фізичними особами, в тому числі, але не виключно в судах загальної юрисдикції всіх інстанцій, в господарських судах всіх інстанцій, а також перед підприємствами, установами, організаціями, органами державної влади та місцевого самоврядування, правоохоронними органами та органами прокуратури, у всіх справах, пов`язаних із розглядом справ та проваджень за участю Клієнта, в яких він бере участь як учасник справи, сторона, позивач, апелянт, касатор, боржник, банкрут, кредитор, стягувач.

Пунктами 6.1.-6.3. вказаного Договору визначено, що за виконання доручень згідно даного Договору Клієнт сплачує Адвокатському бюро гонорар. Розмір гонорару, порядок та умови його сплати визначаються у додатковій угоді до даного Договору. Після кожного етапу надання правової допомоги Клієнту сторони підписують відповідний акт приймання-передачі, в якому визначають надану на підставі даного Договору правничу допомогу в межах такого етапу.

Додатковою угодою №2 від 01.06.2026 до Договору сторони домовились, що Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надати Клієнту правничу (правову) допомогу при розгляді у суді апеляційної інстанції справи №910/10854/23 (910/7505/25) за апеляційною скаргою Фізичної особи -підприємця Желізняка Ігора Михайловича на рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 у справі № 910/10854/23 (910/7505/25), що було винесено у межах справи №910/10854/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Академбудсервіс".

У пункті 2. Додаткової угоди зазначено, що відповідно до п. 6.2. Договору №20/05-2026 від 20 травня 2026 року сторони погодили, що гонорар Адвокатського бюро за ведення справи, визначеної у п. 1 даної додаткової угоди, у суді апеляційної інстанції становить 20 000 (двадцять тисяч гривень) 00 копійок у будь-якому випадку, навіть у разі ухвалення судом рішення не на користь Клієнта.

Клієнт сплачує кошти, визначені у п. 2 даної додаткової угоди протягом 90 (дев`яносто) календарних днів з моменту набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції (пункт 3. Додаткової угоди).

Згідно пункту 4. Додаткової угоди надання Адвокатським бюро правничої допомоги при розгляді у суді апеляційної інстанції справи №910/10854/23 (910/7505/25) за апеляційною скаргою Фізичної особи підприємця Желізняка Ігора Михайловича на рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 у справі №910/10854/23 (910/7505/25), включає за необхідності: аналіз діючого законодавства та судової практики; підготовка і складення відзиву на апеляційну скаргу; подання до суду відзиву на апеляційну скаргу; підготовка та подання до суду заперечень, пояснень, клопотань; надання суду відповідних доказів; підготовку та подання до суду заяв та клопотань з процесуальних питань або заперечень на заяви та клопотання з процесуальних питань; участь у судових засіданнях; надання пояснень суду; підготовку та подання до суду інших документів, передбачених ГПК України, які необхідні для розгляду справи.

Матеріалами справи підтверджується, що 04.06.2026 представник позивача - адвокат Романченко О.М. подав через систему "Електронний суд" відзив на апеляційну скаргу.

29.06.2026 позивач та Адвокатське бюро підписали Акт виконаних робіт №2, згідно якого Адвокатське бюро надало Клієнту правничу (правову) допомогу (підготовка, складення та подання відзиву на апеляційну скаргу фізичної особи підприємця Желізняка Ігора Михайловича на рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 у справі № 910/10854/23 (910/7505/25)); під час надання правової допомоги Клієнту у суді апеляційної інстанції Адвокатським бюро витрачено 5 годин; сторони не мають претензій стосовно обсягу та якості надання Адвокатським бюро правничої допомоги Клієнту; гонорар Адвокатського бюро за надання правничої допомоги Клієнту у суді апеляційної інстанції справи № 910/10854/23 (910/7505/25) становить 20000,00 грн, які мають бути сплачені Клієнтом протягом 90 (дев`яносто) календарних днів з моменту набрання законної сили рішення суду апеляційної інстанції.

Оскільки позивачем та адвокатом визначено суму гонорару саме у фіксований спосіб - 20000,00 грн, позивач не зобов`язаний посилатися на час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг). Обґрунтованість розміру витрат на оплату послуг адвоката в такому разі визначається на підставі наявних доказів.

Матеріали справи не містять доказів сплати позивачем вказаних витрат, однак відповідно до правових позицій Верховного Суду в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).

Відповідач скористався правом подати заперечення на заяву позивача в якій, зокрема, вказує, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу є завищеним, зважаючи на предмет позову, враховуючи ступінь складності справи та обсяг наданих послуг, відповідач вважає, що заявлені витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн не є співмірними з предметом позову та є надмірними, оскільки:

1) дана справа не є справою великої складності,

2) дана справа не потребує значного правового аналізу та дослідження великої кількості доказів, а тому не вимагає для кваліфікованого адвоката значних витрат часу,

3) адвокат не приймав участі у судовому засіданні у цій справі в суді апеляційної інстанції,

4) також адвокатом складено лише один процесуальний документ, який стосується розгляду справи по суті - відзиву на апеляційну скаргу на 9 аркушах, з яких майже сторінку займали реквізити сторін у даній справі, дві сторінки займала прохальна частина відзиву з переліком додатків, ще приблизно один аркуш займає нижній колонтитул з надписом Документ сформований в системі "Електронний суд". Тобто, на написання 5 аркушів відзиву на апеляційну скаргу, представником позивача витрачено 5 годин робочого часу, що з розрахунку становить 1 година= 4 000,00 грн, та з урахуванням написаного відзиву, 1 аркуш відзиву= 4 000,00 грн.

Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу витрат повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 11.02.2021 у справі №920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд частково погоджується із доводами відповідача та приходить до висновку, що заявлений позивачем розмір витрат є необґрунтованим та неспівмірним реальним витратам, зокрема, Додатковою угодою №2 встановлено, що надання правничої допомоги включає за необхідності: аналіз діючого законодавства та судової практики; підготовка і складення відзиву на апеляційну скаргу; подання до суду відзиву на апеляційну скаргу; підготовка та подання до суду заперечень, пояснень, клопотань; надання суду відповідних доказів; підготовку та подання до суду заяв та клопотань з процесуальних питань або заперечень на заяви та клопотання з процесуальних питань; участь у судових засіданнях; надання пояснень суду; підготовку та подання до суду інших документів, передбачених ГПК України, які необхідні для розгляду справи.

Однак, фактично адвокатом було складено і подано лише один відзив на апеляційну скаргу, тому, враховуючи рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що розумною та співмірною є компенсація витрат позивача в сумі 10 000,00 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.

В іншій же частині заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у цій справі не відповідають критеріям їх реальності та розумності, а тому не розподіляються судом.

Керуючись ст.ст. 126, 127, 129, 221, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити частково клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Академбудсервіс" про винесення додаткової постанови.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Желізняка Ігоря Михайловича (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Академбудсервіс" (код ЄДРПОУ: 42013298; адреса: 01601, м. Київ, Печерський узвіз 3, офіс 403) - 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

3. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

4. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді М.Л. Доманська

В.О. Пантелієнко