Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №758/1058/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/1058/26

3/758/1570/26

Категорія 156

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Денисов О. О. , розглянувши справи про адміністративні правопорушення передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

26 грудня 2025 року о 15 годині 45 хвилин у м. Києві, по провулку Гомельський, 10, водій керував транспортним засобом марки «WV», моделі «Golf», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушення мови, координації рухів, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань, заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

В судове засідання з`явились його захисники Михайлова О.В. та Дементьєв Т.М., які подали клопотання, в яких зазначали, що ОСОБА_1 в стані наркотичного сп?яніння в момент керування ним автомобілем не перебував, натомість, він вже тривалий час є пацієнтом програми замісної підтримувальної терапії (ЗПТ), але прийом препарату бупренорфіну у нього був за декілька днів до вказаної події, і перешкод для керування автомобілем у нього не було.

Крім того зазначив, що патрульні давно знають його, знають що він є пацієнтом ЗПТ, спілкувались з ним до вказаного інциденту, що може свідчити про те, що вони «вирішили в той день у такий спосіб просто «підвищити» показники своєї служби». Зазначив, що на місці складання протоколу ОСОБА_1 був в якості пішохода і нічим не керував.

Також вказав на те, що ОСОБА_1 був вимушений відмовитися від проходження огляду на стан сп`яніння у зв`язку з необхідністю справити природні потреби.

Допитана в судовому засіданні патрульна поліцейська ОСОБА_2 повідомила, що побачили ОСОБА_1 , відомого їй, як особа, що перебуває на програмі замісної терапії, він розчищав сніг з автомобіля. На запитання щодо наміру керувати транспортним засобом повідомив, що за кермом буде його донька. Виникли сумніви щодо правдивості його слів, у зв`язку з чим вони від`їхали на незначну відстань, припаркувались та побачили як він їде, після чого транспортний засіб зупинено із застосуванням спеціальних світлових сигналів.

ОСОБА_1 повідомив, що відвозить маму, та погодився пройти огляд на стан сп`яніння. Однак у районі Північного мосту він без пояснення причин відмовився від проходження огляду. Після роз`яснення наслідків такої відмови відносно нього складено відповідний протокол. Зазначила, що раніше бачила ОСОБА_1 лише як пішохода, а як водія не знала.

Також підтвердила, що знала про його перебування на програмі замісної терапії.

Щодо виявлених ознак стану сп`яніння назвала мляву мову, зміну показань під час спілкування, при цьому зазначила, що зіниці не реагували на світло. Пояснила, що біля парку «Муромець» зупинилися для того, щоб ОСОБА_1 мав можливість справити природні потреби. Камеру увімкнено в момент, коли вони побачили автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . Також повідомила, що провели поверхневу перевірку, під час якої заборонених предметів чи речовин не виявили. Після розмови із ОСОБА_1 під час розчищення снігу, коли він повідомив, що за кермом буде донька, вони від`їхали недалеко за поворот та здійснювали спостереження. Зазначила, що особа повинна отримати направлення на медичний огляд, але чи вручила в цій ситуації, вона не пам`ятає. Також пояснила, що зупинка для надання можливості справити природні потреби жодним чином не пов`язана з вимогою відмовитися від проходження огляду. Місце для зупинки обрано там, де вперше з`явилася можливість безпечно зупинити транспортний засіб.

Допитаний в судовому засіданні патрульний поліцейський ОСОБА_3 повідомив, що знає ОСОБА_4 та його родину з 2017 року. Також йому відомо, що ОСОБА_1 перебуває на програмі замісної підтримувальної терапії. ОСОБА_1 сів за кермо перебуваючи на замісній терапії. Щодо ознак сп`яніння, які він спостерігав у ОСОБА_1 , назвав тремтіння пальців рук, розширені зіниці очей, які не реагують на світло. Щодо зупинки транспортного засобу для задоволення природних потреб пояснив, що вони зупинилися у першому місці, де це можливо зробити безпечно. Також повідомив, що пам`ятає про роз`яснення ОСОБА_1 права на захист. В іншій частині підтримав показання, надані свідком ОСОБА_2 .

Дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суддя дійшов висновку про таке.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2.9а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Водночас ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з частинами 2, 3 та 6 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

При цьому, особа реалізувала своє право володіти та керувати транспортним засобом, а значить погодилася виконувати додатково покладені на неї обов`язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України.

Таким чином, відмовившись від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 , як особа, яка керувала транспортним засобом, порушив вимоги п. 2.5 ПДР, та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення, установлено дослідженими доказами в справі, зокрема:

- протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР1 №551445 від 26 грудня 2025 року, в яких зафіксовано обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зазначені виявлені працівниками патрульної поліції ознаки наркотичного сп`яніння водія ОСОБА_1 , які передбачені Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735;

- відеозаписом з нагрудної бодікамери з якого вбачається, що на 14:52 патрульний поліцейський каже по телефону, що перевіряв «метадонового на програмі, а він тачку грів, обмітав, йому надійшов виклик, і поки він розвернувся, то цей метадонщик їде вже, і зараз він за ним слідує». На 15:31 патрульний поліцейський каже ОСОБА_1 : «Ти ж сказав, що ти не за рульом». На що ОСОБА_1 відповідає: «Я не за рульом, я не принімав нічого сьогодні», на що поліцейський в нього запитує: «Якщо не за рульом, то хто оце їхав?», а ОСОБА_1 каже: «Я нічого не приймав». На 15:48 ОСОБА_1 каже: «Та я маму підвожу додому».

На 16:53 ОСОБА_1 каже: «Лікар мені дозволив». На 16:59 патрульний поліцейський каже іншій поліцейській: «напиши, що прямуючи на виклик зупинено транспортний засіб», на що вона робить відмітку в планшеті. На 17:20 патрульний поліцейський каже ОСОБА_1 : «Я ж питав хто керує, ти сказав, що буде дочка їхати, ти мене обманув?» На 17:29 ОСОБА_1 каже: «Мені маму треба довезти додому». На 21:21 патрульний поліцейський пропонує ОСОБА_1 проїхати до лікаря-нарколога, на що ОСОБА_1 на 21:37 каже: «А если я откажусь?», поліцейський йому повідомляє що на місці буде складено протокол за ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду в лікаря-нарколога. На 21:47 ОСОБА_1 каже: «Ну давайте складайте». На 22:21 ОСОБА_1 питає в поліцейського що йому дасть те, що він поїде до лікаря-нарколога. На що патрульний поліцейський йому відповідає: «Здасте аналізи, якщо у вашому організмі буде виявлено наркотичні речовини, буде висновок додаватись, що ви керували в стані наркотичного сп?яніння, а якщо нічого, то нічого не буде». На 24:02 патрульний поліцейський ще раз повідомляє, що: «виявлено ознаки наркотичного сп?яніння, а саме: неприродна блідість обличчя», на 24:30 ще раз пропонує пройти огляд на стан наркотичного сп?яніння в кабінеті лікаря-нарколога, та питає чи погоджується він пройти огляд для встановлення його стану. На 24:43 ОСОБА_1 каже: «Ні», поліцейський питає чи він відмовляється, і ОСОБА_1 каже: «Так». На 24:48 повідомляє, що буде складено протокол за ст. 130 КУпАП, відмова від проходження огляду на стан сп?яніння. На 27:34 поліцейський перепитує в ОСОБА_1 , чи їде він з ними, на що ОСОБА_1 каже: «Поїхали», після цього сідають в автомобіль і їдуть до медичного закладу. На 40:40 патрульні поліцейські питають у ОСОБА_1 чому він їх обманув, якщо лікар дозволив йому їздити, і для чого він сказав, що йому неможна, а за кермом буде його донька, і не сказав поліцейським одразу, що за кермом буде він, на що ОСОБА_1 мовчить. На 53:37 патрульний поліцейський питає: «Порядок, їдемо далі?», на що ОСОБА_1 каже: «Ні». Поліцейський в нього перепитує чи їдуть вони далі, а ОСОБА_1 відповідає: «Пишіть тоді отказ, а довго писати», поліцейські повідомляють, що десь 10 хвилин. На 55:55 у ОСОБА_1 ще раз запитують чи поїде він до лікаря-нарколога на вул. Чорних Запорожців 20, на що він на 56:01 відповідає: «Ні, не поїду, я отказуюсь». Повідомляють, що буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду. На 01:39:04 ОСОБА_1 підписує протокол, у п.14 зазначив: «поїду 27.12.25 на аналізи, зобов`язуюсь (нерозбірливий почерк) не керувати ТЗ», тобто підписав протокол без будь-яких зауважень щодо незгоди з діями патрульних поліцейських.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 в стані наркотичного сп?яніння в момент керування ним автомобілем не перебував, натомість, він вже тривалий час є пацієнтом програми замісної підтримувальної терапії (ЗПТ), але прийом препарату бупренорфіну у нього був за декілька днів до вказаної події, і перешкод для керування автомобілем у нього не було, суд не бере до уваги, оскільки ОСОБА_1 інкримінується відмова від проходження огляду на стан сп`яніння, а не керування транспортним засобом у стані сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, що підтверджується відеозаписом долученим до матеріалів справи. Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 7 Порядку проведення замісної підтримувальної терапії хворих з опіоїдною залежністю, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України N 200 від 27 березня 2012 року, після прийняття лікарем - наркологом рішення про початок ЗПТ, хворому видається Інформаційний лист про замісну підтримувальну терапію із застосуванням препаратів бупренорфіну або метадону.

Вказаний Інформаційний лист, з яким хворий ознайомлюється під підпис, має попередження, зокрема в ньому зазначено, що у період отримання замісної підтримувальної терапії забороняється керувати автотранспортом та виконувати роботу, що вимагає швидкої реакції, точності рухів та перебування на висоті. В інструкції препарату також є вказівка, що при вживанні слід утриматися від керування транспортними засобами, тому доводи захисника є неспроможними, оскільки ОСОБА_1 інкримінується відмова від проходження огляду на стан сп`яніння, а не керування транспортним засобом у стані сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, що підтверджується відеозаписом долученим до матеріалів справи, відповідно час вживання препарату не має значення з урахуванням об`єктивної сторони адміністративного правопорушення.

Щодо доводів захисника про те, що патрульні поліцейські знайомі з ОСОБА_1 , знають що він є пацієнтом ЗПТ, спілкувались з ним до вказаного інциденту, суд зазначає, що працівники поліції зупинили транспортний засіб марки «WV», моделі «Golf», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 та всупереч доводам захисника, роз`яснили причини зупинки, а саме те, що їм відомо, що він перебуває на замісній терапії («на програмі»), а відтак існують застереження щодо керування транспортними засобами.

В ході спілкування у водія виявлено ознаки наркотичного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, на що останній відмовився.

Враховуючи викладене, під час судового розгляду не встановлено належних доказів упередженого ставлення до ОСОБА_1 . Крім того, суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколах про адміністративні правопорушення та додатках до нього матеріали справи не містять.

Щодо показань патрульних поліцейських суд зазначає, що вони є логічними, послідовними та узгоджуються з іншими доказами, дослідженими під час судового розгляду, зокрема із протоколом про адміністративне правопорушення, направленням на медичний огляд та відеозаписом з нагрудної бодікамери. Незначні розбіжності у показаннях свідків щодо окремих ознак можливого стану сп`яніння (реакції зіниць на світло, їх звуження чи розширення, окремих зовнішніх проявів поведінки) не впливають на правильність встановлення фактичних обставин справи, оскільки не стосуються об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В даному випадку ОСОБА_1 інкримінується не керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, а відмова від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, що об`єктивно підтверджується відеозаписом та матеріалами справи.

Доводи сторони захисту про те, що в місці складання протоколу ОСОБА_1 перебував як пішохід та не керував транспортним засобом, суд відхиляє як такі, що спростовуються дослідженими доказами. Із відеозапису з нагрудної бодікамери вбачається, що працівники поліції безпосередньо спостерігали, як ОСОБА_1 керував автомобілем після того, як повідомив поліцейським, що за кермом буде його донька. Сам ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції не заперечував факт керування транспортним засобом, а пояснював свої дії тим, що відвозив матір додому та повідомляв, що лікар дозволив йому керувати автомобілем. Такі пояснення, навпаки, підтверджують факт керування транспортним засобом.

Крім того, на відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 неодноразово пропонувалося пройти огляд у лікаря-нарколога, при цьому він спочатку цікавився наслідками відмови, погоджувався їхати, а в подальшому остаточно відмовився від проходження огляду, після чого відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення.

Будь-яких зауважень щодо відсутності факту керування транспортним засобом або незаконності дій працівників поліції під час складання протоколу ОСОБА_1 не висловлював, а лише зазначив про намір пройти огляд наступного дня та зобов`язання не керувати транспортними засобами, що також не свідчить про заперечення факту керування автомобілем.

Щодо доводів сторони захисту про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у зв`язку з необхідністю справити природні потреби, суд зазначає таке.

З дослідженого відеозапису та показань допитаних у судовому засіданні працівників поліції вбачається, що зупинка транспортного засобу поблизу парку «Муромець» здійснена з метою забезпечення безпечних умов для зупинки автомобіля та надання ОСОБА_1 можливості справити природні потреби. Після цього працівники поліції неодноразово пропонували йому пройти огляд у лікаря-нарколога, роз`яснювали порядок його проведення та правові наслідки відмови. При цьому поведінка ОСОБА_1 свідчить про те, що він тривалий час не міг визначитися щодо свого рішення. Із відеозапису вбачається, що він спочатку цікавився наслідками відмови від проходження огляду, після чого погодився їхати до медичного закладу, надалі змінив своє рішення та відмовився від проходження огляду, згодом знову погодився поїхати, однак у подальшому остаточно заявив: «Ні, не поїду, я відмовляюсь».

Таким чином, його поведінка характеризувалася неодноразовою зміною власної позиції, що свідчить про відсутність будь-яких об`єктивних перешкод для проходження огляду та підтверджує, що остаточна відмова обумовлена виключно його свідомим волевиявленням, а не критичною необхідністю справити природні потреби. За таких обставин доводи сторони захисту про те, що відмова від проходження огляду обумовлена необхідністю справити природні потреби, спростовуються дослідженими судом доказами, зокрема відеозаписом із нагрудної бодікамери та показаннями працівників поліції, а тому підстав для їх прийняття суд не вбачає.

З огляду на наведені обставини ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Беручи до уваги положення ст. 33 КУпАП, необхідним і достатнім убачається накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік без оплатного вилучення транспортного засобу, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які повинні бути стягнуті із ОСОБА_1 .

Ураховуючи викладене, керуючись ст. 23, 33, ч.1 ст. 130, 283, 284, 287, 294, 303, 307, 308 КУпАП та ст. 3, 4 Закону України «Про виконавче провадження»,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 (шістдесят) коп.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.

Суддя О. О. Денисов