Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №754/11767/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 3/754/2479/26

Справа №754/11767/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 липня 2026 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Галась І.А, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов зі Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.6 ст.184 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

02 липня 2026 року до Деснянського районного суду м. Києва від Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації надійшов адміністративний матеріал стосовно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.184 КУпАП, невиконання розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 18.04.2023 №198 «Про участь батька у вихованні малолітнього ОСОБА_2 », а саме: ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 не з`явився на зустріч з дитиною, що підтверджується довідкою інспектора СЮП Деснянського УП ГУ НП у місті Києві від 02.05.2026; рапортом інспектора СЮП Деснянського УП ГУ НП у місті Києві від 02.05.2026.; 03.05.2026 за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 не з`явився на зустріч з дитиною, що підтверджується рапортом інспектора СЮП Деснянського УП ГУ НП у місті Києві від 03.05.2026; поясненнями неповнолітнього ОСОБА_2 від 03.05.2026; довідкою старшого інспектора СЮП Деснянського УП ГУ НП у місті Києві від 03.05.2026.

В судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, будь -яких клопотань, заяв на адресу суду не надходило.

Відповідно до ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Так, Конституцією України передбачено, що однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи (ст. 129 ч.3 п.4).

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Диспозицією ч. 6 ст. 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року після накладення адміністративного стягнення вчинення діяння, передбаченого ч. 5 цієї статті, а саме: невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Дії особи, поведінка якої є предметом дослідження, у кожному випадку потрібно оцінювати у контексті положень ст. 9 КУпАП, де закріплено поняття адміністративного правопорушення. Відповідно до цієї норми адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, вчинена суб`єктом правопорушення, і за яку передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, склад будь-якого адміністративного правопорушення, що передбачене законом, характеризується єдністю чотирьох елементів: об`єкт і об`єктивна сторона, суб`єкт і суб`єктивна сторона. При цьому, не доведення або відсутність в діянні конкретної особи будь-якого з цих елементів, виключає склад відповідного правопорушення, а значить і адміністративну відповідальність за вчинення такого діяння.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 184 КУпАП, полягає у повторному, протягом року після накладення адміністративного стягнення, вчиненні дій, передбачених ч. 5 ст. 184 КУпАП, а саме - умисному невиконанні рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Суд зауважує, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.

У відповідності до ст.ст. 245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративне правопорушення має забезпечувати повне, всебічне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи в учиненні адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 1 ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол.

Зміст протоколу про адміністративне правопорушення визначений ст. 256 КУпАП, а саме: у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили.

Відповідно до положень ст. 255 КУпАП обов`язок щодо належного оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення покладається на уповноважених посадових осіб.

Згідно із положеннями ст. 279, 280 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказам у даній справі, у розумінні статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним та беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумнівів у суду.

Однак в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, в розумінні ст. 251 КУпАП, умисного невиконання ОСОБА_1 розпорядження Деснянської РДА в м. Києві «Про участь батька у вихованні малолітнього ОСОБА_2 » від 18.04.2023 №198 (далі - розпорядження від 18.04.2023 №198).

Так, зазначеним розпорядженням визначено, що порядок спілкування батька, ОСОБА_1 , з малолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , здійснюється відповідно до встановленого графіку, а саме: перший та третій тиждень кожного місяця з 14.00 год суботи до 19.00 год неділі. При цьому зазначено, що зустрічі проводити враховуючи інтереси та бажання дитини.

Разом з тим, враховуючи сукупність досліджених в судовому засіданні доказів, об`єктивно не встановлено, що ОСОБА_1 не виконав це рішення.

Так, згідно з протоколом, ОСОБА_1 вчинив правопорушення саме 02.05.2026 та 03.05.2026 за адресою: АДРЕСА_2 , разом з тим, розпорядження від 18.04.2023 №198 не містить вказівки на адресу, за якою воно має виконуватися. У протоколі описано суть правопорушення, як «не з`явився на зустріч з дитиною», однак, розпорядження від 18.04.2023 №198 не містить обов`язку ОСОБА_1 з`являтися на зустріч з дитиною за конкретною адресою, а визначено лише години спілкування. Крім того, адміністративний матеріал не містить доказів того, що зустріч, яка нібито мала відбутися 02.05.2026 та 03.05.2026 за адресою: АДРЕСА_2 , враховувала інтереси та бажання ОСОБА_2 , як це обумовлено розпорядженням від 18.04.2023 №198.

З огляду на викладене, суд не бере до уваги рапорт інспектора СЮП Деснянського УП ГУНП у м. Києві, як належний та допустим доказ, оскільки він не спростовує наведені вище висновки суду та був складений 02.05.2026 та 03.05.2026, тобто вже після ймовірної події, яка стала підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Крім того, посадова особа, яка склала рапорт лише констатує, що ОСОБА_3 звернулась до поліції з метою інформування, оскільки колишній чоловік із періодичністю не з`являється на зустрічі із сином за вищевказаною адресою.

Крім того, судом й не встановлено повторності у діях ОСОБА_1 , оскільки, як вбачається з матеріалів, постанова Деснянського районного суду м. Києва про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 6 ст. 184 КУпАП була винесена 18 травня 2026 року, водночас адміністративне правопорушення, яке є предметом цього провадження та кваліфікується особою, що склала протокол, як повторне, було вчинене 02.05.2026 та 03.05.2026 року, тобто до винесення судом постанови від 18.05.2026 та набуття нею законної сили, тому ознака повторності відсутня.

Окрему увагу суд звертає на положення ч. 6 ст. 184 КУпАП, а саме у частині передбачених санкцій. Так, згідно із наведеною нормою, діяння, передбачене частиною п`ятою цієї статті, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягне за собою накладення штрафу від ста п`ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та тимчасове обмеження того з батьків, з ким проживає дитина, у праві виїзду за межі України та обмеження у праві керування транспортним засобом - до виконання рішення в повному обсязі.

При цьому, як зазначено вище, частиною 5 ст. 184 КУпАП передбачено відповідальність за невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Системний аналіз частин 5 та 6 статті 184 КУпАП дозволяє зробити висновок, що об`єктивною стороною правопорушення за ч. 5 цієї статті є свідоме ігнорування або перешкоджання виконанню рішення органу опіки та піклування з боку того з батьків, з ким проживає дитина. Це означає створення штучних перешкод для другого з батьків, який має законне право брати участь у вихованні, але проживає окремо.

Отже, суб`єктом відповідальності за частинами 5 та 6 ст. 184 КУпАП є той з батьків, з ким проживає дитина, та який не виконує рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею іншого із батьків, а саме того, хто проживає окремо від дитини.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-р 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

У зв`язку з чим, дане адміністративне провадження, з урахуванням вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, підлягає закриттю, а судовий збір не підлягає стягненню з особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 184, 7, 9, 23, 24, 27, 29, 33, 34, 35, 38, 40-1, 247, 268, 276, 277, 279, 280, 283, 284 КУпАП України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 184 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу даного правопорушення в його діях.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя