Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №752/8311/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/8311/26

Провадження № 2-а/752/225/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16 липня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

у березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом у якому, уточнивши позовні вимоги, просить:

визнати протиправною постанову ЕНА № 6876168 від 21.03.2026 року, винесену інспектором 2 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції Запорізької області старшим лейтенантом поліції Бойком М.С. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та про накладення адміністративного стягнення;

скасувати постанову ЕНА № 6876168 від 21.03.2026 року, винесену інспектором 2 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції Запорізької області старшим лейтенантом поліції Бойком М.С. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та про накладення адміністративного стягнення;

адміністративну справу про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити.

На обґрунтування вказаного позову, позивач зазначає, що 21.03.2026 року близько 09:10 год, він, виконуючи обов`язки військової служби, рухався в м. Запоріжжі по просп. Інженера Преображенського автомобілем Volvo V50, д.н.з. НОМЕР_1 , та здійснив зупинку на посадковому майданчику зупинки одразу за знаком 5.45.1 «Пункт зупинки автобуса» з метою посадки пасажира (теж військовослужбовця), та подальшого руху до місця несення служби, а в момент початку руху, позаду його автомобіля зупинився транспортний засіб патрульної поліції та до нього підійшов інспектор поліції, який не представившись і не назвавши причину зупинки, почав вимагати пред`явити посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію на транспортний засіб.

ОСОБА_1 зауважує, що на його запитання про причину пред`явлення документів, інспектор повідомив про порушення Правил дорожнього руху в частині зупинки транспортного засобу, не реагуючи на заперечення, не роз`яснивши права, не надавши можливість скористатися послугами адвоката та відкласти розгляд справи, прийняв оскаржувану постанову, в якій зазначив про порушення ним п. 15.9. «е» Правил дорожнього руху, а саме здійснення зупинки транспортного засобу на посадковому майданчику маршрутних транспортних засобів.

Позивач, посилаючись на те, що п. 15.9. «е» Правил дорожнього руху забороняє зупинку саме ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків, однак він зупинився на самому посадковому майданчику з метою посадки пасажира на виконання п. 5.1 Правил дорожнього руху, вважає, що Правил дорожнього руху не порушував, та під час прийняття вказаної постанови по справі про адміністративне правопорушення істотно порушені його права та інтереси, а оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 просить позов задовольнити.

Ухвалою від 02.04.2026 року відкрито провадження у справі. Судовий розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін. Витребувано в Департаменту патрульної поліції докази у виді запису події з бодікамери інспектора 2 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області, старшого лейтенанта поліції Бойка М.С., що стали підставою для складення постанови серії ЕНА № 6876168 про адміністративне правопорушення.

06.04.2026 року від представника Департаменту патрульної поліції на адресу суду надійшов відзив з додатками на вказаний адміністративний позов, у якому ОСОБА_2 просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, оскаржувану постанову винесено з дотриманням встановленої процедури, а обставини, які вказує позивач не виключають подію інкримінованого йому правопорушення та наявність складу такого правопорушення в його діях.

18.04.2026 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій ОСОБА_1 зазначає, що наведена відповідачем у відзиві інформація, що він здійснив зупинку ближче 30 метрів від посадкового майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів не відповідає дійсності.

Відповідно до вимог ст. ст. 19, 257 КАС України справа за адміністративним позовом розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що постановою серії ЕНА № 6876168 від 21.03.2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Зі змісту зазначеної постанови вбачається, що позивач 21.03.2026 року о 09:17 год у м. Запоріжжі на просп. Інженера Преображенського, керуючи транспортним засобом Volvo V50, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зупинку автомобіля на посадковому майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів, чим порушив п. 15.9. «е» ПДР - порушення зупинок ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів.

Вважаючи оскаржувану постанову відповідача протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 1.1 Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно п. 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно з п. 1 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 року, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Пунктами 4-5 Розділу І Інструкції № 1395 передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема, передбачених ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Диспозиція ч. 1 ст. 122 КУпАП України передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

У п. 1.10 Правил дорожнього руху визначено, що зупинка - це припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо).

Відповідно до п. 15.1 Правил дорожнього руху зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватися у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.

За змістом п.15.2. Правил дорожнього руху за відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху).

Згідно з п. 1.10. Правил дорожнього руху маршрутні транспортні засоби (транспортні засоби загального користування) автобуси, мікроавтобуси, тролейбуси, трамваї і таксі, що рухаються за встановленими маршрутами та мають визначені місця на дорозі для посадки (висадки) пасажирів.

Відповідно до п. 14.7.40 загальних технічних умов та правил застосування дорожніх знаків, знак 5.45.1 це «Пункт зупинки автобуса».Знак позначає початок посадкового майданчика автобуса, що рухається за встановленим маршрутом.

Відповідно до п. 15.9 «е» Правил дорожнього руху зупинка забороняється: ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає ближче 30 м від дорожнього знаку такої зупинки з обох боків.

Встановлена цим пунктом Правил дорожнього руху заборона є безумовною.

Отже, сукупний аналіз наведених норм Правил дорожнього руху свідчить про те, що в зоні зупинки маршрутних транспортних засобів зупинка іншого виду транспортних засобів забороняється навіть для посадки або висадки пасажирів.

Відповідачем на виконання вимог ухвали від 02.04.2026 року надано суду відеозапис фіксації правопорушення та розгляду справи на місці зупинки транспортного засобу, з якого вбачається, що позивач, керуючи автомобілем марки Volvo V50, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зупинку безпосередньо на посадковому майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів для посадки пасажира (у самій заїзній кишені автобусної зупинки, яка позначена дорожнім знаком 5.45.1), при цьому, не будучи маршрутним транспортним засобом.

Разом з тим, позивачем на місці зупинки транспортного засобу та розгляду справи не заперечувався факт, що він керував вищевказаним автомобілем та зупинився одразу за дорожнім знаком 5.45.1 «Пункт зупинки автобуса».

При цьому, суд відхиляє доводи позивача, що йому, як водію надано право на посадку (висадку) пасажирів з посадкового майданчику передбачене п. 5.1 ПДР, оскільки розділ 5 ПДР (п. 5.1) визначає обов`язки і права пасажирів, а не водіїв транспортних засобів, права та обов`язки яких визначено іншими розділами.

Також в даному випадку позивачу ставиться у провину не здійснення зупинки ближче 30 м від дорожніх знаків 5.45.1 чи 5.45.2, а саме здійснення зупинки транспортного засобу в самій заїзній частині та опис цих обставин, установлених під час розгляду справи містить оскаржувана постанова (здійснення зупинки автомобіля на посадковому майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів), що не спростовує порушення позивачем вимог п. 15.9 «е» Правил дорожнього руху.

З огляду на викладене, оцінюючи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова винесена уповноваженою особою відповідно до норм чинного законодавства, підстав для її скасування немає, а отже в задоволенні позову необхідно відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю.

Керуючись ст. ст. 2, 48, 77, 241-246, 255 КАС України ст. 9, 17, 18, 33, 247, 251, 254, 258, 268, 284, 288, 293 КУпАП, суд,-

У Х В А Л И В:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.С. Хоменко