Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №910/1120/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2026 р. Справа № 910/1120/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Барсук М.А.

при секретарі: Реуцькій Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Панченко Ю.В., дов. № 35 від 20.01.2026;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2: Бєрікул Ю.В., дов. № 1841/1160/06 від 30.09.2025;

від третьої особи-3: не з`явився;

від третьої особи-4: Літвінов Є.В., дов. від 18.12.2025;

від третьої особи-5: не з`явився,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення господарського суду міста Києва від 04.02.2026 у справі № 910/1120/25 (суддя - Зеленіна Н.І.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

до Антимонопольного комітету України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

2) приватне акціонерне товариство "Гадячгаз"

3) товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп"

4) товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Україна"

5) товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України"

про визнання недійсним та скасування рішення № 537-р від 26.12.2024 в частині,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Оператор газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) України" (далі також - Оператор ГТС / Товариство / ТОВ "ОГТСУ") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - АМК / Комітет) про визнання недійсним та скасування резолютивної частини рішення АМК № 537-р від 26.12.2024 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" в пунктах 2, 3, 4, якими:

- визнано, що дії ТОВ "Оператор ГТС України" у період з січня 2020 року по листопад 2024 року на загальнодержавному ринку послуг транспортування природного газу, які полягають у розподілі потужності, нарахуванні плати за розподілену та/або перевищену потужність у точці виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи приватного акціонерного товариства (далі - ПрАТ) "Гадячгаз" без належного обґрунтування, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 50 та ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг транспортування природного газу, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку;

- накладено на ТОВ "Оператор ГТС України" штраф у розмірі 12 000 000,00 грн за порушення, зазначене у п. 2 резолютивної частини цього рішення;

- зобов`язано ТОВ "Оператор ГТС України" припинити порушення, що полягає в розподілі потужності, нарахуванні плати за розподілену та/або перевищену потужність у точці виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз" без належного обґрунтування в чотиримісячний строк.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Комітетом не доведено причинно-наслідкового зв`язку між встановленими обставинами і висновками Комітету; останнім не вказано, яким саме законодавством (нормою права) передбачено обов`язок позивача здійснювати ті чи інші дії; Комітет не обмежився дослідженням лише рамок товарних меж ринку транспортування природного газу, а зробив висновки, які безпосередньо впливають на кваліфікацію дій Оператора ГТС, й щодо "паралельної" господарської діяльності, що стосується товарних меж ринку - а саме постачання природного газу; Комітетом чітко та однозначно не обґрунтовано ущемлення інтересів яких конкретно споживачів призвели начебто неправомірні дії Оператора ГТС.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.02.2026 у справі № 910/1120/25 відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсним та скасування рішення № 537-р від 26.12.2024 в частині пунктів 2, 3, 4.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що споживачі природного газу, приєднані до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз", могли б отримати природний газ від постачальників на більш вигідних умовах, оскільки постачальники природного газу могли б не нести додаткових витрат за необґрунтовану замовлену та перевищену потужність у точці виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз" та не закладали б такі витрати у вартість реалізації природного газу.

Суд першої інстанції також зазначив, що при встановленні тарифів для ТОВ "Оператор ГТС України" на послуги транспортування природного газу для точок входу і виходу на регуляторний період 2020-2024 років не враховувалася відсутність фізичного з`єднання газотранспортної системи з іншими газорозподільними системами, величина технічної (пропускної) в певній точці входу/виходу газотранспортної системи, а саме в точці виходу ПрАТ "Гадячгаз".

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням ТОВ "Оператор ГТС України" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначав, що згідно положення абз. 7 ч. 6 ст. 4 Закону України "Про ринок природного газу" фізичний шлях слідування природного газу, зокрема і через віртуальну точку виходу ПрАТ "Гадячгаз" не впливає на тариф на послугу транспортування природного газу.

Також, за доводами позивача, судом першої інстанції не застосовано до спірних правовідносин норму матеріального права, а саме пп. 17 п. 2.3 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП / Регулятор) № 201 від 16.02.2017, а саме при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен надавати послугу транспортування природного газу за тарифами, встановленими НКРЕКП згідно з методологією визначення тарифів на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу.

За твердженням позивача судом першої інстанції, всупереч положенням п. 4.1 та п. 5.1 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку, затвердженої Розпорядженням АМК № 49-р від 05.03.2002 (далі - Методика), помилково ототожнено товарні межі двох різних ринків, а саме ринку транспортування природного газу та ринку постачання природного газу, внаслідок чого зроблено протиправні висновки про вплив дій позивача на ринку транспортування природного газу (в його межах) на зовсім інший ринок, а саме ринок постачання природного газу та на суб`єктів (споживачів) такого ринку, які не є учасниками на ринку транспортування природного газу (не є замовниками послуги транспортування) та не споживають послуги, що надаються Оператором ГТС (не отримують доступ до потужності, не отримуються послугу з врегулювання добових небалансів, не подають номінацій тощо).

Апелянт також зазначав, що судом першої інстанції не з`ясовано обставини, що мають значення для справи в контексті кваліфікації дії Оператора ГТС (визначення об`єктивної сторони складу правопорушення) як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку транспортування природного газу шляхом розподілу потужності, нарахування плати за розподілену та/або перевищену потужність "без належного обґрунтування", а саме чим передбачено обов`язок Оператора ГТС щодо "належного обґрунтування" застосування державних регульованих цін (на транспортування природного газу), встановлених НКРЕКП.

За доводами позивача, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції в частині обґрунтованості висновку Комітету, що саме дії позивача призвели до зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку транспортування природного газу), встановленим обставинам справи, у відповідності до яких (останній абз п. 148 рішення Комітету), відповідачем "інкриміновано" Оператору ГТС як порушення законодавства про захист економічної конкуренції саме бездіяльність, яка полягає у не зверненні до НКРЕКП з проханням встановлення для віртуальної точки виходу ПрАТ "Гадячгаз" "обґрунтованого" тарифу.

Апелянт зазначав, що положення п. 17 розділу VI Методики 2517 не містять обов`язку Оператора ГТС вчиняти дії, які Комітет кваліфікує як такі, що не вчинені позивачем, а саме, що позивач не звернувся до НКРЕКП з метою встановлення іншого "обґрунтованого" тарифу, відмінного від того, який вже встановлено постановою НКРЕКП № 3013 від 24.12.2019.

Також апелянт вказав на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, зокрема в частині висновків Комітету, викладених у абз. п. 141 рішення Комітету, про те, що у замовників послуг транспортування відсутні підстави сплачувати Оператору ГТС за розподілену та/або перевищену потужність у точці виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз" (з огляду на відсутність фізичного з`єднання між системами) та резолютивною частиною цього рішення у якій зловживання монопольним (домінуючим) становищем визнано не дії Оператора ГТС у безпідставному та необґрунтованому розподілі потужності, нарахування плати за розподілену та/або перевищену, а дії які полягають у розподілі потужності, нарахуванні плати за розподілену та/або перевищену потужність "без належного обґрунтування". Тобто, за твердженням апелянта, якщо відсутні підстави для сплати Оператору ГТС за розподілену та/або перевищену потужність у відповідній точці, то яким чином Оператор ГТС взагалі може отримувати будь-яку плату за таку потужність хоч би і "належно обґрунтовану".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2026, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А., зокрема, відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 14.04.2026.

12.03.2026 до апеляційного суду надійшла заява НКРЕКП про розгляд справи без участі представника.

27.03.2026 до апеляційного суду надійшов відзив відповідача, в якому представник заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2026 відкладено розгляд справи на 26.05.2026.

26.05.2026 судове засідання не відбулося, справу знято з розгляду з огляду на перебування головуючого судді у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2026 розгляд справи призначено на 16.06.2026.

В судовому засіданні, яке відбулось 16.06.2026, позивач просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Треті особи-2, 4 надали свої пояснення, а представники відповідача та третіх осіб-1, 3, 5 не з`явились, хоча були повідомлені належним чином та за висновками апеляційного суду їх відсутність у судовому засіданні не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Також відповідно до рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що набули статусу остаточного, зокрема, "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики ЄСПЛ критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші.

Заслухавши пояснення представників сторін, що з`явились у судове засідання, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.12.2024 АМК прийнято рішення № 537-р у справі № 128-26.13/54-22 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (а.с. 40-79 том 1; далі - Рішення), яким Комітет вирішив:

- визнати, що ТОВ "Оператор ГТС України" протягом січня 2020 року - листопада 2024 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг транспортування природного газу в межах території України, де розташована газотранспортна система, що перебуває в його власності (користуванні) із часткою 100 %, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції";

- визнати, що дії ТОВ "Оператор ГТС України" у період із січня 2020 року по листопад 2024 року на загальнодержавному ринку послуг транспортування природного газу, які полягають у розподілі потужності, нарахуванні плати за розподілену та/або перевищену потужність у точці виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз" без належного обґрунтування, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 50 та ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг транспортування природного газу, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку;

- накласти на ТОВ "Оператор ГТС України" штраф у розмірі 12 000 000,00 грн за порушення, зазначене в п. 2 резолютивної частини цього рішення;

- зобов`язати ТОВ "Оператор ГТС України" припинити порушення, що полягає у розподілі потужності, нарахуванні плати за розподілену та/або перевищену потужність у точці виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз" без належного обґрунтування, в чотиримісячний строк.

У Рішенні Комітетом встановлено, зокрема, наступне.

Визначення монопольного (домінуючого) становища Товариства на ринку проводилося відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням АМК від 05.03.2002 за № 49-р, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.04.2002 за № 317/6605 (далі - Методика).

Відповідно до п. 2.2 глави 1 Методики етапи визначення монопольного становища суб`єктів господарювання, їх кількість та послідовність проведення, передбачені п. 2.1 Методики, можуть змінюватися залежно від фактичних обставин, зокрема особливостей товару, структури ринку, обсягів наявної інформації щодо ринку тощо.

Об`єктом аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища є суб`єкт господарювання ТОВ "Оператор ГТС України".

Товаром, щодо якого визначається монопольне (домінуюче) становище, є послуга транспортування природного газу.

Споживачами послуги транспортування природного газу є замовники послуг транспортування.

Послуга транспортування природного газу не є взаємозаміною у споживанні з іншими товарами (послугами). Враховуючи наведене, товарними межами ринку є послуга транспортування природного газу.

Територіальними (географічними) межами ринку послуги транспортування природного газу є територія України, у межах якої розташована газотранспортна система, що перебуває у власності (користуванні) ТОВ "Оператор ГТС України".

Часові межі ринку у справі охоплюють період січня 2020 року - листопада 2024 року.

Бар`єрами для вступу потенційних конкурентів на ринок послуг транспортування природного газу є, зокрема: адміністративні обмеження, пов`язанні з необхідністю отримання ліцензії з транспортування природного газу; організаційні обмеження, пов`язані з необхідністю наявності у потенційного конкурента у власності чи користуванні газотранспортної системи; економічні обмеження, пов`язанні з необхідністю значних капіталовкладень в будівництво газотранспортної системи; бар`єри, що пов`язанні з ефектом масштабу внаслідок технологічних особливостей надання послуги з транспортування природного газу.

Таким чином, Комітет встановив, що існують значні бар`єри для вступу потенційних конкурентів на ринок послуг транспортування природного газу.

Згідно з Реєстром суб`єктів природних монополій, які провадять господарську діяльність у сфері енергетики, що оприлюднюються на офіційному веб-сайті НКРЕКП, у період із січня 2020 року по листопад 2024 року ліцензію на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу в межах території України видано тільки ТОВ "Оператор ГТС України".

Відтак жоден інший суб`єкт господарювання, крім ТОВ "Оператор ГТС України", не здійснював діяльності з транспортування природного газу на території України, де розташована газотранспортна система, в період із січня 2020 року по листопад 2024 року.

Враховуючи викладене, Комітет дійшов висновку, що ТОВ "Оператор ГТС України" протягом січня 2020 року - листопада 2024 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг транспортування природного газу в межах території України, де розташована газотранспортна система, що перебуває в його власності (користуванні) із часткою 100 %.

Відповідно до п. 5 глави 2 розділу IX Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи зобов`язаний на власному веб-сайті в мережі інтернет оприлюднювати інформацію про величини технічної та вільної потужності відповідно до розділу XVIII цього Кодексу.

ТОВ "Енерджі Трейд Груп" повідомило Комітет у заяві № 1021 від 08.06.2021 (вх. Комітету № 8-01/242-АМ від 14.06.2021), що ТОВ "ОГТСУ" як єдиний суб`єкт, що здійснює діяльність з транспортування природного газу, всупереч нормам законодавства встановлює безпідставні та необґрунтовані умови надання послуги транспортування природного газу в частині розподілу потужності, нарахування плати за замовлену та перевищену потужність у точці виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз", визначеної Оператором ГТС, якої фізично не існує в газотранспортній системі України.

На офіційному веб-сайті Оператора ГТС до введення воєнного стану в Україні було розміщено "Перелік фізичних точок входу/виходу газотранспортної системи з прив`язкою до віртуальної точки входу І виходу" на 25.01.2022, а також Інформацію про технічну, розподілену та вільну потужність точок входу/виходу до/з газотранспортної системи України з прив`язкою до віртуальної точки входу/виходу за газові роки: 2020-2021 та 2021-2022. Ці файли не містили інформації про фізичні точки виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз" із прив`язкою останніх до віртуальної точки виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз".

Після введення воєнного стану в Україні інформація щодо точок входу/виходу та інформація щодо розподіленої та вільної потужності точок входу і виходу до/з газотранспортної системи України закрита Оператором ГТС, оскільки така інформація стосується об`єктів критичної інфраструктури.

Розміщені на офіційному веб-сайті Товариства файли не містили інформації про фізичні точки виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз" із прив`язкою останніх до віртуальної точки виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз".

Оператор ГТС листом № ТОВВИХ-КТ-56 від 06.08.2021 (вх. Комітету № 8-01/1168-кі від 09.08.2021) (а.с. 165-168 том 1) надав Комітету перелік віртуальних точок з Довідника віртуальних точок виходу інформаційної платформи Оператора ГТС, який містить інформацію, зокрема щодо віртуальної точки виходу Гадячгаз (сторона взаємодії - газорозподільна система та споживачі). Тобто Оператор ГТС на інформаційній платформі застосовує віртуальну точку виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз".

Відповідно до акта перевірки НКРЕКП № 136 від 04.03.2021 (далі - акт), розміщеного на офіційному веб-сайті Регулятора, у зоні ліцензійної діяльності ПрАТ "Гадячгаз" відсутні фізичні точки входу та виходу до/з газотранспортної системи, а також відсутні магістральні трубопроводи Оператора ГТС.

Крім цього, у акті перевірки № 336 від 27.09.2019 Регулятором встановлено, що в зоні ліцензійної діяльності ПрАТ "Гадячгаз" відсутні фізичні точки входу та виходу до/з газотранспортної системи, а також відсутні магістральні трубопроводи Оператора ГТС. Транспортування природного газу споживачам здійснюється внутрішньопромисловими трубопроводами, тому ПрАТ "Гадячгаз" укладені договори на транспортування з ПАТ "Укргазвидобування" (в особі ГПУ "Полтавагазвидобування") та з АТ "Укрнафта" (в особі НГВУ "Полтаванафтогаз"), між ПрАТ "Гадячгаз" та AT "Укртрансгаз" (колишній Оператор ГТС) укладений договір транспортування природного газу, разом із тим ПрАТ "Гадячгаз" за цим договором отримувало лише послугу балансування.

Комітет звернувся з вимогами про надання інформації до Оператора ГТС, ПрАТ "Гадячгаз", AT "Укргазвидобування" та ПАТ "Укрнафта" і вказані суб`єкти підтвердили інформацію, що на території здійснення господарської діяльності ПрАТ "Гадячгаз" переміщення природного газу здійснюється внутрішньопромисловими трубопроводами без виходу до газотранспортної системи (листи № ТОВВИХ-КТ-79 від 28.11.2022, № 1471/947/06 від 02.12.2022, № 21.4.2-01-4311 від 28.11.2022 та № 01/01/12/01/04-02/01/2707 від 25.11.2022 (а.с. 173-181 том 1).

Оператором ГТС листами № ТОВВИХ-КТ-56 від 06.08.2021 (вх. Комітету № 8-01/1168-кі від 09.08.2021) та № ТОВВИХ-КТ-79 від 28.11.2022 (вх. Комітету № 8-01/785-кі від 29.11.2022), № ТОВВИХ-24-71КТ від 09.08.2024 (вх. Комітету № 8-01/1376-кі від 12.08.2024), № ТОВВИХ-24-194КТ від 11.12.2024 (вх. Комітету № 8-07/1964-кі від 12.12.2024) (а.с. 154-161; 165-168; 173-181; 182-185 том 1) надано інформацію щодо обсягів та вартості доступу до потужності (у тому числі перевищення замовленої потужності) віртуальної точки виходу до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз", які були оплачені замовниками послуг транспортування в період із січня 2020 року по 30 листопада 2024 року.

Згідно з інформацією Комітету, вартість сплаченої споживачами послуги транспортування замовленої та перевищеної потужності у віртуальній точці виходу Гадячгаз у період із січня 2020 року по 30 листопада 2024 року становила 19 202 547,00 грн.

В листі № ТОВВИХ-КТ-56 від 06.08.2021 (вх. Комітету № 8-01/1168-кі від 09.08.2021) (а.с. 165-168 том 1) Товариство зазначило, що "за відсутності фізичної точки/точок виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз" визначити та опублікувати розмір технічної та вільної потужності віртуальної точки виходу до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз" в Оператора ГТС немає можливості", що фактично підтверджує відсутність точок фізичного приєднання газотранспортної системи з газовими мережами ПрАТ "Гадячгаз".

Листом № 1471/947/06 від 02.12.2022 (вх. Комітету № 8-01/10375 від 05.12.2022) ПрАТ "Гадячгаз" повідомило Комітет, що відповідно до пп. 1 п. 3 глави 2 розділу І Кодексу ГРМ до основних функцій ПрАТ "Гадячгаз" належить забезпечення розподілу (переміщення) природного газу від місць його надходження в ГРМ з ГТС та з інших джерел (від ГДП та ВБГ, підключених до ГРМ, та від суміжних ГРМ) до споживачів природного газу з урахуванням його якісних і фізико-хімічних характеристик та потреб цих споживачів. Також, повідомило, що на території здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу ПрАТ "Гадячгаз" відсутні магістральні газопроводи ТОВ "Оператор ГТС України", які мають фізичне з`єднання з газорозподільною системою ПрАТ "Гадячгаз". Надходження природного газу у газорозподільну систему товариства здійснюється безпосередньо з внутрішньопромислових газопроводів газодобувних підприємств, що знаходяться на території Полтавської області, зокрема, ГПУ "Полтавагазвидобування" (структурний підрозділ AT "Укргазвидобування") та НГВУ "Полтаванафтогаз" (структурний підрозділ ПАТ "Укрнафта") та від суміжної газорозподільної системи AT "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз".

Згідно з положеннями Закону України "Про ринок природного газу" та Кодексу ГТС внутрішньопромислові газопроводи AT "Укргазвидобування" та ПАТ "Укрнафта", а також розподільні газопроводи AT "Полтавагаз" не є елементами газотранспортної системи України.

Газорозподільна система ПрАТ "Гадячгаз" є фізично відокремленою від газотранспортної системи ТОВ "Оператор ГТС України", як наслідок, у Оператора ГТС відсутні фізичні точки виходу до газорозподільної системи, у зв`язку із чим відбір природного газу споживачами, які приєднані до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз", не може вплинути на газотранспортну систему Оператора ГТС, зокрема, на технічну потужність газотранспортної системи чи призвести до її перевантаження.

Відсутність фізичних точок виходу в Оператора ГТС до газорозподільної системи Оператора ГРМ та відбір обсягів природного газу споживачами, які приєднані до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз" від мереж внутрішньопромислових газопроводів газодобувних підприємств, не впливають на газотранспортну систему Оператора ГТС, внаслідок чого у ТОВ "Оператор ГТС України" відсутня фізична можливість передавати природний газ, що знаходиться в газотранспортній системі до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз".

До ПрАТ "Гадячгаз" не зверталося ТОВ "Оператор ГТС України" з приводу надання інформації стосовно розміру технічної та вільної потужності газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз".

AT "Укргазвидобувания" листом № 21.4.2-01-4311 від 28.11.2022 (вх. Комітету № 8-01/9746 від 28.11.2022 повідомило, що "між ним та ПрАТ "Гадячгаз" відносини регулюються Технічною угодою про умови приймання-передачі газу газорозподільною системою від 16.07.2016 (далі - Технічна угода).

У AT "Укргазвидобування" в межах пунктів приймання-передачі природного газу згідно з укладеною Технічною угодою відсутні фізичні точки підключення ПрАТ "Гадячгаз" до газотранспортної системи України.

При цьому обсяг споживання природного газу кінцевими споживачами ПрАТ "Гадячгаз" є значно нижчим за обсяги видобутку природного газу AT "Укргазвидобування" по вказаному маршруту та становить близько 1,5 %. Отже, на думку AT "Укргазвидобування", обсяги вказаних відборів малоймовірно можуть призвести до перенавантаження та відповідно вплинути на технічну потужність газотранспортної системи.

AT "Укргазвидобування" контролює щоденні обсяги відбору природного газу згідно даних пунктів вимірювання витрат газу, розміщеними в точках передачі, в межах дії Технічної угоди. Обмеження відбору та вибір типу витратоміра розраховується відносно фактичного споживання природного газу за аналогічний попередній період (також граничний обсяг споживання може регулюватися на основі звернення ПрАТ "Гадячгаз"). На цей час, обмеження обсягу відбору природного газу встановлюється виключно технічними характеристиками пункту вимірювання витрат газу (пропускною здатністю обладнання).

У AT "Укргазвидобування" наявна можливість подавати до газотранспортної системи ПрАТ "Гадячгаз" природний газ інших суб`єктів господарювання, газодобувних підприємств чи груп видобувних підприємств транзитом, проте по вказаному маршруту в Товаристві таких договорів не укладено. Також зазначимо, що реверсним шляхом із використанням внутрішньопромислових трубопроводів нашого Товариства, подача природного газу із газотранспортної системи до мереж ПрАТ "Гадячгаз" наявним обладнанням неможливо.

ПАТ "Укрнафта" листом № 01/01/12/01/04-02/01/2707 від 25.11.2022 (вх. Комітету № 8-01/10249 від 02.12.2022) повідомило Комітет, що "фізичне транспортування природного газу газотранспортною (газорозподільною) системою ПрАТ "Гадячгаз" здійснює безпосередній власник цієї системи, тобто, ПрАТ "Гадячгаз". Газорозподільна система, оператором якої є ПрАТ "Гадячгаз", фізично не приєднана до газотранспортної системи, оператором якої є ТОВ "ОГТСУ", тому доступ до газотранспортної системи Оператора ПрАТ "Гадячгаз" має через віртуальну точку, що для ПрАТ "Гадячгаз" є точкою виходу з ГТС Оператора, а для ПАТ "Укрнафта" (НГВУ "Полтаванафтогаз") є точкою входу в ГТС Оператора згідно з пп. 2 п. І глави 2 розділу II Кодексу ГТС.

Постачання газу споживачам з обсягу відбору природного газу у ПАТ "Укрнафта", які приєднані до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз", не може впливати на технічну потужність газотранспортної системи Оператора ГТС та призводити до її перевантаження у випадку, коли здійснюється постачання газу з ресурсів саме ПАТ "Укрнафта".

ПАТ "Укрнафта" в особі його структурної одиниці НГВУ "Полтаванафтогаз" має фізичне приєднання до газорозподільних мереж ПрАТ "Гадячгаз" та, відповідно, і віртуальну точку входу до ГТС через власні внутрішньопромислові газопроводи, які використовуються виключно для транспортування газу власного видобутку до точок входу в газотранспортну систему. Крім цього, в НГВУ "Полтаванафтогаз" не має фізичних точок виходу з ГТС, через які можливо транспортувати газ з ГТС до газорозподільних мереж ПрАТ "Гадячгаз". У той же час у ПАТ "Укрнафта" наявна можливість подавати до газотранспортної системи ПрАТ "Гадячгаз" природний газ інших суб`єктів господарювання, газовидобувних підприємств чи груп транзитом через інші структурні одиниці ПАТ "Укрнафта" з подальшою передачею їх через НГВУ "Полтаванафтогаз", але таке транспортування газу не оформлене відповідними договорами та не здійснюється у зв`язку зі складністю наведеного маршруту".

ТОВ "ОГТСУ" листом № ТОВВИХ-КТ-79 від 28.11.2022 (зареєстрований у Комітеті 29.11.2022 за № 8-01/785-кі) (а.с. 173-181 том 1) повідомило, що "відповідно до положень ст. 44 Закону України "Про нафту і газ" в Україні діє єдина централізована диспетчерська система оперативно-технологічного управління виробництвом, передачею та постачанням природного газу. У межах Єдиної газотранспортної системи України відповідно до закону діють обов`язкові для всіх організаційних структур виробнича дисципліна, правила надання оперативної інформації про обсяги газопостачання, об`єм, режими, транспортування і споживання газу, обліковий час, порядок взаємодії структур системи у разі виникнення ускладнень з газопостачанням в окремих регіонах України під час різких похолодань, аварій, планового ремонту.

Функції диспетчерського (оперативно-технологічного управління) газотранспортною системою України виконує оператор газотранспортної системи України. Наведене вище обумовлює те, що газорозподільна система ПрАТ "Гадячгаз" не може функціонувати окремо.

Завдяки впровадженню віртуальних точок входу і виходу та віртуального заміщення потоків природного газу здійснюється адміністрування подач та відборів природного газу в газорозподільну мережу ПрАТ "Гадячгаз", а також газовидобувних підприємств, які приєднані до мереж операторів газорозподільних систем і також не мають фізичного приєднання безпосередньо до газотранспортної системи. Вказане надає можливість здійснювати операції з віртуального заміщення природного газу, при яких приймання-передача природного газу здійснюється шляхом документального оформлення зустрічних потоків природного газу.

Відсутність вказаних інструментів унеможливило б постачання газу споживачам, приєднаним до газорозподільної мережі ПрАТ "Гадячгаз", та подачу газу АТ "Укрнафта" та інших газовидобувних підприємств до газотранспортної системи й подальшу передачу видобутого газу іншим учасникам ринку чи закачування газу до газосховищ.

Крім того, ТОВ "ОГТСУ" повідомило, що обсяги використання газу споживачами, приєднаними до мереж ПрАТ "Гадячгаз", не можуть перевищувати обсяг подачі газу в газорозподільну зону ПрАТ "Гадячгаз" відповідними газовидобувними підприємствами. Тому в частині заходів фізичного балансування слід зазначити, що використання газу споживачами, приєднаними до мереж ПрАТ "Гадячгаз", не створює загрози цілісності газотранспортної системи".

Комітет зазначив, що чинне законодавство не передбачає віртуального заміщення природного газу з/до газорозподільних мереж та внутрішньопромислових трубопроводів газовидобувних підприємств.

При цьому, за наявною в Комітеті інформацією, ТОВ "ОГТСУ" листом № ТОВВИХ-20-14062 від 15.12.2020 (а.с. 207-210 том 1) зверталося до НКРЕКП за роз`ясненнями, у якому, зокрема, звернуло увагу НКРЕКП, що Кодекс ГТС передбачає, що величина технічної (пропускної) потужності в певній точці входу/виходу газотранспортної системи визначається як максимально можливе перетікання об`єму природного газу за стандартних умов у цій точці з урахуванням одночасності роботи газоспоживаючого обладнання, цілісності системи та вимог щодо її експлуатації. Величина технічної потужності відображає максимальний обсяг потужності в певній точці виходу/входу газотранспортної системи, право користування якою оператор газотранспортної системи може надати замовникам послуги транспортування та/або іншим суб`єктам ринку природного газу, об`єкти яких підключені до газотранспортної системи, з гарантією реалізації такого права.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що між ТОВ "ОГТСУ" та оператором газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз" відсутнє фізичне приєднання, тобто відсутні фізичні точки виходу з газотранспортної системи до газових мереж ПрАТ "Гадячгаз".

Оператор ГТС не має можливості забезпечити наявність відповідних потужностей у точках, у яких не має фізичного приєднання до газотранспортної системи, хоча це й передбачає Типовий договір транспортування.

ТОВ "ОГТСУ" звернулося з проханням до НКРЕКП надати роз`яснення щодо порядку визначення кількісних показників обсягів технічної потужності у точках, у яких не має фізичного приєднання до газотранспортної системи, та забезпечення наявності відповідних потужностей у таких точках.

НКРЕКП на лист ТОВ "ОГТСУ" щодо надання роз`яснень, листом № 2151/16.3.1/7-21 від 19.02.2021 (а.с. 1-3 том 2) Оператору ГТС надала відповідь, в якій, зокрема звернула увагу, що п. 7 глави 3 розділу І Кодексу ГТС передбачено, що оператор газотранспортної системи здійснює надання послуг транспортування природного газу в точці входу та до моменту передачі природного газу в точці виходу.

При формуванні тарифів на послуги транспортування природного газу для точок виходу і точок входу в/з газотранспортну(ої) систему(и) для ТОВ "Оператор ГТС України" враховано прогнозований обсяг потужності для точок виходу до газорозподільних систем.

24.12.2019 НКРЕКП прийняла постанову № 3013 "Про встановлення тарифів для ТОВ "Оператор ГТС України" на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на регуляторний період 2020 - 2024 роки", додатком 2 до якої є перелік тарифів на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок входу і точок виходу в/з газотранспортну(ої) систему(и) (далі - постанова НКРЕКП № 3013 від 24.12.2019).

Відповідно до додатка 2 до постанови НКРЕКП № 3013 від 24.12.2019 тарифи на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу в/з газотранспортну(ої) систему(и) не визначаються для кожної конкретної з таких точок окремо. Тариф є однаковим для точки виходу з фізичним розташуванням до прямих споживачів, точки виходу з фізичним розташуванням до газорозподільних систем та для віртуальної точки виходу з невизначеним фізичним розташуванням до газорозподільних систем - 124,16 грн за 1 000 куб.м природного газу.

Відповідно до постанови НКРЕКП № 2517 від 30.09.2015 точка виходу з газотранспортної системи (точка виходу) - визначена точка у газотранспортній системі, в якій оператор газотранспортної системи доставляє природний газ, що знаходиться у газотранспортній системі, до іншої газотранспортної або газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або споживача, приєднаного до газотранспортної системи, або до об`єкта, пов`язаного із видобутком природного газу,

На веб-сайті Оператора ГТС відсутня інформація щодо технічної потужності фізичної точки виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз", оскільки газотранспортна система ТОВ "ОГТСУ" не приєднана до газорозподільної мережі ПрАТ "Гадячгаз". Фізичної точки виходу до такої газорозподільної мережі відсутня.

Тобто при встановленні тарифів для ТОВ "Оператор ГТС України" на послуги транспортування природного газу для точок входу і виходу на регуляторний період 2020-2024 років не враховувалася відсутність фізичного з`єднання газотранспортної системи з іншими газорозподільними системами, величина технічної (пропускної) в певній точці входу/виходу газотранспортної системи, а саме в точці виходу ПрАТ "Гадячгаз".

Комітет вказав, що для послуг транспортування природного газу на період однієї газової доби замовник послуг транспортування зобов`язаний здійснити 100 % попередню оплату в розмірі не менше вартості доступу до потужності на період газової доби, яка планується для використання згідно з номінацією. При цьому така оплата має бути отримана оператором газотранспортної системи на його рахунок не пізніше ніж за три години до кінцевого строку подання номінації.

У разі несплати плати за Типовим договором у строки, у тому числі за зобов`язаннями щодо плати за розподіл/перевищення потужності, Оператор ГТС має право припинити надання послуг із транспортування шляхом не підтвердження номінацій на замовлені послуги транспортування, що фактично призводить до втрати доступу до ринку природного газу.

Таким чином, замовники послуг транспортування, подаючи номінацію стосовно обсягів постачання природного газу споживачам, підключеним до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз", автоматично здійснюють замовлення потужності, яку зобов`язані сплатити до початку газової доби, у якій планується постачання природного газу відповідним споживачам, навіть якщо Оператор ГТС не надає таких послуг.

При цьому відповідно до п. 2.1 Типового договору оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

У розділі VII Типового договору передбачено, що вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються Регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються Регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається до порядку, встановленого Кодексом.

Відповідно до п. 2.3 Типового договору обсяг послуги, що надається за цим договором, визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби (на добу наперед та/або потужності протягом доби).

Тарифи на розподіл потужності та транспортування, встановлені Регулятором, визначаються постановою НКРЕКП № 3013 від 24.12.2019. Для віртуальної точки виходу з невизначеним фізичним розташуванням до газорозподільних систем тариф становить 124,16 грн за 1000 куб.м природного газу.

Тобто плата за розподіл потужності є фактично платою за транспортування природного газу.

У тому випадку, коли постачальники природного газу здійснюють постачання природного газу (придбаного закордоном або в газодобувних підприємств, трейдерів, крім ПАТ "Укрнафта" і ПАТ "Укргазвидобування") споживачам природного газу, що підключені до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз", природний газ у будь-якому випадку надійде до газотранспортної системи Оператора ГТС через фізичну точку входу та вийде через фізичну точку виходу, будь-яку, окрім точки виходу "Гадячгаз" за тарифом, встановленим Регулятором.

Однак, у разі якщо постачальники природного газу здійснюють постачання природного газу, придбаного безпосередньо в ПАТ "Укрнафта" і ПАТ "Укргазвидобування", або ж ПАТ "Укрнафта" і ПАТ "Укргазвидобування" будуть самостійно реалізовувати природний газ споживачам, що підключені до газотранспортної системи ПрАТ "Гадячгаз", Оператор ГТС фактично не надаватиме послуги з транспортування природного газу, так як такий природний газ, не надходить до газотранспортної системи Оператора ГТС. Тобто природний газ фізично транспортується від газовидобувного підприємства до споживача, не переміщуючись газотранспортною системою Оператор ГТС несе різні витрати при надходженні природного газу до системи ГТС та відборі природного газу з неї, при цьому відбору природного газу споживачами, які приєднані до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз", із газотранспортної системи Оператора ГТС не відбувається.

У будь-якому випадку, незалежно від походження природного газу, що поставляється до споживачів природного газу, приєднаних до газотранспортної мережі ПрАТ "Гадячгаз", з огляду на той факт, що:

газорозподільна система ТОВ "ОГТСУ" фізично не приєднана до газорозподільної мережі ПрАТ "Гадячгаз" та не має фізичних точок виходу;

Оператор ГТС не обізнаний про технічну (вільну) потужність газорозподільної мережі ПрАТ "Гадячгаз" та не володіє інформацією про можливу потужність віртуальної точки виходу ПрАТ "Гадячгаз";

віртуальної точки виходу ПрАТ "Гадячгаз", яка не має жодних фізичних точок виходу з газотранспортної системи, є єдиною та унікальною на території України;

за інформацією Оператора ГТС, він не має можливості забезпечити наявність відповідних потужностей у точках, у яких не має фізичного приєднання до газотранспортної системи, хоча це й передбачає Типовий договір транспортування;

отримання послуг транспортування природного газу споживачам, які приєднані до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз", від Оператора ГТС неможливе без укладення Типового договору та взяття на себе обов`язку плати за розподілену потужність (100 % попередню оплату в розмірі не менше вартості доступу до потужності на період газової доби, яка планується для використання згідно з номінацією) у точці виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз";

главою 3 розділу XV Кодексу ГТС передбачено, що стягнення додаткової оплати за перевищення потужності відповідно до договору транспортування, є дією оператора газотранспортної системи, яка серед іншого, дозволяє уникнути можливості виникнення перевантажень;

відповідно до положень п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС фізичні перевантаження - перевищення попиту на послуги із транспортування природного газу над обсягом технічної потужності газотранспортної системи під час фактичного транспортування природного газу у певний момент часу;

попит на природний газ у споживачів, що підключені до газотранспортної системи ПрАТ "Гадячгаз", ніяким чином не може вплинути на газотранспортну систему України;

у замовників послуг транспортування природного газу в Оператора ГТС до віртуальної точки виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз" відсутні підстави сплачувати Оператору ГТС за розподілену та/або перевищену потужність у точці виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз".

Комітет встановив, що дії ТОВ "ОГТСУ" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку транспортування природного газу газотранспортною системою шляхом розподілу потужності, нарахування плати за розподілену та/або перевищену потужність у точці виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз" (у точці, якої не існує) без належного обґрунтування були б неможливими за умов існування значної конкуренції, оскільки споживач міг би обрати іншого постачальника, який би не включав до вартості послуг із транспортування необґрунтовану вартість за замовлену та перевищену потужність у точці виходу до своєї газотранспортної системи, якої фактично не існує, так як фактично не несе жодних ризиків за перевищення потужності в такій точці виходу, а відповідно й міг би запропонувати більш привабливі умови, за якими б надавалися такі послуги транспортування.

Споживачі природного газу, приєднані до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз", могли б отримати природний газ від постачальників на більш вигідних умовах, оскільки постачальники природного газу могли б не нести додаткових витрат за необґрунтовану замовлену та перевищену потужність у точці виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз" та не закладали б такі витрати у вартість реалізації природного газу.

Позивач в обґрунтування позовних вимог вказав, що Комітетом не доведено причинно-наслідкового зв`язку між встановленими обставинами і висновками Комітету; останнім не вказано, яким саме законодавством (нормою права) передбачено обов`язок позивача здійснювати ті чи інші дії; Комітет не обмежився дослідженням лише рамок товарних меж ринку транспортування природного газу, а зробив висновки, які безпосередньо впливають на кваліфікацію дій Оператора ГТС, й щодо "паралельної" господарської діяльності, що стосується товарних меж ринку, а саме постачання природного газу; Комітетом чітко та однозначно не обґрунтовано, до ущемлення інтересів яких конкретно споживачів призвели начебто неправомірні дії Оператора ГТС.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що споживачі природного газу, приєднані до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз", могли б отримати природний газ від постачальників на більш вигідних умовах, оскільки постачальники природного газу могли б не нести додаткових витрат за необґрунтовану замовлену та перевищену потужність у точці виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз" та не закладали б такі витрати у вартість реалізації природного газу. Суд першої інстанції також зазначив, що при встановленні тарифів для ТОВ "Оператор ГТС України" на послуги транспортування природного газу для точок входу і виходу на регуляторний період 2020-2024 років не враховувалася відсутність фізичного з`єднання газотранспортної системи з іншими газорозподільними системами, величина технічної (пропускної) в певній точці входу/виходу газотранспортної системи, а саме в точці виходу ПрАТ "Гадячгаз".

Переглядаючи спір колегія суддів зазначає наступне.

Як унормовано п. 11 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції АМК має повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб`єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб`єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб`єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар`єрів для доступу на ринок інших суб`єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Монопольним (домінуючим) вважається становище суб`єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 %, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.

Установлення монопольного (домінуючого) становища суб`єкта (суб`єктів) господарювання включає застосування як структурних, так і поведінкових показників, що характеризують стан конкуренції на ринку. При цьому застосування структурних показників зумовлюється встановленням об`єкта аналізу, визначенням товарних, територіальних (географічних), часових меж ринку на підставі інформації, яка може бути використана для визначення монопольного (домінуючого) становища.

Визначення монопольного (домінуючого) становища позивача здійснювалося в порядку, встановленому Методикою визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку, затвердженою розпорядженням АМК № 49-р від 05.03.2002 (далі - Методика).

Відповідно до п. 3.1 Методики об`єктами аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища є: суб`єкт господарювання; група суб`єктів господарювання; конкретний товар (продукція, роботи, послуги), який випускається, постачається, продається, придбавається (використовується, споживається) цим (цими) суб`єктом (суб`єктами) господарювання.

У рішенні АМК встановлено, що ТОВ "Оператор ГТС України" протягом січня 2020 року - листопада 2024 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг транспортування природного газу в межах території України, де розташована газотранспортна система, що перебуває в його власності (користуванні) із часткою 100 %.

Вказаних фактів позивач не заперечує.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб`єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається: встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку; застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з суб`єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об`єктивно виправданих на те причин.

Згідно зі ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції поміж іншим є зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що на АМК або його територіальне відділення, яке є стороною у справі, крім того, що покладено обов`язок з доведення у суді факту зайняття суб`єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку, також покладено обов`язок доведення наявності у діях суб`єкта господарювання зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, оскільки саме по собі зайняття монопольного (домінуючого) становища суб`єктом господарювання на ринку не підтверджує його зловживання та не може бути підставою для притягнення до відповідальності, зокрема у вигляді накладення штрафу відповідно до ст. 52 Закону № 2210-ІІІ.

При розгляді цієї категорії справ в основу кваліфікації дій суб`єкта господарювання як зловживання своїм монопольним становищем АМК може бути покладено, зокрема, дискримінаційність ціноутворення суб`єкта господарювання (наприклад, безсистемне встановлення цін на різному рівні, без прив`язки до обсягів закупівлі чи інших обґрунтованих критеріїв) та можливість такого ціноутворення за умов існування значної конкуренції на ринку (що включало аналіз наявності або відсутності об`єктивно виправданих причин).

Близька за змістом правова позиція викладена Верховним Судом у постановах № 910/2921/19 від 05.03.2020, № 920/890/20 від 01.10.2020 та № 910/13225/19 від 17.12.2020.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що у застосуванні ст. 13 Закону № 2210-ІІІ необхідно мати на увазі, що частина перша її містить кваліфікуючі ознаки зловживання монопольним (домінуючим) становищем стосовно необмеженого кола випадків такого зловживання, а частина друга - перелік деяких з числа відповідних випадків, причому цей перелік не є вичерпним. Отже, сама лише відсутність у згаданому переліку вказівки про ті чи інші дії (бездіяльність) суб`єкта господарювання не є перешкодою для кваліфікації таких дій (бездіяльності) за ознаками частини першої даної статті.

Здійснення системної оцінки та кваліфікації дій (бездіяльності) суб`єкта господарювання, як і уточнення кваліфікації одних і тих самих дій (бездіяльності) суб`єкта господарювання в межах відповідних (тобто тих, що співвідносяться як загальні та спеціальні) приписів, що містяться в різних частинах ст. 13 вказаного вище Закону, відноситься до виключних (дискреційних) повноважень органів АМК.

В оскаржуваному Рішенні АМК Комітет визнав дії ТОВ "Оператор ГТС України" у період із січня 2020 року по листопад 2024 року на загальнодержавному ринку послуг транспортування природного газу, які полягають у розподілі потужності, нарахуванні плати за розподілену та/або перевищену потужність у точці виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз" без належного обґрунтування, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 50 та ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг транспортування природного газу, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Стосовно доводів апелянта про невірно визначені межі товарного ринку, колегія суддів зазначає наступне.

Пункт 33 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" визначає, що ринок природного газу - сукупність правовідносин, що виникають у процесі купівлі-продажу, постачання природного газу, а також надання послуг з його транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), послуг установки LNG для забезпечення споживача природним газом.

Згідно приписів ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу":

газотранспортна система - технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об`єктами і спорудами, пов`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу;

оператор ГТС - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників);

транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу;

замовник - фізична або юридична особа, яка на підставі договору замовляє надання однієї чи кількох із таких послуг: приєднання до газотранспортної або газорозподільної системи, транспортування природного газу, розподіл природного газу, зберігання (закачування, відбір) природного газу, послуги установки LNG.

Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, Закон України "Про ринок природного газу" розмежовує ринки газу, зокрема на постачання (Глава 2 Закону) і на транспортування (Глава 4 Закону).

Відповідно до п. 5 глави 1 розділу I Кодексу ГТС, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015:

замовник послуг транспортування - юридична особа або фізична особа - підприємець, яка на підставі договору транспортування, укладеного з оператором газотранспортної системи, замовляє одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу;

договір транспортування - договір, укладений між Оператором ГТС та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким Оператор ГТС надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує Оператору ГТС вартість отриманих послуг (послуги).

Відповідно до п. 2.1 розділу II Типового договору транспортування оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Положеннями п. 1 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС встановлено, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування.

Згідно п. 9 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в Оператора ГТС послуги, що є складовими послуги транспортування: доступ до потужності в точці входу або виходу з газотранспортної системи; замовлення фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтвердженої номінації; вчинення дій з врегулювання добового небалансу.

Таким чином, як вірно зазначив суд першої інстанції, Кодексом ГТС передбачено, що доступ до потужності в точці входу або виходу з газотранспортної системи є складовою послуги з транспортування.

Отже, транспортування природного газу становить самостійний сегмент ринку природного газу, який на законодавчому рівні відокремлений від інших видів діяльності на цьому ринку, зокрема постачання, розподілу, зберігання тощо. Послуга з транспортування природного газу є окремим товаром у розумінні законодавства про захист економічної конкуренції та не має взаємозамінних товарів чи послуг, що відповідає критеріям взаємозамінності.

Діяльність з транспортування природного газу регулюється Кодексом ГТС та здійснюється на підставі ліцензії та договору транспортування між Оператором ГТС і замовниками послуг. Відповідно до Закону України "Про природні монополії", транспортування природного газу є сферою природної монополії, оскільки здійснюється в умовах відсутності конкуренції через технологічні особливості газотранспортної інфраструктури.

Таким чином, суд першої інстанції вірно зазначив, що Комітетом обґрунтовано визначено, що транспортування природного газу є окремим товарним ринком із природною монополією, регульованою державою.

При цьому, зазначення у рішенні Комітету інформації щодо суміжних ринків (зокрема відносно постачання природного газу) не свідчить про їх ототожнення та невірне визначення меж ринку.

Стосовно доводів апелянта, що судом першої інстанції не було враховано, що Комітет визначив споживачами (інтереси яких ущемлено) на цьому ринку не замовників послуг транспортування природного газу (якими є суб`єкти, що споживають таку послугу), а споживачів в розумінні п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" (тобто кінцевих споживачів, які приєднані до газорозподільної мережі ПрАТ "Гадячгаз" та які отримали природний газ за договорами постачання), колегія суддів зазначає наступне.

Інформація щодо споживача послуг транспортування природного газу, який звернувся до Комітету із заявою про порушення законодавства про захист економічної конкуренції ТОВ "ОГТСУ" при розподілі потужності, нарахуванні плати за замовлену та перевищену потужність у точці виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз" та відповідно інтереси якого було ущемлено, наведена в пункті 105 Рішення.

Так, ТОВ "Енерджі Трейд Груп" є суб`єктом господарювання, а однією з ознак господарської діяльності є цільова спрямованість на отримання прибутку і відповідно витрати зазначеного суб`єкта господарювання, у тому числі на послуги транспортування, мають покриватися в той чи інший спосіб. ТОВ "Енерджі Трейд Груп" здійснює постачання природного газу на підставі ліцензії, виданої згідно з постановою НКРЕКП № 730 від 01.06.2017.

Саме ТОВ "Енерджі Трейд Груп" є споживачем послуги транспортування природного газу.

При цьому колегія суддів враховує пояснення відповідача, що окрім заяви ТОВ "Енерджі Трейд Груп" до Комітету надходили заяви від інших постачальників природного газу, які стосувалися тих самих питань.

Таким чином Комітет правильно визначив, що споживачами послуг транспортування природного газу є саме замовники таких послуг, зокрема постачальники, які укладають відповідні договори з оператором ГТС. Факт урахування інтересів кінцевих споживачів протранспортованого газу не змінює визначення суб`єктного складу ринку, а лише відображає наслідки можливого порушення.

Стосовно доводів апелянта, що у рішенні Комітету наявне посилання на положення п. 17 розділу VI Методики 2517, яке набрало чинності лише 09.06.2023, а тому, за твердженням апелянта, на момент коли НКРЕКП встановлювався тариф на послуги транспортування природного газу на регуляторний період 2020 - 2024 (постанова НКРЕКП № 3013 від 24.12.2019), такої норми Методика 2517 не містила, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 7.1 Методики часові межі визначаються як проміжок часу (як правило рік), протягом якого відповідна сукупність товарно-грошових відносин між продавцями (постачальниками, виробниками) і споживачами утворює ринок товару сталою структурою.

У період із січня 2020 року по листопад 2024 року ринок послуг транспортування природного газу в межах території України утворював ринок товару із сталою структурою.

Комітетом встановлено, що ТОВ "Оператор ГТС України" протягом січня 2020 року листопада 2024 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг транспортування природного газу в межах території України, де розташована газотранспортна система, що перебуває в його власності (користуванні) із часткою 100 %.

Дійсно, п. 17 розділу VI Методики № 2517, на який Комітет посилається в оскаржуваному рішенні, набрав чинності лише 09.06.2023. Водночас визначені Комітетом у межах розгляду справи часові межі відповідного ринку охоплюють період із січня 2020 року по листопад 2024 року, тобто включають і проміжок часу, протягом якого зазначений пункт Методики вже був чинним та підлягав до застосуванню.

Таким чином, Комітетом вірно застосовано нормативно-правові акти, які діяли в період визначених часових меж ринку.

Стосовно тверджень позивача, що висновки Комітету мають "ймовірнісний характер" колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 13 Закону зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб`єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Для кваліфікації дій суб`єктів господарювання як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку не є обов`язковим з`ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків. Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як зловживання монопольним (домінуючим) становищем (ч. 2 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції") (постанова Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 910/1106/20).

Стаття 13 Закону не містить положень стосовно мінімальної кількості фактів (подій), яка вважалася б достатньою для кваліфікації дій суб`єктів господарювання як зловживання монопольним (домінуючим) становищем. Отже, навіть одноразове відповідне порушення, належним чином встановлене і доведене, є підставою для здійснення такої кваліфікації.

Як вірно встановлено в оскаржуваному рішенні Комітету, замовники послуг транспортування, подаючи номінацію стосовно обсягів постачання природного газу споживачам, підключеним до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз", автоматично здійснюють замовлення потужності, яку зобов`язані сплатити до початку газової доби, у якій планується постачання природного газу відповідним споживачам, навіть якщо Оператор ГТС не надає таких послуг.

Тобто, плата за розподіл потужності є фактично платою за транспортування природного газу.

У випадку, коли постачальники природного газу здійснюють постачання природного газу (придбаного закордоном або в газодобувних підприємств, трейдерів, крім ПАТ "Укрнафта" і ПАТ "Укргазвидобування") споживачам природного газу, що підключені до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз", природний газ у будь-якому випадку надійде до газотранспортної системи Оператора ГТС через фізичну точку входу та вийде через фізичну точку виходу, будь-яку, окрім точки виходу "Гадячгаз" за тарифом, встановленим Регулятором.

Однак, у разі якщо постачальники природного газу здійснюють постачання природного газу, придбаного безпосередньо в ПАТ "Укрнафта" і ПАТ "Укргазвидобування", або ж ПАТ "Укрнафта" і ПАТ "Укргазвидобування" будуть самостійно реалізовувати природний газ споживачам, що підключені до газотранспортної системи ПрАТ "Гадячгаз", Оператор ГТС фактично не надаватиме послуги з транспортування природного газу, так як такий природний газ, не надходить до газотранспортної системи Оператора ГТС. Тобто природний газ фізично транспортується від газовидобувного підприємства до споживача, не переміщуючись газотранспортною системою Оператор ГТС несе різні витрати при надходженні природного газу до системи ГТС та відборі природного газу з неї, при цьому відбору природного газу споживачами, які приєднані до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз", із газотранспортної системи Оператора ГТС не відбувається.

Отже, як обґрунтовано зазначив Комітет, Оператор ГТС несе різні витрати при надходженні природного газу до системи ГТС та відбору природного газу з неї, при цьому відбору природного газу споживачами, які приєднані до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз", із газотранспортної системи оператора ГТС не відбувається.

При цьому, незалежно від походження природного газу, що поставляється до споживачів природного газу, приєднаних до газотранспортної мережі ПрАТ "Гадячгаз":

газорозподільна система ТОВ "ОГТСУ" фізично не приєднана до газорозподільної мережі ПрАТ "Гадячгаз" та не має фізичних точок виходу;

Оператор ГТС не обізнаний про технічну (вільну) потужність газорозподільної мережі ПрАТ "Гадячгаз" та не володіє інформацією про можливу потужність віртуальної точки виходу ПрАТ "Гадячгаз";

віртуальної точки виходу ПрАТ "Гадячгаз", яка не має жодних фізичних точок виходу з газотранспортної системи, є єдиною та унікальною на території України;

за інформацією Оператора ГТС він не має можливості забезпечити наявність відповідних потужностей у точках, у яких не має фізичного приєднання до газотранспортної системи, хоча це й передбачає Типовий договір транспортування;

отримання послуг транспортування природного газу споживачам, які приєднані до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз", від Оператора ГТС неможливе без укладення Типового договору та взяття на себе обов`язку плати за розподілену потужність (100 % попередньої оплати в розмірі не менше вартості доступу до потужності на період газової доби, яка планується для використання згідно з номінацією) у точці виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз";

главою 3 розділу XV Кодексу ГТС передбачено, що стягнення додаткової оплати за перевищення потужності відповідно до договору транспортування, є дією оператора газотранспортної системи, яка серед іншого, дозволяє уникнути можливості виникнення перевантажень;

відповідно до положень п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС фізичні перевантаження - перевищення попиту на послуги із транспортування природного газу над обсягом технічної потужності газотранспортної системи під час фактичного транспортування природного газу у певний момент часу;

попит на природний газ у споживачів, що підключені до газотранспортної системи

ПрАТ "Гадячгаз", ніяким чином не може вплинути на газотранспортну систему України;

у замовників послуг транспортування природного газу в Оператора ГТС до віртуальної точки виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз" - відсутні підстави сплачувати Оператору ГТС за розподілену та/або перевищену потужність у точці виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз".

В той же час, Оператором ГТС листами № ТОВВИХ-КТ-56 від 06.08.2021 та № ТОВВИХ-КТ-79 від 28.11.2022 (а.с. 173-181 том 1), № ТОВВИХ-24-71КТ від 09.08.2024, № ТОВВИХ-24-194КТ від 11.12.2024 (а.с. 182-185 том 1) надано інформацію щодо обсягів та вартості доступу до потужності (у тому числі перевищення замовленої потужності) віртуальної точки виходу до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз", які були оплачені замовниками послуг транспортування в період із січня 2020 року по 30.11.2024 року.

Згідно з інформацією з вищевказаних відповідей Оператора ГТС вартість сплаченої споживачами послуги транспортування замовленої та перевищеної потужності у віртуальній точці виходу ПрАТ "Гадячгаз" у період із січня 2020 року по 30.11.2024 року становила 19 202 547,00 грн.

Відтак, є обґрунтованими висновки Комітету, що споживачі природного газу, приєднані до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз", могли б отримати природний газ від постачальників на більш вигідних умовах, оскільки постачальники природного газу могли б не нести додаткових витрат за необґрунтовану замовлену та перевищену потужність у точці виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз" та не закладали б такі витрати у вартість реалізації природного газу.

Щодо посилання позивача на відсутність причинно-наслідкового зв`язку між встановленими обставинами та висновками Комітету, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 глави 2 розділу IX Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи зобов`язаний на власному веб-сайті в мережі інтернет оприлюднювати інформацію про величини технічної та вільної потужності відповідно до розділу XVIII цього Кодексу.

На офіційному веб-сайті Оператора ГТС до введення воєнного стану в Україні було розміщено "Перелік фізичних точок входу/виходу газотранспортної системи з прив`язкою до віртуальної точки входу/виходу" на 25.01.2022, а також Інформацію про технічну, розподілену та вільну потужність точок входу/виходу до/з газотранспортної системи України з прив`язкою до віртуальної точки входу і виходу за газові роки: 2020-2021 та 2021-2022. Ці файли не містили інформації про фізичні точки виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз" із прив`язкою останніх до віртуальної точки виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз".

Після введення воєнного стану в Україні інформація щодо точок входу / виходу та інформація щодо розподіленої та вільної потужності точок входу / виходу до / з газотранспортної системи України закрита Оператором ГТС, оскільки така інформація стосується об`єктів критичної інфраструктури.

Розміщені на офіційному вебсайті Товариства файли не містили інформації про фізичні точки виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз" із прив`язкою останніх до віртуальної точки виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз".

Оператор ГТС листом № ТОВВИХ-КТ-56 від 06.08.2021 (а.с. 165-168 том 1) надав Комітету перелік віртуальних точок з Довідника віртуальних точок виходу інформаційної платформи Оператора ГТС, який містить інформацію, зокрема щодо віртуальної точки виходу ГАДЯЧГАЗ (сторона взаємодії - газорозподільна система та споживачі). Тобто Оператор ГТС на інформаційній платформі застосовує віртуальну точку виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз".

Відповідно до акта перевірки НКРЕКП у зоні ліцензійної діяльності ПрАТ "Гадячгаз" відсутні фізичні точки входу та виходу до / з газотранспортної системи, а також відсутні магістральні трубопроводи Оператора ГТС.

Регулятором встановлено, що в зоні ліцензійної діяльності ПрАТ "Гадячгаз" відсутні фізичні точки входу та виходу до / з газотранспортної системи, а також відсутні магістральні трубопроводи Оператора ГТС.

Як вірно зазначив суд першої інстанції та встановлено Комітетом, газорозподільна система ПрАТ "Гадячгаз" є фізично відокремленою від газотранспортної системи ТОВ "Оператор ГТС України", як наслідок, у Оператора ГТС відсутні фізичні точки виходу до газорозподільної системи, у зв`язку із чим відбір природного газу споживачами, які приєднані до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз", не може вплинути на газотранспортну систему Оператора ГТС, зокрема, на технічну потужність газотранспортної системи чи призвести до її перевантаження.

Відсутність фізичних точок виходу в Оператора ГТС до газорозподільної системи Оператора ГРМ та відбір обсягів природного газу споживачами, які приєднані до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз" від мереж внутрішньопромислових газопроводів газодобувних підприємств, не впливають на газотранспортну систему Оператора ГТС, внаслідок чого в ТОВ "Оператор ГТС України" відсутня фізична можливість передавати природний газ, що знаходиться в газотранспортній системі до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз".

При цьому, відповідно до пункту 5 розділу І Кодексу ГТС операція з віртуального заміщення природного газу - операція, при якій приймання-передача природного газу здійснюється шляхом документального оформлення зустрічних потоків природного газу: який знаходиться в суміжних газотранспортних системах, перевізниками- операторами газотранспортних систем України та сусідньої країни по кожному пункту приймання-передачі газу окремо, без його переміщення трубопровідним транспортом через митний кордон України.

Тобто, як вірно зазначив суд першої інстанції, чинне законодавство не передбачає віртуального заміщення природного газу з / до газорозподільних мереж та внутрішньопромислових трубопроводів газовидобувних підприємств.

Оператор ГТС не має можливості забезпечити наявність відповідних потужностей у точках, у яких не має фізичного приєднання до газотранспортної системи, хоч це й передбачає Типовий договір транспортування.

Стосовно доводів апелянта, що він не мав правових підстав для вибіркового застосування встановленої державної регульованої ціни (тарифу) на послуги транспортування (потужність/перевищення потужності) у віртуальній точці виходу до газорозподільної системи ПрАТ «Гадячгаз» або застосування такої ціни в будь-якому іншому розмірі ніж той, який встановлено постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3013, колегія суддів зазначає наступне.

24.12.2019 НКРЕКП прийняла постанову № 3013 "Про встановлення тарифів для ТОВ "Оператор ГТС України" на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на регуляторний період 2020 - 2024 роки", додатком 2 до якої є перелік тарифів на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок входу і точок виходу в/з газотранспортну(ої) систему(и) (далі - постанова НКРЕКП від 24.12.2019 №3013).

Відповідно до додатка 2 до постанови НКРЕКП від 24.12.2019 № 3013 тарифи на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу в/з газотранспортну(ої) систему(и) не визначаються для кожної конкретної з таких точок окремо. Тариф є однаковим для точки виходу з фізичним розташуванням до прямих споживачів, точки виходу з фізичним розташуванням до газорозподільних систем та для віртуальної точки виходу з невизначеним фізичним розташуванням до газорозподільних систем - 124,16 грн за 1000 куб. м природного газу.

Відповідно до постанови НКРЕКП від 30.09.2015 № 2517 точка виходу з газотранспортної системи (точка виходу) - визначена точка у газотранспортній системі, в якій оператор газотранспортної системи доставляє природний газ, що знаходиться у газотранспортній системі, до іншої газотранспортної або газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або споживача, приєднаного до газотранспортної системи, або до об`єкта, пов`язаного із видобутком природного газу.

До подання документів ліцензіат (оператор газотранспортної системи) оприлюднює на своєму вебсайті обґрунтування щодо необхідності встановлення тарифів на послуги транспортування для точок входу та виходу в/з газотранспортну (ої) систему (и) або змін до них, яке повинно містити, зокрема інформацію щодо параметрів, що використовуються в розрахунках тарифу, які пов`язані з технічними характеристиками газотранспортної системи:

технічна потужність у точках входу та виходу та відповідні прогнози;

прогнозована замовлена потужність у точках входу та виходу та відповідні припущення; додаткова технічна інформація про газотранспортну систему, зокрема потужність компресорних станцій.

Як вже було зазначено вище, на вебсайті Оператора ГТС відсутня інформація щодо технічної потужності фізичної точки виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз", оскільки газотранспортна система ТОВ "ОГТСУ" не приєднана до газорозподільної мережі ПрАТ "Гадячгаз". Фізичної точки виходу до такої газорозподільної мережі не існує.

Це підтверджується і актом перевірки НКРЕКП № 136 від 04.03.2021 (далі - Акт), розміщеним на офіційному вебсайті Регулятора, у зоні ліцензійної діяльності ПрАТ «Гадячгаз» відсутні фізичні точки входу та виходу до / з газотранспортної системи, а також відсутні магістральні трубопроводи Оператора ГТС.

Тобто при встановленні тарифів для ТОВ "Оператор ГТС України" на послуги транспортування природного газу для точок входу і виходу на регуляторний період 2020-2024 років не враховувалася відсутність фізичного з`єднання газотранспортної системи з іншими газорозподільними системами, величина технічної (пропускної) в певній точці входу/виходу газотранспортної системи, а саме в точці виходу ПрАТ "Гадячгаз".

При цьому, для послуг транспортування природного газу на період однієї газової доби замовник послуг транспортування зобов`язаний здійснити 100 % попередню оплату в розмірі не менше вартості доступу до потужності на період газової доби, яка планується для використання згідно з номінацією. При цьому така оплата має бути отримана оператором газотранспортної системи на його рахунок не пізніше ніж за три години до кінцевого строку подання номінації.

У разі несплати плати за Типовим договором у строки, у тому числі за зобов`язаннями щодо плати за розподіл/перевищення потужності, Оператор ГТС має право припинити надання послуг із транспортування шляхом не підтвердження номінацій на замовлені послуги транспортування, що фактично призводить до втрати доступу до ринку природного газу.

Таким чином, замовники послуг транспортування, подаючи номінацію стосовно обсягів постачання природного газу споживачам, підключеним до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз", автоматично здійснюють замовлення потужності, яку зобов`язані сплатити до початку газової доби, у якій планується постачання природного газу відповідним споживачам, навіть якщо Оператор ГТС не надає таких послуг.

При цьому відповідно до п. 2.1 Типового договору оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

У розділі VII Типового договору передбачено, що вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються Регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються Регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається до порядку, встановленого Кодексом.

Відповідно до п. 2.3 Типового договору обсяг послуги, що надається за цим договором, визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби (на добу наперед та/або потужності протягом доби).

Тарифи на розподіл потужності та транспортування, встановлені Регулятором, визначаються постановою НКРЕКП № 3013 від 24.12.2019. Для віртуальної точки виходу з невизначеним фізичним розташуванням до газорозподільних систем тариф становить 124,16 грн за 1 000 куб.м природного газу.

Тобто плата за розподіл потужності є фактично платою за транспортування природного газу.

Разом з тим, як вже було зазначено вище, Оператор ГТС несе різні витрати при надходженні природного газу до системи ГТС та відборі природного газу з неї, при цьому відбору природного газу споживачами, які приєднані до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз", із газотранспортної системи Оператора ГТС не відбувається.

Як вже було зазначено вище, газорозподільна система ПрАТ "Гадячгаз" є фізично відокремленою від газотранспортної системи ТОВ "Оператор ГТС України" та, як наслідок, у Оператора ГТС відсутні фізичні точки виходу до газорозподільної системи, у зв`язку із чим відбір природного газу споживачами, які приєднані до газорозподільної системи ПрАТ "Гадячгаз", не може вплинути на газотранспортну систему Оператора ГТС, зокрема, на технічну потужність газотранспортної системи чи призвести до її перевантаження.

При цьому, предметом дослідження у даній справі не є питання формування тарифів, затверджених регулятором, а поведінка суб`єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на відповідному ринку, та оцінка її відповідності вимогам законодавства про захист економічної конкуренції.

Отже, сам по собі факт встановлення єдиного тарифу незалежно від фізичного маршруту транспортування природного газу (наявності фізичної точки виходу до газорозподільної системи) не виключає можливості вчинення оператором ГТС дій, які можуть бути кваліфіковані як зловживання монопольним становищем.

А тому, з викладених вище підстав колегія суддів відхиляє посилання апелянта на положення абз. 7 ч. 6 ст. 4 Закону України "Про ринок природного газу", якими передбачено, що будь-які платежі, пов`язані з доступом до газотранспортних і газорозподільних систем, газосховищ та установки LNG або приєднанням до газотранспортної або газорозподільної системи (у тому числі тарифи на послуги транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору) природного газу та послуги установки LNG), розраховуються незалежно від фізичного шляху слідування природного газу.

Позивач також посилається на відсутність встановлення Регулятором порушень під час здійснення апелянтом своєї господарської діяльності.

Так, як вірно зазначив суд першої інстанції, здійснення контролю за відповідністю дій суб`єктів ринку природного газу, у тому числі Оператора ГТС, вимогам нормативно-правових актів у сфері природного газу, зокрема, щодо виконання ними своїх зобов`язань, а також застосування ними цін (тарифів) належить до виключної компетенції НКРЕКП, однак до повноважень Комітету належить контроль щодо дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції суб`єктами господарювання, об`єднаннями, органами влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю і в рамках розгляду справи № 128-26.13/54-22 Комітет оцінював відповідність дій Оператора ГТС саме законодавству про захист економічної конкуренції.

Відповідність дій суб`єкта господарювання цивільному, господарському законодавству (наявність між суб`єктами господарювання відносин правомірного корпоративного контролю) не може автоматично свідчити про дотримання ними норм та вимог антимонопольного законодавства (постанова Верховного Суду від 24.06.2021 у справі № 904/5655/20).

Так, Комітет не заперечував, що відповідно до п. 4 глави 2 розділу II Кодексу ГТС для кожної газорозподільної зони оператор газотранспортної системи створює одну віртуальну точку виходу до газорозподільної системи, що охоплює всі точки виходу до цієї системи, розташовані на території ліцензованої діяльності оператора газорозподільної системи.

Разом з тим, згідно з п. 10 глави 1 розділу IX Кодексу ГТС потужність віртуальної точки виходу до газорозподільних систем надається замовникам послуг транспортування відповідно до вимог цього Кодексу на гарантованій основі.

Загальна потужність кожної віртуальної точки виходу до газорозподільної системи дорівнює сумі технічних потужностей усіх фізичних точок виходу до газорозподільної системи, які вона об`єднує.

Потужність фізичних точок виходу до газорозподільної системи не розподіляється.

Відповідно до ч. 6 ст. 4 Закону України "Про ринок природного газу" ціни на ринку природного газу, що регулюються державою, зокрема тарифи на послуги транспортування, повинні бути: недискримінаційними; прозорими; встановленими з урахуванням вимог цілісності газотранспортної системи, виходячи із економічно обґрунтованих та прозорих витрат відповідного суб`єкта ринку природного газу та з урахуванням належного рівня рентабельності, а також, де це можливо, встановленими з урахуванням зіставлення з показниками аналогічних категорій регульованих цін, встановлених Регулятором для інших суб`єктів ринку природного газу, або таких, що діють на ринках природного газу інших держав.

При цьому, надані НКРЕКП роз`яснення жодним чином не пояснюють можливість існування віртуальної точки виходу з газотранспортної системи за умови відсутності будь-якої фізичної точки виходу.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, сам Оператор ГТС безпосередньо звертався до НКРЕКП за роз`ясненнями стосовно того, що Оператор ГТС не має можливості забезпечити наявність відповідних потужностей у точках, у яких не має фізичного приєднання до газотранспортної системи, хоча це й передбачає Типовий договір транспортування.

Комітет у відзиві зазначив, що не заперечує компетенцію НКРЕКП у питаннях нормативного регулювання ринку природного газу та вказав, що НКРЕКП є органом, уповноваженим на нормативно-правове регулювання ринку природного газу, зокрема шляхом прийняття Кодексу ГТС та встановлення тарифів.

Водночас, Комітет, діючи в межах наданих йому повноважень, здійснював оцінку відповідності дій Оператора ГТС вимогам законодавства про захист економічної конкуренції, що є відмінною від регуляторної функції.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Комітет є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині.

Повноваження Комітету визначені в ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України".

Комітет здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про державну допомогу суб`єктам господарювання", "Про Антимонопольний комітет України", інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів, а щодо розгляду та вирішення справ про надання дозволів та висновків на узгоджені дії, концентрацію суб`єктів господарювання - також з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".

Як вірно вказав суд першої інстанції позивачем не доведено, що Комітет діяв поза межами своїх повноважень чи що Комітетом було порушено певну процедуру при прийнятті Рішення.

Статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

З урахуванням викладених вище обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що оскаржуване позивачем рішення Комітету № 537-р ухвалене згідно вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції", з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та під час розгляду відповідачем справи було всебічно, повно і об`єктивно розглянуто її обставини, а відтак у суду відсутні передбачені ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстави для визнання оспорюваного рішення недійсним у спірній частині.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 04.02.2026 у справі № 910/1120/25, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Судові витрати (судовий збір) за подачу апеляційної скарги на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення господарського суду міста Києва від 04.02.2026 у справі № 910/1120/25 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 04.02.2026 у справі № 910/1120/25 залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

Матеріали справи № 910/1120/25 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 15.07.2026.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Барсук