Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №911/91/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2026 р. Справа№ 911/91/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Тищенко О.В.

Мальченко А.О.

за участю секретаря судового засідання Кузьмінської О.Р.,

за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 27.05.2026

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СС-Сервіс"

на рішення Господарського суду Київської області від 27.03.2026

у справі №911/91/26 (суддя Смірнов О.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай-енерджи"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СС-Сервіс"

про стягнення 1 157 627, 94 грн,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Скай-енерджи» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «СС-Сервіс» (надалі - відповідач) про стягнення 1157627,94 грн.

Позов мотивовано заборгованістю Товариства з обмеженою відповідальністю «СС-Сервіс» (далі Споживач) перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Скай-енерджи» (далі Постачальник) в сумі1157627,94 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 27.03.2026 провадження у справі №911/91/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай-енерджи" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СС-Сервіс" в частині вимог про стягнення заборгованості в сумі 50 000, 00 грн. закрито. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай-енерджи" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СС-Сервіс" задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СС-Сервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай-енерджи" заборгованість у розмірі 1 002 284, 05 грн, пеню у розмірі 105 343, 89 грн, судовий збір у розмірі 16 614, 42 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000, 00 грн.

Не погодившись із прийнятим рішенням, 16.04.2026 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") Товариство з обмеженою відповідальністю "СС-Сервіс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 27.03.2026 у справі №911/91/26, в якій просить змінити рішення Господарського суду Київської області від 27.03.2026 у справі № 911/91/26, а саме зменшити розмір пені до розумного та співмірного рівня та переглянути розподіл судових витрат.

Апеляційна скарга мотивована наступним. Так, скаржник не заперечує наявність основної заборгованості та визнає свої договірні зобов`язання, однак вважає, що рішення суду в частині стягнення пені та розподілу судових витрат ухвалене без урахування принципів справедливості, розумності та пропорційності. Зазначає, що суд безпідставно стягнув пеню у повному обсязі, не оцінивши її співмірність, хоча відповідач визнав борг, частково його погасив, вживав заходів для врегулювання спору, а позивач не довів наявності збитків. Також апелянт посилається на практику Верховного Суду щодо можливості зменшення неустойки з урахуванням поведінки боржника та інших істотних обставин.

Крім того, апелянт просить врахувати вплив воєнного стану та складної економічної ситуації на його діяльність, наголошуючи, що не ухиляється від виконання зобов`язань і продовжує вживати заходів для погашення боргу. На його думку, суд першої інстанції не дослідив співмірність пені, не врахував зазначених обставин та не забезпечив баланс інтересів сторін, у зв`язку з чим рішення підлягає зміні в частині розміру пені та розподілу судових витрат.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2026, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Сибіга О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СС-Сервіс" на рішення Господарського суду Київської області від 27.03.2026 у справі №911/91/26 залишено без руху. Роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю "СС-Сервіс", що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі.

29.04.2026 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від Товариства з обмеженою відповідальністю "СС-Сервіс" до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2026, а саме докази сплати судового збору на суму 3 993, 60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №252 від 23.04.2026.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СС-Сервіс" на рішення Господарського суду Київської області від 27.03.2026 у справі №911/91/26. Витребувано матеріали справи №911/91/26 у Господарського суду Київської області. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СС-Сервіс" на рішення Господарського суду Київської області від 27.03.2026 у справі №911/91/26 у судовому засіданні 27.05.2026.

У зв`язку з участю судді Сибіги О.М., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у підготовці для підтримання кваліфікації НШСУ, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2026, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Тарасенко К.В.

Водночас, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці з 26.05.2026, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2026, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Мальченко А.О. Вказана судова колегія ухвалою від 26.05.2026 прийняла справу № 911/91/26 до свого провадження.

В судове засідання 27.05.2026 представники сторін не з`явились. Про час та місце судоовго засідання повідомлені належним чином шляхом отримання ухвали суду від 30.04.2026 у особисті кабінети Електронного суду.

Також 27.05.2026 від апелянта надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що єдиному представнику апелянта - директору відповідача рекомендовано домашній режим протягом 21 дня через пошкодження зв`язок комілково-стопного суглоба.

Суд апеляційної інстанції у судовому засіданні розглянув клопотання скаржника про відкладення розгляду справи та дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що учасники справи не обмежені законом в кількості уповноважених осіб для представництва його інтересів у тому числі і в суді апеляційної інстанції. З урахуванням також тривалого перебування даної справи на розгляді в суді апеляційної інстанції, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами справи.

Окрім того, ухвалами суду апеляційної інстанції явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обов`язковою, та доведено до відома учасників справи, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги. Більше того, сторона не була позбавлена можливості взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. А тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності апелянта в призначеному судовому засіданні з урахуванням також обмеженого нормами ГПК України строку розгляду апеляційної скарги на рішення суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 21.05.2024 між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір поставки № 210524/2-СЕ (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник зобов?язується поставити й передати у власність Покупця електричне обладнання й устаткування в асортименті (надалі - «Товар»), а Покупець зобов`язується за умови належної якості Товару прийняти й оплатити його.

Згідно з п. 1.2. Договору Сторони погоджують асортимент, ціну; термін й умови поставки Товару в рамках комунікації за цим Договором у порядку, визначеному розділом 10 нижче.

Відповідно до п. 1.3. Договору, остаточний асортимент поставленого Товару та його остаточна ціна фіксуються у видаткових накладних (надалі - «ВН»), підписаних Сторонами, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з п. 2.1. Договору Товар передається Постачальником Покупцю на умовах базису поставки DDP 08140, Київська обл., Бучанський р-н, с. Білогородка, вул. Михайло Величка, 41 Г, або СРТ (перевізник) згідно з Incoterms 2010. Деталі поставки товару узгоджуються Сторонами в рамках комунікації за цим Договором у порядку, визначеному розділом 10 нижче.

Відповідно до п. 2.2. Договору, Постачальник передає разом з Товаром Покупцеві ВН, накладну (CMR), сертифікати якості й інші документи, які погодили Сторони або які вимагаються за застосовним законодавством.

Згідно з п. 3.1. Договору у день фактичної доставки Товару Покупцеві Сторони відповідним чином заповнюють ВН 1 товарно-транспортну накладну (ТТН), а Постачальник передає Покупцеві Товар і супровідні документи.

Відповідно до п. 3.2. Договору, у день фактичної доставки Товару Покупець має перевірити супровідні документи в розрізі їхньої повноти й належного оформлення. У разі виявлення недоліків супровідних документів (зокрема, невідповідності між Товаром і супровідними документами; складення супровідних документів з порушенням застосовних вимог) Покупець вправі відмовитися від приймання Товару.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що у день фактичної доставки Товару Покупець має дослідити його на предмет недоліків, які можливо встановити шляхом візуального огляду без застосування спеціального обладнання (що включає, зокрема, кількість Товару; його розмір, наявність ушкоджень, плісняви та/або чужорідних об`єктів тощо).

Згідно з п. 3.4. Договору у разі, якщо Покупець не виявив недоліків у порядку, визначеному пунктами 3.2-3.3 вище. Сторони підписують ВН, і Товар вважається прийнятим Покупцем. Покупець набуває права власності на Товар з моменту його прийняття. День підписання ВН є днем поставки та днем прийняття Товару.

Відповідно до п. 3.5. Договору, у разі виявлення Покупцем у порядку, передбаченому цим розділом, недоліків Товару Покупець вправі, письмово заявивши про це Постачальникові в межах встановлених цим розділом строків для відповідної перевірки, відмовитися від прийняття Товару, а також (a) повернути Постачальникові Товар, у якому виявлено недоліки, і в односторонньому порядку скасувати відповідну ВН, або (б) повернути Постачальникові Товар, у якому виявлено недоліки, і вимагати його безкоштовної заміни на аналогічний Товар, а також

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що ціна цього Договору є сумою цін усього поставленого Товару відповідно до ВН.

Згідно з п. 4.3. Договору якщо Сторони не погодили інших умов у рамках комунікації за цим Договором, Покупець здійснює сплату ціни Товару на підставі рахунку Постачальника шляхом банківського переказу безготівкових коштів за реквізитами, вказаними в такому рахунку, на наступних умовах: (a) 100% передплата, (б) протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту відвантаження Товару, що зазначається у відповідній видатковій накладній, підписаній Сторонами.

Починаючи з червня по серпень 2025 року Постачальником було поставлено Покупцеві товару на загальну суму 1 053 413,79 грн. за наступними накладними: № 6921 від 06.06.25р. на загальну суму - 269395,02 грн; № 7116 від 10.06.25р. на загальну суму - 1596,72 грн; № 7150 від 11.06.25 р. на загальну суму - 36327,47 грн; № 7178 від 11.06.25 р. на загальну суму - 21655,20 грн; № 7247 від 12.06.25р. на загальну суму - 129212,76 грн; № 7268 від 13.06.25р. на загальну суму - 86637,42 грн; № 7281 від 13.06.25 р. на загальну суму - 72156,84 грн; № 7382 від 16.06.25 р. на загальну суму - 15360,00 грн; № 7497 від 18.06.25 р. на загальну суму - 167034,66 грн; № 7498 від 18.06.25 р. на загальну суму - 9360,00 грн; № 7513 від 18.06.25 р. на загальну суму - 1409,04 грн; № 7525 від 18.06.25 р. на загальну суму - 3952,80 грн; № 7537 від 19.06.25р. на загальну суму - 1344,00 грн; № 7847 від 25.06.25р. на загальну суму - 9032,40 грн; № 7977 від 26.06.25.р. на загальну суму - 50422,20 грн; № 7992 від 26.06.25.р. на загальну суму - 616,72 грн; № 8028 від 27.06.25.р. на загальну суму - 1558,44 грн; № 8168 від 30.06.25.р. на загальну суму - 3189,60 грн; № 8169 від 30.06.25.р. на загальну суму - 2970,00 грн; № 8306 від 03.07.25.р. на загальну суму - 10666,08 грн; № 8328 від 03.07.25.р, на загальну суму - 23541,60 грн; № 8356 від 03.07.25.р. на загальну суму - 14076,06 грн; № 8392 від 04.07.25.р. на загальну суму - 5948,70 грн; № 9430 від 24.07.25.р. на загальну суму - 22641,72 грн; № 10042 від 04.08.25.р. на загальну суму - 29862,00 грн; № 10345 від 11.08.25.р. на загальну суму - 63446,34 грн.

Покупець в свою чергу розрахувався частково сплатив кошти на суму 1 134,60 грн.

18 грудня 2025 року Постачальником на поштову адресу Покупця, було відправлено вимогу якою Постачальник наполягав на виконанні зобов?язання за Договором у термін семи днів з моменту отримання в вимоги шляхом перерахування коштів у сумі 1 052 284,05 грн. за наступними реквізитами: НОМЕР_1 , АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

25 грудня 2025 року Покупцем було відправлено Постачальнику відповідь на вимогу, якою останній просить відтермінувати строк сплати коштів до 22 жовтня 2026 року згідно його запропонованого графіку.

виконання своїх зобов?язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену діючим законодавством України та цим Договором.

Згідно з п. 6.2. Договору у разі порушення Постачальником строків поставки Товару, погоджених Сторонами, він зобов`язується на вимогу Покупця сплатити на його користь пеню в розмірі одного відсотка (1%) вартості непоставленого товару, за кожний день прострочки, але в будь-якому разі не більше десяти відсотків (10%) від такої вартості.

Відповідно до п. 6.3. Договору, у разі порушення Покупцем строків оплати за Товар, встановлених цим Договором, він зобов?язується на вимогу Постачальника сплатити на його користь пеню в розмірі одного відсотка (1%) від вартості поставленого, але неоплаченого товару, за кожний день прострочки, але в будь-якому разі не більше десяти відсотків (10%) від такої вартості.

Згідно з п. 6.4. Договору у будь-якому разі Сторони зобов?язані відшкодувати завдані іншій Сторони збитки.

Пунктом 6.6. Договору передбачено, у будь-якому разі несення Стороною відповідальності за цим Договором не звільняє її від виконання своїх зобов?язань за Договором.

Загальна сума пені, розрахованої Позивачем за п. 6.3. Договору, складає - 105 343,89 грн. З огляду на вказане вище позивач просить суд стягнути з відповідача 1 052 284,05 грн - основної заборгованості, 105 343,89 грн пені та судові витрати.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СС-Сервіс" колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Виходячи із змісту апеляційної скарги, відповідач вважає, що розмір нарахованої пені має бути зменшено в порядку ст. 551 ЦК України, з урахуванням фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Так, аналіз приписів статті 551 ЦК України, зокрема, свідчить, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 914/1517/18.

Положення статті 551 ЦК України при вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій є універсальними у правозастосуванні (пункт 8.26. постанови Верховного Суду від 09.03.2023 у справі № 902/317/22).

Реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтею 551 ЦК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (пункт 88 постанови Верховного Суду від 02.03.2023 у справі № 905/1409/21).

В цій частині суд апеляційної інстанції враховує правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у cправі №910/12377/22, відповідно до якої Верховний Суд виснував про те, що, реалізуючи своє право на зменшення розміру штрафних санкцій відповідно до положень статті 551 ЦК України, суди повинні виходити з фактичних обставин, установлених у кожній справі, і на підставі доказів, наданих учасниками справи на підтвердження їх вимог і заперечень, яким повинна надаватися оцінка згідно з вимогами статті 86 ГПК України.

В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що жодних доказів в розумінні ст. 74, 76-79, 80, 86, 269 ГПК України (які могли б бути підставою для зменшення нарахованих штрафних санкцій) відповідач ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надав. Тоді як такі дії відповідача як ініціювання переговорів з позивачем; здійснення часткового погашення заборгованості, та надання пропозицій щодо порядку виконання зобов`язань - не є підставою для зменшення нарахованої пені.

Тоді як посилання на обставини, які спричинили несвоєчасне виконання апелянтом зобов`язань з поставки, що не залежали від його волі, зокрема, нестабільності ринку, порушення логістичних ланцюгів, зниження платоспроможності контрагентів, загальний економічний спад - необґрунтованими.

Водночас, до основних засад (принципів) господарського судочинства норма ч. 3 ст. 2 ГПК України відносить, зокрема, такі принципи: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (ст. 7 ГПК України), змагальність сторін (ст. 13 ГПК України) диспозитивність (ст. 14 ГПК України).

Основні засади (принципи) господарського судочинства визначені у ч. 3 ст. 2 ГПК України, до яких належать: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Таким чином, з урахуванням ненадання апелянтом та не надання доказів, які могли б стати підставою для зменшення нарахованих штрафних санкцій, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог із заявлених підстав. Тоді як інші доводи апеляційної скарги фактично є частковою незгодою скаржника з рішенням суду першої інстанції. Суд апеляційної інстанції підстав для застосування ч. 3 ст. 551 ЦК України за результатами перегляду рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині - не встановив. А тому порушене майнове право позивача правомірно було відновлено судом першої інстанції в розумінні ст. 4 ГПК України.

З огляду на наведене апеляційну скаргу у даній справі слід залишити без задоволення як необґрунтовану, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки останнє було прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства. Суд апеляційної інстанції зазначає, що підстав для виходу за межі вимог та доводів апеляційної скарги (в розумінні ч. 4 ст. 236 ГПК України) не встановлено.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СС-Сервіс" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 27.03.2026 у справі № 911/91/26 - залишити без змін.

Судові витрати, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 15.07.2026

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді О.В. Тищенко

А.О. Мальченко