Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №916/3617/25 — Південно-західний апеляційний господарський суд

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/3617/25

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюка І.Г.

суддів: Аленіна О.Ю., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання – Чеголя Є.О.

за участю:

ТОВ «АГРО-РЕНІ» - адвокат Ходаковська О.Ю.

ДП «Ренійський морський торговельний порт» - адвокат Приміч Д.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт»

на рішення Господарського суду Одеської області від 27.03.2026

по справі №916/3617/25

за позовом: Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-РЕНІ»

про стягнення 479809,18 грн.

суддя суду першої інстанції – Бездоля Ю.С.

місце винесення рішення: м. Одеса, Господарський суд Одеської області, пр.-т Шевченка, 29,

повний текст рішення складено та підписано: 10.04.2026 року

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Ренійський морський торговельний порт» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-РЕНІ» про стягнення заборгованості за договором про допуск до об?єктів інфраструктури Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» від 01.02.2017 №400-006 в розмірі 479809,11 грн.

Позовні вимоги ДП «Ренійський морський торговельний порт» обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №400-006 про допуск до об`єктів інфраструктури ДП «РМТП» від 01.02.2017 (не надання звітів для виставлення рахунків), факт чого встановлений і підтверджений аудиторським звітом від 23.09.2019 №05-14/17 Південного офісу Державної аудиторської служби України, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем виник борг за даним договором на суму 479809,11 грн., без ПДВ.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.03.2026 у задоволенні позову Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» - відмовлено повністю.

Обґрунтування судового рішення.

Господарський суд дійшов висновку, що позивачем не доведено обставину користування відповідачем інфраструктурою за договором №400-006 від 01.02.2017 на заявлену до стягнення суму, оскільки звіт не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором, а відтак аудиторський звіт сам по собі не може бути належним доказом порушення відповідачем зобов`язань за договором. При цьому з наданих позивачем доказів не вбачається за можливе встановити, що перелічені у специфікаціях до рахунків судна та кількість тонн, з яких обраховується сума користування інфраструктурою, відноситься саме до зобов`язань за договором №400-006 від 01.02.2017 та спірних причалів, а посилання на ненадання звітів відповідачем, без належного підтвердження факту та обсягів наданих послуг, не може бути єдиною та беззаперечною підставою для стягнення з відповідача заявленої суми основного боргу.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Державне підприємство «Ренійський морський торговельний порт» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить Рішення Господарського суду Одеської області від 27.03.2026 по справі №916/3617/25 - скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги викладені в позовній заяві задовольнити в повному обсязі, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-РЕНІ» на користь Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» суму основного боргу за договором Договір № 400-006 про допуск до об`єктів інфраструктури від 01.02.2017 року в розмірі 479 809,18 грн.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що аудиторський звіт не породжує жодних юридичних наслідків для Відповідача, фактично виключивши його із системи доказів у справі. Водночас такий підхід суперечить правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, у справі № 914/3593/21.

Матеріали справи у своїй сукупності підтверджують не лише факт здійснення господарських операцій з перевалки вантажів, а й об`єктивну необхідність використання інфраструктури порту при їх здійсненні, що, у свою чергу, свідчить про правомірність та обґрунтованість нарахування ДП «РМТП» вартості наданих послуг ТОВ «АГРО РЕНІ».

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності факту надання послуг, оскільки ототожнив різні за своєю правовою природою договірні відносини та неправильно визначив предмет спірних правовідносин.

Доводи інших учасників провадження у справі.

05.06.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-РЕНІ» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останнє просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду Одеської області від 27.03.2026 у справі № 916/3617/25 залишити без змін.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді – Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Принцевська Н.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2026.

На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/3617/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.05.2026 доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/3617/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» на рішення Господарського суду Одеської області від 27.03.2026 по справі №916/3617/25 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.

19.05.2026 матеріали справи №916/3617/25 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 поновлено Державному підприємству «Ренійський морський торговельний порт» процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 27.03.2026 по справі №916/3617/25.

Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» на рішення Господарського суду Одеської області від 27.03.2026 по справі №916/3617/25.

Призначено розгляд апеляційної скарги Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» на рішення Господарського суду Одеської області від 27.03.2026 по справі №916/3617/25 на 14.07.2026 о 14:30 год.

В судовому засіданні 14.07.2026, представник Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» апеляційну скаргу підтримав; представник Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-РЕНІ» заперечував щодо доводів та вимог апеляційної скарги.

За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Фактичні обставини справи.

01.02.2017 між Державним підприємством «Ренійський морський торговельний порт» (порт, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-РЕНІ» (користувач, відповідач) був укладений договір №400-006 про допуск до об`єктів інфраструктури Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт».

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 договору №400-006 предметом договору є забезпечення користувачу допуску до об`єктів інфраструктури, які закріплені за портом, знаходяться на його балансі та не передані в оренду, а також надання послуг з користування такими об`єктами (надалі послуги) з метою забезпечення безперервності технологічною процесу перевантаження та зберігання вантажів, та які зазначені в додатках (надалі об`єкти інфраструктури), які є невід`ємною частиною цього договору; користувач сплачує плату порту за надані послуги в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п.3.1 договору №400-006 обов`язки користувача: здійснювати оплату за користування об`єктами інфраструктури на умовах, у порядку та строки встановлені цим договором; підписувати акт наданих послуг у строки, визначені цим договором.

За п.п. 4.2-4.6 договору №400-006 вартість послуг, особливості порядку розрахунків визначено в додатках, які є невід`ємною частиною цього договору; податок на додану вартість нараховується відповідно до чинного законодавства України; оплата за користування об`єктами інфраструктури здійснюється на підставі рахунку порту та акту наданих послуг; нарахування плати за послуги здійснюється за вільними цінами (тарифами) порту, що діють на момент надання відповідних послуг, якщо інше не передбачено чинним законодавством України; рахунки на оплату та акти наданих послуг порту передаються безпосередньо уповноваженому представнику користувача під підпис у комерційному відділі порту.

Відповідно до п.4.6 договору №400-006 користувач оплачує рахунки протягом 15 (п`ятнадцяти) банківських днів з дати виставлення рахунку, шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок порту, згідно з актом наданих послуг; датою надання послуг вважається дата підписання портом акту наданих послуг.

Згідно з п.4.10 договору №400-006 сторони за потреби проводять звіряння платежів за підсумками кожного кварталу на підставі виставлених рахунків шляхом складання актів звірок взаєморозрахунків.

Додаток №1 до договору №400-006 визначає наступне: порт надає користувачу право на користування об`єктами інфраструктури, які закріплені за портом, знаходяться на його балансі та не передані в оренду, під час здійснення користувачем перевантажувальних операцій, та інших робіт, пов`язаних із перевантажувальними операціями, власними силами та засобами з платою за користування цією інфраструктурою; користувач сплачує вартість послуги за користування даною інфраструктурою за ціною 10,83 грн. без врахування ПДВ за 1 тонну, перевантаженого вантажу, що на дату укладення договору еквівалентно 0,40 дол. США за офіційним курсом НБУ; у разі зміни офіційного валютного курсу ціна послуги в гривнях підлягає перерахунку, виходячи з офіційного курсу НБУ, що діє на дату виставлення рахунку; рахунки на оплату послуг порту складаються на підставі звітів користувача про кількість обробленого вантажу по кожної суднової партії, які містять копії суднових коносаментів, вантажних специфікацій, генеральних актів, актів повідомлень, залізничних або автотранспортних накладних (у залежності від напрямку перевезень), та актів наданих послуг; у разі надання користувачем до порту недостовірних даних, користувач сплачує порту кошти у розмірі подвоєної вартості необлікованих послуг.

Додаток №2 до договору №400-006 визначає наступне: порт надає для тимчасового користування частину відкритого складського майданчика з залізобетонним покриттям, площею 820 м.кв. (в подальшому - майданчик), що знаходиться у державній власності на території вантажного терміналу та обліковується на балансі ДП “Ренійський морський торговельний порт”, з платою за його тимчасове використання; майданчик використовується користувачем для встановлення та експлуатації автомобільної вагової із додержанням наступних умов: тимчасове користування майданчиком не тягне за собою виникнення у користувача права власності на цей майданчик; власником майданчика залишається держава, а користувач лише користується ним протягом строку дії договору; автомобільна вагова за конструкцією має бути безфундаментною; технологія встановлення та експлуатації цієї вагової не повинна передбачати демонтаж покриття складського майданчику, облаштування фундаменту тощо; плата за користування майданчиком: користувач сплачує вартість послуги за користування залізобетонним майданчиком при зважуванні автомобільного транспорту за ціною 0,19 грн. без врахування ПДВ за 1000 кілограмів нетто вантажу, що на дату укладення договору еквівалентно 0,007 дол. США за офіційним курсом НБУ; у разі зміни офіційного валютного курсу ціна послуги в гривнях підлягає перерахунку, виходячи з офіційного курсу НБУ, що діє на дату виставлення рахунку; рахунки на оплату послуг порту складаються щомісяця на підставі звіту користувача про кількість переважених на вагах автомобілів/тонн нетто за звітний місяць і вказівкою напрямку перевезень (імпорт, експорт, транзит, внутрішньогосподарські перевезення), та акту наданих послуг; звіт користувача про кількість переважених на вагах автомобілів/тонн нетто за звітний місяць надається порту не пізніше 5-го числа після попереднього місяця; у разі надання користувачем до порту недостовірних даних, користувач сплачує порту кошти у розмірі подвоєної вартості необлікованих послуг.

23.09.2019 Південним офісом Держаудитслужби складено аудиторський звіт за результатами державного фінансового аудиту діяльності Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» за період з 01.01.2016 по 30.06.2019 №05-14/17. У вказаному звіті щодо ТОВ «АГРО-РЕНІ» вказано, зокрема, наступне:

- проведеним порівнянням обсягів перевантаженого вантажу на причалах 16, 17, 18, 19, 20 силами і засобами користувачів з обсягами у виставлених рахунках та враховуючи пояснення ДП «РМТП», встановлено, що ДП «РМТП» не виставлено рахунки за користування об`єктами інфраструктури на загальну суму 1142828,37 грн. без ПДВ, в тому числі: в результаті порушення користувачами п.3 додатку 1 до договорів (не надання звітів для виставлення рахунку) на суму 553322,46 грн. без ПДВ (ТОВ «АГРО-РЕНІ» - 515097,17 грн.);

- аудитом встановлено, що при проведенні вантажних операцій на причалах 16, 17, 18, 19, 20 силами і засобами користувачів за прямим варіантом («вагон-судно» та «борт-борт») ДП «РМТП» не виставлено рахунки за користування об`єктами інфраструктури на загальну суму на загальну суму 284458,81 грн. без ПДВ (ТОВ «АГРО-РЕНІ» - 56415,39 грн.), тоді як умовами договорів, укладених між портом та користувачами, не передбачено, що плата за користування інфраструктурою ДП «РМТП» не нараховується у випадках, коли перевантаження здійснюється силами і засобами користувачів за варіантами, «вагон-судно» та «борт-борт».

В матеріалах справи наявні коментарі ДП «РМТП» щодо звіту, в яких, наведено, зокрема наступне: ДП «РМТП» проведено аналіз розрахунку; за договорами про використання інфраструктурою не виставлено користувачам рахунки на загальну суму 589505,91 грн.; причиною не виставлення рахунків було не надання звітів для виставлення рахунків, що є порушенням умов відповідних договорів; тому ДП «РМТП» вирішує питання щодо довиставлення ТОВ «АГРО-РЕНІ» рахунків та отримання оплати за цими рахунками.

Також в матеріалах справи наявні зауваження ДП «РМТП» до аудиторського звіту у частині нарахування плати за використання інфраструктурою, зокрема щодо ТОВ «АГРО-РЕНІ». До вказаних зауважень доданий розрахунок ДП «РМТП», в якому відображено: номери причалів, дати, назви суден; кількість тонн недовиставлених за використання інфраструктури та суми за використання інфраструктури на загальну суму 515097,17 грн.

У листі від 12.09.2019 позивач повідомив відповідача про те, що в ході перевірки у державних інспекторів Південного офісу Держаудитслужби виникли претензії щодо виконання умов договору №400-006 в частині рахунків, виставлених за користування інфраструктурою ДП «РМТП», які наведені у розрахунку не виставлених рахунків за використання інфраструктури; просив ознайомитись з даним розрахунком та підтвердити сплату послуг за користування інфраструктурою у випадках, зазначених Держаудитслужбою; для виставлення рахунків просив надати копії коносаментів, розсхідних відомостей по зазначеним у розрахунку суднам. Додатком до вказаного листа є розрахунок не виставлених рахунків за використання інфраструктури ДП «РМТП» ТОВ «АГРО-РЕНІ», в яких наведено: номери причалів; дати, назви суден; кількість тонн недовиставлених за використання інфраструктури та суми за використання інфраструктури.

У листі від 17.09.2019 позивач повідомив відповідача про те, що за період з 01.02.2017 до 30.06.2019 ТОВ «АГРО-РЕН» згідно договору отримало послуги з користування інфраструктурою ДП «РМТП» при навантаженні 47159,81 тонн зернових вантажів на причалах 16, 17,18, 20 на 23 судна; після обробки кожного із суден ТОВ «АГРО-РЕНІ» у порушення пункту 3 додатку №l до договору не надавалися звіти для виставлення рахунків; у результаті, в умовах відсутності інформації, ДП «РМТП» не виставило рахунків на загальну суму 515097,17 грн.; при цьому звіти на виставлення рахунків, які містять коносаменти та розхідні відомості по кожному із суден можуть бути надані виключно ТОВ «АГРО-РЕНІ», оскільки вся ця інформація належить ТОВ «АГРО-РЕНІ»; перелік суден, дата обробки, № причалу, навантажені тонни та недовиставлені суми наведені у таблиці №1, яка наведена у вказаному листі; згідно даних, наведених у таблиці №1, ДП «РМТП» виписано рахунок №337 від 16.09.2019; рахунок №337 від 16.09.2019 на 1 аркуші та специфікація до рахунку №337 від 16.09.2019 на 2-х аркушах додаються; також у звіті про результати державного фінансового аудиту діяльності ДП «РМТП» встановлено, що ДП «РМТП» не було виставлено рахунки за користування інфраструктурою під час навантаження ТОВ «АГРО-РЕНІ» за прямим варіантом «вагон-судно» 5316,52 тонн зернових вантажів на 3 судна на причалах 17 та 20 на суму 56415,40 грн.; перелік суден, дата обробки, № причалу, навантажені тонни та недовиставлені суми наведені у таблиці №2; згідно даних, наведених у таблиці №2 ДП «РМТП» виписано рахунок №338 від 16.09.2019; рахунок №338 від 16.09.2019 на 1 аркуші та специфікація до рахунку №338 від 16.09.2019 на 1 аркуші додаються; рахунки ДП «РМТП» №337 від 16.09.2019 та №338 від 16.09.2019 просив оплатити протягом 15 діб з дати отримання даного листа.

В матеріалах справи також наявні:

- рахунок №337 від 16.09.2019 на суму 515097,17 грн. до договору №400-006 (за використання інфраструктури згідно специфікації, яка додається до рахунку; кількість - 47159.810, ставка - 0,40 usd); специфікація до рахунку №337 (розроблена на підставі додатку до аудиторського звіту та аналізу ДП «РМТП»), в якому наведено перелік суден (23) кількість тонн та суми недоставлених за використання інфраструктури, загальна сума - 515097,17 грн.;

- рахунок №338 від 16.09.2019 на суму 56415,40 грн. до договору №400-006 (за використання інфраструктури згідно специфікації, яка додається до рахунку; кількість - 5316.520, ставка - 0,40 usd); специфікація до рахунку №338 (розроблена на підставі додатку до аудиторського звіту та аналізу ДП “РМТП”), в якому наведено перелік суден (3) кількість тонн та суми недоставлених за використання інфраструктури, загальна сума - 56415,40 грн.

У листі від 02.10.2019 відповідач повідомив позивача зокрема про те, що: наведений перелік суден з датами обробки і номерами причалів та кількістю перевантаженого вантажу не має ніякого відношення до характеру послуг, які надаються згідно з договором №400-006; плата за доступ портового оператора до причалів, зокрема 17, 18, 20, здійснюється ТОВ «Агро-Рені» на підставі договорів, укладених з Державним підприємством «Адміністрація морських портів Україні», на балансі якого обліковується відповідні об`єкти портової інфраструктури; ДП «РМТП» до забезпечення доступу до причалів відношення не має; наведені у листі дані про суднові заходи та обсяги перевалки, на жаль, не підкріплюються достовірними доказами, жодних інших належних підтверджень не мають.

Листом від 10.10.2019 Ренійська філія ДП «АМПУ», у відповідь на запит позивача від 07.10.2019, надала позивачу копії коносаментів та інформації для виставлення рахунків, згідно з наданим переліком суднозаходів. В матеріалах справи наявні вказані у листі інформації для виставлення рахунків по портовому оператору ТОВ «АГРО-РЕНІ», копії коносаментів та вантажних маніфестів.

В матеріалах справи наявний рахунок №374 від 16.10.2019 на суму 1035936,26 грн. (за використання інфраструктури згідно специфікації - 517968,13 грн.; всього до сплати з урахуванням вимог п.4 додатку №1 до договору №400-006 - 1035936,26 грн. (2х517968,13).

Листом від 16.10.2019 позивачем направлено відповідачу рахунок №374 від 16.10.2019, акт виконаних робіт №374 від 16.10.2019.

У листі від 28.10.2019 про відмову від підписання акту виконаних робіт (наданих послуг) у зв`язку з невиконанням робіт (ненаданням послуг) №374 відповідач повідомив позивача про те, що вірогідно дані документи направлені на адресу ТОВ «Агро-Рені» помилково, адже із наданої інформації, яку згідно з листа одержано від ДП «АМПУ», не зрозуміло, яке відношення вона має до ТОВ «Агро-Рені», надання будь-яких послуг з боку ДП «РМТП» на користь ТОВ «Агро-Рені» щодо обробки зазначених суден не вбачається (хіба що вимагаєте з ТОВ «Агро-Рені» якісь проплати за сам факт прибуття цих суден до порту Рені); зважаючи на той факт, що роботи або послуги, про виконання (надання яких) складений проект акту, фактично на користь ТОВ «Агро-Рені» з боку ДП «РМТП» не надавались, відповідачем повернуто акти без підпису.

У листі від 07.11.2019 позивач повідомив відповідача про те, що аудитом були встановлені факти не виставлення ДП «РМТП» рахунків на сплату послуг за користування інфраструктурою згідно умов договору від 01.02.2017 №400-006 під час повного або часткового навантаження останнім суден, перелік яких встановлено у Аудиторському звіті та додається; факт отримання ТОВ «АГРО-РЕНІ» цих послуг також підтверджується копіями документів, які були отримані ДП «РМТП» від філії ДП «АМПУ»; копії цих документів були направлені на адресу раніше; при аналізу даної ситуації було встановлено, що ДП «РМТП» не отримувало від ТОВ «АГРО-РЕНІ» звіти для виставлення рахунків згідно п.3 додатку №1 до договору від 01.02.2017 №400-006; враховуючи вищенаведене, отримавши незаперечні факти використання ТОВ «АГРО-РЕНІ» інфраструктури ДП «РМТП» під час навантаження суден згідно переліку, ДП «РМТП» виписано рахунок №431 від 07.11.2019 та акт виконаних робіт (наданих послуг) №431 від 07.11.2019 у 3-х примірниках, які направляються на адресу ТОВ «АГРО-РЕНІ». В матеріалах справи наявні додатки до вказаного листа, а саме:

- перелік суден згідно аудиторського звіту за результатами державного фінансового аудиту діяльності Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» за період з 01.01.2016 по 30.06.2019 від 23.09.2019 №05-14/17: 23 судна; загальна кількість тонн (за коносаментом) - 88211,453; інформація про кількість тонн для виставлення рахунку, яка надана РФ ДП «АМПУ» - 47374,763;

- рахунок №431 від 07.11.2019 на суму 517968,13 грн. (кількість - 47374,763; за використання інфраструктури згідно специфікації, яка додається до рахунку);

- специфікація до рахунку №431 від 07.11.2019.

Також в матеріалах справи наявні надані позивачем докази на підтвердження виконання між сторонами договору №400-006 у інший період, а саме: копія рахунку №827 від 26.12.2017; копія акту виконаних робіт (наданих послуг) №827 від 26.12.2017; копія інформації для виставлення рахунку, надана ТОВ “Агро-Рені” вих.№34 від 26.12.2017; копія коносаменту (bill of lading) від 26.12.2017 щодо судна IBRAHIM BAY; копія вантажного маніфесту (CARGO MANIFEST) (вантажний маніфест) від 26.12.2017 щодо судна IBRAHIM BAY; копія специфікації завантаження вантажу (LOADING SPECIFICATION ON CARGO) від 26.12.2017; копія рахунку №338 від 31.12.2017; копія акту виконаних робіт (наданих послуг) №338 від 31.12.2017; копія інформаційної довідки, наданої ТОВ «Агро-Рені»; копія рахунку №333 від 31.12.2017; копія акту виконаних робіт (наданих послуг) №333 від 31.12.2017; копія інформаційної довідки, наданої ТОВ «Агро-Рені».

На підтвердження власних доводів відповідачем надано та матеріали справи містять:

- договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 08.05.2015, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України (орендодавець) та ТОВ «АГРО-РЕНІ» (орендар), відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: причал №9 (інв.№1781) загальною площею 4290,00 кв.м, довжиною 220,00 п.м. причального фронту, розташованого у акваторії Ренійського морського порту; майно передається в оренду з метою здійснення операцій з перевантаження зернових вантажів (інше використання нерухомого майна); розрахунок плати до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 08.05.2015; акт приймання-передавання до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 08.05.2015;

- договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.03.2016, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України (орендодавець) та ТОВ «АГРО-РЕНІ» (орендар), відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: складський майданчик причалів №№ 8, 9 (інв.№894) загальною площею 5353,00 кв.м, за адресою: Одеська обл. м. Рені, вул. Дунайська, 188 (далі - майно), яке обліковується на балансі Державного підприємства “Ренійський морський торговельний порт”; майно передається в оренду з метою інше використання нерухомого майна (встановлення збірно-складського модуля для перевантаження зернових вантажів); розрахунок плати до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.03.2016; акт приймання-передавання до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.03.2016;

- договір про надання послуг №101-091 між Державним підприємством «Ренійський морський торговельний порт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Рені» від 01.02.2017 з додатками, відповідно до якого цей договір визначає взаємовідносини порту і клієнта, що є власником вантажу, або виступає від імені вантажовласника, при перевантаженні вантажів в порту, а також визначає порядок оплати послуг, що надаються портом; розділ 2 договору визначає обв`язки порту, зокрема: підтверджує та погоджує за заявкою клієнта завезення вантажу; здійснює перевалку вантажу клієнта узгодженому обсязі;

- договір про надання послуг №101-091 між Державним підприємством «Ренійський морський торговельний порт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Рені» від 01.02.2018 з додатками, відповідно до якого цей договір визначає взаємовідносини Порту і клієнта, що є власником вантажу, або виступає від імені вантажовласника, при перевантаженні вантажів в порту, а також визначає порядок оплати послуг, що надаються портом; розділ 2 договору визначає обов`язки порту, зокрема: підтверджує та погоджує за заявкою клієнта завезення вантажу; здійснює перевалку вантажу клієнта в узгодженому обсязі.

Неналежне виконання відповідачем умов договору №400-006 від 01.02.2017 стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача 479809,18 грн. основного боргу.

Джерала права та позиція Південно – західного апеляційного господарського суду.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Приписами статті 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положеннями статті 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Так, предметом позову є стягнення з відповідача вартості наданих послуг за використання інфраструктури за договором №400-006 від 01.02.2017 за період з 10.05.2017 по 30.06.2019 у розмірі 479809,18 грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на: договір №400-006 від 01.02.2017; аудиторський звіт за результатами державного фінансового аудиту діяльності Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» за період з 01.01.2016 по 30.06.2019 №05-14/17 від 23.09.2019; листування сторін; виставлені позивачем рахунки №№ 337, 338, 374, 431 із специфікаціями до них; копії документів, які були отримані ДП «РМТП» від філії ДП «АМПУ» та були в подальшому направлені відповідачу, при цьому позивач вказує, що відповідачем не надано звітів позивачу для виставлення рахунків, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем виник основний борг, заявлений у даній справі.

Підставою для виставлення позивачем рахунків на оплату за використання інфраструктури за договором №400-006 від 01.02.2017 став висновок аудиторського звіту №05-14/17 від 23.09.2019, в якому було зафіксовано, зокрема, що позивачем не виставлено рахунки відповідачу за користування об`єктами інфраструктури в результаті порушення користувачем п.3 додатку 1 до договорів (не надання звітів для виставлення рахунку).

В подальшому позивачем були сформовані рахунки №№ 337, 338, 374, 431 та специфікації до них, які розроблені на підставі додатку до аудиторського звіту, із переліком суден та кількістю тонн, за якими були недовиставлені позивачем рахунки.

У постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 16.10.2018 у справі № 910/23357/17, від 18.02.2020 у справі № 910/7984/16, викладено висновок про те, що акт ревізії Державної фінансової інспекції України не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами передачі-приймання наданих послуг. Акт ревізії Державної фінансової інспекції України є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Акт ревізії не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Водночас колегія суддів бере до уваги, що Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.12.2025 у справі № 915/222/24 конкретизував, що акт ревізії Управління Держаудитслужби (яке є уповноваженим органом державного фінансового контролю), якщо він (акт) складений і оформлений із дотриманням законодавчо встановлених вимог, може бути належним доказом у розумінні статті 76 ГПК України. Такий акт ревізії має оцінюватися судом на загальних підставах, визначених статтею 86 ГПК України, разом з іншими доказами у справі. Акт ревізії є носієм доказової інформації, але не має заздалегідь встановленої сили і не звільняє сторону від обов`язку доведення обставин, на які вона посилається (частина перша статті 74 ГПК України).

Судова колегія зазначає, що акт ревізії (аудиту) №05-14/17 від 23.09.2019 є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання. Встановлені під час проведення контрольних заходів підрозділами аудиту факти підлягають доказуванню стороною та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним Господарським процесуальним кодексом України.

Як вірно зазначено місцевим господарським судом, що позивачем не доведено обставину користування відповідачем інфраструктурою за договором №400-006 від 01.02.2017 на заявлену до стягнення суму, оскільки звіт не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором, а відтак аудиторський звіт сам по собі не може бути належним доказом порушення відповідачем зобов`язань за договором.

При цьому з наданих позивачем доказів не вбачається за можливе встановити, що перелічені у специфікаціях до рахунків судна та кількість тонн, з яких обраховується сума користування інфраструктурою, відноситься саме до зобов`язань за договором №400-006 від 01.02.2017 та спірних причалів, а посилання на ненадання звітів відповідачем, без належного підтвердження факту та обсягів наданих послуг, не може бути єдиною та беззаперечною підставою для стягнення з відповідача заявленої суми основного боргу.

Крім того, як вбачається з виставлених позивачем рахунків, останні різняться із заявленою до стягнення сумою основного боргу в бік зменшення, з урахуванням посилань позивача на те, що зменшення суми порівняно з попередніми розрахунками відбулося на користь відповідача і свідчить про те, що позивач ретельно проаналізував всі випадки та виключив із розрахунку ті обсяги, щодо яких були надані документи або існували інші підстави для не виставлення рахунків, натомість це жодним чином не позбавляє позивача необхідності чітко обґрунтувати заявлену до стягнення суму із наданням підтверджуючих доказів, проте, як було вказано місцевим господарським судом, з наданих позивачем доказів не вбачається за можливо встановити як факт користування інфраструктурою за даним договором, так і визначити дійсну суму заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов вірного висновку, що докази надані відповідачем на спростування позовних вимог є більш вірогідними ніж докази надані позивачем на їх підтвердження, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» про стягнення з відповідача 479809,18 грн. основного боргу у зв`язку з їх недоведеністю.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги та зазначає, що місцевий господарський суд, відмовляючи позивачеві у позові, не робив висновок про те, що аудиторський звіт не є доказом у цій справі, як помилково вказує позивач.

Отже, місцевий господарський суд досліджував та надавав оцінку зібраним у справі доказам в їх сукупності.

Колегією суддів встановлено, що під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач жодних пояснень, за які саме послуги відповідач має сплачувати виставлені рахунки, якою саме конкретно інфраструктурою порту користувався відповідач під час споживання таких послуг та чим це підтверджується в межах обробки конкретно визначених позивачем суден, позивач не надав.

Під час апеляційного перегляд справи, позивач жодним чином не спростував висновків суду першої інстанції, не вказав на конкретні докази, які підтверджують факт споживання його послуг відповідачем, що вимагає підтвердження факту використання саме його інфраструктури для перевалки вантажів.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права.

Висновки апеляційного господарського суду:

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування рішення господарського суду за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржуване рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга – залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на скаржника.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» – залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 27.03.2026 у справі №916/3617/25 – залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Державне підприємство «Ренійський морський торговельний порт».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 16.07.2026.

Головуючий суддя Філінюк І.Г.

Суддя Аленін О.Ю.

Суддя Принцевська Н.М.