Додаткове рішення від 14 липня 2026 р. у справі №921/271/23 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м. Львів, вул. Личаківська, 81

_______________________________________________________________

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року Справа № 921/271/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Манюка П.Т., суддів Рима Т.Я., Прядко О.В.,

розглянувши заяву:Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Борд Тернопіль»

про:ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу при розгляді

апеляційної скарги:Заліщицької міської ради,

на рішення:Господарського суду Тернопільської області від 08.04.2026 (суддя Руденко О.В., повний текст рішення складено 22.04.2026),

у справі:№ 921/271/23,

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Борд Тернопіль" м. Тернопіль,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Борд Тернопіль" (надалі позивач) звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Заліщицької міської ради (надалі відповідач, апелянт) про визнання права власності на два білборди по вул. С. Бандери, 116 та вул. С. Бандери, 4 в м. Заліщики Тернопільської області.

Господарський суд Тернопільської області рішенням від 08.04.2026 у справі № 921/271/23 позовні вимоги задоволив повністю.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 у справі № 921/271/23 апеляційну скаргу Заліщицької міської ради від 12.05.2026 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Тернопільської області від 08.04.2026 у справі № 921/271/23 залишено без змін.

25.06.2026 на адресу суду через підсистему Електронний суд від представника позивача надійшла заява, в якій він просить суд ухвалити додаткове рішення та стягнути з Заліщицької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Борд Тернопіль» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000, 00 грн, понесені з розгляду апеляційної скарги Заліщицької міської ради.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 30.06.2026 заяву представника ТзОВ «Вест Борд Тернопіль» про ухвалення додаткового рішення у справі № 921/271/23 призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, врахувавши, при цьому вимоги ч. 2 ст. 221 ГПК України в редакції Закону України від 18.06.2025 № 4508-ІХ, встановлено відповідачу п`ятиденний термін для подання пояснень на подану заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач письмових пояснень на подану позивачем заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу апеляційному господарському суду не надано.

При ухваленні додаткової постанови колегія суддів керувалася таким.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Згідно з ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, частиною третьою вказаної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»). Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Як зазначено вище, за результатами розгляду справи № 921/271/23 постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 у справі № 921/271/23 апеляційну скаргу Заліщицької міської ради від 12.05.2026 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Тернопільської області від 08.04.2026 у справі № 921/271/23 залишено без змін.

У письмових поясненнях ТзОВ «Вест Борд Тернопіль» на апеляційну скаргу було надано попередній розрахунок судових витрат, який становив 5 000, 00 грн.

У зв`язку з ухваленням Західним апеляційним господарським судом постанови від 22.06.2026 у справі № 921/271/23, позивач звернувся до Західного апеляційного господарського суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення у даній справі, відповідно до якої заявник просить стягнути з Заліщицької міської ради витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 5 000, 00 грн понесені під час розгляду справи в Західному апеляційному господарському суді.

Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесення вказаних витрат, позивачем до заяви долучено договір про надання правничої допомоги від 17.09.2021 № 17-09/3, додаткова угода № 2 до договору від 17.09.2021, акт наданих послуг від 23.06.2026 № 23-06/1.

Судом апеляційної інстанції встановлено, 17.09.2021 між Адвокатським об`єднанням "Юридична колегія" (об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вест Борд Тернопіль" (клієнт) було укладено договір про надання правничої допомоги № 17-09/3.

Відповідно до пункту 1.2. договору, предметом договору є зокрема надання клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу його діяльності в будь - якому статусі. Складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Представництво інтересів клієнта у судах під час здійснення, зокрема господарського судочинства.

Згідно з розділом 4 договору, сторони погодили порядок та розмір оплати. Так, розмір оплати послуг об`єднання за здійснення захисту, представництва інтересів клієнта та надання йому інших видів правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені договором, визначаються за домовленістю сторін і зазначаються в додатках до такого договору. Сума оплати складається з переліку та вартості послуг, які узгоджені сторонами. Розмір оплати не залежить від досягнення чи недосягнення об`єднанням позитивного результату, якого бажає клієнт. Факт наданих послуг підтверджується актом наданих послуг. Підставою для оплати за надані послуги є виставлений рахунок.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами покладених на них зобов`язань (п.5.1.).

Також, між сторонами було підписано 20.05.2026 додаткову угоду № 2 до договору про надання правової допомоги, згідно з яким на виконання п.1.2., 1.3., 4.1., 4.2. договору про надання правничої допомоги № 17-09/3 сторони дійшли згоди про те, що об`єднання бере на себе обов`язок представляти інтереси клієнта у справі про визнання права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Вест Борд Тернопіль" на два білборди по вул. С. Бандери, 116 та вул. С. Бандери, 4 м. Заліщики Тернопільської області у суді апеляційної інстанції – Західному апеляційному господарському суді.

Відповідно до пункту 1.2 додаткової угоди, розмір гонорару об`єднання за представництво інтересів у суді апеляційної інстанції складає 5 000, 00 грн. Розмір гонорару є фіксований і не залежить від об`єму робіт, вчинених об`єднанням.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно з правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 905/411/17 адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 року у справі № 910/12876/19).

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням не тільки того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою і необхідною.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Разом з тим, колегія суддів враховує те, що правова позиція ТзОВ "Вест Борд Тернопіль" з моменту подання до місцевого господарського суду позовної заяви є сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору у судах першої та апеляційної інстанцій, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, адвокат Гуцалюк А.Р. надавав правову допомогу ТзОВ "Вест Борд Тернопіль" у суді першої інстанції, а тому відповідно детально обізнаний у справі, доказів додаткового комплексного та всестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин для подачі апеляційному господарському суду не надано.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 викладено правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, а також приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суд має дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

З врахуванням вищевказаного, суд дійшов висновку, що беручи до уваги принцип пропорційності, розумності та реальності адвокатських витрат, колегія суддів вбачає підстави для часткового задоволення заяви позивача: стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 3 000, 00 грн за розгляд справи у суді апеляційної інстанції та відмови у задоволенні решти вимог заяви щодо стягнення 2 000, 00 грн витрат на правничу допомогу.

При цьому стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.01.2024 у справі № 906/462/22.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

При цьому, суд не заперечує право адвоката та його довірителя на таку оцінку необхідності та вартості наданих послуг, але оцінює дані обставини з точки зору можливості покладення таких витрат на іншу сторону по справі.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 244, 281 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

постановив:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Борд Тернопіль» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволити частково.

2. Стягнути із Заліщицької міської ради (48601, Тернопільська область, Чортківський район, м. Заліщики, вул. С. Бандери, 15б, код ЄДРПОУ 04058396) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Борд Тернопіль" (46011, м. Тернопіль, вул. Лесі Українки, 4, код ЄДРПОУ 39356585) 3 000, 00 грн витрат на правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

3. У задоволенні решти вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Борд Тернопіль» відмовити.

4. Господарському суду Тернопільської області видати наказ.

5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строки та в порядку, визначені статтями 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя Манюк П.Т.

Суддя Рим Т.Я.

Суддя Прядко О.В.