Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №932/5777/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2052/26 Справа № 932/5777/26 Суддя у 1-й інстанції - Татарчук Л. О. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року м. Дніпро

Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро розглянувши апеляційну скаргу адвоката Андрієвської Л.О., яка діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Дніпра від 17 червня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, -

за участю:

адвоката — Андрієвської Л.О.

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн. на користь держави.

Судом першої інстанції встановлено, що 26 квітня 2026 року о 17:45 год. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Volkswagen E-Bora, д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Дніпро по вул. Харківська, 7А, під час перелаштування в крайню ліву полосу не надав дорогу транспортному засобу Ravon, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водій ОСОБА_2 , який рухався по крайній лівій смузі, в яку мав намір перелаштуватися водій ОСОБА_1 . Внаслідок цього скоїв з ним зіткнення, після цього транспортний засіб Ravon здійснив зіткнення з транспортним засобом Tesla, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався зустрічною смугою. В результаті цього транспортні засоби отримали механічні ушкодження та матеріальні збитки, без постраждалих, чим порушив п. 10.3 ПДР України, відповідальність за що передбачена ст. 124 КУпАП.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою адвокат Андрієвська Л.О., яка діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На думку апелянта, постанова суду ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, є незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, не дослідив наявні в матеріалах справи докази. Вважає, що з матеріалів справи вбачається вина лише автомобіля Ravon, оскільки саме він перетнув суцільну лінію і почав здійснювати обгін з виїздом на зустрічну смугу. Крім того, вважає, що суд першої інстанції, за заявленим клопотанням, мав призначити судово-автотехнічну експертизу, однак у задоволені клопотання було відмовлено.

Вказує, що суд першої інстанції послався лише на один доказ — це пояснення водія автомобіля Ravon, тобто у суду першої інстанції не було достатньо доказів для прийняття обґрунтованого рішення по справі.

Позиції учасників судового провадження.

В судове засідання з`явилась адвокат Андрієвська Л.О., яка діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Підтримала доводи апеляційної скарги та наполягала на їх задоволенні.

Мотиви апеляційного суду.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши думку адвоката Андрієвської Л.О., вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.

Диспозицією ст. 124 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність наступає при порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Як вбачається з оскаржуваної постанови суд першої інстанції в повному обсязі виконав вимоги ст. 280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, зокрема на:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №650688 від 26.04.2026 року, де викладено обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення;

- схему місця ДТП;

- письмові пояснення ОСОБА_3 ;

- письмові пояснення ОСОБА_1 ;

- письмові пояснення ОСОБА_2 ;

- та інші докази в їх сукупності.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що 26 квітня 2026 року о 17:45 год. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Volkswagen E-Bora, д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Дніпро по вул. Харківська, 7А, під час перелаштування в крайню ліву полосу не надав дорогу транспортному засобу Ravon, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водій ОСОБА_2 , який рухався по крайній лівій смузі, в яку мав намір перелаштуватися водій ОСОБА_1 . Внаслідок цього скоїв з ним зіткнення, після цього транспортний засіб Ravon здійснив зіткнення з транспортним засобом Tesla, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався зустрічною смугою. В результаті цього транспортні засоби отримали механічні ушкодження та матеріальні збитки, без постраждалих, чим порушив п. 10.3 ПДР України, відповідальність за що передбачена ст. 124 КУпАП.

Відповідно до схеми місця ДТП, яка підписана уповноваженою особою та учасниками ДТП без будь-яких зауважень, в якій зафіксовано місце зіткнення, положення транспортних засобів після їх зіткнення, а також пошкодження, які отримали автомобілі і результаті ДТП.

Доводи апеляційної скарги про те, що вини ОСОБА_1 у даній пригоді немає, суд вважає необґрунтованими та такими, що спрямовані на уникнення останнім від відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, так як такі доводи сторони захисту не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.

Відповідно до п. 12.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Пунктом 13.1 ПДР України встановлено, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу..

Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів чи іншого майна тягне адміністративну відповідальність згідно ст. 124 КУпАП.

За таких обставин дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 124 КУпАП, як такі, що виразилися в порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження іншого майна.

Додаткових об`єктивних даних, які свідчили про порушення норм КУпАП іншими особами, не наведено і до суду не надано.

Враховуючи вищенаведені докази, які в своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи і узгоджуються між собою та відтворюють картину вчиненого правопорушення, доводи сторони захисту про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є безпідставними.

Таким чином, переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність, і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, які є безумовною підставою для його скасування, та які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Андрієвської Людмили Олексіївни, яка діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.

Постанову Шевченківського районного суду м. Дніпра від 17 червня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду О.Ю. Іванченко