Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №175/8339/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7011/26 Справа № 175/8339/24 Суддя у 1-й інстанції - Білоусова О. М. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді – Пищиди М.М.

суддів: Свистунової О.В., Ткаченко І.Ю.

за участю секретаря судового засідання – Літвінова І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання нерухомого майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя, поділ спільного набутого майна, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання нерухомого майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя, поділ спільного набутого майна.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що сторони з 07.08.1993 року перебувають у шлюбі. Під час шлюбу сторонами були придбані наступні об?єкти рухомого та нерухомого майна: земельну ділянку, кадастровий номер: 1221486200:09:001:0262, площею 0,0484 га, розташовану на території Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 83,2 кв.м., житловою площею 47,5 кв.м., колісний транспортний засіб Renault Trafic, 2011 року випуску, об`єм двигуна – 1995 см. куб, VIN код НОМЕР_1 . Об?єкти рухомого та нерухомого майна зареєстровані за відповідачем. Позивач також подала до суду позовну заяву про розірвання шлюбу. Сторони так і не дійшли згоди, щодо поділу зазначеного майна.

Враховуючи вищевикладене позивач просив суд:

-визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 наступне майно, набуте ними у період шлюбу та здійснити його поділ по 1/2 частці, а саме:

-земельну ділянку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2173985612214, кадастровий номер: 1221486200:09:001:0262, площею 0,0484 га, розташована на території Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області;

-квартиру, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 702191812214, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 83,2 кв.м., житловою площею 47,5 кв.м.

-колісний транспортний засіб Renault Trafic, 2011 року випуску, об`єм двигуна – 1995 см. куб, VIN код НОМЕР_1 ;

-визнати за ОСОБА_2 у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя право власності на право власності на частку квартири, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 702191812214, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 83,2 кв.м., житловою площею 47,5 кв.м;

-визнати за ОСОБА_1 у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя право власності на право власності на частку квартири, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 702191812214, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 83,2 кв.м., житловою площею 47,5 кв.м;

-стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію 1/2 частки земельної ділянки реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2173985612214, кадастровий номер: 1221486200:09:001:0262, площею 0,0484 га, розташована на території Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, суму у розмірі 110870,50 гривень;

-стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію 1/2 частки колісного транспортного засобу Renault Trafic, 2011 року випуску, об`єм двигуна – 1995 см. куб, VIN код НОМЕР_1 , суму у розмірі 216 523,50 гривень;

вирішити питання судових витрат.

Рішенням Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2026 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання нерухомого майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя, поділ спільного набутого майна – задоволено.

Визнано об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 :

- земельну ділянку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2173985612214, кадастровий номер: 1221486200:09:001:0262, площею 0,0484 га,, розташована на території Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області;

- квартиру, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 702191812214, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 83,2 кв.м., житловою площею 47,5 кв.м.

- колісний транспортний засіб Renault Trafic, 2011 року випуску, об`єм двигуна – 1995 см. куб, VIN код НОМЕР_1 .

Розділено спільне сумісне майно подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 наступним чином:

визнано за ОСОБА_2 право власності на частку квартири, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 702191812214, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 83,2 кв.м., житловою площею 47,5 кв.м.

визнано за ОСОБА_1 право власності на частку квартири, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 702191812214, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 83,2 кв.м., житловою площею 47,5 кв.м.

визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2173985612214, кадастровий номер: 1221486200:09:001:0262, площею 0,0484 га,, розташована на території Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

визнано за ОСОБА_1 право власності на колісний транспортний засіб Renault Trafic, 2011 року випуску, об`єм двигуна – 1995 см. куб, VIN код НОМЕР_1 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію різниці вартості поділеного майна у розмірі 327 394 гривень 00 копійок ( триста двадцять сім тисяч триста дев`яносто чотири гривні нуль копійок).

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 8 791, 94 грн.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням в частині розміру компенсації різниці вартості поділеного майна ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою.

В обгрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та вважає, що висновки викладені в судовому рішенні не відповідають дійсним обставинам справи.

З урахуванням викладеного, просить рішення суду змінити в частині розміру компенсації різниці вартості поділеного майна, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію різниці вартості поділеного майна в розмірі 250 000 грн.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 07.08.1993 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб 07.08.1993 року, актовий запис №805. Після державної реєстрації шлюбу прізвище чоловіка та дружини – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно.

Від шлюбу сторони мають спільну дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , зареєстрованим відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Бабушкінської районної ради м. Дніпропетровська, актовий запис № 377.

Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією №433604 від 28.03.2016 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідністю третьої групи с 24.03.2016 року, з дитинства по зору, інвалідність встановлена безстроково.

Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 702191812214, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 83,2 кв.м., житловою площею 47,5 кв.м., належить ОСОБА_1 на праві власності з 06.09.2021 року.

Згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2173985612214, кадастровий номер: 1221486200:09:001:0262, площею 0,0484 га,, розташована на території Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, належить ОСОБА_1 на праві власності з 17.09.2020 року.

Відповідно до наданої на адвокатський запит інформації з РСЦ ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій області від 22.03.2024 року, згідно з Єдиним реєстром транспортних засобів в період часу з 01 січня 2015 р. по 20 березня 2024 р. за ОСОБА_1 13 жовтня 2015 р. на підставі довідки-рахунку серії ААЕ №396010 від 17 вересня 2015 р. та вантажно-митної декларації №204050001/2015/008358 від 06 липня 2015 р. зареєстровано транспортний засіб марки «Renault Trafiv», 2011 року виптску, об`єм двигуна – 1995 см. куб, VIN код НОМЕР_1 .

Згідно звіту про оцінку ринкової вартості нерухомості, складеного ТОВ «Бюро оцінки «Редкуб» від 17.04.2024 року, щодо квартири, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 702191812214, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 83,2 кв.м., житловою площею 47,5 кв.м., ринкова вартість об`єкту оцінки для цілей оподаткування складає – 861 360, 00 грн.

Відповідно до звіту про експертну грошову оцінку, складеного ТОВ «Бюро оцінки «Редкуб», щодо земельної ділянки, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2173985612214, кадастровий номер: 1221486200:09:001:0262, площею 0,0484 га,, розташована на території Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, ринкова вартість об`єкту оцінки складає – 221 741, 00 грн.

Згідно звіту з оцінки ринкової вартості колісного транспортного засобу, складеного ТОВ «Капитель-Групп», щодо колісного транспортного засобу Renault Trafic, 2011 року випуску, VIN код НОМЕР_1 , ринкова вартість складає – 433 047, 00 грн.

Ухвалюючи рішення по справі суд першої інстанції виходив з наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ч. 2 ст. 60 СК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Відповідно до частини 3 статті 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, зокрема гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1 ст. 69 СК України визначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в справі №456/3506/16-ц від 17 червня 2021 року норми Сімейного кодексу України свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, яка може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Згідно з частинами першою, другою статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

Відповідно до статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено угодою між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (пункт 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 року № 11

Як вбачається з матеріалів справи, при компенсації різниці часток спірного спільного сумісного майна подружжя судом першої інстанції враховано звіт про експертну грошову оцінку, складеного ТОВ «Бюро оцінки «Редкуб», щодо земельної ділянки, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2173985612214, кадастровий номер: 1221486200:09:001:0262, площею 0,0484 га,, розташована на території Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, ринкова вартість об`єкту оцінки складає – 221 741, 00 грн., а також, звіт з оцінки ринкової вартості колісного транспортного засобу, складеного ТОВ «Капитель-Групп», щодо колісного транспортного засобу Renault Trafic, 2011 року випуску, VIN код НОМЕР_1 , ринкова вартість складає – 433 047, 00 грн.

Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо визначення розміру компенсації різниці часток спірного спільного сумісного майна подружжя.

Апеляційний суд також зауважує, що в суді першої інстанції відповідач не заявляв на відповідній стадії судового процесу про свою незгоду із зазначеними вище звітами про експертну грошову оцінку щодо земельної ділянки та колісного транспортного засобу; не звертався до суб`єкта оціночної діяльності (оцінювача) з метою визначення ринкової вартості об`єкта, про зазначені об`єкти; не звертався до суду першої інстанції з клопотанням про призначення оціночної експертизи тощо, тому доводи апеляційної скарги щодо незгоди відповідача з оціночною вартістю не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_1 не був позбавлений права надати власну експертну оцінту або заявити відповідне клопотання про призначення експертизи.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції, викладених у рішенні, не спростовують.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції, вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог та вірно застосував до правовідносин, що виникли між сторонами положення чинного законодавства України.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду, в оскаржуваній частині - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2026 року, в оскаржуваній частині - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені 15 липня 2026 року.

Повний текст постанови складено 16 липня 2026 року.

Судді