Вирок від 15 липня 2026 р. у справі №635/6703/26 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/6703/26

Провадження №1-кп/635/1161/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року смт Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області в складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026222130000073 від 25.06.2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Безлюдівки Харківського району Харківської області, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 1) 06.12.2012р. Київським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 190 КК України до 240 годин громадських робіт; 2) 07.07.2021р. Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 309 КК України до 1 року 6 місяці позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75,76 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік; 3) 23.05.2023р. Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 309 КК України до 34000 грн. штрафу. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 16.05.2024 року, призначене покарання у виді 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, змінено на покарання у виді 240 годин громадських робіт (покарання не відбуте); 4) 03.07.2023 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 309 КК України у виді 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України;

ВСТАНОВИВ:

суд визнає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок проти правосуддя за наступних обставин.

Так, ОСОБА_3 , будучи засудженим 23 травня 2023 року Жовтневим районним судом м. Харкова від 23.05.2023 за ч. 2 ст. 389 КК України до покарання у виді 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень, за ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 16.05.2024 року, призначене покарання у виді 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, змінено на покарання у виді 240 годин громадських робіт.

21.10.2024 року вказане рішення суду надійшло та було прийняте до виконання Харківським районним відділом № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області.

На виконання зазначеного рішення ОСОБА_3 05.12.2024 року взято на облік Харківським районним відділом № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області, де цього ж дня уповноваженим працівником під підпис ознайомлено з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт.

Крім того, 05.12.2024 року ОСОБА_3 у Харківському районному відділ № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області отримав направлення до Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області, розташованої за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Безлюдівка, вул. Зміївська, 48, для виконання громадських робіт, у якому зазначено про необхідність приступити до відбування покарання з 09.12.2024 року.

В подальшому, ОСОБА_3 діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, без поважних причин не з`явився до Безлюдівської селищної ради для відпрацювання громадських робіт.

Попри це, 09 грудня 2024 року ОСОБА_3 було направлено виклик на 18 грудня 2024 року до уповноваженого органу з питань пробації, однак за вказаним викликом 18 грудня 2024 року він без поважних причин не з`явився.

Крім цього, 19 грудня 2024 року ОСОБА_3 було направлено виклик на 27 грудня 2024 року до уповноваженого органу з питань пробації, однак за вказаним викликом 27 грудня 2024 року він без поважних причин не з`явився.

Також, 06 серпня 2025 року Харківським районному відділ № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області, засудженому ОСОБА_3 повторно видано направлення до Безлюдівської селищної ради для відбування призначеного покарання у виді 240 годин громадських робіт, в якому зазначено про необхідність приступити до його відбування з 11.08.2025 року, а також додатково роз`яснено та вручено попередження про можливість притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 389 КК України.

Надалі ОСОБА_3 , умисно ігноруючи покладені на нього рішенням суду обов`язки та вимоги кримінально-виконавчого законодавства, 11 серпня 2025 року не з`явився до Безлюдівської селищної ради для погодження графіка та фактичного відпрацювання громадських робіт.

Попри це, 11 серпня 2025 року ОСОБА_3 було направлено виклик на 20 серпня 2025 року до уповноваженого органу з питань пробації, однак за вказаним викликом 20 серпня 2025 року він без поважних причин не з`явився.

Крім цього, 21 серпня 2025 року ОСОБА_3 було направлено виклик на 29 серпня 2025 року до уповноваженого органу з питань пробації, однак за вказаним викликом 29 серпня 2025 року він без поважних причин не з`явився.

Надалі, 17 червня 2026 року ОСОБА_3 з`явився до уповноваженого органу з питань пробації та усвідомлюючи обов`язок відбути призначене покарання і маючи реальну можливість його відбуття, діючи умисно з метою ухилення від відбування покарання, у письмовій формі відмовився від отримання направлення для відбування громадських робіт, а також повідомив про відсутність наміру їх відбувати як на даний час, так і в подальшому.

Таким чином, ОСОБА_3 , діючи умисно, у період з 09 грудня 2024 року по 17 червня 2026 року, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, маючи обов`язок та реальну можливість виконати призначене судом покарання, у порушення вимог ч. 3 ст. 40 Кримінально-виконавчого кодексу України, за відсутності будь-яких об`єктивних перешкод, а також за відсутності упущень чи упередженого ставлення з боку посадових осіб уповноваженого органу з питань пробації та Безлюдівської селищної ради Харківської області, умисно ухилився від відбування покарання у виді громадських робіт, призначених йому ухвалою суду від 16 травня 2024 року, чим порушив порядок та умови відбування покарання.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 у заяві про визнання винуватості, за участі захисника адвоката ОСОБА_4 , беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального проступку при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що обвинуваченому роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, враховуючи, що обвинуваченим надана згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні, він правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, доведена повністю, а дії його суд кваліфікує ч. 2 ст. 389 КК України, тобто - ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.

При призначення покарання суд враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 . Встановлено, що він неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, характеризується посередньо.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, керуючись вимогами ст. 65 КК України, поряд з наведеними вище даними про його особу, обставиною, яка пом`якшує покарання, відсутністю обставин, що обтяжують його покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який, відповідно до ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, конкретні обставини справи, та вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначити йому покарання в межах санкції статті закону, що передбачає кримінальну відповідальність, у виді обмеження волі. При цьому, враховуючи, що нове кримінальне правопорушення вчинено після засудження в період повністю не відбутого покарання у виді громадських робіт, остаточне покарання суд призначає за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, а також за правилами ст. 72 КК України, відповідно до якої одному дню обмеження волі відповідають вісім годин громадських робіт. Оскільки обвинувачений повністю не відбув призначене покарання у виді 240 годин громадських робіт, суд вважає необхідним за правилами ст. 71 КК України до призначеного цим вироком покарання повністю приєднати невідбуту частину покарання у виді 240 годин громадських робіт, що за правилами складання покарань на підставі ст. 72 КК України становить 30 днів обмеження волі.

Призначене покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Підстави для звільнення обвинуваченого від відбування покарання відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 71, п. ч. ч. 1 ст. 72 КК України ОСОБА_3 призначити покарання за сукупністю вироків шляхом повного приєднання до покарання, призначеного цим вироком суду, покарання, призначеного відповідно до вироку від 23.05.2023р. Жовтневого районного суду м. Харкова та ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 16.05.2024 року у виді 30 днів обмеження волі, призначивши остаточне покарання за сукупністю вироків у виді 2 (двох) років 30 (тридцяти) днів обмеження волі.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

В іншій частині апеляційна скарга на вирок суду подається до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду, окрім підстав, передбачених ч. 1 ст. 394 КПК України.

Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отриманням нею копію судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1