Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №643/7152/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/7152/26

Провадження № 2/643/5617/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Афанасьєва В.О.,

за участю секретаря судового засідання Ткаченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові позовну заяву ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Харківської міської ради, третя особа: Друга харківська міська державна нотаріальна контора, про встановлення факту, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Салтівського районного суду міста Харкова про встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме те що ОСОБА_2 є рідною сестрою ОСОБА_1 .

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 87 років померла його рідна сестра ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1 .

Батьками позивача були ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Батьки ОСОБА_5 були ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Позивач зазначає, що він є спадкоємцем другої черги ( рідний брат спадкодавці). Листом Другої ХМДН від 17.03.2026 ОСОБА_1 відмовлено в оформленні спадщини через недоведеність факту родинних відносин та нечитабельність відомостей у свідоцтві про народження ОСОБА_6 . У зв`язку із чим позивач вимушений звернутися до суду через відсутність самостійно довести факт родинних відносин та захистити своє право на спадщину.

Встановлення факту родинних відносин має для позивача юридичне значення, оскільки надасть можливість оформити право власності на спадщину рідної сестри.

Провадження у справі відкрито 14.04.2026 ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова.

Представником відповідача направлено до суду відзив на позовну заяву. Відповідно до змісту якого, відповідач вважає, що оцінка викладених у ній обставин потребує всебічного, повного та об`єктивного дослідження у межах судового розгляду. Звертає увагу, що лише за результатами такого дослідження та правового аналізу всіх встановлених обставин, із урахуванням принципів змагальності сторін та диспозитивності цивільного процесу суд може дійти до обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення чи відмови у задоволенні позову. Враховуючи вищевикладене, просить врахувати позицію представника ХМР при винесенні рішення.

Позивач у судове засідання не з`явився, через свого представника надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений

належним чином, причини неявки не повідомив.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, завчасно направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позову, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Положеннями ч. 2 ст.315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не встановлено іншого порядку їх встановлення.

Згідно вимогам ч. 1ст.319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , батьками ОСОБА_1 є ( мовою оригіналу) ОСОБА_7 та ОСОБА_4 .

Свідоцтво про одруження серії НОМЕР_2 підтверджує, що ОСОБА_6 у зв`язку із укладенням шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_8 ».

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .

Свідоцтво про праву на спадщину за законом від 03.12.1988 року підтверджує, що після смерті ОСОБА_3 право на спадщину за законом мають наступні особи: ОСОБА_4 ( дружина), ОСОБА_1 ( син) , що проживають за адресою АДРЕСА_2 , та ОСОБА_2 ( донька), що проживає за адресою; АДРЕСА_3 .

Свідоцтво про право на спадщину за законом № 7-210 від 14.02.2012 року підтверджує, що право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_9 має його дружина ОСОБА_2 , яка мешкає в АДРЕСА_3 .

Відповідно до листа КП « Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 27.09.2005, жилий дім, розташований за адресою АДРЕСА_2 по праву власності зареєстрований за № 470 за ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , відповідно до свідоцтва про право на спадщину.

Трудова книжка ОСОБА_10 підтверджує, що остання змінила прізвище на « ОСОБА_11 » на підставі свідоцтва про шлюб № НОМЕР_4 .

Згідно домової книги будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 зареєстровані за вищевказаною адресою на постійне місце проживання. ОСОБА_6 зареєстрована як донька ОСОБА_3 та ОСОБА_10 .

Відповіддю Другої ХМДНК від 17.03.2026 № 265/02-14 підтверджується, що ОСОБА_1 відмовлено у оформленні спадщини після смерті ОСОБА_2 у зв`язку із відсутністю можливості підтвердити родинні відносини спадкодавиці та позивача.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Аналіз положень статті 315 ЦПК України свідчить про те, що факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Cімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у цій категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують доводи сторони, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів.

У постанові Верховного суду від 02.12.2020 року у справі № 638/15738/17 (провадження № 61-15921св19) зроблено висновок про те, що до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися не тільки такі письмові докази, як свідоцтва про народження, шлюб, смерть, актові записи про народження.

Доказами, які підтверджують наявність цього юридичного факту також можуть бути: акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб. Крім того, судами підлягають врахуванню довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану. Цей перелік не є вичерпним.

Згідно роз`яснення п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо твердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину та інше.

Пункт 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказує, що суд може встановити факт родинних відносин, якщо в органах РАЦС не зберігся відповідний запис чи відмовлено в його відновленні, або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду.

Під родинними відносинами слід розуміти кровний зв`язок між особами, які походять одне від одного (пряма лінія родинних відносин) і кровний зв`язок між особами, які походять від спільного предка (бічна лінія родинних відносин). У прямій лінії родинних відносин знаходяться: мати і син (або донька), батько і син (або донька), дід і внук (внучка), бабка і внук (внучка), прадід і правнук (правнучка), прабабка і правнук (правнучка). У бічній лінії родинних відносин знаходяться, наприклад: рідні брати і сестри, дядько і племінник (племінниця), тітка і племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри тощо.

Відповідно до Роз`яснення Міністерства Юстиції України від 11.10.2011 «Окремі питання спадкування», "Ступінь споріднення", тобто кількість народжень, що пов`язують між собою двох осіб, які перебувають у родинних зв`язках, до родичів четвертого ступеня споріднення належать діти рідних племінників та племінниць спадкодавця (двоюрідні онуки та онучки) і рідні брати та сестри його діда та баби (двоюрідні дід та баба). До родичів п`ятого ступеня споріднення - діти його двоюрідних онуків і онучок (двоюрідні правнуки та правнучки), діти його двоюрідних братів та сестер (двоюрідні племінниці та племінники), діти його двоюрідних дідів та бабок (двоюрідні дядьки та тітки). Родичі шостого ступеня споріднення це - діти його двоюрідних правнуків та правнучок (двоюрідні праправнуки та праправнучки), діти його двоюрідних племінників та племінниць (троюрідні онуки та онучки), діти його двоюрідних дядьків та тіток (троюрідні брати та сестри). У п`яту чергу право на спадкування мають родичі четвертого - шостого ступеня споріднення, якщо відсутні спадкоємці перших чотирьох черг.

Зазначене цілком узгоджується із викладеними у Листі Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`ясненням суті спадкування за правом представлення, яке полягає в тому, що хоча деякі родичі спадкодавця (його внуки, правнуки, прабаба, прадід, племінники, двоюрідні брати та сестри спадкодавця) не включаються до складу жодної з черг спадкоємців за законом, про те вони не усуваються повністю від спадкування і за певних умов набувають права спадкування.

Згідно з п. 6 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Тлумачення як ст. 3 ЦК України загалом, так і п. 6 ст.3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

При цьому для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки та врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм.

Наведені обставини, з урахуванням принципу розумності, свідчать, що ОСОБА_2 є рідною сестрою ОСОБА_1 , проте відсутність відповідних підтверджуючих документів позбавляють позивача встановити факт родинних відносин між ними, тому цей факт підлягає встановленню у судовому порядку. Можливість довести цей факт іншим способом у позивача відсутня.

Враховуючи зазначене вище, а також те, що позов про встановлення факту родинних відносин породжує юридичні наслідки для позивача, а встановити його іншим шляхом неможливо, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.2, 4, 12, 13, 76-81, 89, 259, 263-265, 280-282, 315 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідною сестрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Відповідно до вимог п. 15 Перехідних положень ЦПК України (в редакції з 15.12.2017) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Салтівський районний суд міста Харкова, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Харківська міська рада, ЄДРПОУ 04059243, адреса: м. Харків, майдан Конституції, 7,

Третя особа: Друга харківська міська державна нотаріальна контора, ЄДРПОУ 02900630, адреса: вул. Озерянська, 6.

Повний текст рішення складено 16.07.2026.

Суддя: В.О. Афанасьєв