Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №642/3103/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

15 липня 2026 року

Справа № 642/3103/26

Провадження № 3/642/725/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 липня 2026 року Суддя Холодногірського районного суду міста Харкова Пашнєв В.Г. розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

15.04.2026 року о 12 годині 12 хвилин в м. Харкові по вул. Залютинській, буд. 16, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Ваз 21124 д.н.з. НОМЕР_1 перед початком руху не впевнився, що це буде безпечним, в результаті чого пошкодив автозаправну колонку АЗС «БРСМ», а саме: відірвав заправний пістолет. Завдано матеріальну шкоду.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.

Захисник особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення- адвокат Ярьоменко Р.Р. в судове засідання надала клопотання про закриття провадження у справі в порядку п. 1 ч. 1. ст. 247 КУпАП. В обґрунтування клопотання зазначила, що діях водія ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП, оскільки відсутній причинний зв`язок між порушенням ПДР водіємі наслідками.Оператор АЗС сам дозволив виїзд автомобіля, не від`єднавши шланг, тому пошкодження майна стало наслідком дій працівника АЗС, а не порушення водієм вимог ПДР. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 усвідомлював або за обставин справи повинен був усвідомлювати, що заправний шланг залишився приєднаним до автомобіля. Навпаки, після завершення заправки оператор АЗС фактично своїми діями дав зрозуміти водієві про можливість почати рух ТЗ, не повідомивши про те, що технологічна операція не завершена та шланг не від`єднало. За таких обставин у водія ОСОБА_1 були об`єктивні та розумні підстави вважати, що заправку завершено належним чином, а ТЗ готовий для подальшого руху. На водія не покладається обов`язок контролювати виконання оператором АЗС його професійних функцій або перевіряти завершення технологічних операцій, які відповідно до встановленого порядку виконуються працівником АЗС. Таким чином, у діях ОСОБА_1 відсутня вина у формі необережності, оскільки він не міг і не повинен був передбачати настання наслідків у вигляді пошкодження заправного обладнання. ОСОБА_1 клопотання захисника підтримав та просив суд його задовольнити.

Суддя, повно та всебічно дослідивши адміністративний матеріал, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов такого висновку. Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Пунктом 10. 1 Правил дорожнього руху встановлено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктом зазначеного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв`язку.

Об`єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення полягає у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Зазначене правопорушення є правопорушенням з матеріальним складом і вважається закінченим з моменту настання суспільно шкідливих наслідків у виді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Для констатації наявності у діях порушника об`єктивної сторони вказаного правопорушення необхідно встановити причинно-наслідковий зв`язок між порушенням правил дорожнього руху та пошкодженням майна, зазначеного в диспозиції статті 124 КУпАП.

При цьому, склад адміністративного правопорушення - це сукупність установлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, наявність яких характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). За допомоги такої характеристики, як склад адміністративного правопорушення, є можливість отримати його загальну характеристику. До об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення адміністративне право відносить: діяння (дія чи бездіяльність), шкідливі наслідки, причинний зв`язок між діянням і шкідливими наслідками, місце та час вчинення правопорушення, обстановка та засоби вчинення правопорушення. Відсутність об`єктивної сторони адміністративного правопорушення виключає склад адміністративного правопорушення у діях правопорушника в цілому.

Суд зазначає, що обов`язковою ознакою складу правопорушення, передбаченого ст. 14 КУпАП є наявність причинного зв`язку між порушенням Правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді пошкодження майна.

Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України. Зокрема, відсутні докази того, що водій усвідомлював наявність підключеного заправного шлангу або мав реальну можливість переконатися у небезпечності початку руху.

Крім того, у матеріалах справи відсутні належні докази заподіяння майнової шкоди: не встановлено потерпілу особу, не визначено характер та розмір шкоди, що виключає можливість встановлення наслідків, обов`язкових для складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Крім вказаного свідок ОСОБА_2 , будучи своєчасно сповіщеною про час і місце розгляду провадження, до суду не з`явилась, хоча в своїх поясненнях зазначила, що на службових камерах зафіксований фатк відриву.

Разом з тим, працівниками поліції до матеріалів провадження не долучено, ані відеозапису моменту ДТП, на який посилається свідок ОСОБА_2 , яка є працівником АЗС «БРСМ», ані підтверджень щодо спричинених матеріальних збитків саме ОСОБА_1 .

Схема місця ДТП, за відсутності доданих до неї фотознімків, а також відеозаписів, не є повною та такою, що розкриває суть інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріплений в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Зі змісту ст. 62 Конституції України вбачається, що особа вважається не винуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При розгляді справи суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист правлюдини і основоположних свободпрактику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За таких обставин, матеріали справи не містять достатніх належних та допустимих доказів, які б в своїй сукупності беззаперечно доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і на теперішній час вичерпані можливості отримати нові докази.

При цьому суд не має права самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, а провадження в даній справі закрити.

Керуючись п.7 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановив:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Холодногірський районний суд м. Харкова протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

Суддя: В.Г. Пашнєв