Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №569/11682/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/11682/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Сидорук Є.І., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Рівненській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп - ____________________, за ст. 124 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2026 року поліцейським взводу N?3 роти N?3 (з облуговування міста Костопіль) батальйону 2 УПП в Рівненській області ДПП сержантом поліції Денисом Швайко, був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 N? 653103 щодо громадянина ОСОБА_1 , відповідно до якого він 29.04.2026 о 16:07:28 у м. Рівне, по вулиця Дубенська 150 керуючи тз Ford Transit 300 М д.н.з. НОМЕР_1 не був уважний, не стежив за дорожньо обстановкою, щоб відповідно зреагувати на її зміну, здіснюючи поворот ліворуч з вул. Грунтова на вул. Дубенська не надав перевагу Т3 Ford Escape д.н.з. НОМЕР_2 , що рухався прямо в зустрічному напрямку від АЗС WOG в напрямку вул. Грунтова. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків, чим порушив п. 2.3.6. Правил дорожнього руху - порушення водієм нерейкового Т3 при повороті ліворуч і розвороті, за що передбачена відповідальність згідно ст. 124 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та послідовно пояснив, що на момент виникнення дорожньо-транспортної пригоди він уже завершив виїзд із другорядної дороги та фактично здійснював рух по головній дорозі. Таким чином, на час виникнення небезпечної дорожньої обстановки він набув передбаченого Правилами дорожнього руху України переважного права на подальший рух через перехрестя, а тому обґрунтовано розраховував, що інші учасники дорожнього руху виконуватимуть покладений на них обов`язок щодо надання йому переваги в русі. При цьому ОСОБА_1 наголосив, що діяв відповідно до вимог Правил дорожнього руху України, завчасно розпочав виконання маневру, не виїжджав за межі своєї смуги руху та не вчиняв жодних дій, які могли б створити аварійну обстановку чи свідчити про порушення ним вимог законодавства.

Захисник Редзель М.М., підтримуючи позицію особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, звернув увагу суду на те, що відповідно до пункту 16.11 Правил дорожнього руху України обов`язок надати перевагу в русі покладається саме на водія, який рухається другорядною дорогою, тоді як водій, який уже здійснює рух головною дорогою, користується встановленим законом пріоритетом. Оскільки на момент виникнення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 вже перебував на головній дорозі, саме інший учасник дорожнього руху — ОСОБА_2 — був зобов`язаний надати йому перевагу в русі, утриматися від виконання маневру до моменту його безпечного завершення та не створювати перешкод транспортному засобу, який законно користувався переважним правом проїзду. Невиконання ОСОБА_2 зазначеного обов`язку, недотримання ним вимог пункту 16.11 Правил дорожнього руху України та неправильна оцінка дорожньої обстановки стали безпосередньою причиною виникнення дорожньо-транспортної пригоди. При цьому сторона захисту наголосила, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів, які б спростовували наведені обставини або свідчили про порушення ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України, а тому висновок про його винуватість ґрунтується виключно на припущеннях та неправильному застосуванні норм матеріального права.

Із дослідженого судом відеозапису з відеореєстратора встановлено, що на момент виникнення дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Ford Transit 300 M, державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 , уже здійснював рух головною дорогою після завершення виїзду на неї. Натомість водій автомобіля Ford Escape, державний номерний знак НОМЕР_4 – ОСОБА_2 , розпочав рух із другорядної дороги, не переконавшись у можливості безпечного виконання маневру та не надав переваги транспортному засобу, який користувався правом першочергового проїзду. Зафіксована на відеозаписі послідовність дій учасників дорожнього руху свідчить, що саме дії водія автомобіля Ford Escape призвели до виникнення конфліктної дорожньої ситуації та подальшого зіткнення транспортних засобів. Зазначені обставини узгоджуються зі схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, характером механічних пошкоджень автомобілів та іншими доказами, наявними у матеріалах справи, а тому суд бере їх до уваги як взаємоузгоджені та такі, що об`єктивно відображають механізм виникнення дорожньо-транспортної пригоди.

Заслухавши пояснення учасників розгляду, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КупАП оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об?єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно п. 1.4. ПДР України, кожний учасник дорожнього руху має право

розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Відповідно до п. 1.5. ПДР України, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров?ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Згідно з підпунктом «б» пункту 2.3 Правил дорожнього руху України, водій зобов`язаний бути уважним, постійно стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, а також контролювати правильність розміщення, кріплення вантажу та технічний стан транспортного засобу

Пункт 10.1 ПДР України зобов`язує водія перед початком руху, перестроюванням або будь-якою зміною напрямку переконатися у повній безпеці маневру. Це означає, що водій не повинен створювати перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху.

Відповідно до пункту 10.2 Правил дорожнього руху України водій, який виїжджає на дорогу з прилеглої території, зобов`язаний дати дорогу транспортним засобам, що рухаються по ній. Обов`язок надати перевагу є безумовним і не залежить від суб`єктивної оцінки водієм швидкості руху інших транспортних засобів чи припущень щодо подальшого напрямку їх руху.

Статтею 251 КупАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими.

Відповідно до ст. 252 КупАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об?єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов?язаний з?ясувати чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом?якшують і обтяжують відповідальність, а також з?ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 124 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Сумніви щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь. Оскільки матеріали справи не містять належних, допустимих і достатніх доказів того, що ОСОБА_1 порушив вимоги ПДР України і що таке порушення перебувало у причинному зв`язку з ДТП, провадження щодо нього підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Карелін проти Росії» (20 вересня 2016 року, заява № 926/08), зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Виходячи з конституційного принципу презумпції невинності, суд має тлумачити недостатньо обґрунтовані обставини на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 368-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «indubioproreo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості.

Оцінивши всі наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, взаємозв`язку та взаємній узгодженості, а саме: відеозапис із відеореєстратора транспортного засобу, схему місця дорожньо-транспортної пригоди, протокол про адміністративне правопорушення, характер та локалізацію механічних пошкоджень транспортних засобів, пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди, а також інші матеріали справи, суд приходить до висновку, що наведені докази підлягають оцінці не ізольовано один від одного, а виключно у їх сукупності.

Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, що водієм автомобіля «Ford Transit 300 M» д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_1 не було допущено порушень, передбачених п. 2.3.б, 16.13 Правил дорожнього руху України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КупАП за відсутності складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Оскільки матеріали справи про адміністративні правопорушення не містять належних та достатніх доказів, якими доводиться вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, то провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 241, ст.ст. 283, 284, 285, 281, 289, 294 КупАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом 10 діб з моменту її винесення.

Суддя –