Рішення від 14 липня 2026 р. у справі №941/801/26 — Петрівський районний суд Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 рокуселище ПетровеСправа № 941/801/26

Провадження № 2/941/756/26

Петрівський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого судді - Больбот А. Ю.

за участю: секретаря судового засідання - Больбот Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Петрове Олександрійського району Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивачкизвернулася з вищевказаним позовом до суду, мотивуючи тим, що позивачка з відповідачем перебувають у шлюбі, який зареєстрований 28 квітня 2018 року Металургійним районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 165.

Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Сумісне життя у сторін не склалося через різні погляди на життя, відсутність взаєморозуміння і поваги один до одного, що призвело до розпаду сім`ї, а тому представник позивачкипросить суд розірвати шлюб, укладений між позивачкою та відповідачем, також прохала залишити позивачці прізвище « ОСОБА_6 ».

Ухвалою суду від 26.06.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, розгляд справи призначено на 15.07.2026.

Цією ж ухвалою роз`яснено відповідачу порядок подання відзиву на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідач про розгляд справи був повідомлений своєчасно та належним чином відповідно до вимог статті 128 ЦПК України. Поштова кореспонденція, яка надсилалась судом за зареєстрованим місце проживання відповідача, повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення поштової кореспонденції у зв`язку з тим, що «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання поштової кореспонденції.

Відповідно до п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило. Відзиву на позовну заяву відповідач не подав.

Відповідно до ст.247 ЦПК України, у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Розглянувши справу, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебувають у шлюбі, який зареєстрований 28 квітня 2018 року Металургійним районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис

№ 165.

Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спільне життя у сторін не склалось через відсутність між сторонами спільних поглядів на життя і взаєморозуміння, що призвело до розпаду сім`ї. Позивачка вказує, що сім`я розпалася остаточно та поновлена бути не може, за таких обставин суд вважає, що дальше збереження сім`ї не можливе і шлюб необхідно розірвати.

Спір щодо поділу спільного майна та проживання дітей у сторін відсутній.

Положеннями ч.ч.3, 4 ст.56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Частиною 3 статті 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя, на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно зі ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

При вирішенні цього спору, суд має врахувати правову позицію Верховного Суду за № 61-8206св19 від 03 грудня 2020 року, відповідно до якої суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов`язків особистого характеру тощо.

На основі викладеного, оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази по справі в їх сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити, шлюб укладений між сторонами розірвати.

Відповідно до ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачка бажає після розлучення залишити прізвище – « ОСОБА_6 ».

Згідно ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути судові витрати в розмірі сплаченого нею судового збору в розмірі 1064,96 грн. за подання позовної заяви про розірвання шлюбу.

На підставі ст.ст.104, 105, 110, 112, 113, 114 СК України та керуючись ст.ст.141, 263, 264, 265, 268 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований 28 квітня 2018 року Металургійним районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис

№ 165.

Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище – « ОСОБА_6 ».

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після відмови у відкритті апеляційного провадження, повернення апеляційної скарги, залишення її без розгляду, ухвалення іншого рішення, яким закінчується апеляційне провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено 15.07.2026.

Суддя А.Ю. Больбот