Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №363/4092/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"16" липня 2026 р. Справа № 363/4092/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., розглянувши матеріали, які надійшли до суду з Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Казахстану, адреса реєстрації та місця проживання: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

13.06.2026 о 22:50, громадянин ОСОБА_2 , знаходячись за адресою АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї цивільної дружини - ОСОБА_3 , тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме: штовхав її, шарпав за одежу, ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого була завдана шкода її фізичному та психологічному здоров`ю, за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною першою статті 173-2 КУпАП.

Зазначені обставини підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 13.06.2026 серії ВАД №709773, який був складений у присутності ОСОБА_1 та ним підписаний, із зазначенням у поясненнях «визнаю»; копією довідки т.в.о. першого заступника начальника управління поліції – начальника СВ Вишгородського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області підполковника поліції – В.Асипенка про відсутність даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення та неможливості у зв`язку з цим внесення відповідної інформації до ЄРДР; протоколом прийняття заяви ОСОБА_3 про кримінальне правопорушення та іншу подію, у яких просить прийняти міри відносно ОСОБА_1 , який після вживання спиртних напоїв знущається над нею, висловлюється в її бік нецензурною лайкою, штовхає та кидається битись; письмовими поясненнями ОСОБА_3 , у яких вона зазначила, що 13.06.2026 до будинку повернувся її чоловік ОСОБА_2 та почав сваритися з сином ОСОБА_4 , який, щоб не провокувати конфлікт вийшов з будинку, а чоловік почав кидатися до неї битись, розкидав побутові речі, кричав та пихав. Коли прибіг син, він почав їх розбороняти, але нічого не допомогло. Чоловік почав бити сина і він почав тікати на вулицю; письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 13.06.2026 згідно яких, після образи його вітчимом він вийшов з будинку, але потім почу, як кричала його мати

ОСОБА_5 та у вікно він побачив, що вітчим кидає побутові речі. Коли він повернувся до будинку, вітчим штовхнув матір та кричав до неї, постягував руки, у зв`язку з чим він викликав поліцію; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 13.06.2026, у яких він зазначив, що знаходився у себе вдома, приблизно о 22:50 між ним та його пасинком ОСОБА_4 сталась сварка, під час сварки пасинок вдарив його по голові. Також, його дружина ОСОБА_3 почала захищати сина, внаслідок чого відбулась бійка, після чого пасинок викликав поліцію; витягом з ІПС МВС України «Армор»; копією паспорту громадянки України ОСОБА_3 ; копією посвідки на постійне проживання ОСОБА_1 ; копією свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 та заявою ОСОБА_1 від 13.06.2026 до суду у якій зазначив, що провину у вчиненому адміністративному правопорушенні визнає, просить розглянути справу без його участі.

У судове засідання, призначене на 16.07.2026, ОСОБА_2 не з`явився, при цьому подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, зазначивши про визнання провини.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи у відсутності ОСОБА_7 суд враховує, що відповідно до статті 268 КУпАП його присутність під час розгляду справи не є обов`язковою, строк розгляду справи, встановлений частиною другою статті 277 КУпАП, а також за наявності заяв про визнання провини та розгляд справи у його відсутності, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог статті 252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно із частиною першою статті 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психологічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Статтею 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.

Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, вважає доведеним факт наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП.

Згідно із статтею 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

З урахуванням характеру вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, відсутність обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, суд вважає за доцільне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу, у межах визначених санкцією частини першої статті 173-2 КУпАП.

Враховуючи положення статей 283, 39-1 КУпАП, під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення суд не вважає доцільним вирішувати питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

На підставі статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 1, 7, 9, 23, 33, 40-1, 173-2, 245, 251, 252, 255, 256, 276–279, 280, 283-285, 289 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.

Згідно із статтею 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання - три місяці з дня її винесення.

Суддя О.П. Лукач