Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №350/378/26 — Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/378/26

Номер провадження 2-о/350/93/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

у складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

представника заявниці ОСОБА_1 ,

представника Міністерства оборони України Тіщенко А.В. (в режимі відоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім`єю, -

установив:

І. Стислий виклад позиції заявника

ОСОБА_2 звернулася до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_6 у період з 11 січня 2022 року по 04 квітня 2024 року.

Заяву мотивувала тим, що з 11 січня 2022 року вона та ОСОБА_6 почали проживати однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу. Вони були пов`язані спільним побутом, вели спільне господарство, мали взаємні права та обов`язки, характерні для сімейних відносин, спільно вирішували побутові питання, підтримували один одного матеріально та морально.

Зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 загинув під час проходження військової служби, а встановлення зазначеного юридичного факту є необхідним для реалізації її прав, пов`язаних із загибеллю військовослужбовця, зокрема для отримання одноразової грошової допомоги та інших соціальних гарантій, передбачених законодавством.

У зв`язку із викладеним просила встановити факт її проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_6 у період з 11 січня 2022 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заявниця у судове засідання не прибула.

У судовому засіданні представник заявниці заяву підтримав та просив її задовольнити. При цьому пояснив, що заяву готував інший представник, тому про наявність чи відсутність інших доказів, які могли б бути подані суду, повідомити не може. Просив вирішити справу на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.

Представник Міністерства оборони України проти задоволення заяви заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях, вважаючи, що заявницею не доведено належними та допустимими доказами факт проживання із загиблим однією сім`єю без реєстрації шлюбу у розумінні вимог сімейного законодавства.

Заінтересовані особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду, у судове засідання не з`явилися, заяв чи клопотань до суду не подали.

ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 13.03.2026 відкрито провадження у цивільній справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження.

Представник Міністерства оборони України подав письмові пояснення, у яких заперечував проти задоволення заяви, посилаючись на недоведеність належними та достатніми доказами факту проживання заявниці із загиблим однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом

До матеріалів справи заявницею долучено копію паспорта громадянина України та картки платника податків, з яких вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Також до справи долучено витяг з реєстру територіальної громади, відповідно до якого місцем реєстрації заявниці є вказана адреса.

З довідки, виданої Спаською сільською радою Калуського району Івано-Франківської області, від 30 січня 2026 року № 36 вбачається, що ОСОБА_2 проживала у цивільному шлюбі з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Підставою для видачі довідки зазначено акт обстеження від 30 січня 2026 року № 36.

На підтвердження проходження військової служби ОСОБА_6 до справи долучено копію витягу з наказу командира військової частини від 7 серпня 2023 року № 22 про його призов на військову службу під час мобілізації та зарахування до списків особового складу військової частини.

Відповідно до акта обстеження, складеного 30 січня 2026 року комісією за участю представників органу місцевого самоврядування та жителів села Луги, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 проживали разом однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство та мали спільний побут.

З довідки військової частини НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_6 у періоди з 20 грудня 2023 року по 14 лютого 2024 року та з 07 березня 2024 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, перебуваючи в населених пунктах Новоолександрівка, Оріхів та Юрківка Запорізької області.

До матеріалів справи долучено копію сповіщення сім`ї про загибель військовослужбовця, відповідно до якого ОСОБА_6 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області.

Також до справи долучено лікарське свідоцтво про смерть та повторне свідоцтво про смерть ОСОБА_6 , які підтверджують факт його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім цього, матеріали справи містять витяг із постанови слідчого про встановлення особи фрагментів трупа, висновки молекулярно-генетичних експертиз, постанову про встановлення особи фрагментів трупа, лист командира військової частини, витяг з наказу командира військової частини щодо виключення ОСОБА_6 зі списків особового складу та інші документи, пов`язані із встановленням факту його загибелі та проходженням військової служби.

Інших письмових доказів на підтвердження спільного ведення господарства, спільного бюджету, взаємного матеріального забезпечення, спільного набуття майна чи інших обставин, які характеризують сімейні відносини, матеріали справи не містять.

IV. Правовідносини, що виникли між сторонами

Правовідносини у даній справі виникли у зв`язку зі зверненням заявниці до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення юридичного факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу із загиблим військовослужбовцем ОСОБА_6 .

Як зазначено у заяві, встановлення такого факту необхідне заявниці для реалізації прав, передбачених законодавством України, зокрема для звернення до уповноважених органів щодо отримання одноразової грошової допомоги та інших соціальних гарантій, встановлених для членів сімей загиблих (померлих) військовослужбовців.

Спір про право між учасниками справи щодо належності цивільного права чи обов`язку відсутній. Разом із тим суд зобов`язаний перевірити, чи підтверджується заявлений юридичний факт належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, оскільки саме від встановлення такого факту залежить виникнення для заявниці відповідних юридичних наслідків.

V. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

До спірних правовідносин суд застосовує норми Цивільного процесуального кодексу України, Сімейного кодексу України, Цивільного кодексу України, а також враховує правові висновки Верховного Суду щодо встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Відповідно до статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи виключно за зверненням особи, у межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

Згідно зі статтею 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги чи заперечення учасників справи, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Статтею 78 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд не бере до уваги докази, одержані з порушенням порядку, встановленого законом, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами статті 79 Цивільного процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до статті 80 Цивільного процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що входять до предмета доказування.

Згідно із частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною другою статті 315 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до частини другої статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Отже, для визнання чоловіка та жінки такими, що проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, недостатнім є лише спільне проживання за однією адресою чи підтримання особистих стосунків. Обов`язковими ознаками сім`ї є сукупність таких обставин, як спільне проживання, ведення спільного господарства, наявність спільного бюджету, взаємної матеріальної підтримки, спільних витрат, спільного придбання майна для сім`ї, взаємних прав та обов`язків, характерних саме для сімейних відносин.

Такі обставини повинні бути підтверджені належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, оціненими судом у їх сукупності.

Правова позиція щодо критеріїв встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу неодноразово висловлена Верховним Судом.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зазначила, що при вирішенні питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу суд має встановити факти спільного проживання однією сім`єю, спільного побуту та взаємних прав і обов`язків. Для встановлення такого факту необхідно враховувати у сукупності всі ознаки, притаманні сімейним відносинам, а предметом доказування є, зокрема, факти ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї та наявності взаємних прав і обов`язків, характерних для подружжя.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц, у якій зазначено, що обов`язковими ознаками сім`ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, що підтверджується, зокрема, наявністю спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, придбанням майна для спільного користування, участю у витратах на утримання житла, взаємною допомогою та іншими обставинами, які свідчать про реальність сімейних відносин

Крім того, суд враховує роз`яснення, викладені у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», відповідно до яких суд вправі встановлювати юридичні факти лише тоді, коли від їх встановлення безпосередньо залежить виникнення, зміна чи припинення особистих або майнових прав громадян, а заявник не має іншої можливості отримати чи відновити документ, який посвідчує відповідний факт.

Водночас навіть за наявності юридичного інтересу заявника суд не може задовольнити заяву лише з огляду на мету її подання. Юридичний факт підлягає встановленню лише за умови його належного підтвердження допустимими, достовірними та достатніми доказами, які у своїй сукупності дають суду можливість дійти переконання про існування відповідних правовідносин.

VI. Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення заяви

Як убачається із заяви та пояснень представника заявниці, встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу із загиблим ОСОБА_6 необхідне заявниці для реалізації прав, пов`язаних із отриманням передбачених законодавством соціальних гарантій як члену сім`ї загиблого військовослужбовця.

Предметом доказування у даній справі є не факт знайомства сторін, підтримання між ними особистих стосунків чи спільного проживання протягом певного часу, а саме наявність між заявницею та ОСОБА_6 сімейних відносин, які за своїм змістом були тотожними правовідносинам подружжя, а саме: спільне проживання, ведення спільного господарства, наявність спільного бюджету, взаємне матеріальне забезпечення, взаємні права та обов`язки, спільне вирішення побутових питань, що у своїй сукупності свідчить про існування сім`ї у розумінні статті 3 Сімейного кодексу України.

Оцінюючи подані заявницею докази відповідно до вимог статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що вони не підтверджують існування саме таких правовідносин.

Так, досліджені письмові докази не містять належних і достатніх відомостей, які б у своїй сукупності підтверджували проживання заявниці та загиблого однією сім`єю без реєстрації шлюбу, ведення ними спільного господарства, наявність спільного бюджету, взаємних прав та обов`язків, спільного придбання майна, взаємного утримання або інших ознак, характерних саме для сімейних відносин.

Суд бере до уваги, що довідка органу місцевого самоврядування та акт обстеження містять твердження про проживання заявниці та ОСОБА_6 однією сім`єю та ведення спільного господарства. Водночас зазначені документи складені 30 січня 2026 року, тобто майже через два роки після загибелі ОСОБА_6 , та ґрунтуються на узагальнених відомостях, наведених членами комісії і жителями населеного пункту. У них не наведено конкретних обставин щодо формування та використання спільного бюджету, здійснення спільних витрат, придбання майна для спільного користування, утримання житла, взаємного матеріального забезпечення чи виконання заявницею і загиблим інших взаємних обов`язків, характерних для сім`ї. Особи, які підписали акт, у судовому засіданні як свідки не допитувалися, а тому суд не мав можливості перевірити джерела їхньої обізнаності та конкретні обставини, які стали підставою для наведених в акті висновків.

Попри посилання у заяві на перерахування ОСОБА_6 коштів на банківський рахунок заявниці, відповідної банківської виписки, квитанцій або інших документів, які б підтверджували такі операції, матеріали справи не містять. Так само заявницею не подано жодних доказів на підтвердження спільного придбання майна, сплати комунальних платежів, спільних банківських рахунків, договорів, страхування, листування щодо ведення сімейного бюджету чи інших документів, які об`єктивно підтверджували б існування між нею та загиблим саме сімейних правовідносин.

Суд також враховує, що у судовому засіданні представник заявниці повідомив, що заяву готував не він, а тому не може пояснити причини неподання інших доказів чи повідомити про їх наявність. При цьому представник просив розглянути справу та задовольнити заяву на підставі доказів, які вже містяться у матеріалах справи.

Відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України саме заявник повинен довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Обов`язок доказування не може бути покладений на суд, а недостатність доказової бази не може бути усунута припущеннями або посиланням виключно на соціальну значущість наслідків встановлення юридичного факту.

Суд звертає увагу, що заявниця просить встановити факт проживання до 04 квітня 2024 року, хоча зі встановлених судом обставин убачається, що ОСОБА_6 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 . Разом з тим зазначена обставина не впливає на вирішення справи по суті, оскільки заявлені вимоги не підлягають задоволенню з інших підстав.

Таким чином, оцінивши кожний доказ окремо та всі докази у їх сукупності відповідно до вимог статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що заявницею не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_6 у заявлений період, а тому правові підстави для задоволення заяви відсутні.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 18, 81, 263-265, 293, 315 ЦПК України, суд -

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім`єю - відмовити.

На рішення може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15.07.2026.

Суддя: