Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №344/4076/26 — Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Суд: Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 15 липня 2026 р.

Справа: №344/4076/26

Суддя: Головенко О. С.

Справа №344/4076/26

38

2/339/200/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 року м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Головенко О. С.

секретаря судового засідання Латик В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЙС”» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача О.Поляков звернувся до Івано-Франківського міського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором від 19 лютого 2022 року №173826798 в розмірі 11795.34 грн.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та відповідач уклали кредитний договір на суму 3000 грн у формі електронного документа з використанням електронного підпису, одноразового ідентифікатора MNV75A8J.

28 листопада 2018 року укладено договір факторингу №28/1118-01, дія якого неодновазово продовжувалася відповідно до укладених до нього додаткових угод. Право вимоги до відповідача від первісного кредитора перейшло до ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" на підставі Реєстру прав вимоги № 175 від 05 травня 2022 року, складеного на виконання договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року.

30 жовтня 2023 року ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" уклали договір факторингу № 30/1023-01, згідно з яким перший відступив останньому право грошової вимоги до відповідача за спірним кредитним договором. Право вимоги до відповідача від ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" перейшло до "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" на підставі Реєстру прав вимоги № 1 від 30 жовтня 2023 року.

11 липня 2025 року ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" та позивач уклали договір факторингу № 11/07/250Е та відповідно до Реєстру прав вимоги №б\н від 14 липня 2025 року до позивача перейшло право вимоги до відповідача на суму 11795.34 грн.

Первісний кредитор надав кошти відповідачу на виконання умов договору. Однак ідповідач не здійснював повернення коштів.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви становить 11795.34 грн, яка склалається з 8700 грн - заборгованості по тілу кредиту, 3095.34 грн - по несплачених відсотках за користування кредитом, що і стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 04 березня 2026 року матеріали позовної заяви передано в порядку п.1, ч.1 ст. 31 ЦПК України на розгляд до Болехівського міського суду, оскільки розгляд справи належить до територіальної юрисдикції суду.

25 травня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Сторони в судове засідання не з"явилися, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи.

Представник позивача в позовній заяві просить розгляд справи проводити без його участі, що не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, згідно якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач відзив на позов не подав.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Умови проведення заочного розгляду справи викладені в ст.280 ЦПК України, згідно якої суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи згоду представника позивача (а.с.13-14), суд, керуючись вимогами ст.280 ЦПК України, ухвалив про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів та прийшов до наступного висновку.

Частиною першою ст. 15, частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

А способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов"язку в натурі.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Встановлено, що предметом спору є стягнення заборгованості на підставі виконання зобов"язань, передбачених умовами кредитного договору.

Як свідчать матеріали справи, 19 лютого 2022 року на офіційному сайті ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" відповідач ОСОБА_1 заповнив заявку на отримання грошових коштів у кредит, в якій серед іншого вказав свої ідентифікуючі дані, фінансовий номер телефону та номер картки (а.с.87).

Цього ж дня відповідач уклав із ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" в електронній формі договір №173826798, який підписав за допомогою одноразового ідентифікатора MNV75A8J (а.с.90-94).

За умовами договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалося надати відповідачу кредит у розмірі 8700 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язав повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом (пункт 2.1 кредитного договору).

Перший транш 3000 грн кредитовацець надає одразу після укладенння договору, який має бути повернено до 27 лютого 2022 року (строк кредитування 8 днів, процентна ставка 1.68% в день). Другий 5700 грн та решта траншів надаються протягом дисконтного періоду (а.с.80, 82).

Згідно довідки та платіжних доручень ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало кредитні кошти на картковий рахунок відповідача 3000 грн - 19 лютого 2022 року та 5700 грн - 21 лютого 2022 року (а.с.49, 78, 80).

На виконання ухвали суду від 25 червня 2026 року про витребовування доказів надано інформацію про рух коштів та інформацію, з якої вбачається, що АТ «Універсал Банк» на ім"я відповідача емітовано картку № НОМЕР_1 та інші картки. За період 19-26 лютого 2022 року зараховано 3000 грн (19 лютого 2022 року) та 5700 грн (21 лютого 2022 року). Фінансовий номер за платіжною карткою є НОМЕР_2 та знаходиться в анкетних даних (а.с.109-110).

28 листопада 2018 року укладено договір факторингу №28/1118-01 дія якого неодноразово продовжувалася відповідно до укладених до нього додаткових угод. Право вимоги до відповідача від первісного кредитора перейшло до ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" на підставі Реєстру прав вимоги № 175 від 05 травня 2022 року, складеного на виконання договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року (а.с.67-75).

30 жовтня 2023 року ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" уклали договір факторингу № 30/1023-01, згідно з яким перший відступив останньому право грошової вимоги до відповідача за спірним кредитним договором. Право вимоги до відповідача від ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" перейшло до "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" на підставі Реєстру прав вимоги № 1 від 30 жовтня 2023 року (а.с.63-66).

11 липня 2025 року ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" та позивач уклали договір факторингу № 11/07/250Е. Відповідно до Реєстру прав вимоги №б\н від 14 липня 2025 року до позивача перейшло право вимоги до відповідача на суму 11795.34 грн (а.с.57-62).

З розрахунків заборгованості підготовлених первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс», ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" та позивачем вбачається, що ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" та позивачем не здійснювалися жодні нарахування (а.с. 54).

Отримавши кошти від первісного кредитора, відповідач не вчиняв дій щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 11795.34 грн, яка складається з 8700 грн – прострочене тіло, 3095.34 грн – прострочені відсотки.

У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до статті 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Згідно частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною другою статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно із ст.1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Положеннями частини першої статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Із положень пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України слідує, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Як передбачено частиною першою статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Із положень пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України слідує, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Судом встановлено факти укладення кредитного договору між відповідачем та первісним кредитром ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА", передачу зобов"язальних вимог первісного кредитора новому кредитору, зокрема позивачу та невиконання належним чином зобов`язань по поверненню кредитних коштів відповідачем, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 11795.34 грн.

Будь-яких доказів на спростування розрахунку заборгованості, наданого до суду позивачем, відповідач не надав.

Таким чином, встановивши дані обставини, враховуючи, що між сторонами по справі виникли правовідносини, відповідачем грошові кошти отримано, але в порядку та на умовах договору не повернуто, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України ,судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частинами 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із повним задоволенням позовних вимог позивача на його користь з відповідача належить стягнути понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2662.40 грн.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Частинами 1-4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

На підтвердження надання правової допомоги, позивачем надано протокол погодження вартості послуг, копію акту прийому-передачі наданих послуг на суму 7000 грн, копію договору про надання правничої допомоги, копію додаткової угоди до договору про надання правової допомоги, копію довіреності, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.16-22, 53).

На підставі викладеного, керуючись статтями 141, 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, -

ухвалив:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" заборгованість за кредитним договором від 19 лютого 2022 року №173826798 року в сумі 11795 (одинадцять тисяч сімсот дев"яносто п`ять) грн 34 коп, (з них: 8700 грн – прострочене тіло, 3095.34 грн – відсотки) та судові витрати у сумі 9662 (дев`ять тисяч шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених , не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Найменування та ім`я сторін, їх місцезнаходження та проживання :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" місцезнаходження вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13 м.Київ, код ЄДРПОУ 42986956.

ОСОБА_1 – реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Суддя О.С. Головенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua