Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №296/2820/26 — Черняхівський районний суд Житомирської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 296/2820/26

Провадження № 2/293/562/2026

16 липня 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Збаражського О.М.,

за участю секретаря судового засідання Крисюк О.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, –

В С Т А Н О В И В:

І. СУТЬ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

17.04.2026 на виконання вимог ухвали Корольовського районного суду міста Житомира від 26.03.2026 до Черняхівського районного суду Житомирської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 01.03.2016 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області, актовий запис 230.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що її шлюб із ОСОБА_2 не склався, зникло взаєморозуміння, почуття любові та поваги один до одного, розійшлися погляди на сімейні відносини, майже три місяці вони не проживають як подружжя, не ведуть спільне господарство. Від шлюбу мають двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спору щодо поділу спільного майна наразі сторони не мають. Просить суд не надавати строк на примирення.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 17.04.2026 справа передана на розгляд судді Збаражському О.М.

Ухвалою від 20.04.2026 суд відкрив провадження у справі №296/2820/26, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 27.05.2026.

30.04.2026 позивач звернулась до суду із заявою про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та наполягала на розірванні шлюбу, не заперечувала проти винесення заочного рішення у разі неявки відповідача.

27.05.2026 ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання, судове засідання відкладено на 30.06.2026 за клопотанням представника відповідача.

25.06.2026 представник відповідача подала клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням у відпустці.

30.06.2026 розгляд справи відкладено на 16.07.2026.

16.07.2026 сторони в судове засідання не прибули.

Відповідач ОСОБА_2 повторно не прибув у судове засідання, про розгляд справи повідомлявся встановленим порядком, відзив на позов чи заяву про надання строку на примирення до суду не подав. 14.07.2026 представник відповідача ОСОБА_5 подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.32,40,44).

Враховуючи те, що позивач згідно заяви від 30.04.2026 наполягала на розірванні шлюбу, у позові просила не надавати строк на примирення, суд з урахуванням ч. 4 ст. 223 ЦПК України встановив відсутність підстав для відкладення розгляду справи, у зв`язку із чим 16.07.2026 у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи відмовлено ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, відповідно до ст. 211, 223, 280 ЦПК України, судом вирішено проведення заочного розгляду справи, про що 16.07.2026 постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

01.03.2016 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області, зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис №230 (а.с.10).

У шлюбі сторін народилися двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.11,12).

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ

Відповідно до статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з частиною першою статті 55 Сімейного кодексу України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Частинами третьою та четвертою статті 56 Сімейного кодексу України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з частиною третьою статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб (частина другої статті 115 Сімейного кодексу України).

V. ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ

Між сторонами виникли правовідносини з приводу припинення шлюбних відносин.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач бажає розірвати шлюб, зареєстрований з відповідачем, посилаючись на те, що шлюбні відносини припинені, спільне господарство не ведуть, шлюб носить формальний характер, збереження шлюбу є неможливим. Просить суд не надавати строк на примирення.

Згідно із положеннями п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Позивач скористалась даним правом та звернулась до суду з позовом, наполягаючи на розірванні шлюбу, оскільки фактично сімейні стосунки припинені три місяці тому.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберегти шлюб з відповідачем.

Таким чином, сім`я фактично розпалася і збережена бути не може, стосунки, які існують між сторонами, виключають можливість збереження сім`ї, подальше перебування в шлюбі буде суперечити інтересам сторін, а тому шлюб необхідно розірвати.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує, що позивач звільнена від сплати судового збору, як особа з інвалідністю другої групи на підставі п. 9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1331,20грн.

Керуючись статтями 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 01.03.2016 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області, актовий запис №230.

3. Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили направити судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

адреса реєстрації: АДРЕСА_1

РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,

адреса реєстрації:

АДРЕСА_2

РНОКПП НОМЕР_2

Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ