Вирок від 13 липня 2026 р. у справі №182/4292/26 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/4292/26

Провадження № 1-кп/0182/941/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2026 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого –судді: ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.05.2026 року за №12026041340000443 стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Покровське Нікопольський район, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, має доньку ІНФОРМАЦІЯ_2 , особою з інвалідністю не являється, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживав за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,

15.11.2016 р. Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі. на підставі ст. 75,76 Кк України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки;

19.09.2017 р. Дніпровським апеляційним судом за ч.2 ст. 185 КК України до пкарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 71 КК України чатсоково приєднано 1 рік 1 місяць позбавлення волі за вироком Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області від 15.11.2016 року та остаточно призначено на 4 роки 1 місяць позбавлення волі;

05.10.2017 року Орджонекідзевським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 186, ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України поглинуто покарання за вироком Дніпровського апеляційного суду від 19.09.2017 року та остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років;

14.11.2017 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців. На підставі ч.4 ст. 70 КК України покарання за цим вироком поглинуто покарання призначеним за вироком Орджонекідзевським міськрайонним судом Дніпропетровської області від 05.10.2017 року та остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років з урахуванням положень ст.72 КК України;

08.03.2024 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст. 162 КК України до покарання у вигляді штрафу – 850 грн.;

10.05.2024 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст. 357 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмір 850 грн.;

25.03.2025 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст. 162 КК України до покарання у вигляді штрафу – 850 грн.;

30.05.2025 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік.

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч. 1, 4 ст. 358 КК України,

з участю сторін судового провадження

прокурора ОСОБА_4 , в режимі відеоконференції,

захисника ОСОБА_5 , в режимі відео конференції,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

Формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним.

ОСОБА_3 , 03.04.2026 року у денний час доби, більш точного часу слідством не встановлено проходив повз територію домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , де у нього виник злочинний умисел, спрямований на вчинення таємного викрадення чужого майна з території вказаного домоволодіння.

Реалізуючи свій злочинний корисливий умисел, ОСОБА_3 , у цей же день та час впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечних характер своїх дій, їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді завдання матеріальної шкоди потерпілому та бажаючи їх настання, під час дії Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», через паркан, який було пошкоджено внаслідок збройної агресії РФ, проник до території домоволодіння АДРЕСА_3 , що є іншим сховищем, звідки умисно, таємно, повторно із корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого незаконного збагачення, за допомогою приготовленої заздалегідь викрутки, демонтував та викрав зовнішній блок кондиціонера марки «Hyundai», моделі «ARUO9YSSUA», вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №802 від 12.05.2026 складає 6652 гривень 60 копійок, який належать ОСОБА_6 , чим спричинив останньому матеріальну шкоду на вказану суму.

В подальшому ОСОБА_3 залишив місце вчинення злочину. Викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище, вчинене в умовах воєнного стану.

Крім того, ОСОБА_3 на початку травня, у вечірній час, більш точного часу слідством не встановлено, проходив повз подвір`я будинку АДРЕСА_1 , де на землі знайшов військовий квиток на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який вирішив залишити собі з метою його подальшого особистого використання, який постійно носив при собі.

В той самий час у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, направлений на незаконне підроблення офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, а саме військовий квиток на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою подальшого використання даного документа у власних цілях.

Після чого, в той самий день, перебуваючи за місцем свого тимчасового мешкання за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_3 реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на незаконне підроблення офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, маючи на меті в наступному використовувати, видаючи себе за іншу особу, умисно здійснив підроблення військового квитка на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_1 , виданого 08.02.2024, з метою його подальшого використання, взявши роздруковану фотокартку зі своїм зображенням, за допомогою ножиців вирізав фотокартку необхідного розміру та використовуючи клей наклеїв фотокартку зі своїм зображенням зверху первинної фотокартки на першій сторінці військового квитка на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим підробив офіційний документ, а саме військовий квиток.

Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 358 КК України - підроблення іншого офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документі, який надає права з метою використання його підроблювачем.

ОСОБА_3 , 08.05.2026 року приблизно о 13:25 годині проходив повз будинок АДРЕСА_5 , де був зупинений екіпажем «УРАН 326» для перевірки військово-облікових документів та документів, що посвідчують особу в порядку ст. 32 ЗУ «Про національну поліції. На вимогу працівника поліції надати документ, що посвідчує його особу у ОСОБА_3 виник умисел, направлений на використання раніше підробленого ним документа, а саме військового квитка серії НОМЕР_1 виданого 08.02.2024 на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який він мав при собі, з метою посвідчення своєї особи.

Реалізуючи свій умисел, направлений на використання завідомо підробленого офіційного документа, з метою засвідчення особи, шляхом надання недостовірної інформації працівнику поліції, діючи умисно, розуміючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання ОСОБА_3 пред`явив працівнику поліції підроблений ним військовий квиток серії НОМЕР_1 виданий 08.02.2024 на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з вклеєною ОСОБА_3 фотокарткою зі своїм зображенням на другій сторінці обкладинки, тим самим використав підроблений ним раніше документ.

Під час перевірки вищевказаного документа у співробітника поліції виник сумнів щодо його дійсності, через що останнім було викликано СОГ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Згідно висновку судової технічної експертизи документів №CE-19/104-26/16986-ДД від 21.05.2026 - у військовий квиток серії НОМЕР_1 виданого 08.02.2024 на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 були внесені наступні зміни первинного змісту: первинна фотокартка була замінена - відокремлена (видалена з частиною поверхні бланку квитка), після чого на її місце була вклеєна нова.

В подальшому 08.05.2026 в період часу з 14:20 години до 14:42 годині ОСОБА_3 у присутності двох понятих добровільно надав для огляду, підроблений ним військовий квиток серії НОМЕР_1 , виданий 08.02.2024 на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В ході огляду, 08.05.2026, старшим дізнавачем Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, ОСОБА_8 , було виявлено та вилучено згідно висновку експерта N? CE-19/104-26/16986-ДД від 21.05.2026: бланк військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого 08.02.2024 на ім?я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідає за своїми характеристиками встановленому зразку (бланкам військових квитків, що виготовлялися на підприємствах ПК «Україна»). Бланк наданого військового квитка виготовлений поліграфічним способом з використанням фото плоского офсетного друку. В наданому військовому квитку на другій сторінці обкладинки були внесені наступні зміни первинного змісту: первинна фотокартка була замінена - відокремлена (видалена з частиною поверхні бланку квитка), після чого на її місце була вклеєна нова. Інших ознак внесення змін до первинного змісту реквізитів наданого на дослідження військового квитка не виявлено.

Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 4 ст. 358 КК України - використання завідомо підробленого документа.

Позиція обвинуваченого.

ОСОБА_3 в судовому засіданні свою провину визнав і повідомив наступне. Точної дати не пам`ятає, але може відповідати даті – 03.04.2026 року. Він приїхав у с. Покровське і випадково зайшов у двір домоволодіння, яке розташоване на кінцевій зупинці транспорту біля лікарні. Ворота у двір були пошкоджені внаслідок обстрілу і він увійшов на територію домоволодіння. З господарями не знайомий і ніколи раніше там не бував. Фасад будинку не пошкоджений і вікно також. З фасаду будинку за допомогою викрутки він зняв зовнішній блок кондиціонера, назву якого не пам`ятає. Кабель просто вирвав і потім перевіз на таксі в м.Нікополь, де продав на пункті металобрухту в районі автовокзалу за 5 тис. гривень. При цьому за послуги таксі сплатив 1 тис. гривень. В подальшому блок був вилучений співробітниками поліції, бо він вказав, кому продав його. Потім, точної дати не пам`ятає, він перебував у стані сп`яніння і у дворах житлового будинку, випадково знайшов військовий квиток. Забрав його і приніс за місцем проживання. Вирішив вклеїти свою фотографію з метою подальшого використання і носив при собі. Скористався лише один раз, показавши його під час перевірки документів патрульним. Але співробітники поліції щось запідозрили і викликали оперативну групу. Він видав військовий квиток і визнав, що вклеїв своє фото. Жалкує про вчинене і має намір повернутися на військову службу.

Обвинувачений і його захисник не оспорювали кваліфікацію дій обвинуваченого, законність і допустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування і не наполягали на їх дослідженні судом.

Позиція потерпілих.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, але надав суду заяву про розгляд кримінального провадження у його відсутність. Потерпілим цивільний позов не заявлено, оскільки шкода відшкодована в повному обсязі шляхом повергнення викраденого майна. Під час призначення покарання обвинуваченому потерпілий ОСОБА_6 покладався на розсуд суду.

Досліджені в судовому засіданні докази.

За згодою сторін кримінального провадження, відповідно до п.3 ст.349 КПК України суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які сторони не оспорюють. При цьому учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, не оспорюють ці обставини та законність і допустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування.

З огляду на викладене, вважаю, що вина обвинуваченого у скоєнні інкримінованих злочинів встановлена і доведена. Його дії вірно кваліфіковано за епізодом крадіжки майна потерпілого ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадання чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище, вчинене в умовах воєнного стану, за епізодом підробки військового квитка за ч.1 ст. 358 КК України як підроблення іншого офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документі, який надає права з метою використання його підроблювачем, та за епізодом використання підробленого військового квитка за ч. 4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документа.

Призначення покарання.

При визначенні виду та міри покарання суд враховує вимоги ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд ураховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, одне з яких відповідно до вимог ст. 12 КК України є тяжким злочином, вчиненим в умовах воєнного стану та інші, які є кримінальними проступками.

Суд бере до уваги відомості про особу винного, який неодноразово притягається до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних корисних злочинів і вчинив корисливий злочин повторно.

Обвинувачений не працює, посередньо характеризується за місцем постійного проживання, на обліку у лікаря психіатра не перебуває. Однак, перебуває на обліку у лікаря нарколога, є учасником програми ЗПТ .

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, відповідно ст. 66 КК України є визнання своє провини.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Відшкодування шкоди, а саме вилучення викраденого майна та передачу його потерпілому ОСОБА_6 пом`якшуючою обставиною суд не визнає, оскільки воно фактично відбулося без участі обвинуваченого, завдяки діям співробітників поліції.

З урахуванням викладеного, суд вважає можливим призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції статей, за якими кваліфіковано його дії, у виді мінімального строку позбавлення волі, з застосуванням положень ст.ст.70 КК України та ст. 71 КК України, враховуючи, що інкриміновані йому злочини, він вчинив в період іспитового строку за вироком Нікопольського міськрайонного суду від 30 травня 2025 року.

Вирішення цивільного позову.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Вирішення питання про запобіжний захід.

Стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під ватрою на строк до 08 серпня 2026 року, який слід залишити без змін. Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Вирішення питання про долю речових доказів.

Відповідно до вимог ст. 100 КПК України суд вирішує долю речових доказів.

Вирішення питання про процесуальні витрати.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів під час проведення судових експертиз, а саме: судової товарознавчої експертизи №8702 від 12.05.2026 року та судової технічної експертизи документів №СЕ-19/104-26/16986-ДД від 21.05.2026 року, які складають 4308,89 гривень.

Керуючись ст.ст. 124, ч.3, 349, 370, 371, 374, 376 КПК України, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 с. 185, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України та призначити йому покарання за:

- ч.4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк п`ять років,

- ч.1 ст.358 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік,

- ч.4 ст.358 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік 1 місяць,

Відповідно до вимог ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим, призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків приєднати частково невідбуте покарання за вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.05.2025 р. з урахуванням положень ст. 72 КК України та остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років десять днів.

Стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під ватрою, який слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Строк покарання рахувати згідно протоколу затримання з 15.06.2026 р.

Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 витрати на проведення судових експертиз, які складають 4308 ( чотири тисячі триста вісім) гривень 89 копійок.

Речові докази: зовнішній блок кондиціонера марки «Hyundai», моделі «ARUO9YSSUA», який передано на зберігання потерпілому ОСОБА_6 – залишити в його користуванні

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення шляхом подачі апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили з моменту проголошення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити обвинуваченому ОСОБА_3 та прокурору негайно.

Учасники судового розгляду мають право отримати в суді копію вироку суду.

Головуючий суддя: ОСОБА_1