Вирок від 13 липня 2026 р. у справі №182/7531/24 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/7531/24

Провадження № 1-кп/0182/302/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2026 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.12.2024 за № 12024041340001464 по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь Дніпропетровської області, громадянина України, із середньо технічною освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

за участю сторін судового провадження

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ( в режимі ВКЗ з власних технічних засобів),

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2022 року у справі № 182/4630/22, яка набрала законної сили 27.12.2022, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП, якою на останнього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 51 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 12 років 5 місяців 22 дні та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності правопорушника.

Також, ОСОБА_3 постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2023 року у справі № 182/2719/23, яка набрала законної сили 03.07.2023 ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП, якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 7 років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Також, ОСОБА_3 постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2023 року у справі № 182/5614/23, яка набрала законної сили 07.12.2023, визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.130 КУпАП, ч. 5 ст. 126 КУпАП, якою на останнього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 40 800 гривень на користь держави, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Також, ОСОБА_3 постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2024 року у справі № 182/491/24, яка набрала законної сили 23.02.2024 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП, якою на останнього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 40 800 гривень на користь держави.

Також, ОСОБА_3 постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 березня 2024 року у справі №182/121/24,яка набрала законної сили 14.03.2024, визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, ч. 5 ст. 126 КУпА, якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 7 років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Крім того, ОСОБА_3 постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 березня 2024 року у справі №182/121/24, яка набрала законної сили 14.03.2024 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.130 КУпАП, ч. 5 ст. 126 КУпА, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 7 років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Крім того, ОСОБА_3 постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 березня 2024 у справі №182/1474/24,яка набрала законної сили 05.04.2024, визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.130 КУпАП, ч. 5 ст. 126 КУпА, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 7 років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Також, ОСОБА_3 постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2024 у справі №182/1331/24,яка набрала законної сили 26.04.2024, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП, ч. 5 ст. 126 КУпА, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 40 800 гривень, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Також, ОСОБА_3 постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2024 у справі №182/2892/24,яка набрала законної сили 14.07.2024, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпА, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 7 років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Разом із тим, ОСОБА_3 постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 липня 2024 у справі №182/2357/24,яка набрала законної сили 19.07.2024, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпА, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 40 800 гривень.

Крім того, ОСОБА_3 постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2024 у справі №182/2629/24,яка набрала законної сили 22.07.2024, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпА, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 40 800 гривень.

До того ж, ОСОБА_3 постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2024 у справі №182/3770/24,яка набрала законної сили 17.08.2024, визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.130 КУпАП, ч. 5 ст. 126 КУпА, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 51 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років, без оплатного вилучення транспортного засобу та без конфіскації транспортного засобу.

Окрім того, ОСОБА_3 постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2024 у справі №182/3480/24,яка набрала законної сили 09.09.2024, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпА, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 40 800 гривень.

Разом із тим, ОСОБА_3 постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2024 у справі №182/4426/24,яка набрала законної сили 05.11.2024, визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.130 КУпАП, ч. 5 ст. 126 КУпА, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 51 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

До того ж, ОСОБА_3 постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2024 у справі №182/5995/24,яка набрала законної сили 08.11.2024, визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.130 КУпАП, ч. 5 ст. 126 КУпА, ч. 3 ст. 126 КУпА,та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 51 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років, без оплатного вилучення транспортного засобу та без конфіскації транспортного засобу.

Однак, ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, ігноруючи вимоги суду та усвідомлюючи протиправність своїх дій, маючи реальну можливість виконати постанову суду, яка набрала законної сили та будучи ознайомленим з її змістом, в порушенні ч. 5 ст. 124 та п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання, підриваючи авторитет органів правосуддя України, проігнорував вимоги рішення суду, вчинив дії на перешкоджання судочинству, що виразились в наступному.

Так, ОСОБА_3 30 листопада 2024 року о 11.45 год., рухаючись по вул. Патріотів України у м. Нікополь Дніпропетровської області, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21099» із д.н.з. НОМЕР_1 , де був зупинений працівниками ВРПП Нікопольського районного управління поліції ГУ НП у Дніпропетровській області на підставі п.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію». Однак, для перевірки правомірності експлуатації транспортного засобу ОСОБА_3 на законну вимогу працівників поліції не пред`явив посвідчення водія, оскільки був позбавлений згідно з рішеннями суду права керувати транспортними засобам.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 382 КК України – умисне невиконання постанови суду, що набрали законної сили.

У судовому засіданні прокурор Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 надав угоду про визнання винуватості, укладену 13 липня 2026 р. між прокурором Томаківського відділу Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника ОСОБА_5 .

Згідно угоди, сторони погодилися на повне визнання обвинуваченим ОСОБА_3 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та на призначення ОСОБА_3 покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Водночас, сторони просили суд призначити погоджене покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України із покладенням на обвинуваченого обов`язків передбачених ст. 76 КК України.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди сторонами кримінального провадження, а саме для прокурора і обвинуваченого обмеження права на оскарження вироку, для обвинуваченого відмова від здійснення прав, передбачених абз. 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, з яким сторони погодилися.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення. Обставин, викладених в обвинувальному акті та угоді, не оспорював. Запевнив, що він зробила це добровільно, жодного тиску на нього не вчинялось. Підтримав угоду про визнання винуватості та просив її затвердити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 підтримав угоду про визнання винуватості, просила її затвердити.

Прокурор подану угоду про визнання винуватості підтримав та також просив суд про її затвердження. Щодо визначеної угодою міри покарання прокурор вказав, що узгоджене покарання буде достатнім для досягнення цілей, передбачених у ст. 50 КК України.

Заслухавши думку сторін судового провадження, суд вважає, що угода може бути затвердженою з наступних підстав.

Обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину та цілком розуміє, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, при цьому він має ряд прав, передбачених ч. 4 ст. 474 КПК України. Обвинувачений ОСОБА_3 також правильно розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнав себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконаний у тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Відповідно до абзацу 5 ч. 4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Угода про визнання винуватості, укладена 13 липня 2026 р. між прокурором Томаківського відділу Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника ОСОБА_5 , відповідає вимогам КПК і КК України.

Ухвалюючи вирок, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачуються особа.

Кримінальне правопорушення /злочин/, вчинений ОСОБА_3 має правильну правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 382 КК України – умисне невиконання постанови суду, що набрали законної сили.

Узгоджена сторонами міра покарання відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановлених Загальною частиною КК України. При призначенні покарання враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Судом не встановлено підстав для відмови в затвердженні угоди, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України.

З огляду на вищевикладене суд вважає за необхідне затвердити вказану угоду про визнання винуватості шляхом ухвалення вироку та призначення обвинуваченому узгодженого угодою покарання.

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлявся.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не обирався.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Речові докази – відсутні.

Процесуальні витрати – відсутні.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст. 374, 474, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 13 липня 2026 р. між прокурором Томаківського відділу Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , у присутності захисника ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.12.2024 за № 12024041340001464.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у пред`явленому йому обвинуваченню за ч. 1 ст. 382 КК України і призначити узгоджене сторонами покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі,

На підставі ч. 2 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

На підставі п. 1), п. 2) ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 :

періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлявся.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не обирався.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Речові докази – відсутні.

Процесуальні витрати - відсутні.

Вирок суду може бути оскаржений відповідно до вимог ч.4 ст. 394 КПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Нікопольський міськрайонний суд.

Головуючий суддя: ОСОБА_1