Вирок від 14 липня 2026 р. у справі №180/1584/26 — Марганецький міський суд Дніпропетровської області

Справа180/1584/26

1-кп/180/152/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене 03.06.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026046330000049, за яким

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка міста Марганець Дніпропетровської області, громадянка України, незаміжня, без освіти, непрацююча, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючаза адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,

обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.1 ст.190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

18.04.2026 у вечірній час доби (точного часу не встановлено) у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебувала за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел на заволодіння шляхом обману грошовими коштами, які належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , при цьому розуміючи, що остання являється особою похилого віку.

З метою реалізації вказаного злочинного умислу ОСОБА_3 , перебуваючи на території власного місця мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , 18.04.2026 приблизно о 23:12 год., маючи злочинний намір на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме: грошовими коштами для задоволення власних потреб, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи, що ОСОБА_4 є особою похилого віку, з абонентського номеру мобільного зв`язку НОМЕР_1 , зателефонувала на абонентський номер мобільного зв`язку НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , та повідомила останній завідомо неправдиву інформацію про те, що вона є дівчиною сина ОСОБА_4 , і попрохала перерахувати 5000 грн. на його лікування. Після чого, ОСОБА_4 , будучи введеною в оману ОСОБА_3 , погодилась перерахувати грошові кошти на банківську картку ОСОБА_3 .

ОСОБА_4 , в свою чергу, повідомила, що перерахує зазначену суму на банківську карту ОСОБА_3 через відділення АТ «Укрпошта».

Далі, ОСОБА_4 , будучи введеною в оману, перебуваючи у відділенні АТ «Укрпошта» за адресою: м.Марганець, вулиця Незалежності, біля нежитлової будівлі № 4, 19.04.2026 о 11:29 год. (сума транзакції склала 2000 грн.) та аналогічним чином 20.04.2026 о 11:50 год. (сума транзакції склала 3000 грн.) відповідно, отримавши від ОСОБА_3 дані отримувача, а саме прізвище ім`я по батькові: « ОСОБА_3 », фінансовий номер: « НОМЕР_3 » та номер банківської картки № НОМЕР_4 АТ КБ «ПриватБанк», перерахувала двома транзакціями власні грошові кошти у сумі 2000 грн. та 3000 грн. на банківську карту АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_4 , яка належить ОСОБА_3 .

В результаті вказаних дій ОСОБА_3 заволоділа грошовими коштами, належними ОСОБА_4 , у загальній сумі 5000 гривень, якими розпорядилась на власний розсуд, чим спричинила ОСОБА_4 матеріальний збиток у загальній сумі 5000 грн.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.1 ст.190 КК України – заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Обвинувачена ОСОБА_3 звернулася до прокурора Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_5 із заявою, в якій беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження, згодна на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_3 , згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності підтвердив захисник – адвокат ОСОБА_6 .

Потерпіла ОСОБА_4 також надала прокурору відповідну заяву про те, що не заперечує проти розгляду обвинувального акту відносно ОСОБА_3 у спрощеному провадженні.

З урахуванням позиції обвинуваченої та потерпілої, прокурор звернувся до суду з обвинувальним актом, в якому клопотав про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи те, що вимоги КПК України виконано, встановлені органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками кримінального провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт може бути розглянутий в порядку, передбаченому ст.ст.381-382 КПК України.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає встановленою та доведеною вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, та кваліфікує її дії як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Санкція ч.1 ст.190 КК України передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або пробаційного нагляду на строк до трьох років, або обмеження волі на той самий строк.

Обираючи вид та міру покарання, суд враховує, що ОСОБА_3 в силу статті 89 КК України вважається такою, що не має судимостей, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має на утриманні сімох дітей (двоє неповнолітніх, п`ятеро малолітніх), має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується не з кращої сторони. Разом з тим, обвинувачена вину свою під час досудового розслідування визнала, надала зізнавальні показання, відшкодувала потерпілій завдану шкоду в повному обсязі.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до

ст.66 КК України суд визнає: активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_3 , відповідно до ч.1 ст.67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді пробаційного нагляду.

Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілою не заявлений.

Процесуальні витрати на залучення експертів відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.100, 368, 370, 374, 381, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, та призначити їй покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки.

Покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Виконання покарання у вигляді пробаційного нагляду покласти на уповноважені органи з питань пробації за місцем проживання засудженої.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженої на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази:

- виписку по картці АТ КБ «ПриватБанк» та банківську картку – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду, окрім оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_1