Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №179/643/26 — Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

179/643/26

2/179/830/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 року с-ще Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді Кравченко О.Ю.

за участю секретаря судового засідання Чабаненко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

09 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

Ухвалою суду від 17.04.2026 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини виділені в окреме провадження.

В обґрунтування позову позивачка посилається на те, що 02.06.2020 Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Магдалинівському, Петриківському, Царичанському районах Південно-Східного міжрегуонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) зареєстровано шлюб між нею та відповідачем, про що зроблено відповідний актовий запис №66.

Від спільного шлюбу позивач з відповідачем мають неповнолітню дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу дитина залишається проживати з позивачем.

Спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними, різні погляди на сімейні відносини та сімейні обов`язки з ведення спільного господарства. З вини обох сторін сумісне життя і збереження сім`ї стало неможливими. За таких обставин вважає, що подальше спільне життя з відповідачем та збереження шлюбу є неможливим і суперечить її інтересам.

Категорично заперечує проти збереження шлюбу та вважає, що примирення між нею та відповідачем неможливе. Строк для примирення просить не надавати.

На підставі наведеного позивач просить розірвати шлюб між нею та відповідачем.

Ухвалою від 17.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, відповідачу запропоновано подати відзив на позов.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не подав, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши доводи позовної заяви та надані письмові докази, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як передбачено ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 3, 4 ст.56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст. 105 ч. 3 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 СК України.

Відповідно до ст. 110 ч. 1 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Отже шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Незгода будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання його права вимагати розірвання шлюбу.

Примушування одного з подружжя до перебування у шлюбі, який проти цього заперечує, порушуватиме його законні права та інтереси і суперечитиме вимогам закону.

Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 369/7035/18, провадження № 61-1658св20.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, який зареєстрований 02 червня 2020 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Магдалинівському, Петриківському, Царичанському районах Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), актовий запис №66.

Сторони мають неповнолітню дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З доводів позивачки, викладених у позовній заяві, випливає, що спільне життя подружжя не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними, різні погляди на сімейні відносини та сімейні обов`язки з ведення спільного господарства. З вини обох сторін сумісне життя і збереження сім`ї стало неможливими. Подальше збереження сім`ї неможливе і позивач не має наміру на відновлення шлюбних відносин.

Відповідач заперечень щодо доводів позовної заяви не висловив, правом на подання відзиву не скористався.

Приймаючи до уваги існуючі взаємини між подружжям, причини розлучення, вказані в позовній заяві, небажання позивача продовжувати шлюбні відносини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки почуттів взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки у родині немає, тобто морально-правові основи шлюбу відсутні, заходи щодо примирення подружжя та збереження родини неможливі, оскільки жодна із сторін не висловила бажання щодо надання строку для примирення.

Враховуючи наведені вище обставини, подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, а тому шлюб між сторонами необхідно розірвати.

Згідно ч.2 ст.114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (ч.3 ст.115 СК України).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 02 червня 2020 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Магдалинівському, Петриківському, Царичанському районах Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), актовий запис за №66.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя О.Ю.Кравченко