Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №161/12223/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/12223/26

Провадження № 3/161/3185/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2026 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Рудська С.М., за участі: потерпілої – ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Володимир Волинської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, до адміністративної відповідальності за вчинення однорідного правопорушення протягом року не притягувався, працюючого директором ТОВ «Трапер Україна», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2

за ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А:

31.05.2026 року близько 22.19 ОСОБА_2 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно дружини ОСОБА_1 , а саме: виражався на її адресу нецензурною лайкою, висловлював погрози, давав стусани та штовхав, чим завдав шкоди психологічному здоров`ю потерпілої.

Своїми діями ОСОБА_2 вчинив адмінстративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Крім того, 31.05.2026 року близько 22.19 ОСОБА_2 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно дружини ОСОБА_1 , в присутності малолітніх дітей – доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 а саме: виражався на адресу ОСОБА_1 нецензурною лайкою, висловлював погрози, давав стусани та штовхав, чим завдав шкоди психологічному здоров`ю малолітніх дітей.

Своїми діями ОСОБА_2 вчинив адмінстративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_2 вину у вчиненні вказаних правопорушень не визнав, суду пояснив, що 31.05.2026 року його дружина повернулася додому в стані алкогольного сп`яніння, він зробив їй зауваження з цього приводу. Дружина влаштувала скандал і викликала поліцію. Психічне та фізичне насильство до ОСОБА_1 він не застосовував.

Потерпіла ОСОБА_1 суду пояснила, що 31.05.2026 року вона разом з донькою приїхала зі шкільної екскурсії. Після екскурсії вона вживала шампанське і на цьому грунті між нею та чоловіком виник конфлікт. Чоловік до неї насильство не застосовував. На той час ій було образливо і вона викликала поліцію. Не пам`ятає, які пояснення надавала працівникам поліції під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.

Заслухавши пояснення особи, щодо якої ставиться питання про притягнення до адміністративної відповідальності, потерпілої, дослідивши письмові та електронні докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.

Суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП, підтверджуються дослідженими судом доказами, а саме:

-протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАД №№ 847673, 847674, складеними 31.05.2026 року відносно ОСОБА_2 за ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КупАП (а.с. 1-2);

-електронним рапортом ст. інспектора-чергового ВП № 3 (м. Луцьк) Луцького РУП ГУНП від 31.05.2026 року про отримання від ОСОБА_1 повідомлення на службу «102» про те, що 31.05.2026 року о 22.18 за адресою: АДРЕСА_2 чоловік виганяє з дому, б`є заявницю, вдома двоє неповнолітніх дітей, чоловік вчиняє такі дії не вперше (а.с. 4);

-письмовою заявою ОСОБА_1 від 01.06.2026 року (а.с. 13), в якій вона просить притягнути її чоловіка ОСОБА_2 до відповідальності за вчинення стосовно неї домашнього насильства психологічного та фізичного характеру;

-письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 31.05.2026 року (а.с. 14), з яких вбачається, що 31.05.2026 року вона приїхала додому з донькою з Тернополя, молодша дитина була з чоловіком. Чоловік був агресивно налаштований до неї. Вона пішла в дитячу кімнату і прилягла на ліжко. Чоловік прийшов до кімнати, почав її шарпати, діти почали плакати та кричати щоб він заспокоївся та не бив її ( ОСОБА_1 ). Діти неодноразово бачили як чоловік простягав руки. Чоловік вдарив її по обличчю та почав погрожувати. Після цього вона викликала поліцію;

-рапортом т.в.о. командира взводу № 2 роти № 4 батальйону УПП у Волинській області ДПП лейтенанта поліції О. Романчука від 01.06.2026 року (а.с. 16);

-формами оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, складеними 31.05.2026 року по відношенню до ОСОБА_2 , як кривдника, а також ОСОБА_1 та малолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , як постраждалих осіб. Ступень рівня небезпеки для потерпілої ОСОБА_1 визчено як високий (а.с. 17-22);

-терміновими заборонними приписами стосовно кривдника серії ЕТ №№ 110141, 110142, 110143 від 01.06.2026 року, якими ОСОБА_2 було зобов`язано залишити місце проживання (перебування) постраждалих осіб; заборонено вхід та перебування в місці проживання постраждалих осіб; заборонено у будь-який спосіб контактувати з постраждалими особам. Терміновий заборонний припис виданий строком на 10 діб (а.с. 23-25);

-відеозаписом з нагрудного відеореєстратора працівника поліції (а.с. 36), на якому зафіксовані: опитування потерпілої ОСОБА_1 при складанні інспектором поліції форм оцінки ризиків вчинення домашнього насильства; відібрання у ОСОБА_1 пояснень щодо обставин вчиненого щодо неї правопорушення; доведення до відома ОСОБА_2 факту складення щодо нього протоколів про адміністративні правоопрушення та термінових зборонних приписів і їх змісту, вручення йому копій термінових заборонних приписів.

Об`єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, як надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у суду немає, в свою чергу, ОСОБА_2 такі докази в жодній мірі спростовані не були.

Всі досліджені судом докази в повній мірі узгоджуються між собою, є належними, достатніми та допустимими.

Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Частиною 2 ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за діянні, передбачене частиною першою цієї статі, вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Статтею 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» закріплено зазначення термінів, які вживаються у даному Законі.

Домашнє насильство – це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство – це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство – форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, шарпання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення у не безпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Із наведеного слідує, що обов`язковою ознакою домашнього насильства є дії кривдника, наслідком яких стали побоювання постраждалої особи за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, які спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди її психічному здоров`ю.

Крім того, домашнє насильство вчиняється шляхом такого порушення прав та свобод іншого члена сім`ї, яке призводить або може призвести до заподіяння шкоди, зокрема, психічному здоров`ю потерпілого, при якому має місце перевага сил того хто скоює ці дії, що унеможливлює самозахист особи, яка страждає від цих дій.

Суд критично оцінюює пояснення потерпілої ОСОБА_1 , надані в судовому засіданні, приймає до уваги її пояснення, надані працівникам поліції під час складання протоколів про адміністративні правопорушення (письмові пояснення та пояснення зафіксовані на відеозаписі).

Суд вважає, що пояснення потерпілої, надані одразу після інциденту працівникам поліції, є найбільш достовірними, оскільки вони були зроблені до того, як кривдник міг здійснити на неї тиск.

До щодо можливого тиску з боку ОСОБА_2 суд приходить зокрема, з відомостей зазначених у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, при складанні яких потерпіла ОСОБА_1 заначила, що вона та діти є економічно залежними від кривдника.

Невизнання вини ОСОБА_2 суд розцінює як обраний ним спосіб захисту, який має на меті уникнення відповідальності за вчинені правопорушення.

До протоколів про адміністративні правопорушення долучено копії термінових заборонних приписів серії ЕТ №№ 110141, 110142, 110143, які винесені 01.06.2026 року працівниками поліції щодо ОСОБА_2 строком на 10 діб. У відповідній графі зазначених термінових заборонних приписів міститься роз`яснення права на оскарження термінового заборонного припису стосовно кривдника до суду. Копії термінових заборонних приписів після іх складення негайно були вручені ОСОБА_2 (00.46 відеозапису).

Суд наголошує, що важливий механізм захисту постраждалої особи від домашнього насильства є проведення оцінки ризиків учинення домашнього насильства. Оцінку ризиків проводить поліцейський за фактом вчинення домашнього насильства. Результати оцінки ризиків враховуються під час винесення термінового заборонного припису щодо кривдника.

Терміновий заборонний припис стосовно кривдника працівники поліції виносять з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. Припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника поліції за результатами оцінки ризиків.

Особа, стосовно якої винесено припис, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту припису та пояснення по суті правопорушення, а також викласти мотиви своєї відмови підписати його, які додаються до копії припису працівника уповноваженого підрозділу поліції. Окрім того, терміновий заборонний припис може бути оскаржений, якщо особа, стосовно якої він винесений, не згодна з ним.

Разом з тим, ОСОБА_2 термінові заборонні приписи не оскаржив, що він підтвердив під час судового розгляду.

Наявність в матеріалах справи термінового заборонного припису суд розцінює як обставину вчинення домашнього насильства щодо ОСОБА_1 , що реально існувала на момент виклику нею працівників поліції.

Зазначені докази сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, суд вважає доведеним, що 31.05.2026 року о 22.19 ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_1 , в присутності малолітніх дітей, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілих.

Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

При накладенні стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_2 судом не вбачаються.

Таким чином, враховуючи всі обставини справи, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти мінімальне адміністративне стягнення в межах санкції статей, за якими він притягується до адміністративної відповідальності, у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від скоєння нових адміністративних правопорушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ Про судовий збір з ОСОБА_2 слід також стягнути судовий збір у сумі 665 грн. 60 коп.

На підставі ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП, керуючись ст.ст. 7, 36, 40-1, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподаткованих мінімумів доходів, що становить 340 (триста сорок) грн.

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 30 (тридцяти) неоподаткованих мінімумів доходів, що становить 510 (п`ятсот десять) грн.

На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 (п`ятсот десять) грн.

Роз`яснити ОСОБА_2 що у разі несплати штрафу протягом 15 днів в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська