Вирок від 13 липня 2026 р. у справі №161/12902/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/12902/26

Провадження № 1-кп/161/1254/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 14 липня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

обвинувачених – ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026030580000731 від 06.05.2026, відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Луцька, Волинської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, не працюючого, являється інвалідом ? групи, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України, -

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, уродженця с. Кульчин, Ківерцівського району, Волинської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , мешканця АДРЕСА_3 , з середньою освітою, вдівця, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого на посаді муляра у ТОВ «Мега Транс», раніше не судимого, -

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Судом встановлено, що згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №103 від 11.04.2026 ОСОБА_7 призначено на посаду стрільця 1 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 , ВОС – 100915А.

Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №262 від 12.05.2026 військовослужбовець ОСОБА_7 у період 06 год 30 хв по 23 год 00 хв 06.05.2026 заступив на чергування в складі групи оповіщення №5 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В подальшому ОСОБА_7 спільно із військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_3 , будучи військовослужбовцями, яким видано службові посвідчення, будучи наділеними службовими повноваженнями з метою виконання мобілізаційних завдань та призову на військову службу по мобілізації на особливий період, здійснили виїзд для проведення оповіщення та вручення повісток. Прибувши за адресою території ставка, який розташований поблизу вул. Санаторна у с. Липляни, Луцького району, Волинської області.

06.05.2026, 20 год 30 хв ході перевірки військово-облікових документів у ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , які перебували у стані алкогольного сп`яніння, діючи групою осіб, без попередньої змови, розпочали словесний конфлікт в ході якого ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6 , достовірно знаючи, що перед ним знаходяться військовослужбовець, який перебував у військовому однострої, із знаками розрізнення, усвідомлюючи, що він перебуває при виконанні службових обов`язків, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, з метою припинення законної діяльності працівника ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка полягала у проведенні мобілізаційних заходів та оповіщення населення, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання умисно, утримуючи у двох руках дерев`яне весло наніс один удар по лівій руці працівника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 , внаслідок чого потерпілий отримав тілесні ушкодження у вигляді забоїв зовнішньої поверхні лівого ліктьового суглобу, що за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_5 інкримінується умисне нанесення побоїв службовій особі у зв`язку із її службовою діяльністю, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України.

Крім того,06.05.2026 близько 20 год 30 хв ході перевірки військово-облікових документів у ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , які перебували у стані алкогольного сп`яніння, діючи групою осіб, без попередньої змови, розпочали словесний конфлікт в ході якого ОСОБА_6 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння спільно з ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що перед ним знаходяться військовослужбовець, який перебував у військовому однострої, із знаками розрізнення, усвідомлюючи, що він перебуває при виконанні службових обов`язків, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, з метою припинення законної діяльності працівника ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка полягала у проведенні мобілізаційних заходів та оповіщення населення, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання умисно, наніс два удари кулаком правої руки по обличчю потерпілого, внаслідок чого ОСОБА_7 отримав тілесне ушкодження у вигляді забоїв з синцями правої виличної ділянки, що за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_6 інкримінується умисне нанесення побоїв службовій особі у зв`язку із її службовою діяльністю, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України.

Допитані в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вину у інкримінованому їм кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 350 КК України, визнали повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місцях та часу подій, про які зазначено в обвинувальному акті, показали, що дійсно 06.05.2026 перебуваючи біля ставка в с. Липляни Луцького району, Волинської області та будучи в стані алкогольного сп`яніння, в ході словесного конфлікту із військовослужбовцем ОСОБА_7 , нанесли удари по тілу потерпілого, а саме ОСОБА_5 утримуючи у двох руках дерев`яне весло наніс один удар по лівій руці ОСОБА_7 , а ОСОБА_6 два удари кулаком правої руки по обличчі потерпілого. У вчиненому щиро розкаялися, просили суворо не карати та обрати відносно них покарання не пов`язане із позбавленням волі.

В судове засідання потерпілий ОСОБА_7 не з`явився, попередньо подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності .

Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з`ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 своїми умисними діями, які виразилися у нанесення побоїв службовій особі у зв`язку із її службовою діяльністю, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 350 КК України.

ОСОБА_6 своїми умисними діями, які виразилися у нанесення побоїв службовій особі у зв`язку із її службовою діяльністю, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 350 КК України.

Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.

Відповідно до змісту ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особи, які вчинили злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні міри покарання обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до категорії не тяжких злочинів, дані про осіб винних та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , відповідно до ст.66 КК України, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

До обставини, що обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , відповідно до ст.67 КК України, суд відносить вчинення кримінального правопорушення будучи в стані алкогольного сп`яніння.

Обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою винуватість, у вчиненому щиро розкаявся, висловлю жаль з приводу вчиненого, має постійне місце реєстрації та проживання, являється особою з інвалідністю, на у триманні перебуває неповнолітня дитина, на обліку в лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, потерпілий на суворому покаранні не настоює.

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст. 50 КК України, обираючи серед альтернативних видів покарань, передбачених санкцією закону, за яким визнав ОСОБА_5 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому покарання у виді позбавлення волі ближче до мінімальної межі.

Обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнав свою винуватість, у вчиненому щиро розкаявся, висловлю жаль з приводу вчиненого, має постійне місце реєстрації та проживання, офіційно працевлаштований, є працевлаштованим, на у триманні перебуває двоє неповнолітніх дітей, на обліку в лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, потерпілий на суворому покаранні не настоює.

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст. 50 КК України, обираючи серед альтернативних видів покарань, передбачених санкцією закону, за яким визнав ОСОБА_6 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому покарання у виді обмеження волі.

На думку суду, такі покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченими, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.

Разом з тим, враховуючи конкретні обставини справи, а саме повне визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття у вчиненому, думку потерпілого, який не настоює на покаранні пов`язаному із позбавленням волі, враховуючи молодий вік останніх, суд вважає за можливе звільнити обвинувачених від відбування призначеного покарання із випробуванням на підставі ст.75 КК України, встановивши при цьому іспитовий строк, із покладенням на їх обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України, а скасування арешту майна відповідно до вимог ст. 174 КПК України.

Окрім того, суд зараховує в строк відбування покарання обвинуваченим термін їх попереднього ув`язнення відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 350 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробовуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік, не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Покласти на ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України:

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Іспитовий строк рахувати з моменту проголошення вироку.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробовуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік, не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Покласти на ОСОБА_6 обов`язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України:

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Іспитовий строк рахувати з моменту проголошення вироку.

Речові докази:

- предмет зовні схожий на дерев`яне весло – знищити;

Арешт, який накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.05.2026 на речі та предмети, скасувати.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_5 термін попереднього ув`язнення з 05.05.2026 по 07.05.2026 включно, з розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_6 термін попереднього ув`язнення з 05.05.2026 по 07.05.2026 включно, з розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченим та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1