Вирок від 15 липня 2026 р. у справі №518/533/26 — Ширяївський районний суд Одеської області

Ширяївський районний суд Одеської області

16.07.2026 Справа №: 518/533/26 Провадження № 1-кп/518/69/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року селище Ширяєве

Ширяївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали №2 судових засідань Ширяївського районного суду Одеської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025168260000058 від 11.11.2025 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Куйбишевський Кокчетавської області Республіки Казахстан, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, з базовою середньою освітою, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Ширяївським РВ УМВС України в Одеській області 18.03.2005 року, ІПН НОМЕР_2 , раніше судимого вироком Ширяївського районного суду Одеської області від 02.12.2022 за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт, який проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді санітара медичного пункту, військової частини НОМЕР_3 , у військовому званні «матрос»

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи її у військовій частині НОМЕР_3 на посаді санітара медичного пункту, військової частини НОМЕР_3 , у військовому званні «матрос», в порушення вимог ст. ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ОСОБА_5 10 листопада 2025 року близько 23:50 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де останні в ході застілля вживали алкогольні напої, під час вказаного застілля між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , виникла сварка, яка виникла через раніше виниклі неприязні відносини, в ході чого в ОСОБА_5 , виник неправомірний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 ..

В ході чого, ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, та реалізуючи раптово виниклий умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , передбачаючи настання можливих суспільно небезпечних наслідків, та свідомо бажаючи цього, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, ОСОБА_5 , наблизився до потерпілого ОСОБА_4 , та своїм кулаком правої руки завдав одного удару в область обличчя ОСОБА_4 , внаслідок чого, останній відхилився на диван, що знаходився в кімнаті будинку.

ОСОБА_5 , продовжуючи своє протиправне діяння знову наблизився до ОСОБА_4 та своїм кулаком правої руки завдав ще три удари в область тулубу ОСОБА_4 .

ОСОБА_5 , своїми умисними та протиправними діями, спричинив потерпілому ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження у вигляді забою м`яких тканин голови зліва, синця (гематоми) лівого ока, забою грудної клітки зліва, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 , стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 , свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, визнав повністю.

Переконавшись у добровільності позиції обвинуваченого та розумінні ним змісту обставин подій та пред`явленого йому обвинувачення, за відсутності заперечень з боку учасників судового провадження, з урахуванням та на підставі положень ч. 3 ст. 349 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і обмежено їх дослідження документами кримінального провадження, що стосуються особи обвинуваченого і вирішення процесуальних питань. Водночас, із з`ясуванням правильності розуміння обставин учасниками судового провадження, встановленням добровільності їх позиції, судом роз`яснено обвинуваченому та іншим учасникам провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_5 , свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю, не заперечив та підтвердив вищевикладені обставини вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на викладене, з урахуванням позиції обвинуваченого ОСОБА_5 , суд вважає доведеним, поза розумним сумнівом, вчинення ним кримінального правопорушення за викладених обставин та вважає вірною кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

Під час судового розгляду відомостей, які б вказувати на неосудність або обмежену осудність обвинуваченого не встановлено.

Згідно з ч. 1 ст. 65 КПК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, при визначені виду та міри покарання, суд відповідно до ст. ст. 65-67 КК України, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, яке положеннями ст. 12 КК України віднесено до кримінального проступку, відношення обвинуваченого до вчиненого, особливості й обставини вчинення кримінального правопорушення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; його поведінку під час та після вчинення протиправних дій та особу винного, який, посередню характеризується за місцем несення військової службі, на обліку у лікарів нарколога та/або психіатра не перебуває, раніше судимого.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального проступку.

Обставинами, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до положень ст. 50 КК України, метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин/кримінальний проступок, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді штрафу, в максимальних межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України у розмірі у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з цим, судом встановлено, що ОСОБА_5 був засуджений вироком Ширяївського районного суду Одеської області від 02.12.2022 року за ч. 2 ст. 125 КК України, до покарання у вигляді 200 годин громадських робіт. За цим вироком ОСОБА_5 відпрацював 20 (двадцять) годин громадських робіт. Покарання засудженим невідбуте в повному обсязі. Невідбуте покарання складає 180 годин громадських робіт.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Водночас, відповідно до положень ч. 3 ст. 72 КК України основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Отже, в силу ст. 71, ч. 3 ст. 72 КК України обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити покарання за сукупністю вироків шляхом приєднання до покарання, призначеного за цим вироком у виді штрафу, покарання за попереднім вироком у виді громадських робіт у виді невідбутої частини покарання та ці покарання слід виконувати самостійно.

У цьому випадку, на переконання суду, таке покарання та принцип його призначення повністю досягне мети його застосування та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки і не становитиме для нього особистого надмірного тягаря, у зв`язку з чим суд не вбачає необхідності призначати більш суворе покарання винному.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 176, 349, 373, 374, 376, 392, 394, 395, 532 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання повністю приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Ширяївського районного суду Одеської області від 02.12.2022 за ч. 2 ст. 125 КК України у виді 180 годин громадських робіт, та остаточно визначити покарання у виді 180 (ста вісімдесяти) годин громадських робіт зі штрафом у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок виконувати самостійно (окремо).

Запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Ширяївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1