Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №947/24995/26 — Київський районний суд м. Одеси

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 947/24995/26

Провадження № 3/947/2504/26

16.07.2026 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м. Одеси Іванчук В.М., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №684066 від 04.06.2026 року), –

ВСТАНОВИВ:

04 червня 2026 року о 22 годині 28 хвилин у м. Одесі по вул. Академіка Філатова, 16 ОСОБА_1 керував електросамокатом JET без державного номерного знака у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння за згодою водія проведено на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням газоаналізатора Drager 7510, тест №2366, за результатами якого встановлено 0,51 проміле алкоголю. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Захисник Поліхранова Ю.В. у судовому засіданні заперечувала проти притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та просила закрити провадження у справі за п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Зазначила, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів факту керування ОСОБА_1 електросамокатом саме у стані алкогольного сп`яніння, оскільки на наданому відеозаписі відсутній момент руху транспортного засобу під його керуванням, а зафіксовано лише перебування особи поруч із самокатом та його переміщення. Також вказувала, що працівниками поліції не було належним чином підтверджено законність зупинки транспортного засобу та не роз`яснено у повному обсязі право на проходження огляду в закладі охорони здоров`я, чим було порушено процедуру, встановлену законодавством. Посилаючись на принцип презумпції невинуватості, положення Конституції України, КУпАП, практику Європейського суду з прав людини та національних судів, захисник зазначила, що всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь. Крім того, звернула увагу суду, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, у зв`язку з чим у разі застосування адміністративного стягнення відсутні правові підстави для застосування додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами. Просила суд закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення в їх сукупності, оцінивши кожний доказ окремо та всі докази у взаємному зв`язку відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю доведена належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, які узгоджуються між собою, взаємно доповнюють один одного та не містять істотних суперечностей.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне, всебічне та об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст.252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою службовою особою у межах наданих законом повноважень, відповідає вимогам ст.256 КУпАП, містить відомості щодо часу, місця, способу вчинення адміністративного правопорушення та інших істотних обставин події. Будь-яких істотних порушень порядку його складання, які б ставили під сумнів достовірність викладених у ньому обставин або унеможливлювали використання цього документа як належного доказу, судом не встановлено.

Наведені у протоколі відомості повністю узгоджуються з іншими матеріалами адміністративної справи, зокрема результатами проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу «Drager 7510», відповідним актом огляду, роздруківкою результату тестування, направленням на медичний огляд, відеозаписом з нагрудної камери поліцейських та іншими письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи.

Доводи сторони захисту про відсутність належних доказів керування транспортним засобом, незаконність зупинки та порушення процедури оформлення адміністративних матеріалів суд оцінює критично, оскільки вони не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та спростовуються сукупністю досліджених доказів.

Окремо суд звертає увагу на відеозапис, долучений до матеріалів справи. Під час його безпосереднього дослідження встановлено, що сам ОСОБА_1 у спілкуванні з працівниками поліції підтверджує факт керування електросамокатом, не заперечує цієї обставини та власними висловлюваннями визнає, що саме він керував зазначеним транспортним засобом. Таким чином, твердження сторони захисту про відсутність доказів керування транспортним засобом спростовуються не лише письмовими матеріалами справи, а й поясненнями самого ОСОБА_1 , зафіксованими на технічний носій інформації.

Суд вважає такі пояснення добровільними, логічними, послідовними та такими, що узгоджуються з іншими доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Сам по собі факт відсутності на відеозаписі безперервної фіксації всього процесу руху транспортного засобу не свідчить про недоведеність вини особи, оскільки відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність події та складу адміністративного правопорушення.

Суд також враховує, що жоден із досліджених доказів окремо та всі вони у своїй сукупності не свідчать про наявність істотних суперечностей чи обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви щодо правильності викладених у протоколі подій. Натомість доводи сторони захисту фактично зводяться до власної оцінки доказів та незгоди із висновками працівників поліції, однак не підтверджуються будь-якими належними та допустимими доказами, які б спростовували обставини, встановлені судом.

Відповідно до принципу презумпції невинуватості всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Разом з тим такі сумніви повинні бути об`єктивними, істотними та підтверджуватися матеріалами справи. У даному випадку після дослідження всіх доказів у їх сукупності суд не встановив обставин, які б породжували розумний сумнів щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд приходить до переконання, що матеріалами справи беззаперечно підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом електросамокатом «JET» у стані алкогольного сп`яніння, чим він порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, а його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП. Підстав для закриття провадження у справі за відсутністю події чи складу адміністративного правопорушення, як про це просила сторона захисту, суд не вбачає, оскільки наведені нею доводи спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами та встановленими фактичними обставинами справи.

Керуючись ст.ст. 23, 33, 40-1, 130, 245, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі її оскарження не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Київського районного

суду м. Одеси Іванчук В. М.