Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №944/4541/25 — Яворівський районний суд Львівської області

Суд: Яворівський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 15 липня 2026 р.

Справа: №944/4541/25

Суддя: Матвіїв І. М.

Справа № 944/4541/25

Провадження №3/944/44/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.07.2026 рокум.Яворів

Суддя Яворівського районного суду Львівської області Матвіїв І.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Управління ПП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №423947 від 25 липня 2025, ОСОБА_1 25.07.2025 о 11:30:00 год на автодорозі західний обхід м.Львова 1км+800м керував автомобілем марки «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_1 у стані наркотичного сп`яніння, чим порушив вимоги пункту 2.9. «а» Правил дорожнього руху України. Огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку проводився у медичному закладі КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» та стверджується відповідним висновком від 25.07.2025 року за №001506.

За таких обставин працівники Управління ПП у у Львівській області кваліфікували дія водія ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, за п.2.9а «Правил дорожнього руху» України.

Постановою суду від 20.01.2026 у справі №944/4541/25 призначено судово наркологічну експертизу, провадження у справі зупинено. 02 червня 2026 року на адресу суду надійшло повідомлення про повернення постанови без виконання.

Особа яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

В судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвокат Заставний Р.І вину ОСОБА_1 заперечив, зазначив, щоДТП за участю ОСОБА_1 відбулась 25.07.2025, протокол серії ЕПР1 №423947 за ч.1 ст.130 КУпАП складено лише 15.08.2025, тобто через 21 день після події.Обстеження ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння проведено 25.07.2025 у КНП ЛОР «Львівський обласний центр превенції та терапії узалежнень» з використанням імунохроматографічного лабораторного тестування з використанням відібраного біологічного середовища - сечі. Однак, згідно з відповідями на адвокатські запити КНП ЛОР «Львівський обласний центр превенції та терапії узалежнень» від 29.08.2025та 16.10.2025, у ОСОБА_1 не було відібрано зразків біологічного матеріалу - крові, що прямо суперечить вимогам п.9 розд. III Інструкції. Наявність лише сечі, як єдиного біоматеріалу, унеможливлює проведення підтверджуючого дослідження, передбаченого Інструкцією. Згідно акту лабораторного дослідження лікар зробив висновок, що виявлено марихуану. Проте, Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, затверджений Постановою КМУ №770 від 06.05.2000, такого наркотичного засобу, психотропної речовини або прекурсору як марихуана, не містить. Відповідно до п. 21 розділу III Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними, при проведенні огляду на стан сп`яніння лікарем закладу охорони здоров`я не було дотримано передбаченої законом процедури, адже лабораторне дослідження біологічного середовища на визначення наркотичного засобу, яке згідно з вимогами Порядку та Інструкції є обов`язковим, не проводилось. З урахуванням вищенаведеного дані висновку №41 від 10.09.2025 щодо результатів медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, за обставин не проведення лабораторного дослідження, відповідно до вимог п. 22 Розділу ІІІ Інструкції є недійсними. Просить закрити справу у зв`язку із відсутністю події та складу правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши всі обставини у сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10жовтня 2001 №1306 (далі - Правила), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Невиконання вказаного правила утворює склад правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.

Згідно ч.1 ст.130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23 жовтня 1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).

Згідно «критеріїв Енгеля», сформованих Європейським судом з прав людини у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» (1976 рік), критеріями для визначення поняття «кримінальне обвинувачення» є: критерій національного права (чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами); критерій кола адресатів (якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне); критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).

При цьому кваліфікація порушення/обвинувачення як «кримінального» дає особі додаткові гарантії, які передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі обов`язок довести вину особи, який передбачений ч.2 ст.6 Конвенції, та заборона подвійного притягнення до відповідальності за одне порушення (ст.4 Протоколу 7 до Конвенції).

Згідно ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частині 2 статті 251 КУпАП).

Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (частини 1-3 ст.7 КУпАП).

Згідно із ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З аналізу статей 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Протокол про адміністративне правопорушення є первинним процесуальним документом, який фіксує обставини події та формує межі обвинувачення, а всі інші докази мають перевіряти та підтверджувати викладені у ньому відомості.

Відповідно до ч. 2-5 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду визначено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року №1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/2758 ( далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 8 розділу ІІІ Інструкції в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ №338/825 від 16.05.2025, огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження - газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.

Відповідно до п. 14 Інструкції, за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Відповідно до п. 15 Інструкції висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.

Відповідно до п. 21 Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

У акті медичного огляду зазначено метод лабораторного тестування комбінований тест на 5 наркотиків, позитивний марихуанна.

Суд зауважує, що відповідно до інструкції тест є якісним скринінгом. Тест не призначений для кількісного визначення концентрації наркотичних речовин чи рівня інтоксикації. Можливо, що технічні або процедурні помилки, а також інші інтерферуючі речовини у зразку можуть призвести до помилкових результатів. Негативний результат не обов`язково вказує на відсутність наркотиків у сечі. Негативні результати можуть бути отримані, коли концентрація наркотичної речовини нижча від порогового рівня (чутливості тесту). Тест-система не відрізняє наркотичних речовин від деяких лікарських препаратів. Позитивний результат можна отримати від деяких харчових продуктів або харчових добавок.

Тобто виробник кваліфікує тест як скринінговий інструмент, а не як лабораторний метод, достатній для остаточного висновку.

В порушення вимог пунктів 6, 7, 8, 9 Інструкції та пункту 10 Постанови КМУ № 1103 від 17 грудня 2008 року після позитивного експрес-тесту у ОСОБА_1 , за наявності його незгоди з результатом експрес-тесту, не проведено обов`язкового підтверджуючого лабораторного дослідження методом хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в його організмі. Тобто лікарем закладу охорони здоров`я не було дотримано передбаченої законом процедури, лабораторні дослідження біологічного середовища на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини, яке є обов`язковим, не проводилось, а тому такий огляд проведений з очевидним порушенням вимог цієї Інструкції та його слід визнати недійсним.

Пунктом 21 Інструкції передбачено, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Таким чином, судом встановлено, що медичними працівниками не були дотримані вимоги законодавства щодо порядку проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння, що в своїй сукупності, з урахуванням суттєвості встановлених порушень, ставить під обґрунтований сумнів законність наявного в матеріалах справи висновку від 25.07.2026 року, складеного за результатами медичного огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння.

Вказані обставини є достатніми для висновку про те, що при складенні протоколу про адміністративне правопорушення було допущено істотне порушення проведення процедури огляду на стан сп`яніння.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у порушенні вимог п.2.9 а ПДР, а саме керування транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння, оскільки при складенні протоколу було порушено процедуру проведення огляду на стан сп`яніння.

Належних та допустимих доказів у підтвердження вини ОСОБА_1 до матеріалів справи про адміністративне правопорушення не долучено.

З огляду на наведене, а також положення статті 62 Конституції України, суд приходить до висновку, що не доведено належними та допустимими доказами наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.130, 247, 268, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и в:

На підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя І.М. Матвіїв

Оригінал: reyestr.court.gov.ua