Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №297/1383/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________________________________________________________

Справа № 297/1383/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2026 року м. Виноградів

Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області Леньо В.В., за участі притягуваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №662699 від 10.05.2026 року, 10 травня 2026 року, о 22 год. 30 хв., ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки ВАЗ 21013, д.н.з. НОМЕР_1 в с. Міжлісне Берегівського району, не виконав законну вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу подану за допомогою проблискових маячків синього та червонного кольору, на неодноразові вимоги працівників поліції не реагував та продовжив рух, чим порушив вимоги п. 2.4 ПДР.

Притягуваний до адмінвідповідальності ОСОБА_1 пояснив, що не має посвідчення водія та того дня перевозив інструменти додому. Відразу поліцейських непомітив.

На нього склали декілька протоколів. Штраф сплатив.

Заслухавши притягуваного до адмінвідповідальності, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За змістом ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Зокрема, протокол про адміністративне правопорушення не можна вважати належним до допустимим доказам вини особи, оскільки такий є лише засобом фіксації обставин, які мають доказуватися іншими долученими до матеріалів справи доказами.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того що дійсно ОСОБА_2 при спробі затримання не виконав законі вимоги працівника прикордонної служби, а тому неможливо встановити наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями чи бездіяльністю ОСОБА_2 з наслідками, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини у випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення. Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції прозахист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу належного органу правосуддя.

У відповідності до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої "доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом" (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey).

Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ "розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення".

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

З матеріалів справи вбачається, що Берегівський РВП ГУНП в Закарпатській області направив до Берегівського районного суду Закарпатської області протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №662699 від 10.05.2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 мешканця АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.122-2 КУпАП.

Ухвалою від 15.05.2026 року справу про адміністривне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122-2 КУпАП передано на розгляд до Виноградівського районного суду Закарпатської області.

Вказаний протокол надійшов до Виноградівського районного суду Закарпатської області 25.05.2026 року.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2026 р. судова справа: 297/1383/26 (Номер провадження: 3/299/680/26) Учасники процесу: ОСОБА_1 (особа, яка притягається до адмін. відповідальності) передано на олзгляд судді Леньо В.В.

Ухвалою від 26.05.2026 року матеріали протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №662699 від 10.05.2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення повернуто до Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області для належного дооформлення.

Підставою для направлення матеріалів на дооформлення слугувало те, що в протоколі ЕПР1 №662699 від 10.05.2026 року у графах 13 та 18 наявні підписи особи, відносно якої складено протокол – ОСОБА_1 .

Разом 3 тим у графі 17. підпис поліцейського, який склав протокол ( ОСОБА_3 ) відсутній.

Підписання протоколу посадовою особою, яка його склала чітко передбачено положеннями ч.5 ст.256 КУпАП. Вказаний недолік не може бути усунутий в ході судового розгляду адміністративних матеріалів.

Матеріали повернуто до суду для продовження розгляду.

До матеріалів додано рапорт ОСОБА_4 , в якому він підтвердив, що не підписав протокол.

Недоліки протоколу не усунуто.

Згідно до вимог ст.ст. 245, 252 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення і обов`язком органу, який її розглядає, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи і вирішення її в точній відповідності з законом. Докази, на основі який встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, цей орган оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП про розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Адміністративним правопорушенням (ст.9 КУпАП) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно ч.1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами (ч.2 ст.256 КУпАП).

Суд констатує, що в протоколі ЕПР1 №662699 від 10.05.2026 року у графах 13 та 18 наявні підписи особи, відносно якої складено протокол – ОСОБА_1 .

Разом 3 тим у графі 17. Підпис поліцейського, який склав протокол ( ОСОБА_3 ) відсутній.

Підписання протоколу посадовою особою, яка його склала чітко передбачено положеннями ч.5 ст.256 КУпАП.

За відсутності підпису посадової особи, яка скалала протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №662699 від 10.05.2026 року, такий не має юридичної сили та не може слугувати підставою для пригнення особи до адміністративної відповідальності, що є підставою для закриття провадження у справі згідно п. 1 ст. 247 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставини відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 9, 247, 280, 283, 284, 289 КупАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови, через даний місцевий суд.

Суддя В. В. Леньо