Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №650/5145/25 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 650/5145/25 Головуючий в І інстанції: Хомик І.І.

Номер провадження: 22-ц/819/979/26 Доповідач: Базіль Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ:

Головуючої Базіль Л.В.,

суддів: Приходько Л.А., Склярської І.В.,

секретар: Манько К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», подану представником Журик Андрієм Леонідовичем на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 21 квітня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Хомик І.І., у цивільній справі № 650/5145/25 за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Чиркіна Людмила Юріївна до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», про розірвання договору оренди землі,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

11.08.2025 року ОСОБА_1 від імені якого діє представник, адвокат Чиркіна Л.Ю. звернулася до суду з позовом до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та ТОВ «ПЕРЕМОГА –ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 володіє на праві власності земельною ділянкою кадастровий номер: 6520685200:02:001:0275, площею 6,6101 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністративно – територіальних межах Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області.

Вказана земельна ділянка з урахуванням додаткових угод про заміну орендаря та додаткових угоди до договору оренди землі від 26 липня 2026 року за №4АА002118-040671500017 перебуває в оренді ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ».

За умовами договору оренди та всіх додаткових угод до нього, орендарем та орендодавцем узгоджено наступні умови користування: строк дії договору оренди - 30 листопада 2027 року (п. 3.1. Договору оренди в новій редакції); нормативно грошова оцінка: 238 058,74 грн; розмір орендної плати за земельні ділянки: 4,18% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що становить 9 950,86 грн. за повний рік оренди. Із цієї суми орендарем як податковим агентом утримуються податки (збори), передбачені чинним законодавством України. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати можуть здійснюватися у натуральній формі, яка здійснюється шляхом передачі сільськогосподарської продукції чи товарів, у кількості або вартістю, яка є пропорційною до розміру орендної плати у грошовій формі (з врахуванням умов п. 4.2 даного Договору). Пунктом 4.5. договору оренди визначено, що орендна плата виплачується орендарем з 01 серпня до 31 грудня поточного року.

ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не сплатив позивачу оренду плату за 2022 рік в сумі – 9 950,86 грн.; за 2023 рік в сумі – 9 950,86 грн.; за 2024 рік в сумі – 9 950,86 грн, загальна сума несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою складає – 29 852 гривні 58 копійок.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.08.2025 року представнику позивача стало відомо, що право оренди земельної ділянки зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА – ПЛЮС» на підставі укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС – АГРОПРОДУКТ» договором купівлі – продажу права оренди від 17.04.2025 року. Проте, позивач та його представник не отримували жодних повідомлень про перехід права оренди до ТОВ «ПЕРЕМОГА –ПЛЮС»

07 липня 2025 року представником позивача направлено відповідачам вимогу про сплату заборгованості з орендної плати за №19-06/2025-2, але станом на дату подання позовної заяви погашення заборгованості з виплати орендної плати – не здійснено також не отримано і жодної відповіді від відповідачів.

З урахуванням викладеного, посилаючись на систематичну несплату орендарем орендної плати, що свідчить про істотне порушення умов договору оренди, позивач просив суд:

розірвати договір оренди землі від 26 липня 2006 року, який зареєстровано у Бериславському районному відділі Херсонської регіональної філії Центру ДЗК, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 26 липня 2006 року за №4АА002118 040671500017, а також в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису про інше речове право 59747284 від 03 листопада 2016 року, який укладено між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС АГРОПРОДУКТ», право оренди за яким на підставі договору купівлі – продажу №1704/25-24 від 17 квітня 2025 року було відчужено Товариству з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» та предметом якого є оренда земельної ділянки кадастровий номер: 6520685200:02:001:0275, площа – 6,6101 га, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністративно – територіальних межах Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати (витрати по сплаті судового збору).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 21 квітня 2026 рокупозовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Суд вирішив:

Розірвати договір оренди землі від 26.07.2006 року, зареєстрований у Бериславському районному відділі Херсонської регіональної філії Центру ДЗК за №4АА002118-040671500017, номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 59747284, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС- АГРОПРОДУКТ», щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520685200:02:001:0275, загальною площею 6.6101 га., з урахуванням переходу права оренди до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на підставі договору купівлі-продажу № 1704/25-24 від 17.04.2025 року, укладеного між ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що орендар ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» упродовж 2022 року не міг належно користуватися земельною ділянкою, із незалежних від нього причин, оскільки територія, на якій земельна ділянка розташована, була тимчасово окупованою рф, і як наслідок, з урахуванням сезонного виду господарства, відповідач не міг провести посівну кампанію та кампанію щодо збору врожаю, що є підставою для звільнення відповідача від сплати орендної плати за 2022 рік на підставі ч.6 ст.762 ЦК України.

Разом з цим, суд критично оцінив посилання ТОВ «ЮТС-Агропродукт» на неможливість використання орендованої земельної ділянки протягом 2023-2024 років через її можливе потенційне забруднення вибухонебезпечними предметами за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження цих обставин. Судом було враховано лист-довідку Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 24.06.2025 року № 01-12/2244/25, згідно якого спірна земельна ділянка не віднесена до ділянок, які забруднені/ймовірно забруднені вибухонебезпечними предметами.

За викладених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач не довів, що мав об`єктивну неможливість використовувати орендовану земельну ділянку у своїй господарській діяльності впродовж 2023-2024 роках. В матеріалах справи відсутні докази, що несплата за вказаний період була спричинена форс-мажорними обставинами або іншими незалежними від відповідача причинами, які б унеможливлювали виконання його зобов`язання. А тому зробив висновок, що наявна систематична несплата підприємством орендної плати протягом означеного періоду є підставою для розірвання оспорюваного договору оренди.

Доводи та вимоги апеляційної скарги

Не погодившись з рішенням суду, представник ТОВ «ЮТС Агропродукт», Журик А.Л. подав апеляційну скаргу, в якій просить визнати поважними причини пропуску строку для подання доказу та поновити строк для подання доказу Листа Головного управління ДСНС України у Херсонській області №66 03-2942/66 16/3 від 11.06.2025 року, розпорядження Новорайської СВА Бериславського району Херсонської області №163 від 31.10.2023 р.; № 29 від 06.02.2024 року; №154 від 18.04.2024 року; № 58 від 11.02.2025 року; скасувати рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 21.04.2026 року та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», ТОВ «ПЕРЕМОГА ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду є таким, що не відповідає положенням статей 263-265 ЦПК України, є незаконним і необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, ухвалене за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та без врахування висновків Верховного Суду, викладених зокрема, у постанові від 21.01.2026 у справі № 650/3776/24.

В апеляційній скарзі, представник ТОВ «ЮТС-Агропродукт» не заперечуючи факту існування з позивачем договірних відносин щодо оренди належної позивачу земельної ділянки, вказує, що унаслідок збройної агресії Російської Федерації та тимчасової окупації в 2022 році Херсонської області ТОВ «ЮТС-Агропродукт» був позбавлений можливості здійснювати господарську діяльність і використовувати орендовану земельну ділянку за її цільовим призначенням. Майно підприємства було знищене та розграбоване, що унеможливило нормальне функціонування підприємства та виконання договірних зобов`язань. Після де окупації частини Херсонської області, територія, на якій розташована земельна ділянка, є забруднена вибухонебезпечними предметами та потребує проведення робіт із розмінування для забезпечення її безпечного використання. Відсутність розмінування унеможливлює будь-яку діяльність на земельній ділянці, зокрема ведення сільськогосподарського виробництва, для якого вона була передана в оренду.

Вказує, що територія Новорайської ОТГ знаходиться у безпосередній близькості до населених пунктів Херсонської області, які перебувають під тимчасовою окупацією російської федерації, що свідчить про безпосередню наближеність території, де розташована земельна ділянка, яка є предметом договору оренди землі до зони бойових дій та окупованих територій, проте судом першої інстанції зазначена обставина не була розглянута та їй не надана належна правова оцінка.

Покликаючись на наведені обставини, скаржник вказує, що ТОВ «ЮТС-Агропродукт» був позбавлений можливості використовувати угіддя за цільовим призначенням, проводити посівну та збиральну кампанії у 2023-2024 роках, а відтак в силу ч.6 ст. 762 ЦК України має бути звільненим від сплати орендної плати, що унеможливлює розірвання договору оренди землі.

Крім того, зазначає про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які вбачає в порушенні процесуального розгляду заяви про відвід судді, та порушені принципу змагальності і об`єктивності у вирішенні спору, оскільки на думку скаржника, суд першої інстанції при розгляді справи надав більшу перевагу доказам сторони позивача, залишивши поза увагою, пояснення, доводи якою сторона відповідача обґрунтовувала свою позицію.

Позиція позивача на стадії апеляційного перегляду справи

На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив, однак відповідно до положень ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Явка учасників справи

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони та їх представники не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

За наведеного, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи на наявних матеріалах справи.

Позиція апеляційного суду

У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

В процесі розгляду справи суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 , є власником земельної ділянки з кадастровим № 6520685200:02:001:0275 загальною площею 6.6101 га. Дана обставина підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії 11-ХС № 009943 від 07.04.2001 року. Право власності зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3134213365206, номер запису про право власності 59747284.

26.07.2006 року позивач у групі орендодавців уклав з ТОВ «ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ» договір належної йому земельної ділянки, який зареєстровано у Бериславському районному відділі Херсонської регіональної філії Центру ДЗК, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.07.2006 року за №4АА002118-040671500017.

17.09.2015 року сторони уклали договір про заміну сторони у договорі оренди, залучивши нового орендаря ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС», який набув права та обов`язки орендаря по вказаному договору оренди.

27.07.2017 року позивач уклав з ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» із залученням нового орендаря ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки з ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», №700073, за якою право оренди перейшло до останнього.

18.04.2018 року сторони уклали додаткову угоду, згідно якої узгодили пролонгувати дію договору до 30 листопада 2027 року та змінити розмір орендної плати, встановивши його у розмірі 4,18% від нормативно грошової оцінки землі, що становить 9950.86 грн. за повний рік оренди. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 238058.74 грн. Орендна плата сплачується орендарем у строк з 01 серпня по 31 грудня кожного року.

17.04.2025 року ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» уклав з ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» договір №1704/25-24 про відчуження права оренди спірної земельної ділянки.

Відповідно до листа Головного управління ДПС у Полтавській області від 26.02.2026 року №2967/16-31-24-04-03 інформація про нарахування та виплату ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» орендної плати за користування земельною ділянкою в період з 01.01.2022 року по 11.08.2025 року по ОСОБА_1 відсутня.

На підставі наведеного суд констатував невиплату позивачу орендної плати за 2022,2023,2024 роки.

Із листа-довідки Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 24.06.2025 року № 01-12/2244/25 слідує, що земельна ділянка з кадастровим номером 6520685200:02:001:0275 площею 6,6101 власником якої є ОСОБА_1 не віднесена до ділянок, які забруднені/імовірно забруднені вибухонебезпечними предметами (а.с.36)

Відповідач ТОВ «ЮТС-Агропродукт» у додаткових поясненнях від 31.10.2025 року у суді першої інстанції не заперечував факту несплати позивачу орендної плати, передбаченої умовами договору, але причиною такої несплати вказував неможливість використання земельної ділянки, переданої в оренду, у зв`язку із перебуванням її в межах тимчасово окупованої рф території у 2022 року, а в подальшому через забруднення (можливе забруднення) вибухонебезпечними предметами та безпосередньої близькості до території тимчасово окупованої рф.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції і застосовані норми права

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі.

Положеннями статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а згідно із статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

Відповідно до ст.24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.

Орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт (частина друга статті 25 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до спеціальної норми частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду у разі істотного порушення його умов однією зі сторін. Істотним вважається таке порушення, яке призводить до того, що інша сторона значною мірою позбавляється того, на що розраховувала при укладенні договору.

Згідно з пунктом «д» ч.1 ст. 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Верховний Суд неодноразово у своїх постановах у подібних правовідносинах звертав увагу на те, що під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору.

Оскільки позивач обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що ТОВ «ЮТС-Агропродукт» не сплатило орендну плату за 2022 - 2024 роки, тому саме відповідач повинен був спростувати належними та допустимими доказами твердження позивача про несплату орендної плати в обумовлений договором оренди строк або довести належними та допустимими доказами наявність обставин, що унеможливили виконання орендарем договірних зобов`язань.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажору).

Згідно частини першої статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Положення Закону України «Про оренду землі» не забороняють застосування до відносин з оренди землі положень ст. 762 ЦК України (постанова Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 399/935/16-ц (провадження № 61-304св17)).

Відповідно до ч.6 ст.762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

У пунктах 6.8-6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 (провадження № 12-37гс18) зазначено, що норма частини шостої статті 762 ЦК України визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

Обставини, передбачені частиною шостою статті 762 ЦК України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з частиною шостою статті 762 ЦК України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведення ТОВ «ЮТС-Агропродукт» факту неможливості використання орендованої земельної ділянки з незалежних від товариства причин, а саме існування форс-мажорних обставин, які перешкоджали орендарю виконати передбачений договорами обов`язок з виплати позивачу орендної плати за 2022 рік, оскільки земельні ділянки, що розташовані на території Новорайської об`єднаної територіальної громади Бериславського району Херсонської області в період з 09 квітня по 11 листопада 2022 року перебували під тимчасовою окупацією військами РФ, а тому в 2022 році орендар значною мірою був позбавлений можливості використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням та отримати дохід від господарської діяльності в означений період.

Обґрунтовуючи свої заперечення щодо неможливості виплати орендної плати за 2023, 2024 роки ТОВ «ЮТС-Агропродукт» також посилається на наявність обставин непереборної сили, за які він не відповідає, а саме неможливість використання орендованої земельної ділянки належної позивачу через її потенційне забруднення вибухонебезпечними предметами та безпосередня близькість до території бойових дій, що унеможливлює розірвання договору оренди землі та додаткових угод на підставі систематичної несплати орендної плати за вказаний період.

Згідно з ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За приписами ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (п. 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

Верховний Суд у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі №522/16724/16 (провадження №61-28810св18) зробив наступний правовий висновок: «обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом. Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі».

Тягар доказування обставин, необхідних для спростування невиплати орендної плати покладається на орендаря.

Розглядаючи спір, суд першої інстанції правильно зазначив, що належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про об`єктивну неможливість використання ТОВ «ЮТС-Агропродукт» орендованої земельної ділянки протягом 2023, 2024 років, за яку товариством не вносилася орендна плата, через наведені скаржником обставини як підстави для застосування положень ч.6 ст. 762 ЦК України, ТОВ «ЮТС-Агропродукт» в установленому процесуальним законом порядку, не надано.

Загальні посилання підприємства на введений в країні режим воєнного стану не підтверджує об`єктивної неможливості використання орендованої земельної ділянки за цільовим призначенням, а невиконання договірних зобов`язань орендарем в 2023, 2024 роках не може бути виправдане обставинами непереборної сили.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на те, що відповідачем ТОВ «ЮТС-Агропродукт» висновків про замінування та фактичний стан орендованої земельної ділянки як суду першої інстанції, так і апеляційному суду не надано.

Суд правильно зазначив, що відповідач не надав жодного документа, що підтверджував би факт реального забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами, а лише відображають потенційний (ймовірний) ризик такого забруднення.

В той же час, лист-довідка Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 24.06.2025 року № 01-12/2244/25 свідчить, що спірна земельна ділянка не віднесена до ділянок, які забруднені/імовірно забруднені вибухонебезпечними предметами.

Саме по собі посилання ТОВ «ЮТС-Агропродукт» на воєнний стан, близькість території до населених пунктів Херсонської області, які перебувають під тимчасовою окупацією російської федерації не є безумовною підставою для звільнення орендаря від сплати орендної плати без доведення конкретної неможливості користування саме спірним майном.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про те, що ТОВ «ЮТС-Агропродукт» не довело наявність беззаперечних обставин, які б унеможливлювали використання орендарем земельної ділянки протягом 2023-2024 років та звільняли товариство від обов`язку виконання зобов`язань з виплати орендної плати за 2023, 2024 роки. Систематичне невиконання орендарем істотних умов договору оренди землі щодо виплати орендної плати є підставою для дострокового розірвання цього договору.

Доводи апеляційної скарги на правильність висновків суду першої інстанції не впливають, тому апеляційним судом не приймаються до уваги.

ТОВ «ЮТС-Агропродукт» в суді першої інстанції не обґрунтовував свої заперечення проти заявленого позову посиланням на Лист Головного управління ДСНС України у Херсонській області №66 03-2942/66 16/3 від 11.06.2025 року, розпорядження Новорайської СВА Бериславського району Херсонської області №163 від 31.10.2023 р.; № 29 від 06.02.2024 року; №154 від 18.04.2024 року; № 58 від 11.02.2025 року, як на докази, підтверджуючи наявність обставин непереборної сили; просив суд апеляційної інстанції прийняти наведені докази на стадії апеляційного перегляду справи, проте виняткових випадків, які перешкодили їх подання до суду першої інстанції в апеляційній скарзі не навів у зв`язку з чим, виходячи з положень ч.3 ст.367 ЦПК України апеляційний суд не вбачає підстав для їх прийняття.

Посилання представника ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на необхідність врахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду у справі 650/3776/24, є неприйнятними, оскільки суд у кожній справі виходить з конкретних обставин та доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності. При цьому, апеляційний суд звертає увагу скаржника на те, що фактичні обставини у цій справі та у справі №650/3778/24 є різними, тобто подібність правовідносин у цій справі та справі № 650/3776/24 відсутня.

Посилання апелянта на те, що суд порушив принцип змагальності та об`єктивності у вирішенні спору, спростовується змістом оскаржуваного рішення, з якого вбачається, що суд надав обґрунтоване мотивування кожному доводу сторін.

Щодо доводів апеляційної скарги про розгляд справи неповноважним складом суду, а саме суддею Хомик І.І., якій було заявлено відвід і який було вирішено на думку апелянта з порушеннями вимог процесуального законодавства, колегія суддів вважає такі доводи неприйнятними з огляду на таке.

Вбачається, що заявлені відводи судді вирішені у порядку передбаченому ч.3 ст.44 ЦПК України та залишені без розгляду.

За змістом частини третьої статті 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

З огляду на відсутність обставин, які б неуможливлювали розгляд справи суддею Хомик І.І. підстав для скасування рішення з зазначених апелянтом підстав не має.

Порушення строків розгляду заяв про відвід судді, про які вказує скаржник в апеляційній скарзі не є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

За правилами ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 21 квітня 2026 року постановлено з додержанням вимог закону, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, надана правильна оцінка наявним у справі доказам, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

Розподіл судових витрат в порядку ч.13 ст. 141 ЦПК України не здійснюється у зв`язку із залишенням апеляційної скарги ТОВ «ЮТС-Агропродукт» без задоволення.

Повний текст постанови складено 15.07.2026 р.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-Агропродукт», подану представником Журик Андрієм Леонідовичем залишити без задоволення.

Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 21 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча: Л.В. Базіль

Судді: Л.А. Приходько

І.В. Склярська