Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №766/5769/26 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/819/1092/26

Єдиний унікальний номер справи: 766/5769/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Приходько Л. А.,

суддів: Базіль Л.В.,

Радченко С.В.,

секретар Манько К.М.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1

відповідач – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – двоката Сікози В`ячеслава Олександровича на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 25 травня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Кузьміної О.І.,

встановив:

14 квітня 2026 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Сікоза В.О., звернулася до суду з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21 квітня 2026 року заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Сікоза В.О., про забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено частково. Накладено арешт на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 73,7 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 844428765101), що належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), шляхом заборони проводити будь-які реєстраційні дії щодо вказаного майна та заборони його відчуження до набрання судовим рішенням законної сили. В решті вимог заяви відмовлено.

30 квітня 2026 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Сікоза В.О., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, в якому просила стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором позики від 23 грудня 2021 року в розмірі 21 500 доларів США та пені у розмірі 3% від суми неповерненої позики за кожен день прострочення в розмірі 804 315 доларів США, а всього – 825 815 доларів США, а також судові витрати.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 25 травня 2026 року позовну заяву адвоката Сікози В.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , визнано неподаною та повернуто позивачу.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 25 травня 2026 року скасовано заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21 квітня 2026 року у справі №766/5769/26, шляхом накладення арешту на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 73,7 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 844428765101), що належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), шляхом заборони проводити будь які реєстраційні дії щодо вказаного майна та заборони його відчуження до набрання судовим рішенням законної сили.

Ухвала мотивована тим, що оскільки ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 25 травня 2026 року позовну заяву повернуто позивачу, то відпала потреба в застосуванні заходів забезпечення позову.

09 червня 2026 року представник ОСОБА_1 – адвокат Сікоза В.О. подав апеляційну скаргу, сформувавши її в системі «Електронний суд», в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 25 травня 2026 року, просить її скасувати.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник зазначив, що суд першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали взагалі не взяв до уваги той факт, що ухвала Херсонського міського суду Херсонської області від 25 травня 2026 року, якою позовну заяву адвоката Сікози В.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - визнано неподаною та повернуто позивачу, на день винесення оскаржуваної ухвали не набула законної сили та наразі оскаржена позивачем до апеляційного суду.

Таким чином, на думку апелянта, суд першої інстанції при прийнятті рішення про скасування заходів забезпечення позову на дані факти не звернув уваги та прийняв необґрунтоване судове рішення.

В порядку, визначеному статті 360 ЦПК України, відзив на апеляційну скаргу у письмовій формі на адресу суду апеляційної інстанції не надходив. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

За таких обставин, апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін, які не з`явилися у судове засідання, оскільки їх явка обов`язковою не визнавалась, доказів поважності причин неявки у судове засідання не надано, а відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце її розгляду не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частини першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 квітня 2026 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Сікоза В.О., звернулася до суду з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21 квітня 2026 року заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Сікоза В.О., про забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено частково. Накладено арешт на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 73,7 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 844428765101), що належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), шляхом заборони проводити будь-які реєстраційні дії щодо вказаного майна та заборони його відчуження до набрання судовим рішенням законної сили. В решті вимог заяви відмовлено.

30 квітня 2026 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Сікоза В.О., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, в якому просила стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором позики від 23 грудня 2021 року в розмірі 21 500 доларів США та пені у розмірі 3% від суми неповерненої позики за кожен день прострочення в розмірі 804 315 доларів США, а всього – 825 815 доларів США, а також судові витрати.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 13 травня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Сікоза В.О., залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам частини четвертої статті 177 ЦПК України, а саме несплатою судового збору за подання позовної заяви у розмірі 16 640,00 грн.

Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 25 травня 2026 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу у зв`язку з несплатою судового збору.

Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 25 травня 2026 року скасовано заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21 квітня 2026 року, у зв`язку з поверненням позовної заяви позивачу.

Позивачем оскаржено ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 25 травня 2026 року про повернення позовної заяви позивачу в апеляційному порядку.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 15 липня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Сікози В.О. задовольно. Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 25 травня 2026 року про повернення позовної заяви позивачу скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно частини першої статті13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З огляду на приписи статей 15, 16 ЦК України, статей 2, 4, 5, 18, 19, 265 ЦПК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України визначено обов`язковість судового рішення однією з основних засад судочинства, яка з огляду на положення статей 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

При цьому відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Відповідно до частин першої, сьомої статті158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.10 постанови №9 від 22.10.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Аналіз вищезазначених правових норм і роз`яснення Пленуму Верховного Суду дає можливість зробити висновок про те, що підставою для скасування заходів забезпечення позову на розсуд суду можуть бути будь-які обставини, які свідчать про відсутність потреби у забезпеченні позову, про неефективність вжитих заходів, про невідповідність вжитих заходів дійсним обставинам справи, про наявність зловживань з боку позивача при вирішенні питання про забезпечення позову тощо.

Як вбачається з матеріалів справи апеляційним судом скасовано ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви, рішення по суті заявлених позовних вимог у даній справі судом ще не приймалося, тому підстави для скасування заходів забезпечення позову з посиланням на процесуальний документ, який втратив юридичні наслідки, відсутні.

Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Таким чином, судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції про скасування заходів забезпечення позову скасувати.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Сікози В`ячеслава Олександровича задовольнити.

Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 25 травня 2026 року скасувати.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, крім випадків, передбачених статтею 389 ЦПК України.

Головуючий Л.А. Приходько

Судді: Л.В. Базіль

С.В. Радченко