Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №766/2473/25 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 766/2473/25 Головуючий в І інстанції: Рядча Т.І.

Номер провадження: 22-ц/819/1029/26 Доповідач: Базіль Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді (суддя-доповідач) Базіль Л.В.,

суддів: Приходько Л.А., Радченка С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк», подану представником Македон Олександром Андрійовичем на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 24.04.2026 року ухвалене у складі судді Рядчої Т.І., у справі №766/2473/25 за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2025 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 27.07.2020 року у розмірі 30295 грн 89 коп. станом на 24.09.20204 рік та судові витрати в сумі 3028,00 грн.

Позов мотивований тим, що «Monobank» - це мобільний банк в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.

Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга – переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.

Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, далі Умови, опубліковані на офіційному сайті банку та є постійно доступними для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.

27.07.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 27.07.2020 року.

Своїм підписом у анкеті-заяві відповідач підтвердив, що підписана ним анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.

Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови. Крім того, в Анкеті позичальник підтверджує, що усе листування щодо цього Договору просить здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов Договору.

Крім того, в Анкеті-заяві відповідач просив вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги ( у тому числі його електронний підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті мені в Банку. Засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритими ключем яка буде використовуватися для накладення удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором.

На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 25000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .

Взятий на себе обов`язок позивач виконав належним чином, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, тоді як відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі).

Станом на 29.06.2023 року у відповідача прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення 5.17 п.5 розділу II Умов, відбулось істотне порушення зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 29.06.2023 року направив відповідачу повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте, відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості в зв`язку з чим та відповідно до п.5.18, 5.19 кредит 29.07.2023 року став у формі «на вимогу».

Загальний залишок заборгованості ОСОБА_1 станом на 09.05.2024 року становить 30295,89 грн.

Посилаючись на викладені обставини, АТ «Універсал Банк» просило позов задовольнити та стягнути з відповідача на його користь зазначену заборгованість, а також судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 24.04.2026 року у задоволені позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано до суду виписки по рахунку відповідача або інший первинний документ, який би підтверджував зарахування коштів позичальнику. Також, не надано жодного доказу того, що ліміт картки відповідача було встановлено на рівні 25000,00 грн і ці гроші було використано ним в повному обсязі.

Суд також вказав, що надані позивачем Умови з огляду на їх мінливий характер та відсутність на них підпису відповідача не можна вважати складовою кредитного договору.

При ухваленні рішення, суд першої інстанції застосував правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 03 липня 2019 року у справі 342/180/17.

Доводи апеляційної скарги та її вимоги

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, АТ «Універсал Банк» подало апеляційну скаргу, в якій пославшись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просило скасувати рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 24 квітня 2026 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача.

Скаржник зазначив, що ухвалюючи оскаржуване рішення, судом першої інстанції не було досліджено механізму отримання банківських послуг проекту monobank, а також процедуру ознайомлення споживача з Умовами, правилами обслуговування, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту, тим самим суд дійшов передчасних висновків про те, що відповідач не був ознайомлений із вказаними документами.

Звертає увагу на те, що АТ «Універсал Банк» керуючись положеннями ст.ст.633,634,641 ЦК України пропонує необмеженому колу фізичних осіб – резидентів України скористатися банківськими послугами щодо продуктів monobank/Universal Bank, для чого пропонується приєднатися до опублікованих на сайті банку Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank. Приєднання до Умов і правил здійснюється фізичними особами шляхом підписання Анкети-заяви у паперовому або електронному вигляді, що надається банком.

Враховуючи те, що послуги банку надаються дистанційно через мобільний додаток в режимі реального часу, а Умови і правила, які включають тарифи були надані відповідачу саме через мобільний додаток, що свідчить про те, що відповідач був ознайомлений саме з Умовами і правилами, які діяли на час підписання анкети-заяви та відповідно до ст.ст.3,627 ЦК України добровільно погодився на такі умови кредитного договору, взявши на себе відповідні зобов`язання, що свідчить про належне укладення кредитного договору, в тому числі погодження Умов і правил обслуговування фізичної особи з додатками.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

Письмовий відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив, що у відповідності до положень ч.3 ст.360 ЦПК України не є перешкодою для перегляду рішення суду першої інстанції.

Порядок розгляду справи

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що ціна позову в цій справі (30295,89 грн) є менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на час подання позову (90840,00 грн) та справа невіднесена статтею 274ЦПК України до переліку справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції розглянув справу без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Позиція апеляційного суду

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про те, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має з таких підстав.

Судовим розглядом встановлено, що 27.07.2020 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, в якій просив відкрити поточний рахунок у гривні на його ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку.(а.с.14)

Анкета-заява містить детальну інформацію лише щодо особи ОСОБА_1 , зокрема дату його народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також джерело та розмір доходу. В анкеті-заяві містяться відповідні сторінки паспорта відповідача, які скопійовані ним та надані до анкети в електронному вигляді.

Водночас, Анкета-заява не містить будь-яких даних про суму кредиту, чи кредитного ліміту, даних про видачу кредитної картки, її виду та строку дії.

Інші належні та допустимі докази, які підтверджують суму наданого відповідачу кредитного ліміту у матеріалах справи відсутні.

В матеріалах справи наявні надані позивачем Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, затверджених протоколом №46 від 24.11.2021 року (а.с.15-27); паспорт споживчого кредиту, у якому зазначено, що інформація зберігає чинність та є актуальною до 01.01.2023 року (а.с.30-31); таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача, а також розрахунок заборгованості за договором №б/н від 27.07.2020 року станом на 24.09.2024 (а.с.6-13, 32), Тарифи по чорній картці (а.с.28).

За розрахунком позивача загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за договором станом на 24.09.2024 року становить 30295,89 грн (а.с.6-13).

У відзиві на позовну заяву представник ОСОБА_1 , адвокат Тихоша Д.С., вказуючи на те, що матеріали справи не містять доказів надання позичальнику кредитних коштів та користування ними, заперечив проти наявності боргу за кредитним договором.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права.

Згідно зі ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ст. ст. 526, 530, 610, ч.1 ст. 612 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Стаття 76 ЦПК України визнає доказами будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, як письмовими, речовими і електронними доказами (пункт 1 частини 2 ст.76 ЦПК України).

Стаття 77 ЦПК України визначає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Положення статті 78 ЦПК України визначає допустимість доказів, згідно якої суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази суду подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.5 ст.81 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд має право винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Зазначений висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.04.2020 року у справі № 522/22023/16-ц

При оцінці достатності доказів діють спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи. Стандарти доказування є важливим елементом змагальності процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність (постанова Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 910/23428/17).

Обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції принципу справедливості розгляду справи судом. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.07.19 у справі № 342/180/17-ц).

У спорах про стягнення кредитної заборгованості саме кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

АТ «Універсал Банк» звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_1 з вимогою стягнути з нього на користь банку заборгованість за договором про надання банківських послуг «monobank « у розмірі 30295,89 грн на підтвердження цього надав: Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 27.07.2020, яка підписана ОСОБА_1 .

Разом з тим, анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, не містить будь-яких даних про суму кредиту, чи кредитного ліміту, та даних про зарахування кредитних коштів на картку позичальника, їх розмір.

Із п.3 Анкети-заяви слідує, що ОСОБА_1 просив встановити йому кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку. Також, беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволенного кредитного ліміту, та погодився з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту банк повідомлятиме його шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.

Водночас, матеріали справи не містять доказів про погоджену між сторонами суму кредитного ліміту та надання її в розпорядження відповідачу.

З огляду на викладене, доказів, які б підтверджували обставини зазначені в позові, а саме, надання АТ «Універсал Банк» відповідачу кредитних коштів у розмірі 25000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, використання цих коштів відповідачем матеріали справи не містять, як не містять і виписки по рахунку позичальника, яка у відповідності до законодавства є первинним документом .

Наявний в матеріалах справи розрахунок кредитної заборгованості не містить розміру наданого відповідачу кредиту, а тому не є достатнім доказом для підтвердження заборгованості у ОСОБА_1 у розмірі 30295,89 грн.

З огляду на викладене та виходячи з системного аналізу змісту наявних у матеріалах справи доказів, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що АТ «Універсал Банк» не доведено наявності підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «УніверсалБанк» заборгованості за договором про надання банківських послуг "Monobank" від 27.07.2020 року у розмірі 30295,89 грн.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу скаржника на те, що сам по собі механізм укладення договорів в мережі не звільняє позивача від доведення юридично значимих обставин (надання кредитних коштів, їх розмір, обставин збільшення чи зменшення кредитного ліміту, обставин користування позичальником кредитними коштами, а також інших істотних умов кредитного договору).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про залишення рішення суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

Розподіл судових витрат в порядку частини тринадцятої статті 141 ЦПК України не здійснюється у зв`язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення.

Керуючись ст.ст.367,374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк», подану представником Македон Олександром Андрійовичем залишити без задоволення.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 24.04.2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Головуюча Л.В. Базіль

Судді: Л.А. Приходько

С.В. Радченко