Суд: Срібнянський районний суд Чернігівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 14 липня 2026 р.
Справа: №746/248/26
Суддя: Нагорна Н. Г.
Справа № 746/248/26
3/746/111/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.07.2026 року
Суддя Срібнянського районного суду Чернігівської області Нагорна Н.Г., при секретарі судового засідання Сакун Н.П., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов з Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Поділ Прилуцького району Чернігівської області, який проживає у АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, який не має утриманів,
за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КупАП,
ВСТАНОВИВ:
10 червня 2026 року до провадження Срібнянського районного суду Чернігівської області надійшов надісланий Прилуцьким РВП ГУНП в Чернігівській області адміністративний матеріал щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Згідно з протоколами автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративний матеріал передано на розгляд судді Нагорній Н.Г.
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 30 травня 2026 року серії ЕПР1 № 679282 30 травня 2026 року о 02 год. 45 хв. у силищі Срібне, на вул. Українській (Радянській), 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ-210994-20», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі водій відмовився. Велась безперервна фіксації з нагрудної камери поліцейського. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України (далі – ПДР України), відповідальність за вказане правопорушення передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.
Справу призначено до розгляду на 14 год. 30 хв. 24 червня 2026 року, однак у цей день справу знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді Нагорної Н.Г. у стані тимчасової непрацездатності. Розгляд справи призначено на 14 год. 30 хв. 15 липня 2026 року.
ОСОБА_1 , який 15 липня 2026 року з`явився в судове засідання, вину у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, не визнав, вказав, що автомобіль не рухався, а стояв за вказаною у протоколі адресою, він автомобілем не керував, а просто перебував у салоні автомобіля, який не рухався, тому у поліцейських взагалі були відсутні підстави для того, щоб пропонувати йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Вважає, що, з огляду на вказане, відсутні підстави для притягнення його до відповідальності за вказаною нормою закону.
Надаючи суду пояснення, ОСОБА_1 вказав, що до селища Срібного, на вул. Українську (колишня назва – Радянська), 1, його привіз водій на автомобілі «ВАЗ-210994-20», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , однак перебуває у його фактичному користуванні. За вказаною адресою він приїхав до дівчини, у помешканні якої збирався залишитись до ранку, однак вони з дівчиною посварились та він пішов до автомобіля, маючи намір перебувати в салоні автомобіля до ранку. В салоні автомобіля він вживав алкоголь. Наміру керувати автомобілем не мав, зокрема, і з тієї причини, що він не має посвідчення водія відповідної категорії.
Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов такого висновку.
У статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 251 КУпАП).
Відповідно до вимог статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 2.5 ПДР визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дослідивши безпосередньо в судовому засіданні та оцінивши докази у справі, а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення від 30 травня 2026 року серії ЕПР1 № 679282;
- диск із записом відеофіксації, здійсненої працівником поліції;
- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30 траня 2026 року (03 год. 00 хв.);
- довідку сектора адміністративної практики Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області від 01 червня 2026 року № 68290-2026, згідно з якою ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував;
суд встановив, що 30 травня 2026 року о 02 год. 45 хв. у силищі Срібне, на вул. Українській (Радянській), 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ-210994-20», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі водій відмовився.
Встановивши вказане, суд дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, що підтверджується належними та допустимими доказами у справі, які повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні.
При цьому суд вважає, що доводи ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом «ВАЗ-210994-20», державний номерний знак НОМЕР_1 , а отже у працівників поліції не було підстав пропонувати йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, спростовуються матеріалами адміністративного провадження, зокрема, змістом протоколу про адміністративне правопорушення від 30 травня 2026 року серії ЕПР1 № 679282 та записом безперервної відеофіксації, здійсненої працівником поліції.
Так, дійсно на відео не зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, відео починається з моменту, коли поліцейські та особа, щодо якої складено протокол, ОСОБА_1 , перебувають на вулиці, на узбіччі дороги, поруч з автомобілем поліції та автомобілем «ВАЗ-210994-20». Те, що він перебував у салоні автомобіля, коли під`їхали поліцейські, ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував, однак заперечував те, що автомобіль рухався та факт керування ним автомобілем.
Однак, як встановлено з відеозапису, долученого до матеріалів адміністративного провадження, переглянутого в судовому засіданні, під час розмови з поліцейськими ОСОБА_1 підтвердив факт керування автомобілем.
Заявляючи в судовому засіданні про те, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, оскільки він не керував автомобілем «ВАЗ-210994-20», державний номерний знак НОМЕР_1 , тобто автомобіль не рухався, а просто стояв на узбіччі дороги, пояснюючи в судовому засіданні яким саме чином автомобіль опинився у селищі Срібне, на вул. Українській, 1, оскільки сам він проживає згідно з відомостями протоколу про адміністративне правопорушення, що ним у судовому засіданні підтверджено, у іншому населеному пункті, у селі Поділ (Срібнянська ТГ) ОСОБА_1 пояснив, що до селища Срібне, на вул. Українську (колишня назва – Радянська), 1, його привіз водій на автомобілі «ВАЗ-210994-20», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , однак перебуває у його фактичному користуванні. За вказаною адресою він приїхав до дівчини, у помешканні якої збирався залишитись до ранку, однак вони з дівчиною посварились та він пішов до автомобіля, маючи намір перебувати в салоні автомобіля до ранку. В салоні автомобіля він вживав алкоголь. Наміру керувати автомобілем не мав, зокрема, і з тієї причини, що він не має посвідчення водія відповідної категорії.
Такі пояснення ОСОБА_1 суд оцінює критично, оскільки прізвища ймовірного водія, який привіз його із села Поділ до селища Срібне, а також дівчини, до якої він приїхав, ОСОБА_1 суду не називав, із клопотанням про допит вказаних осіб у якості свідків до суду не звертався, інших доказів на підтвердження своєї позиції суду не надав.
При цьому суд звертає увагу, що на запитання суду про те, чи розуміє він свої права як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та чи потребує роз`яснення прав, ОСОБА_1 повідомив суду, що права йому відомі, зрозумілі та додаткового роз`яснення він не потребує. Також ОСОБА_1 виявив намір захищати свої інтереси в судовому засіданні самостійно, будучи ознайомленим зі своїм правом на отримання професійної правової допомоги.
Відповідно до статті 24 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з частиною другою статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.
Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Зважаючи на викладене, з урахуванням матеріалів справи, особи правопорушника, ступеня його вини, обставин та характеру вчиненого правопорушення, його наслідків, на ОСОБА_1 слід накласти стягнення в межах санкції статті, за якою він притягується до відповідальності, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Крім того, відповідно до статті 40-1 КУпАП, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір у розмірі 665,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», статтями 23, 33, 40-1, частиною першою статті 130, статтями 245, 251, 268, 283-285, 294 КУпАП, суддя –
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн, який слід стягнути на користь Держави Україна, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.
Штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження цієї постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у п`ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Срібнянський районний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Н.Г. Нагорна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua