Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №485/913/26 — Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 485/913/26

Провадження № 2-а/485/5/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року м. Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Квєтка І.А.,

секретар судового засідання Камінський Б.О.,

за участю представника позивача Бондар М.В. ( у режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

встановив:

16 травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся через свого представника – адвоката Бондар М.В. до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 20 листопада 2025 року №418, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.; та закриття провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірна постанова є незаконною та необгрунтованою, оскільки обставини, які у ній встановлені не відповідають фактичним обставинам. Крім того, постанова прийнята з порушенням процесуальних норм: без вручення йому примірника протоколу про адміністративне правопорушення, без повідомлення про дату та час розгляду справи та після закінчення терміну притягнення до адміністративної відповідальності.

Крім того, копію оскаржуваної постанови на запит адвоката позивач отримав 06 травня 2026 року, у зв`язку з чим просить суд поновити йому строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 03 липня 2026 року замінено відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_3 на належного відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У відзиві на позов представник відповідача Андрощук С.О. просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог. Позовну заяву вважає необгрунтованою. Заперечення мотивовані тим, що позивач допустив порушення ст.37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", оскільки змінив місце проживання і не став на військовий облік у ТЦК та СП протягом 7 днів, що підтверджується актом про встановлення факту непроживання від 02 травня 2025 року. Протокол про адміністративне правопорушення складено у присутності ОСОБА_1 , копію протоколу з повідомленням про місце, дату та час розгляду справи вручено. Справу розглянуто 20 листопада 2025 року за відсутності ОСОБА_1 відповідно до ст.268 КУпАП. Копію постанови №418 було направлено ОСОБА_1 за адресою місця реєстрації, відправлення повернуто поштою з відміткою "Одержувач відсутній за вказаною адресою", що так само підтверджує факт непроживання позивача за місцем реєстрації. Правопорушення виявлено і зафіксовано 19 травня 2025 року, протокол складено 11 листопада 2025 року, а постанову 20 листопада 2025 року, тобто протокол складено у межах двох місяців від дати внесення порушення до реєстру, що відповідає вимогам ст.38 КУпАП. Зазначає, що причиною пропуску строку для звернення до суду є виключно бездіяльність позивача - непроживання за місцем реєстрації та ненадання органу обліку актуальних відомостей про місце проживання, що не є поважною причиною у розумінні процесуального законодавства /а.с.25-37/.

В судовому засіданні представник позивача Бондар М.В. позовні вимоги підтримала. Зазначила, що ОСОБА_1 проживає за місцем реєстрації, місце проживання не змінював, був працевлаштований у м.Миколаїв. Акт про фактичне непроживання ОСОБА_1 за місцем реєстрації складений без виїзду на місце та без свідків. Оспорювана постанова є незаконною. Позов просить задовільнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши докази у справі, дійшов до наступного.

Відповідно до ч.2 ст.286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Згідно ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З опорюваної постанови №418 не вбачається, що позивач був присутній під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Доказів її вручення позивачу суду не надано.

Позивач стверджує, що про оскаржувану постанову дізнався у квітні 2026 року через державний сервіс послуг "Дія" у межах відкритого виконавчого провадження, а копію постанови отримав на запит адвоката 06 травня 2026 року, що підтверджується копією супровідного листа від 05 травня 2026 року /а.с.7/.

У справі "Іліан проти Туреччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

При вирішенні питання про дотримання строків звернення до суду слід звертати увагу коли особа дізналась або повинна була дізнатись про можливе порушення своїх прав. Оскільки, оскаржувана постанова була винесена без участі позивача та отримана ним лише 06 травня 2026 року шляхом отримання у відповідь на адвокатський запит, на думку суду, причини пропуску звернення ОСОБА_1 до суду є поважними.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає за можливе поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 31 січня 2002 року, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Снігурівським РВ УМВС України в Миколаївській області 27 грудня 2001 року /а.с.11-13/.

За даними витягу з реєстру Горохівської сільської територіальної громади від 04 червня 2026 року ОСОБА_1 з 31 січня 2002 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 /а.с.58/.

Згідно інформації Горохівської сільської військової адімінстрації від 15 липня 2026 року, по селищу Садове АДРЕСА_3 , назви та нумерація не змінювались.

11 листопада 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 стосовно ОСОБА_1 та у присутності останнього складено протокол №418 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП /а.с.30/.

Згідно вказаного протоколу 11 листопада 2025 року об 09 год. 17 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_6 працівниками поліції був доставлений гр. ОСОБА_1 . Під час проведення звірки облікових даних виявлено, що ОСОБА_1 значиться як порушник військового обліку з 19 травня 2025 року по 18 травня 2026 року, за електронним зверненням Е2201919 від 19 травня 2025 року, а саме змінив місце проживання та не став на військовий облік у ТЦК та СП протягом семи днів, чим порушив вимоги ст.37 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", під час дії особливого періоду.

Під час складення протоколу ОСОБА_1 роз`яснені зміст ст.63 Конституції України, а також права та обов`язки, передбачені ст.268 КУпАП, повідомлено про розгляд справи о 09:30 год. 20 листопада 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_7 .

ОСОБА_1 скористався своїм правом надати письмові пояснення, особисто зазначивши у відповідній графі протоколу: "Я ОСОБА_1 постійно проживаю за вказаною адресою, працюю в місті Миколаїв, повістки не отримував".

Копію протоколу вручено ОСОБА_1 , що останній засвідчив своїм підписом.

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення 20 листопада 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 винесено постанову №418 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн /а.с.29/.

Мотивувальна частина вказаної постанови дублює зміст обставин вчинення ОСОБА_1 правопорушення, відображених в протоколі №418 від 11 листопада 2025 року.

Актом про встановлення факту не проживання військовозобов`язаного, резервіста за місцем реєстрації у населеному пункті на території Горохівської територіальної громади Баштанського району Миколаївської області від 02 травня 2025 року, складеного спеціалістом І-ї категорії ОСОБА_4 , місцем теперішнього фактичного проживання військовозобов`язаного ОСОБА_1 визначено "в межах України", дата початку не проживання за місцем реєстрації з 2022 року /а.с.35-зворот/.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду показав, що працює спеціалістом І-ї категорії Горохівської сільської військової адміністрації Баштанського району Миколаївської області. В ході проведення оповіщення військовозобов`язаних, резервістів, ним здійснювались заходи щодо оповіщення ОСОБА_1 . З метою встановлення інформації щодо проживання ОСОБА_1 за місцем реєстрації ним була отримана інформація від працівників соціальної служби старостату про те, що ОСОБА_1 за місцем реєстрації не проживає. На підставі вказаної інформації ним було складено акт про фактичне непроживання ОСОБА_1 на день складення акту без виїзду за місцем реєстрації останнього. Будинки за адресою Садове вул.Спортивна, 41 і вул.Волика, 46, фактично є садибою сім"ї Власенків, які виходять на різні вулиці.

Довідкою №154 від 09 липня 2026 року, виданою директором ТОВ "Евері", підтверджено, що ОСОБА_1 дійсно працював в ТОВ на посаді зливальника-розливальника 2-го розряду з 10 серпня 2016 року (наказ №636-к від 09.08.2016р.) по 03 липня 2026 року (наказ №146к/тр від 30.06.2026р.).

Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Частиною 1 ст.210 КпАП України передбачено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Згідно ч.3 ст.210 КпАП України вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зазначена норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 5 ст. 33 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992р. №2232-XII, військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.3, 4 ст.37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік.

У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).

Відповідно абз.2 п.п.1 п.1 Додатку №2 "Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів" до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022р. №1487, військовозобов`язані повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

Згідно п.п.7 п.1 Правил №1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки, закордонної дипломатичної установи України), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік.

Як зазначалось вище, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.210 КУпАП, стало порушення ним ст.37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", що виразилось у неприбутті до ТЦК та СП за новим місцем проживання протягом встановленого строку, для взяття на військовий облік, під час дії особливого періоду.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення №418 від 11 листопада 2025 року та постанова у справі про адміністративне правопорушення від 20 листопада 2025 року №418 не містить відомостей про встановлену адресу місця проживання ОСОБА_1 , відмінну від адреси зареєстрованого місця його проживання ( АДРЕСА_2 ), за місцем якої повинен був особисто в семиденний строк стати на військовий облік до відповідного ТЦК та СП.

Відсутнє, також, посилання відповідача на наявність доказів, якими підтверджується зміна ОСОБА_1 місця проживання.

Так, акт про встановлення факту не проживання військовозобов`язаного, резервіста за місцем реєстрації у населеному пункті на території Горохівської територіальної громади Баштанського району Миколаївської області від 02 травня 2025 року, складеного спеціалістом І-ї категорії ОСОБА_4 , спростовано показами останнього.

Отже, станом на дату розгляду справи про адміністративне правопорушення у ІНФОРМАЦІЯ_7 не було жодного доказу про зміну ОСОБА_1 місця проживання.

Тимчасова відсутність ОСОБА_1 за місцем реєстрації та на час вручення оспорюваної постанови пояснюється працевлаштуванням у ТОВ "Евері".

Крім того, не спростовано, що адреси реєстрації місця проживання ОСОБА_1 згідно відмітки у паспорті: АДРЕСА_1 , та реєстру територіальної громади: АДРЕСА_2 , не є відмінними зважаючи на дату однакову дату реєстрації: з 31 січня 2002 року.

Зокрема, суд звертає увагу, що постанова №418 від 20 листопада 2025 року містить посилання на порушення саме ч.4 ст.37 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", що стосується лише призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які мають статус внутрішньо-переміщених осіб та не прибули у встановлений строк до відповідних ТЦК та СП для взяття їх на військовий облік. Однак, матеріали справи не містять жодних доказів, що ОСОБА_1 є внутрішньо-переміщеною особою.

Таким чином, відповідач обмежився відображенням у постанові по справі про адміністративне правопорушення №418 від 20 листопада 2025 року змісту обставин вчинення ОСОБА_1 правопорушення, зазначених в протоколі №418 від 11 листопада 2025 року, не виконавши, при цьому, передбаченого ст. 280 КУпАП обов`язку з`ясування чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_4 , як суб`єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст. 77 КАС України покладено обов`язок доказування правомірності прийнятих ним рішень, не доведено наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, за яке на нього оскаржуваною постановою по справі про адміністративне правопорушення №418 від 20 листопада 2025 року накладено штраф в сумі 17 000 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За наведених обставин та правового регулювання, суд висновує про скасування постанови №418 від 20 листопада 2025 року про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною 1, 5, 7 ст.139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 532 грн 50 коп.

Керуючись ст. 5, 6, 9, 14, 16, 72-77, 79, 132, 139, 241-246, 286 КАС України, суд

ухвалив:

Поновити позивачу ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №418 від 20 листопада 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_7 полковником ОСОБА_3 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 532,50 грн. (п`ятсот тридцять дві грн. 50 к.).

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів із дня його складення.

Суддя І.А.Квєтка

Дата складення повного судового рішення 16.07.2026.