Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №127/7854/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/7854/26

Провадження № 2/127/2231/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Ан О.В.,

за участю секретаря Поляруш І.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

УСТАНОВИВ:

У березні 2026 із позовом до суду звернулася ОСОБА_1 , яка просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки від усіх видів заробітку (доходів) щомісячно починаючи з 14 січня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мотивувала заявлені вимоги тим, що з 2011 сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано у лютому 2023. Сторони мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач не бере участі у матеріальному забезпеченні доньки, тому позивач була змушена звернутися до суду із позовом.

Ухвалою суду від 18.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження.

Позивачка у судовому засіданні просила позов задовольнити із підстав наведених у ньому.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Судом установлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 24.01.2023 розірвано (рішення а.с. 5).

Сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтва а.с. 4).

Донька зареєстрована та проживає разом із матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 (довідка а.с. 6,7).

Згідно ч. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У справі «Хант проти України» від 07.12.2006 Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54).

Згідно ст. 141 Сімейного кодексу України, далі - СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 180 СК України).

Згідно ч. 1, 2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Частиною 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

згідно до ч.2 ст. 191 СК України, аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

Визначаючись щодо розміру аліментів на утримання дитини враховано, що донька проживає та фактично перебуває на утриманні матері, батько фінансово не допомагає, звичайні потреби дитини, рівність обов`язку батьків в утриманні дитини, відсутності обставин за яких слід було би зменшити розмір аліментів, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача у розпорядження позивачки аліменти на утримання доньки у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходів) платника аліментів.

Позивач не надала доказів того, що вона вживала заходів одержання аліментів з відповідача, але не могла їх одержати у зв`язку з ухиленням відповідача від їх сплати

Тому суд присуджує стягнення аліментів відповідно до ч.1 ст. 191 СК України - з дня пред`явлення позову, а саме з 10.03.2026, тому відмовляє у частині стягнення з 14.01.2026.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави належить стягнути 1331,20 грн судового збору, так як позивач була звільнена від його сплати.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 13, 79, 81, 89, 141, 206, 244, 263, 430 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 в розпорядження ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки від усіх видів заробітку (доходів) щомісячно починаючи з 10 березня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повний текст рішення суду складено 13.07.2026

Суддя: