Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №752/14801/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/14801/26

Провадження №: 3/752/4651/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Бондаренко Г.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Голосіївського УП ГУНП у м. Києві, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код відсутній, громадянки України, працює в ТОВ «Ван Дайк Технік», місце проживання: АДРЕСА_1 , про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП,

встановив:

відповідно до протоколу серії ВАД №883232 від 01.06.2026 року, ОСОБА_1 ухилилась від виконання батьківських обов`язків, передбачених ст. 150 СК України, щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який під час освітнього процесу в ліцеї №179 за адресою: м. Київ, проспект Голосіївський, 120-В, будучи учасником освітнього процесу, учнем 6-Г класу, систематично здійснював булінг (цькування) відносно однокласника, малолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що полягало у фізичному та психологічному насильстві, а саме навмисно разом з іншими учнями 29.09.2025 року, 10.11.2025 року, 13.11.2025 року, 01.12.2025 року, 15.12.2025 року, 05.02.2026 року під час уроків фізкультури виштовхував з бігової доріжки, штовхав у спину в натовп інших учнів, глузував та принижував у період з 12 по 16 січня 2026 року, у навчальному класі навмисно забирав стілець, перешкоджав сісти на робоче місце, 23.04.2026 року о 15 год. 05 хв. цілеспрямовано переслідував разом з іншими від ліцею до дому, виштовхував на проїзну частину та вже біля будинку скоїв бійку, завдавши фізичного болю без нанесення тілесних ушкоджень, також були вислови нецензурною лайкою, висловлював погрози та образи, що негативно вплинуло на емоційний стан, внаслідок чого могла бути заподіяна шкода фізичному та психологічному здоров`ю потерпілого, відповідальність за що передбачена ч. 3 ст. 173-4 КУпАП.

В судовому засіданні малолітній потерпілий ОСОБА_4 в присутності законного представника ОСОБА_5 повідомив, що його словесно ображали ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Вказав, що повідомляв про це вчителю, але його не слухали. Батькам говорив про про це, вони хотіли втрутитись, але він просив цього не робити. ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 забирали його речі та стільчик. Вказав, що трошки пізніше ОСОБА_9 почав його ображати. Також зазначив, що не хотів ходити на уроки фізкультури, оскільки його і там ображали. На інших уроках йому говорили погані слова і забирали стільчик. Вказав, що під час останньої ситуації в квітні: хлопці його штовхали у грудну клітку, знущались та забирали шапку. Зазначив, що ОСОБА_10 кидався на нього, а ОСОБА_7 його провокував. Коли ОСОБА_9 почав його бити, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 його знімали на відео, а ОСОБА_6 жбурляв портфель. Вважає, що ОСОБА_10 побачив, що він ігнорує все і вирішив, що його також можна бити. Зазначив, що дружить з ОСОБА_11 , але він не бачив бійок і його хлопці не ображають.

Законний представник малолітнього ОСОБА_12 в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП та надав письмові заперечення. Також зауважив, що відносно його сина здійснюється систематичний булінг групою малолітніх дітей з осені 2025 року, зокрема, ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 . Вказав, що 23.04.2026 року вказані особи переслідували його сина та за адресою: АДРЕСА_2 побили останнього та публічно принизили, що зафіксовано на відеозаписі, що долучений до матеріалів справи.

У судовому засіданні ОСОБА_14 вказав, що визнає те, що його син вчиняв булінг. Вважає, що його син вчинив не гідно і йому шкода, що малолітньому ОСОБА_3 було завдано психологічного та фізичного болю 23.04.2026 року. Зазначив, що хоче все вирішити спокійно і не знав всіх факторів, але тепер знає, що і на його сина ОСОБА_15 також чинився булінг з боку ОСОБА_7 та ОСОБА_16 , що зафіксовано на відео. Вважає, що ОСОБА_3 себе захищав, а його сина ОСОБА_9 підбурив фактично ОСОБА_7 . Щодо інших дат вчинення булінгу, повідомив, що, знає про те, що був конфлікт між його сином та ОСОБА_18 , була «стріла», в якій його син вийшов не переможцем. І такий факт був також підбурюванням з боку інших «глядачів». Додатково зазначив, що його син ОСОБА_10 перевівся до цього класу і на нього також спочатку чинився тиск, він бачив пригнічений стан сина, але потім все змінилось і він піддався маніпуляціям та підбурюванням інших.

В судовому засіданні ОСОБА_19 заперечувала вину свого сина у вчиненні булінгу та його систематичність. Вказала, що 01.12.2025 року та 13.11.2025 року її син ОСОБА_7 був відсутній в школі. Про конфлікт між дітьми нічого не чула. ЇЇ син був під час «стріли», але йому помилка лише в тому, що він не втрутився і не розтягнув бійку, але участі в бійці він не брав. Відео про яке кажуть, що він знімав. не збереглось. Вважає, що ОСОБА_10 прийшов до них в ліцей і шукав конфлікт: так і знайшов ОСОБА_20 . Підтвердила, що його син товаришує з ОСОБА_21 .

Малолітній ОСОБА_22 в присутності законного представника ОСОБА_19 показав, що ОСОБА_9 та ОСОБА_12 нещодавно прийшли до ліцею. Вказав, що в їх компанію входять він, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_24 та ОСОБА_6 . Знає, що ОСОБА_25 не прийняли. Пам`ятає, що восени у ОСОБА_9 та ОСОБА_25 був конфлікт за школою. Вказав, що пішов подивитись та бачив, що вони пару хвилин поштовхались і самі розійшлись. Пам`ятає, що під час бійки були він, ОСОБА_6 , дві дівчини та четверо старшокласників. 23.04.2026 року на уроці фізкультури між ОСОБА_10 та ОСОБА_18 був конфлікт. ОСОБА_4 сказав ОСОБА_10 : « Тебе знову вдарити, як у минулий раз?» Вказав, що потім ОСОБА_10 хотів розібратись з ОСОБА_18 , а тому ОСОБА_9 , він, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 пішли за ОСОБА_12 . Далі, ОСОБА_9 стрибнув на ОСОБА_12 і тоді почалась бійка, а вони дивились на неї. Пам`ятає, що їх вчителька ОСОБА_28 дивилась відео цієї бійки, але сказала одразу його видалити.

Малолітній ОСОБА_29 в присутності законного представника ОСОБА_1 повідомив, що випадково став свідком бійки, їхав зі школи і зустрів хлопців ОСОБА_30 і ОСОБА_6 , також побачив ОСОБА_9 і ОСОБА_12 , вирішив подивитись. Бачив як ОСОБА_9 бив ОСОБА_12 . Бачив як ОСОБА_7 знімав відео, знає, що потім його видалив. В школі виникали конфлікти між ОСОБА_12 і ОСОБА_9. На фізкультурі були ситуації з ОСОБА_12 , але хто його ображав, він не знає і не бачив.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечувала вину свого сина ОСОБА_8 у вчиненні булінгу, оскільки вважає, що конфлікти були між ОСОБА_35 та ОСОБА_36 . Окрім того, надала письмові заперечення.

Крім того, в судовому засіданні свідок ОСОБА_28 , яка є вчителькою малолітніх осіб, що навчаються у 6-Г класі показала, що до приходу ОСОБА_9 хлопці: ОСОБА_37 , ОСОБА_7 поводили себе нормально,ситуації, які виникали - вирішували в класі, з батьками. Після приходу ОСОБА_9 в клас за ним здійснювавя контроль. Хлопці в цьому віці намагаються завоювати авторитет, бути в центрі класу і подій. ОСОБА_9 заважав проведенню уроків, діти навіть писали з цього приводу доповідну, все вирішувалось з керівництвом і батьками ОСОБА_9. ОСОБА_12 скаржився їй іноді на ситуації з дітьми, але на кого саме, не пам"ятає. Знає, що в нього виникали проблеми на уроках фізкультури, вона говорила з вчителем. ОСОБА_12 було важко адаптуватись до школи після навчання за кордоном. На її думку, ОСОБА_9 вирішив закріпити свій авторитет на ОСОБА_12 . Дізналась, про зустріч між хлопцями 23.04.2026 року від батька ОСОБА_9 , з ким саме мала бути зустріч - не знає. Батько попросив не втручатись, щоб хлопці розібрались самі. Сказала ОСОБА_9 і ОСОБА_12 йти додому, бачивла, що останній боїться. Пізніше від батька ОСОБА_12 дізналась про бійку і він показав їй відео з камер спостереження. Відео, яке знімав ОСОБА_7 , вона не бачила.

Ознайомившись з протоколом про адміністративне правопорушення та додатками до них, вислухавши сторін та свідків, приходжу до висновку, що матеріали підлягають поверненню для дооформлення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» булінг (цькування) - психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, тобто будь-яке умисне діяння (дія або бездіяльність), у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, яке систематично вчиняється особою стосовно дитини, з якою вони є учасниками одного колективу, або дитиною стосовно іншого учасника одного колективу та яке порушує права, свободи, законні інтереси потерпілої особи та/або перешкоджає виконанню нею визначених законодавством обов`язків.

У пункті 4 розділу І Порядку реагування на випадки булінгу (цькування), який затверджений наказом МОН України від 28грудня 2019 року №1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти» вказано, що ознаками булінгу (цькування) є систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме: умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру; словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи; будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток; будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів; інші правопорушення насильницького характеру.

Отже, основними ознаками булінгу (цькування) є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність (ігнорування) кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення це сукупність встановлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення. До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об`єкт, об`єктивну і суб`єктивну сторони та суб`єкта правопорушення.

Частиною 1 статті 173-4 КУпАП передбачена відповідальність за булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.

Частиною 2 статті 173-4 КУпАП передбачено відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене зокрема групою осіб.

Частиною 4 статті 173-4 КУпАП передбачено відповідальність за діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене, зокрема, малолітньою особою.

Отже, диспозиція частини 4 статті 173-4 КУпАП охоплює, зокрема, випадки вчинення булінгу групою малолітніх осіб.

Слід зазначити, що суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.

Так, судом встановлено з пояснень потерпілого, що всі випадки цькування здійснювались групою малолітніх осіб. Крім того, із даних відеозапису подій, що мали місце 23.04.2026 року, також вбачається, що на вулиці четверо малолітніх дітей, зокрема, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інша малолітня особа, групою переслідують ОСОБА_25 . З даних також вбачається, що ОСОБА_10 намагається зі спини перекинути ОСОБА_39 , однак останній намагається йти далі, але зухвале переслідування ОСОБА_25 групою малолітніх осіб продовжується. Крім того, з відео вбачається, що двоє малолітніх осіб знімають на телефон бійку між іншими двома хлопчиками.

Вказані події в судовому засіданні також підтвердив законний представник ОСОБА_5 , ОСОБА_14 - батько малолітнього ОСОБА_9 .

Однак вказані дані, що були встановлені в судовому засіданні та про які фактично було вказано у фабулі протоколу, суперечать кваліфікації дій, передбаченої ч. 3 ст. 173-4 КУпАП, вказаній у протоколі серії ВАД №883232 від 01.06.2026 року, оскільки ч. 3 ст. 173-4 КУпАП передбачає відповідальність за булінг, вчинений однією малолітньою особою.

Отже, порушення вимог ст. 256 КУпАП полягає в тому, що фабула, яка вказана в протоколі серії ВАД №883232 та факти, викладені в протоколі та встановлені в судовому засіданні суперечать ч. 3 ст. 173-4 КУпАП.

Додатково суд зазначає, що вказівка в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №883232 від 01.06.2026 року, про ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків, передбачених ст. 150 СК України, щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , також не охоплюється жодним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-4 КУпАП.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року).

При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати/збирати докази на підтвердження винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до вимог ст. 278 КУпАП, при виявленні недоліків в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному всупереч вимогам ст. 256 КУпАП, або в інших матеріалах, що перешкоджають або унеможливлюють об`єктивний розгляд справи, особа, що провадить підготовку до розгляду справи, повертає матеріали справи відповідному правоохоронному органу, що порушив провадження в адміністративній справі на дооформлення.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року (зі змінами та доповненнями) визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.

Таким чином, враховуючи те, що суд позбавлений можливості самостійно вирішувати питання кваліфікації дій особи, з метою повного, всебічного та неупередженого судового розгляду, об`єктивного та справедливого вирішення справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для повернення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на дооформлення з метою узгодження фабули правопорушення, викладеної у протоколі, яке на думку правоохоронних органів мало місце, та кваліфікації дій особи відповідно до фабули правопорушення та диспозиції відповідної частини тієї чи іншої статті КУпАП.

Керуючись ст.ст. 277, 278 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

справу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 173-4 КУпАП відносно ОСОБА_1 повернути до Голосіївського УП ГУНП у м. Києві, для належного оформлення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В. Бондаренко