Вирок від 14 липня 2026 р. у справі №461/5370/26 — Галицький районний суд м. Львова

461/5370/26

1-кп/461/560/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.07.2026 р. м.Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12026141360000179 від 09.02.2026 р. про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Казахстан, українця, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючоо за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє вироком Галицького районного суду м. Львова від 26.01.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, покарання не відбув, звільнений умовно-достроково на строк 3 роки 3 місяці 23 дні від відбування покарання у виді позбавлення волі ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 17.09.2024 року на підставі ст. 81-1 КК України для проходження військової служби за контрактом, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», -.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України -

в с т а н о в и в :

Обвинувачений ОСОБА_4 , будуяи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, 07 лютого 2026 року приблизно о 21 год. 30 год., перебуваючи в кімнаті АДРЕСА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи з корисливих мотивів та з метою власного безпідставного збагачення, вважаючи, що його дії є непомітними для сторонніх осіб, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», із 05.30 год. 24.02.2022, який діє по даний час, таємно, викрав із кімнати №5 мобільний телефон марки «Хіаmоі Redmi Nоtе 14» ІМЕН: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , вартістю 6999 гривень 00 копійок із сім-картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» НОМЕР_4 , яка матеріальної цінності для потерпшого не становить, мобільний телефон марки «Хіаmоі Redmi 8 Ruby Redі» ІМЕН: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 , вартістю 3000 гривень 00 копійок, грошові кошти в сумі 2000 гривень, котрі знаходились у камуфляжному рюкзаку та належали потерпілому ОСОБА_6 .

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 11 999 гривень 00 копійок.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 після роз`яснення суті обвинувачення, визнавши себе винним, підтвердив вищезазначені обставини, у вчиненому щиро розкаявся та просив його суворо не карати.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Обвинувачений та інші учасники судового процесу правильно розуміють зміст цих обставин, а також те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини справи. Суд не має сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

Діїобвинуваченого ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 185 КК України, так як він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану.

Суд, призначаючи покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 65 КК України, враховує його особу, наявність неодноразових судимостей, вчинення кримінального правопорушення під час умовно-дострокового звільнення від відбування покарння за попереднім вироком суду, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та обставини, при яких таке було вчинено.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує визнання вини та щире каяття..

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який має непогашену судимість, та покарання за попереднім вироком не відбув, звільнений умовно-достроково на строк 3 роки 3 місяці 23 дні від відбування покарання у виді позбавлення волі за вироком Галицького районного суду м. Львова від 26.01.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України строком на 5 років, який ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 17.09.2024 року на підставі ст. 81-1 КК України для проходження військової служби за контрактом, вчинив злочин під час умовно-дострокового звільнення, розкаюється у вчиненні злочину, не відшкодування шкоди потерпілому, томусуд вважає необхідним призначити йому покарання в межах санкції інкримінованої йому статті у виді позбавленняволі, так як виправлення обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства.

Встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 засуджений востаннє вироком Галицького районного суду м. Львова від 26.01.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, покарання не відбув. Звільнений умовно-достроково на строк 3 роки 3 місяці 23 дні від відбування покарання у виді позбавлення волі ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 17.09.2024 року на підставі ст. 81-1 КК України для проходження військової служби за контрактом,

Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 вчинив новий злочин під час перебування на умовно-достроковому звільненні від покарання за попереднім вироком Галицького районного суду м. Львова від 26.01.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України, суд вважає, що невідбуте покарання за цим попереднім вироком слід частково приєднати, призначивши покарання за сукупністю вироків.

Принцип обрання остаточного покарання обвинуваченому відповідно до ч. 1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, враховуючи характер та співвідношення тяжкості злочинних діянь, їх наслідки, слід обрати часткове приєднання.

Виходячи з мети покарання, принципів його справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 , слід обрати покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності із застосуванням ч. 1 ст.71 КК України за сукупністю вироків.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку у законну силу слід залишити у виді тримання під вартою..

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 необхідно рахувати з 19.05.2026 року включно.

Питання речових доказів по справі вирішити у відповідності до положень ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі;.

На підставі ч. 1 ст.71 КК України засудженому ОСОБА_4 частково приєднати невідбуте покарання за вироком Галицького районного суду м. Львова від 26.01.2023 р. та за сукупністю вироків, остаточно обрати покарання - у виді 5 (п`яти) років і 2 (двох) місяців позбвавлення волі.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з 19.05.2026 року..

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 до вступу вироку у законну силу - залишити у виді тримання під вартою..

Речові докази по справі - два оптичних носії інформації (диски DVD-R) на яких збережено відео файли із камер відеоспостереження, слід залишити в матеріалах кримінального провадження.

Речові докази по справі - металеву чашку, флакон зі змістом рідини «Navigator Paris», військовий рюкзак із пііксельним прінтом з відтінками зеленого на передній стороні якого знаходиться прапор України, - повернути потерпілому ОСОБА_6 .

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Галицький районний суд м. Львова з підстав, передбачених ст.394 КПК України, а засудженим - з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1