Рішення від 14 липня 2026 р. у справі №332/3546/26 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/3546/26

Провадження №: 2-а/332/58/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючої судді Ретинської Ю.І.,

за участю секретаря судового засідання Карліної А.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду позовною заявою, у якій просить визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № 541 від 13.04.2026 та закрити провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 13.04.2026 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 було винесено постанову № 541 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 34000 гривень. З даною постановою вона не погоджуюсь, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки була порушена процедура інформування, вона не була належним чином поінформована про дату звірки, в її діях відсутній умисел чи необережність. Позивачка також зауважила на відсутність змін у кадровому складі та шкоди обороноздатності. На ТОВ «МЦ МЕТІДА» з моменту останньої звірки не відбулося жодних кадрових змін. Відповідач володіє актуальними даними про військовозобов`язаних. Таким чином, формальна затримка у звірці, спричинена неналежним інформуванням з боку ТЦК, не завдала жодної шкоди обороноздатності країни.

Представник відповідача подала до суду відзив на позов, у якому щодо задоволення позову заперечила. Вказала, що за результатом вчинення відомостей, інформації, документів, що містяться в ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - ЄДРПВР), встановлено, що особа на яку покладено ведення військового обліку згідно наказу від 29.08.2024 ТОВ «Медичний центр «Метіда» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 не провела звіряння даних списків персонального військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів обліковими даними документів ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідно до графіку звіряння, затвердженого Розпорядженням Запорізького міського голови N° 19 р від 14.01.2025. Чим порушила п. 46 Порядку організації та ведення військового обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487.

14.01.2025 року у публічному доступі, на вимогу ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», на сайті Запорізької міської ради (https://zp.gov.ua/documents/194565-pro-stan-viiskovogo-obliku-na-teritoriyi-mista- zaporizzia-u-2024-roci-ta-zavdannia-na-2025-rik) було опубліковано Розпорядження Запорізького міського голови N°19p (Надалі - Розпорядження) на підставі та для виконання чинного законодавства з метою забезпечення функціонування системи військового обліку та контролю за виконанням громадянами України військового обов`язку та дотриманням ними встановлених правил військового обліку, бронювання військовозобов`язаних в органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях, що розташовані на території міста Запоріжжя. Графік звірок був також належним чином оприлюднений на офіційному вебсайті Запорізької міської ради.

Представник відповідача зауважила, що ІНФОРМАЦІЯ_6 не мав правового обов`язку персонально чи офіційно направляти повідомлення про терміни звірки на адресу ТОВ «МЦ Метіда». Натомість ТОВ «МЦ Метіда», як суб`єкт ведення персонального військового обліку, мало самостійно здійснювати моніторинг офіційних джерел інформації (зокрема, сайту Запорізької міської ради), ознайомитися із затвердженим Графіком та в установлені строки забезпечити прибуття відповідальної особи до ТЦК та СП для проведення звірки. Через що вважає вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

11.06.2026 року ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя позовну заяву було залишено без руху.

11.06.2026 ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя заяву про забезпечення позову було повернуто позивачу.

Ухвалою суду від 18.06.2026 було відкрито спрощене провадження, справа була призначена до розгляду.

Ухвалою суду від 18.06.2026 було задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову та відстрочено сплату судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову до ухвалення судом рішення у справі.

У судове засідання позивачка не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином. У матеріалах справи міститься заява, у якій остання вимоги позову підтримала, просила їх задовольнити, справу просила розглянути у її відсутності.

Представник відповідача, яка належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання 15.07.2026 не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у відсутності відповідача за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд вважає за необхідне розглянути справу у відсутність учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 13.07.2026 року тимчасово виконуючий обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_3 виніс постанову № 541 про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та наклав на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 34000 грн.

Згідно з постановою за результатом вчинення відомостей, інформації, документів, що містяться в ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - ЄДРПВР), встановлено, що особа на яку покладено ведення військового обліку згідно наказу від 29.08.2024 ТОВ «Медичний центр «Метіда» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 не провела звіряння даних списків персонального військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів обліковими даними документів ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідно до графіку звіряння, затвердженого Розпорядженням Запорізького міського голови N° 19 р від 14.01.2025. ОСОБА_4 порушила п. 46 Порядку організації та ведення військового обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП під час дії особливого періоду.

Наказом від 29.08.2024 ТОВ «Медичний центр «Метіда» ОСОБА_1 було призначено відповідальною за ведення військового обліку на підприємстві.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідної постанови, а щодо постанов у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Судом встановлено, що оспорювана постанова винесена 13.04.2026. Вперше позивачка звернулася до суду з вказаним позовом в межах строку на оскарження. Ухвалою суду від 23.04.2026 вказаний позов було залишено без руху. З наданих на підтвердження суду доказів, слідує, що позивачка вчасно подала заяву про усунення недоліків, разом з тим, через складність інтерфейсу, ця заява була направлена лише на адресу відповідача. Про це вона дізналась після винесення ухвали про повернення позовної заяви від 04.05.2026. 07.05.2026 позивачка знов подала позов, але вказана позовна заява була приєднана до закритого провадження, про що вона дізналась 01.06.2026. Із повторним позовом позивачка звернулась 04.06.2026.

Таким чином, через незалежні від ОСОБА_1 обставини, остання була позбавлена можливості своєчасно реалізувати своє право на судове оскарження постанови.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у тому числі передбачені ст.ст.210, 210-1 КУпАП).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Як встановлено статтею 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, в подальшому його дія неодноразово продовжувалася і останнім Указом Президента України № 342/2026 від 27.04.2026, затвердженому Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 28.04.2026 продовжено з 05 години 30 хвилин 04.05.2026 строком на 90 діб, тобто до 02.08.2026.

Пунктом 45 Порядку організації та ведення військового обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (Надалі - Порядок) визначено, що звіряння облікових даних списків персонального військового обліку з їх військово-обліковими документами здійснюється відповідно до графіка звіряння, затвердженого керівниками відповідних державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.

Під час звіряння перевіряються наявність та стан військово-облікових документів призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації у п`ятиденний строк з дня проведення звіряння вносять до списків персонального військового обліку зміни облікових даних, виявлені під час їх звіряння, та надсилають щомісяця до 5 числа до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів повідомлення про зміну облікових даних (у разі наявності).

Пункт 46 Порядку зазначає, що звіряння даних списків персонального військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які працюють (навчаються) в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях, з обліковими даними документів районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів, на території відповідальності яких вони перебувають, здійснюється відповідно до графіка звіряння, затвердженого розпорядженням голови відповідної районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, міського голови.

Особи, відповідальні за ведення військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях, у визначені графіком звіряння строки прибувають до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для проведення звіряння даних списків персонального військового обліку (копій їх військово-облікових документів у паперовій формі або військово-облікових документів в електронній формі (у тому числі роздрукованих) з обліковими документами районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.

Звіряння даних списків персонального військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які працюють (навчаються) в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях, з обліковими даними документів районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, що розташовані на території інших адміністративно-територіальних одиниць, здійснюється шляхом надсилання у двох примірниках витягів із списків персонального військового обліку, а також копій військово-облікових документів у паперовій формі або військово-облікових документів в електронній формі (у тому числі роздрукованих) до таких районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Після здійснення звіряння з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки один примірник витягу із списків персонального військового обліку повертається до державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації з відміткою районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки "звірено 20 року", підписом посадової особи, яка здійснила звіряння, та гербовою печаткою. Результати звіряння вносяться до журналу обліку результатів перевірок.

Так, згідно Постанови № 541 від 13.07.2026 особа, на яку покладено ведення військового обліку згідно наказу від 29.08.2024 ТОВ «Медичний центр «Метіда» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 не провела звіряння даних списків персонального військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів обліковими даними документів ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідно до графіку звіряння, затвердженого Розпорядженням Запорізького міського голови N° 19 р від 14.01.2025.

Разом з тим, аналіз положень пунктів 45 та 46 Порядку №1487 свідчить про те, що обов`язок відповідальних осіб щодо звіряння даних карток первинного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів виникає виключно на підставі конкретного графіка, який затверджується розпорядженням голови відповідної районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, міського голови.

Оспорювана постанова містить посилання на номер та дату розпорядження Запорізького міського голови (а саме № 19 від 14.01.2025), яким затверджувались графіки звіряння.

До матеріалів справи долучено таке розпорядження та у загальному доступі на сайті Запорізької міської ради розміщене Розпорядження № 19р від 14.01.2025 Про стан військового обліку на території міста Запоріжжя у 2024 році та завдання на 2025 рік та Завдання щодо забезпечення функціонування системи військового обліку на території м. Запоріжжя, методичного забезпечення військового обліку, підвищення кваліфікації осіб, відповідальних за ведення військового обліку.

Крім іншого, до відзиву долучений Графік звіряння даних списків персонального військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів органів місцевого самоврядування, підприємств та організацій з обліковими даними районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки м. Запоріжжя на 2025 рік, у правому верхньому куту якого зазначено: «Затверджено Розпорядження міського голови 14.01.2025 № 19р.

Однак суд звертає увагу, що вказаний документ не містить штампів, підписів відповідальних посадових осіб, будь-яких інших відомостей чи посилань на те, що вказаний у таблиці графік був дійсно затверджений розпорядженням міського голови.

Більш того, у загальному доступі на сайті Запорізької міської ради та за посиланням (https://zp.gov.ua/documents/194565-pro-stan-viiskovogo-obliku-na-teritoriyi-mista- zaporizzia-u-2024-roci-ta-zavdannia-na-2025-rik), наданим представником відповідача до відзиву, відсутній вказаний Графік.

У матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази існування такого Графіку та доведення його до відома керівників підприємств, установ організацій усіх форм власності, які знаходяться на території відповідних районів, докази того, що відповідальна особа ОСОБА_1 була з таким Графіком ознайомлена та, всупереч вимогам законодавства, проігнорувала вимоги чинного законодавства.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

З огляду на вищезазначене, висновок відповідача про порушення ОСОБА_1 вимог п. 46 Порядку № 1487, а також про наявність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, є помилковим та не підтверджується наданими суду доказами.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що оскаржувану постанову слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Отже, враховуючи, що позов підлягає задоволенню, то з відповідача, за рахунок бюджетних асигнувань, підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір за подання позовної заяви в електронній формі в сумі 532,48 грн.

Крім того, оскільки ухвалою суду від 18.06.2026 ОСОБА_2 відстрочено сплату судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову до ухвалення судом рішення у справі, а рішення прийнято на користь позивачки, тому з відповідача, за рахунок бюджетних асигнувань, підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 532,48 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 245, 247, 251, 283, 287 КУпАП, ст.ст. 2, 5, 9, 72-77, 139, 241-246, 286 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_3 у справі про адміністративне правопорушення № 541 від 13.04.2026 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000 грн, провадження у справі - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору за подання позову до суду у розмірі 532,48 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судові витрати по сплаті судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову у розмірі 532,48 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених КАС України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 .

Суддя Ю.І. Ретинська