Рішення від 14 липня 2026 р. у справі №309/1706/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/1706/26

Провадження № 2/309/905/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Піцура Я.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Бондаренко В.В.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Хуст цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

07.05.2026 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів. Позовні вимоги вмотивовані тим, що з відповідачем вона перебувала у фактичних шлюбних відносин і у них народилася дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наразі вони припинили спільне проживання і вона з дитиною проживає окремо. Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, жодним чином не допомагає. Вона не може влаштуватися на роботу так як перебуває у відпустці по догляду за дитиною.

Посилаючись на викладене просила суд стягувати з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 7000 грн. щомісячно до досягнення нею повноліття, а також стягнути з відповідача аліменти на утримання дружини у розмірі 4324 грн. щомісячно до досягнення дитиною віку трьох років.

У відзиві на позов представник відповідача просить позов задовольнити частково та стягувати з відповідач аліменти на утримання дитини у розмірі 2000 грн. В обґрунтування вказує, що увесь час з народження дитини і по теперішній час відповідач не припинив їх утримувати та по мірі можливості приймав участь у вихованні дочки. Після того як позивач переїхала до своїх батьків, вона не дає позивачу інформації про дитину, не зважаючи на що, відповідач отримуючи соціальну допомогу на дитину у розмірі 351,80 Євро, щомісячно перераховує ці кошти позивачці. Просить врахувати, що на даний час на утриманні відповідача є син від попереднього шлюбу, який є дитиною з інвалідністю, і на утримання якого він сплачує щомісячно аліменти у розмірі 4500 грн. Відповідач проживає у орендованому житлі, має проблеми зі здоров`ям, часто хворіє. Також на його утриманні перебувають батьки інваліди. Сам відповідач ніде не працює, доходи, які він отримує є незначними. Тому вважає, що розмір аліментів, які просить стягнути з нього позивачка є надмірним. Щодо аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною 3-х річного віку, то позивачка не довела, що він має можливість сплачувати ще й такі аліменти.

У відповіді на відзив позивача просить позов задовольнити у повному обсязі. Вказує, що кошти які він перераховував, це кошти соціальної допомоги від органів м.Братислави. Щодо аліментів на сина від першого шлюбу, то у тій справі посилався на нібито утримання дитини і жінки від іншого шлюбу (тобто наразі позивачки та її дитини), що не відповідає дійсності. Стан здоров`я у нього хороший, а надані ним медичні документи не свідчать про якісь важкі хвороби. Також він не утримує своїх батьків, бо перебуває за кордоном. Заробляє він у Словаччині добре, натомість дочка постійно хворіє, потребує постійних обстежень стану здоров`я. Також вказує, що не додано до відзиву документів, що підтверджують повноваження представника, а тому такий слід залишити без розгляду.

Представник відповідача ОСОБА_1 судовому засіданні просив позов задовольнити частково та стягувати з відповідач аліменти на утримання дитини у розмірі 2000 грн. В обґрунтування посилається на обставини аналогічні викладеним у відзиві на позов.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, позовна заява містить клопотання про розгляд справи у її відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_2 підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що сторони у справі є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5-7), який зареєстрована разом з матір`ю (а.с.10, 21).

Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Право дитини на належне утримання передбачено низкою норм законодавства України.

Так, частиною першою та другою статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7, ч.8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

У відповідності до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

У статті 182 СК України передбачені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Таким чином, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину є встановленою Законом гарантією для забезпечення інтересів дитини.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено прожитковий мінімум з 01 січня для дітей віком до 6 років у розмірі 2817 грн.

При цьому, статтею 184 СК України врегульовано питання щодо визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі. Згідно з вказаною статтею СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Оскільки на теперішній час неповнолітня дочка постійно проживає разом з позивачем (чому заперечень від відповідача не надано), суд вважає, що позивач має право на отримання аліментів від батька дитини, який повинен виконувати свій обов`язок щодо її утримання належним чином.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог. Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами обставин, які б свідчили про його матеріальний стан. До відзиву на позову таких документів не долучено, зокрема відсутні відомості про його доходи у Словаччині, де він проживає, що визнається ним та його представником.

Не надано відповідачем і доказів перебування на його утриманні батьків інвалідів. Суду вважає доречним покликання позивачки у відповіді на відзив на те, що відповідач не може утримувати своїх батьків, які проживають в Україні, оскільки сам він проживає у Словаччині.

Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує матеріальне становище сторін та неповнолітньої дитини, її стан здоров`я (а.с.11-19), а також враховує стан здоров`я відповідача, який є молодим працездатним чоловіком, та спроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання дитини .

Суд визначає розмір аліментів у сумі 4300 грн. щомісячно на дитину до досягнення нею повноліття, оскільки такий розмір відповідає встановленому ч.3 ст. 184 СК України мінімальному рекомендованому розміру аліментів на одну дитину і відповідачем жодним чином не спростована можливість надання утримання дитині в такому розмірі. Такий розмір аліментів відповідає вимогам закону про те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, адже такий розмір забезпечить необхідний мінімум для існування дитини, загалом надасть можливість дотримання принципу достатнього забезпечення дитини.

З врахуванням принципу співмірності, розумності аліменти у розмірі 4300 грн. відповідатимуть інтересам дитини і не порушуватимуть як законні інтереси платника аліментів, так і законні інтереси їх отримувача.

Стосовно позовної вимоги ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд зазначає наступне.

Згідно ч.2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Частиною 4 ст. 84 СК України передбачено, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

З аналізу даної норми слідує, що наявність у чоловіка можливості сплачувати такі аліменти є обов`язковою умовою для їх стягнення.

Суд констатує, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що відповідач ОСОБА_6 має можливість сплачувати аліменти на дружину, у зв`язку з чим у задоволенні даної вимоги слід відмовити.

Відтак позов ОСОБА_2 підлягає лише частковому задоволенню.

Відносно доводів позивача про не долучення до відзиву документів на підтвердження повноважень представника відповідача, то суд констатує, що відповідні документи (ордер) долучено адвокатом Кричфалушій І.І. ще до подання позову, під час ознайомлення з матеріалами справи, тобто такий має необхідний обсяг повноважень. До самого відзиву дійсно не долучено відповідних документів, що не відповідає приписам ч.6 ст. 178 ЦПК України. Однак указана обставина не може бути підставою для неврахування позиції відповідача, яка викладена у відзиві, оскільки аналогічну позицію висловив представник відповідача у вступному слові. Також немає підстав для неврахування доказів, долучених до відзиву, оскільки копії таких надсилалися позивачці разом з відзивом. На думку суду повернення відзиву без розгляду за таких обставин буде свідчити про надмірний формалізм.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь Держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн., оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів.

Згідно ч.1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню - у межах суми платежу за один місяць.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 84, 180-184,Сімейного кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 4300 (чотири тисячі триста) гривень щомісячно із їх індексацією відповідно до вимог законодавства, починаючи з 07 травня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави 1331,20 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 16 липня 2026 року.

Суддя Хустського

районного суду: Піцур Я.Я.